Філософія – Касьян В. І. – 33. Проблема єдності світу
У світі існує безкінечне розмаїття речей та явищ. Людина завжди прагне охопити, зрозуміти світ в цілому, в єдності. Але зробити це було досить важко, тому що людина в своїй повсякденній діяльності має справу не з усім Всесвітом, а з окремими предметами і в своєму чуттєвому пізнанні осягає лише окремі предмети, а не весь світ в цілому. Тому довгий час люди уявляли собі світ у його окремих частинах.
Сучасна наука сприяє філософському вирішенню проблеми єдності світу. Цю проблему слід розглядати в трьох аспектах. По-перше, єдина основа, тобто субстанціональна єдність. По-друге, єдність законів, що діють у світі. По-третє, єдність відносно виникнення і розвитку всіх існуючих в світі форм реальності.
Щодо першого аспекту до XX ст. представники класичної науки вважали, що єдиною основою (субстанціональною єдністю) світу є атоми, з яких складаються речі. Пізніше, у XX ст., квантова механіка відкрила елементарні частинки, які є складовими атомів. Хоча цих частинок виявилось багато (зараз їх нараховується більше п’ятисот), але стійких частинок мало. Саме вони і становлять субстанціональну єдність відомої нам частини Всесвіту. Є дві групи елементарних частинок. Перша – частинки речовини, що мають масу спокою, друга – частинки поля, що мають лише масу руху.
Слід підкреслити, що кожний рівень організації об’єктивної реальності має свою специфічну субстанцію, яка має дискретну, тобто атомістичну структуру. Так, на хімічному рівні – це молекули, на біологічному – особи, на соціальному – люди.
Другий аспект розгляду єдності світу. Оскільки субстанція завжди дискретна, між її елементами існують певні зв’язки, відносини. Певні зв’язки (загальні, суттєві, постійні і необхідні) називаються законами. Кожний специфічний рівень об’єктивної реальності має свої специфічні закони. Крім того, є універсальні закони, які однаково діють на всіх рівнях організації об’єктивної реальності.
Прагнення використати універсальні закони, об’єднати їх у науковому знанні змушує вчених розробляти концепції, які мають загальнонауковий характер. Такою, наприклад, загальнонауковою теорією є загальна теорія систем, яка розглядає закони, що діють на будь-яких рівнях реальності, в будь-яких системах.
Прикладом специфічних законів, що діють лише на деяких якісно різних рівнях реальності може бути закон збереження енергії.
Знання загальних законів дає змогу глибше зрозуміти єдність оточуючого нас світу.
Слід зауважити, що в тих космологічних моделях, які користуються загальним визнанням, припускається, що сфера дії відомих нам законів природи обмежена розмірами 1-1084 см3. З погляду традиційної космології, говорити про існування немовби чого-небудь поза цією сферою немає смислу.
Третій аспект розуміння єдності світу. Вперше думку про те, що єдність можна розуміти як результат розвитку висловив і розвинув Гегель. Послідовний розвиток космологічних моделей також наводить на думку, що єдність світу може бути зрозумілою як результат процесу розвитку, тобто генетично.
