Home ⇒ 👍Філософія історії - Бойченко І. В ⇒ Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.5. Проблема категоріального апарату філософії та науки у підсумковій праці Копніна
Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.5. Проблема категоріального апарату філософії та науки у підсумковій праці Копніна
Дещо пізніше філософ починає використовувати термін “апарат” і для характеристики діалектичної логіки. Скажімо, у своїй праці “Логічні основи науки” він зміщує центр розгляду з особливостей походження загальнофілософських категорій та їх змісту на те, що вони є “методом сучасного науково-теоретичного мислення, здатного визначити місце і значення у русі знання всіх інших засобів, вироблених як формальною логікою, так і спеціальними науками”67.
Реалізуючи цей підхід, П. В. Копнін вступає в діалог з представниками неопозитивізму, які, твердячи, що в ході історичного розвитку філософія перетворюється в метод і теорію знання, редукують, однак, останні до апарату лише формальної логіки. Насправді ж, як доводить учений, у цій ролі дійового універсального пізнавального апарату виступає передусім діалектична, а не формальна логіка. У праці “Логічні основи науки” мислителем вже виокремлюються і вивчаються дві основні іпостасі діалектики: а) діалектика як аналог об’єктивної діалектики, тобто система категорій, що розглядаються передусім як автентичне відображення відповідних реалій навколишнього природного і соціального світу;
Б) діалектика як логіка, як мистецтво продуктивно і вміло користуватися загальнофілософськими категоріями в ролі логічних понять, апарат теоретичного мислення. “Діалектика, – зазначає П. В. Копнін, – з часів античності набула дві різні форми: мистецтва оперування поняттями (Платон) і теоретичного осмислення самої дійсності, передусім природи (Геракліт). Ці два начала в діалектиці здавалися абсолютно гетерогенними: діалектика вчить або мислити (мистецтво оперувати поняттями), або дає розуміння, осмислення самого світу, природи його речей. Ці дві системи знання протистояли одна одній як логічне онтологічному. Але хід руху філософської думки навів на думку про їх збіг. На ідеалістичній основі це було зроблено Гегелем, марксизм продовжив і розвинув його ідеї на принципах матеріалізму. У діалектики немає інших цілей, як створити і вдосконалювати апарат для науково-теоретичного мислення, що веде до об’єктивної істини. Але, виявляється, цим апаратом є система понять, зміст яких узято з об’єктивного світу. Діалектика як осмислення природи речей і мистецтво оперування поняттями має один і той самий зміст, бо закони об’єктивного світу, оскільки вони нами пізнані, виступають одночасно законами мислення, а останні є відображенням законів об’єктивного світу”68. Варто зазначити, що автор навіть присвячує окремий параграф “Категорії – логічний апарат діалектики” з’ясуванню рис, властивих саме і тільки діалектичній логіці як категоріальному апарату філософії марксизму69.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.4. Копнін про системну та “апаратну” іпостасі категорій діалектики Дещо пізніше філософ починає використовувати термін “апарат” і для характеристики діалектичної логіки. Скажімо, у своїй праці “Логічні основи науки” він зміщує центр розгляду з особливостей походження загальнофілософських категорій та їх змісту на те, що вони є “методом сучасного науково-теоретичного мислення, здатного визначити місце і значення у русі знання всіх інших засобів, вироблених як формальною логікою, […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.11. У чому ж виявляється методологічна функція категоріального апарату філософії історії? Цю роль категоріальний апарат реалізує двояко. По-перше, опосередковано, через множину історичних спеціально-наукових теоретичних систем, а також позанаукових форм історичного пізнання меншого ступеня узагальнень. По-друге, безпосередньо, коли категоріальний апарат філософії історії сам постає одним із засобів цілеспрямованих змін у царині життєвого світу людини і суспільства. Варто не випускати з уваги тієї обставини, що й тоді, коли […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.10. Світоглядно-методологічна роль категоріального апарату філософії історії: два способи реалізації Цю роль категоріальний апарат реалізує двояко. По-перше, опосередковано, через множину історичних спеціально-наукових теоретичних систем, а також позанаукових форм історичного пізнання меншого ступеня узагальнень. По-друге, безпосередньо, коли категоріальний апарат філософії історії сам постає одним із засобів цілеспрямованих змін у царині життєвого світу людини і суспільства. Варто не випускати з уваги тієї обставини, що й тоді, коли […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2. “Система категорій” і “категоріальний апарат”: дві іпостасі категоріального ладу філософії історії На згаданому розрізненні варто спинитися