Related posts:
- Філософія – Касьян В. І. – 29. Закон єдності і боротьби протилежностей Єдність і боротьба протилежностей – один з основних законів діалектики. Він характеризує джерело саморуху й розвитку явищ природи і соціально-історичної реальності. Закон єдності й боротьби протилежностей в діалектиці займає центральне місце. Це – сутність, “ядро” діалектики. Чому? Діалектика є вченням про розвиток, а цей закон вказує на джерело розвитку, дає ключ до розуміння всіх сторін […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 51. Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як гносеологічні поняття Основними структурними елементами теоретичного пізнання як вищої і найбільш розвиненої форми пізнання є ідея, проблема, гіпотеза, теорія. Разом з тим, вони виступають як “вузлові моменти” побудови і розвитку знання на теоретичному рівні. Ідея. У загальній формі можна сказати, що ідея – це єдність відображення дійсності і цільового устремління. Тобто це думка, що осягає явища, процеси […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 46. Проблема методу пізнання У пізнанні реальної дійсності істинним має бути не лише кінцевий результат, тобто сукупність знань, а й шлях, який веде до нього, тобто метод. Проблема методу завжди була в центрі філософської та наукової думки. Її прагнули вирішити майже і всі філософські напрямки та школи. Особливої актуальності вона набуває, починаючи з Нового часу, коли спостерігається бурхливий розвиток […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 53. Проблема критеріїв істини Питання Понтія Пілата до Христа – “Що є істина?” – було і є одним з головних питань філософії, В історії розвитку теорії пізнання проблема критерію істини завжди була надзвичайно важливою і складною щодо її розв’язання. Існувало й існує розмаїття відповідей на питання, що є вірним і незаперечним критерієм відповідності знань людини реальній дійсності. Люди, з’ясовуючи […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 55. Проблема суб’єкта і об’єкта в пізнавальному процесі Процес пізнання – це безперервний процес активного творчого відображення дійсності в свідомості людини. Цей процес в гносеології осмислюється через категорії “суб’єкт” та “об’єкт”. В історії філософії по – різному розглядалося питання про те, що є “суб’єктом” і “об’єктом” пізнання. Так, наприклад, метафізичний матеріалізм XVIII-XIX ст. виходив з “гносеологічної робінзонади”, тобто сутність процесу пізнання зводив до […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 52. Проблема істини у філософії Метою пізнання є істина. Що це таке? Істина – це правильне, перевірене практикою, відображення в нашій свідомості предметів та явищ природи і суспільства, що існують поза свідомістю і незалежно від неї. Щоб правильно вирішити проблему істини, слід насамперед вирішити два питання. 1. Чи існує об’єктивна істина, тобто чи може в людському уявленні постати такий зміст, […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 38. Проблема свідомості у філософії Проблема свідомості – одна з найважливіших і загадкових. Вона як філософська категорія має складну і суперечливу історію, характеризується багатозначністю підходів і тлумачень. Це свідчить, водночас, про пильну увагу філософів до проблеми свідомості, актуальність якої пояснюється тим, що: – без з’ясування природи людської свідомості не можна визначити місце і роль людини в світі, особливості її взаємовідносин […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 81. Проблема цінностей у філософії Філософське вчення про природу цінностей, їх структуру та місце в життєдіяльності людини називається аксіологією (від гр. аксіс – цінність і логос – вчення). Починаючи з освоєння знарядь праці, а потім вдосконалюючи їх, людина навчилася задовольняти власні елементарні потреби, почала виокремлювати головне і другорядне, необхідне, постійне і тимчасове у своєму житті. Поступово осмислювалася значимість предметів і […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 34. Походження людини як філософська проблема Питання про походження людини хвилювало людство протягом всієї його історії. Але довгий час ця проблема обговорювалася в межах релігії, міфу. В XX ст. особливо швидко почали накопичуватися природничо-наукові знання про походження життя на землі, а отже, і людини. Але, не дивлячись на значну, розгалужену систему досліджень, накопичені знання, експериментальні роботи, проблему не можна вважати вирішеною. […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 28. Простір і час як форми існування світу Світ не можна уявити поза простором і часом. Простір і час є невід’ємним атрибутом об’єктивного світу. Вони дають змогу відокремити кожну річ від іншої, конкретизувати універсальні зв’язки будь-якої речі або явища з усім світом. Що таке “простір”? У повсякденні ми спостерігаємо, що частки та елементи матеріальних об’єктів певним чином розміщені одні відносно інших, утворюють деякі […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 62. Проблема суб’єкта історичного процесу Поняття “суб’єкт” (від лат. subjectus – кладу основу) означає: носій предметно-практичної діяльності й пізнання, джерело активності, спрямованої на зміну, розвиток або збереження об’єктивних суспільних умов. З визначення поняття “суб’єкт” зрозуміло, що не кожна особистість є суб’єктом історичного процесу. Особистість може бути суб’єктом, якщо вона володіє певними рисами. По-перше, необхідно мати знання, що характеризують ситуацію, в […]...
- Філософія – Осічнюк Ю. В. – 2. ПРОБЛЕМА СВІТУ І ЛЮДИНИ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ Історичні передумови виникнення філософії Виникнення філософії – це закономірний результат становлення і розвитку людини. Оскільки об’єктом філософського осмислення дійсності є відношення “людина – світ”, вся історія розвитку філософської думки – це процес усвідомлення людиною сутності світу свого буття і своєї власної сутності. Звичайно, на різних етапах історії вирішення питань про сутність світу і людини, про […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 54. Основні принципи пізнавального процесу В основі сучасного філософського пізнання лежать такі фундаментальні принципи: , 1. Принцип об’єктивності. Теорія пізнання грунтується на визнанні того, що речі, явища, пізнаються як частини об’єктивної реальності, незалежної від людини, її свідомості. Слід вивчати не суб’єктивістські переживання відносно речі, а саму річ, що в своєму існуванні не залежить від свідомості. Необхідно визнавати існування об’єктивної істини, […]...
- Психологія – Варій М. Й. – 3.2. Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу Людей споконвічно хвилювало питання: у якій залежності перебувають між собою людський мозок, психіка і Всесвіт? Яким чином розвивалася людська психіка? Безумовно, таку залежність розглядали по-різному. Вона часто визначалася засадами тієї чи іншої науки, відповідним світоглядом тощо. Останнім часом психіку ставлять у залежність від вищої нервової системи людини, вважають функцією мозку. Унаслідок цього розвиток психіки пов’язують […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 39. Структура свідомості Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов’язано зі складністю такого явища, як свідомість, яка взагалі вирізняється складністю, важкодоступністю наукового вивчення. Багато аспектів, властивостей свідомості ми ще не знаємо, спостерігається дискусійність, навіть протилежність поглядів відносно механізмів, властивостей, функцій, структури свідомості. Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи. 1. […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 40. Свідомість і самосвідомість Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов’язано зі складністю такого явища, як свідомість, яка взагалі вирізняється складністю, важкодоступністю наукового вивчення. Багато аспектів, властивостей свідомості ми ще не знаємо, спостерігається дискусійність, навіть протилежність поглядів відносно механізмів, властивостей, функцій, структури свідомості. Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи. 1. […]...
- Філософія – Осічнюк Ю. В. – Закон єдності і взаємодії протилежностей Цей закон займає особливе місце в складі матеріалістичної діалектики. Не випадково його часто називають ядром діалектики. Це пояснюється тим, що розкрити сутність загальних зв’язків і розвитку неможливо без виявлення джерела руху, розвитку. Причому йдеться не тільки про окремі явища, процеси, але і світ взагалі. Люди, освоюючи навколишній світ, безліч разів задавалися питанням про те, де […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії Життя людини – це складний процес свідомого, цілеспрямованого, перетворювального впливу на навколишній світ і на саму себе для забезпечення свого існування, функціонування, розвитку. З появою людини виникає цілісний, воістину людський світ. Різні сторони цього світу відображаються у свідомості людини. Усвідомлення значення різних сторін для забезпечення існування та розвитку людини знаходить своє відображення в різних формах […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 22. Російська релігійна філософія кінця XIX – початку XX ст Філософська антропологія в широкому значенні – філософське вчення про сутність людини; у вузькому значенні – течія західноєвропейської, переважно німецької, філософії першої половини XX ст. Основні представники цієї течії: М. Шелер (1874-1928), Г. Плеснер (1892-1985), А. Гелен (1904-1976), Е. Ротхаккер (1888-1965), X. Хенгстенберг (нар. 1904) та ін. Безпосереднім джерелом філософської антропології були “філософія життя” (В. Дільтей) […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 5. Співвідношення філософії, науки і релігії Як уже говорилося, філософії належить особливе місце в структурі суспільної свідомості. Вона пов’язана з усіма її формами, але не зводиться до їх суми і не може бути сама зведена до якої-небудь із форм суспільної свідомості. Важливим є питання про співвідношення філософії і науки. Філософію часто розглядають як один із різновидів наукового знання. Але не слід […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 32. Категорії діалектики Буття характеризується живою рухливістю, переходами, суперечливістю. Мислення відображає всезагальні риси, відносини, зв’язки розвитку буття. Це відображення проявляється в основних законах діалектики. Але складність універсальних зв’язків, відносин не вичерпується трьома основними законами діалектики. Крім них діалектика поєднує в собі і неосновні закони, зміст яких полягає у співвідношенні певних категорій. Категорії – це універсальні форми людського мислення. […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 12. Класична німецька філософія Класична німецька філософія – розвиток німецької філософії, що охоплює період кінця XVIII – першої половини XIX ст. Для неї характерні такі основні риси: – відродження діалектичної традиції; – перехід від суб’єктивного ідеалізму до об’єктивного на основі діалектичної методології; – критика традиційної метафізики і прагнення подати філософію як систему наукового знання; – звернення до історії як […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 4. Основні функції філософії Філософія виконує багато функцій в життєдіяльності людини. їх треба згрупувати, виділити найбільш важливі. На основі останніх можна виділити і розкрити специфіку всіх інших, похідних від них функцій. До основних функцій філософії слід зарахувати світоглядну, пізнавальну (гносеологічну), методологічну, практично-діяльну (праксеологічну). Світоглядна функція філософії полягає в тому, що вона, озброюючи людей знаннями про світ та про людину, […]...