докладніше, оскільки нині терміни “система категорій” і “категоріальний апарат” розглядаються вченими, що працюють у галузі філософії історії, переважно як тотожні, взаємозамінні. Певний сенс у такому ототожненні, безперечно, є: зазначені поняття справді тісно пов’язані між собою, а за рядом змістових характеристик збігаються прямо та безпосередньо. Крім того, ототожнення категоріального апарату філософії […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.6. Сучасний стан постановки та розробки проблеми співвідношення системи категорій та категоріального апарату філософи історії Незважаючи на те, що термін “категоріальний апарат” став загальновживаним серед дослідників, сьогодні все ще можна констатувати лише виникнення саме терміна, а не поняття. Адже зміст (специфічний саме і тільки для нього) у розробках не лише спеціально, а й загальнонаукового, загальнологічного та філософського рівня, залишається досить невизначеним. Це завдання, очевидно, й справді перевершує рівень компетенції окремих […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.1. Категоріальний апарат філософії історії: онтологічний і понятійний виміри На згаданому розрізненні варто спинитися докладніше, оскільки нині терміни “система категорій” і “категоріальний апарат” розглядаються вченими, що працюють у галузі філософії історії, переважно як тотожні, взаємозамінні. Певний сенс у такому ототожненні, безперечно, є: зазначені поняття справді тісно пов’язані між собою, а за рядом змістових характеристик збігаються прямо та безпосередньо. Крім того, ототожнення категоріального апарату філософії […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.7. Проблема об’єкта та предмета історичного пізнання у філософії історії часів постмодерну Як переконує все викладене попередньо, сьогодні амплітуда тлумачень об’єкта й предмета історичного та філософсько-історичного пізнання сягнула свого екстремуму. Окреслено й тією чи іншою мірою розроблено все поле можливих підходів до розуміння об’єкта та предмета філософії історії й історичної науки – від крайніх наймістичніших до кліометричних. Такий тотальний, всеохоплюючий, розкид точок зору небезпечний, як сказав свого […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3. Об’єкт і предмет історичного пізнання як проблема некласичної філософії історії Оцінка жорстка і, загалом, справедлива, але тільки в тому разі, коли її адресувати не всій, а тільки класичній західноєвропейській філософії. Саме класична західноєвропейська філософія, в тому числі й філософія історії у системі Гегеля, – якщо говорити про мислителів найпершої шереги і не враховувати дрібніших, на кшталт, скажімо, Людвіга Фейербаха, – припиняє своє існування. 2.1.3.1. Переосмислення […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.5.1.8. Проблема побудови наукової суспільної теорії у класичній німецькій філософії: здобутки і межі Однак формування соціальної теорії у її вужчому, власному, значенні цього терміна, що відповідала б вимогам науковості, відбувається значно пізніше, у середині XIX ст. і пов’язане воно, зокрема, з іменем Маркса. Існування подібної соціальної теорії передбачає наявність проміжного, емпіричного рівня пізнання, тому необхідною передумовою з’ясування особливостей формування і основних характеристик соціальної теорії як теорії наукової є […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.1.1.1. Категорії як проблема античної філософії Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється філософське осмислення історичного процесу і, по суті, вірне його відображення. 6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика Особливо важливе місце серед цих понять посідають категорії філософії історії – основоположні, найзагальніші і найглибинніші, фундаментальні поняття філософсько-історичного мислення. В цьому […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.2.1.19. Початок категоріального системогенезу: не “першоклітинка”, а докорінна трансформація попередньої системи знання Таким же чином і система категорій філософії історії, для того щоб відображати цю реальну історичну цілісність, сама теж має формуватися і вибудовуватися у вигляді своєрідної органічної системи у напрямку ії цілісності. Тому перехід від однієї філософсько-історичної категорії до іншої в процесі їх системогенезу не досить розглядати лише з детерміністських позицій, зокрема крізь призму причинного зв’язку […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.7. Система категорій філософії історії та її категоріальний апарат: функціональний характер відмінності Незважаючи на те, що термін “категоріальний апарат” став загальновживаним серед дослідників, сьогодні все ще можна констатувати лише виникнення саме терміна, а не поняття. Адже зміст (специфічний саме і тільки для нього) у розробках не лише спеціально, а й загальнонаукового, загальнологічного та