- Філософія – Касьян В. І. – Хосе ОРТЕГА-І-ГАССЕТ ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ? Хосе Ортега-і-Гассет (1883-1955) – іспанський філософ, есеїст – народився в сім’ї потомствених іспанських інтелігентів. Ріс в атмосфері постійного спілкування з багатьма представниками іспанської інтелігенції, яких приваблювала відкритість, благородство і талант цієї сім’ї. Ортега закінчив коледж єзуїтів і в 15 років вступив до Мадридського університету. Після закінчення отримав докторський ступінь. Продовжував навчання у Німеччині. З початком […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 23. Українська філософія як культурно-історичний феномен В історії людської цивілізації вагоме місце посідає українська філософська думка, яка розвивалась спочатку в межах християнського віровчення. Досить згадати твори, що мали не лише релігійний характер, а й філософське звучання. Це твори Нестора “Повість временних літ”, Іларіона “Слово про закон і благодать”, Смолятича “Посланіє”, Туровського “Златоуст”, а також визначна пам’ятка літератури “Слово о полку Ігоревім”, […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 18. Феноменологічний напрям у філософії Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен – це філософське поняття, яке означає: 1) явище, яке осягається в чуттєвому досвіді; 2) об’єкт чуттєвого споглядання на відміну від його сутнісної основи. Виникнення на початку XX ст. феноменології як напрямку західної філософії пов’язано з іменем німецького філософа Е. Гуссерля (1859-1938). Вів вперше розглядає феноменологію як нову філософію […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.2.1.6. Історичний зміст світу міфології. Перевертництво як форма фіксації виокремлення історичного світу з природного Міфи постають як чуттєве ставлення людини до світу, зокрема до історичного світу, який виокремлюється з природного універсуму. Це ставлення особливе, світоглядне, тому міф є не просто чуттєвим відношенням, фізіологічним відчуттям, а світовідчуттям. Тобто це таке відчуття історичної реальності, коли щось конкретно чуттєве сприймається як узагальнене; це чуттєве відбиття світу як цілого. Адже з трьох основних […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 70. Техніка як соціальний феномен Задовольняючи свої потреби люди мають справу не лише з природою, яку використовують, пристосовують до своїх вимог, а також із так званою другою природою, тобто з тим, що вони створюють. “Створене” знову використовується у виробництві. Воно заміняє природне. Людина за допомогою створеного розширює свої можливості в освоєнні зовнішнього світу. Вона використовує техніку. Техніка це те, за […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 50. Основні методи наукового пізнання У пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний. Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень об’єкта, що пізнається. Він завжди є основою, базою для теоретичного рівня знання. Теоретичний рівень – це знання, отримане шляхом абстрактного мислення. Людина починає процес пізнання […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 49. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання У пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний. Емпіричний (від гр. еmреіrіа – досвід) рівень знання – це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень об’єкта, що пізнається. Він завжди є основою, базою для теоретичного рівня знання. Теоретичний рівень – це знання, отримане шляхом абстрактного мислення. Людина починає процес пізнання […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 47. Діалектика та її альтернативи У пізнанні реальної дійсності істинним має бути не лише кінцевий результат, тобто сукупність знань, а й шлях, який веде до нього, тобто метод. Проблема методу завжди була в центрі філософської та наукової думки. Її прагнули вирішити майже і всі філософські напрямки та школи. Особливої актуальності вона набуває, починаючи з Нового часу, коли спостерігається бурхливий розвиток […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 26. Категорія “матерія” в історико-філософському процесі Говорячи про основні форми буття (людину, Природу, суспільство, свідомість), ми допускаємо, що все його розмаїття об’єднано