філософського рівня, залишається досить невизначеним. Це завдання, очевидно, й справді перевершує рівень компетенції окремих […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.4.7. Опосередкований методологічний вплив філософії історії Методологічна роль філософії історії у спеціально-науковому пізнанні процесів, явищ і подій розвитку різноманітних культур, суспільств, формацій тощо реалізується не тільки у безпосередньо-інтуїтивній, світоглядній формі, а й опосередковано, скажімо, через низку субординованих галузевих історичних теорій, концепцій, гіпотез, допоміжних історичних дисциплін, теоретико-прикладні та прикладні історичні дослідження тощо. При розробці усіх систем історичного знання з меншим ступенем узагальнень, […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.2. Філософсько-історичний категоріальний апарат: період термінологічного оформлення На згаданому розрізненні варто спинитися докладніше, оскільки нині терміни “система категорій” і “категоріальний апарат” розглядаються вченими, що працюють у галузі філософії історії, переважно як тотожні, взаємозамінні. Певний сенс у такому ототожненні, безперечно, є: зазначені поняття справді тісно пов’язані між собою, а за рядом змістових характеристик збігаються прямо та безпосередньо. Крім того, ототожнення категоріального апарату філософії […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3.2.3. “Апарат” як пізнавальний засіб: початкова постановка питання П. В. Копніним На згаданому розрізненні варто спинитися докладніше, оскільки нині терміни “система категорій” і “категоріальний апарат” розглядаються вченими, що працюють у галузі філософії історії, переважно як тотожні, взаємозамінні. Певний сенс у такому ототожненні, безперечно, є: зазначені поняття справді тісно пов’язані між собою, а за рядом змістових характеристик збігаються прямо та безпосередньо. Крім того, ототожнення категоріального апарату філософії […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.2.1.6. Недооцінка проблеми системогенезу категорій філософії історії у радянській філософії З об’єктивних, а певною мірою і суб’єктивних причин, питання про системогенез філософсько-історичних категорій за радянських часів виявилося витісненим на узбіччя філософських досліджень, якщо не сказати – взагалі за межі проблемного поля таких досліджень. Цю прогалину окремі мислителі намагалися якщо не заповнити, то хоч якоюсь мірою компенсувати посиленою розробкою категорій соціально-філософських. Тобто, по суті, категорій історичного […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії По-перше, за гносеологічного підходу, коли вони обидві постають як дві різні за обсягом системи знань, з яких одна (філософія історії) є складовою іншої (філософії загалом). Ця обставина зумовлює, тією […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.1.2.5. Сучасна стадія категоріальних розробок у філософії історії: комплементарність позицій Відомі випадки, коли задекларований певним дослідником підхід до вивчення категорій не збігається з тим, якого він насправді дотримувався. Наприклад, відомий сучасний методолог науки Пол Фейерабенд (народився у 1924 р.) проголосив доцільність переходу до методологічного анархізму, оскільки, на його думку, “ідея жорсткого методу або жорсткої теорії раціональності грунтується на надто наївному уявленні про людину та ії […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.2.2.2. Загальносоціологічний зріз співвідношення філософії та філософії історії У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз структурного співвідношення філософії й філософії історії По-перше, за гносеологічного підходу, коли вони обидві постають як дві різні за обсягом системи знань, з яких одна (філософія історії) є складовою іншої (філософії загалом). Ця обставина зумовлює, тією […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.1.4.6. Проблема розвитку категорій: урок Канта Щоб подолати ці крайності, якраз і необхідно розглядати філософські, в тому числі й філософсько-історичні категорії не лише як носії інваріантних смислів, а водночас і як форми мислення, що теж перебувають у розвитку, незалежно від того, хто виступає суб’єктом мислення – окремі особи, конкретні культури, цивілізації, суспільства чи, врешті-решт, людство загалом. 6.1.4.6. Проблема розвитку категорій: урок […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.5.1.2. Специфікація розвитку філософії історії з переходом історичного пізнання на науково-теоретичний рівень Можна погодитися й з тим, що на терені філософії історії також можлива побудова теорій, які за всіма, чи принаймні за багатьма, вимогами відповідатимуть науковим теоріям. Однак це аж ніяк не є свідченням того, що, по-перше, з появою таких теорій філософія історії взагалі має припинити своє існування як лише суто попередня, донаукова форма осягнення історичної реальності; […]...