якоюсь загальною основою. Виникає питання: чи можна говорити про єдність всієї різноманітності світу, чи є щось таке, що об’єднує ці форми буття? Пошук відповіді на це питання зумовив уявлення про загальну основу всього існуючого. Для цього у філософії була […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 17. Основні ідеї неотомізму Неотомізм – одна з найбільш впливових течій католицької філософії. Поширена у всьому світі, головним чином у католицьких країнах. Найбільш відомі представники неотомізму Є. Жильсон (1884- 1978), Ж. Марітен (1882-1973), Ю. Бохенський (нар. 1902), Є. Коре т (нар. 1919), К. Войтила (1920- 2005) та ін. Як видно з самої назви, неотомізм – це сучасний томізм вчення […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 45. Пізнання і практика Пізнання здійснюється в процесі практичної діяльності людей, тобто знання не народжуються в свідомості людей самі собою. Пізнання може зростати лише на родючому грунті реальної справи. Реальні справи людей формують практику. Практика – це суспільно-історична діяльність людей, спрямована на змінення природи, суспільства та самих себе з метою задоволення своїх потреб. Практика включає всю розмаїту діяльність людей. […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 48. Єдність чуттєвого і раціонального пізнання Питання про шляхи пізнання істини давно цікавить філософію. Але це питання виявилось досить складним. У XVII-XVIII ст., коли в філософії на перший план виступили проблеми теорії пізнання, філософи у своїх поглядах розділились на емпіриків і раціоналістів. Емпірики стверджували, що чуттєвий досвід людини є єдиним джерелом пізнання. Але вони недооцінювали значення теоретичного, абстрактного, раціонального мислення і […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 20. “Філософія життя” “Філософія життя” – це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX – на початку XX ст. Він виник як реакція на кризу класичного західного раціоналізму. Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. У подальшому цей напрямок втрачає свою самостійність і його принципи використовуються екзистенціалізмом, персоналізмом, феноменологією і, особливо, філософською антропологією. Представниками “філософії […]...
- Філософія – Касьян В. І. – Артур ШОПЕНГАУЕР СВІТ ЯК ВОЛЯ І УЯВЛЕННЯ Артур Шопенгауер (1788-1860) – німецький філософ-ірраціоналіст. Народився в м. Данциг (сьогодні Гданськ), дрібний рантьє, який прожив усе життя на проценти з успадкованого капіталу. Шопенгауер після закінчення університету прийшов влаштовуватися на роботу до самого Гегеля, який прийняв його на посаду викладача. Шопенгауер призначив свої лекції на той самий час, коли перед студентами виступав Гегель – ректор […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 14. Позитивізм, неопозитивізм та постпозитивізм Як особливий філософський напрямок позитивізм склався у 30-х роках XIX ст. Перші положення позитивізму сформулював французький філософ Огюст Конт (1798-1857). Співзвучні їм були положення англійських філософів Джона Стюарта Мілля (1806-1873) та Герберта Спенсера (1820-1903). Основним принципом позитивізму є твердження: справжнє, “позитивне” (Конт: “слово “позитивне” означає реальне, на противагу химеричному”) знання можна одержати лише як результат […]...
- Філософія – Касьян В. І. – ПЕРЕДМОВА Це особливий навчальний посібник з курсу філософії. Багаторічний досвід викладання філософії студентам і аспірантам гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, мої спостереження на іспитах з філософії, спостереження моїх колег по кафедрі свідчать про серйозні труднощі, які постають сьогодні перед студентами й аспірантами під час підготовки до складання іспиту. Причин для цього багато, але […]...
- Філософія – Касьян В. І. – 30. Закон взаємного переходу кількісних змін в якісні Основні закони розвитку світу розкривають механізм, причину і направленість змін, що відбуваються в ньому. Так, закон взаємного переходу кількісних змін в якісні характеризує одну зі сторін цього руху, одну з граней всезагального розвитку. Він розкриває механізм розвитку, пояснює, як відбувається розвиток, завдяки яким процесам і як предмети зазнають якісних змін та перетворень. Щоб зрозуміти сутність […]...