- Філософія – Петрушенко В. Л. – 1.4. Проблема визначення предмету філософії. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва Термін “філософія” має давньогрецьке походження, бо саме у Стародавній Греції філософія вперше відокремилась від інших сфер інтелектуальної діяльності та набула автономного характеру розвитку. Перша частина цього терміна походить від слова “філо” – схильність, любов, бажання, відданість та слова “софія” – мудрість, яке, у свою чергу, складається із двох слів і буквально значить-казати, промовляти, цілісно, доречно. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 3.5. Перший начерк некласичної філософії історії: вчення про суспільно-економічні формації 3.5.1. Дві наріжні проблеми філософсько-історичної системи Маркса Розробляючи свою систему, Карл Маркс, якщо вести мову не про соціальні, політичні, ідеологічні тощо, а власне пізнавальні завдання, (причому саме у царині філософського осягнення історичного процесу) прагнув вирішити як наріжні передусім такі дві проблеми. По-перше, досягти справді автентичного розуміння історії, взірцем і уособленням якого він вважав строго наукове […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.2.1. Системогенез категорій філософії історії: відмітні риси Відмітною рисою формування категорій філософії (і категорій філософії історії, бо і їх вона теж характеризує повною мірою) є те, що, на відміну від інших, похідних і локальніших понять, вони виникають не поодинці, а форумно, системно. 6.2.1. Системогенез категорій філософії історії: відмітні риси Для характеристики цього процесу цілком доречним і продуктивним є застосування поняття системогенезу. 6.2.1.1. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.2.1.3. Системогенез категорій філософії історії як єдність філогенезу й онтогенезу Істотною передумовою і складовою цього поступу є з’ясування сутності та закономірностей системогенезу філософсько-історичних категорій. Продуктивність подібного з’ясування і тут значною мірою залежить від врахування тієї обставини, що системогенез, як і світоглядне філософське осягнення історії, теж реалізується через єдність онтогенезу та філогенезу. Сам дослідник, постаючи активним учасником цього двоєдиного процесу, водночас і усвідомлює його закономірності, завдяки […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.1.4.4. Категорії філософії історії як єдність індивідуального та суспільно-історичного Трактування Гегелем філософсько-історичних категорій є взірцем розкриття їх інваріантної природи як смислових вузлів, в яких нагромаджуються і спрямовуються упродовж віків повторювані смисло-життєві структури людського буття з позицій універсалістськи-логічних, генералізуюче-раціональних. Втім, інваріантність філософсько-історичних категорій визнають у тій чи іншій формі, тією чи іншою мірою і представники інших напрямків та шкіл філософії історії. Навіть такі, що репрезентують […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.1. Три площини філософії історії: загальна характеристика Варто відразу ж зауважити, що термін “вимір” використовується в даному разі для позначення не того чи іншого емпіричного фіксованого етапу, напряму чи школи у розвитку галузі філософсько-історичного пізнання, а передусім тієї чи іншої іпостасі цього пізнання, виникнення якої зумовлене слоїстістю, багатошаровістю самого предмета філософії історії. З-поміж чисельних шарів предмета філософії найважливішими можна визнати лише декілька. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.4.6. Безпосередній методологічний вплив філософії історії В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення методології як галузі, що вирішує проблеми створення і використання методів пізнання, не будучи в принципі хибним, є водночас занадто вузьким за своїм значенням. Адже воно обмежується лише сферою пізнання, тоді як розвиток науки і якісна зміна […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.4.5. Два шляхи реалізації методологічної функції філософії історії В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення методології як галузі, що вирішує проблеми створення і використання методів пізнання, не будучи в принципі хибним, є водночас занадто вузьким за своїм значенням. Адже воно обмежується лише сферою пізнання, тоді як розвиток науки і якісна зміна […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.3. Категоріальний апарат філософії історії Системогенез філософсько-історичних категорій аж ніяк не закінчується з етапом виникнення і формування системи категорій філософії історії. Він є однією з атрибутивних характеристик пізнавального руху в царині філософії історії на всіх етапах ії розвитку. 6.3.1. Системогенез і використання: дві основні форми розвитку філософсько-історичних категорій Системогенез – це тільки один бік поступальних змін категоріального ладу філософії історії. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3. Основні виміри філософії історії Варто відразу ж зауважити, що термін “вимір” використовується в даному разі для позначення не того чи іншого емпіричного фіксованого етапу, напряму чи школи у розвитку галузі філософсько-історичного пізнання, а передусім тієї чи іншої іпостасі цього пізнання, виникнення якої зумовлене слоїстістю, багатошаровістю самого предмета філософії історії. З-поміж чисельних шарів предмета філософії найважливішими можна визнати лише декілька. […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ – термін для позначення шаруватих за своїм змістовим наповненням характеристик життєвого світу людини і суспільства. К. с. ф. відіграють роль таких форм практичного, духовно-практичного та духовно-теоретичного освоєння суспільно-історичної дійсності саме як органічної цілісності, де довільна з категорій постає своєрідним уособленням будь-якої іншої, оскільки кожна є не що інше як сама ця дійсність чи цілісність (або […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – Розділ 6. Система категорій філософії історії Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється філософське осмислення історичного процесу і, по суті, вірне його відображення. 6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика Особливо важливе місце серед цих понять посідають категорії філософії історії – основоположні, найзагальніші і найглибинніші, фундаментальні поняття філософсько-історичного мислення. В цьому […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1. Об’єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1. Об’єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об’єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії, будучи за своїм характером формою світоглядного осмислення історичної дійсності, все ж не редукується до філософсько-історичного світогляду. Адже вона може поставати і в інституалізованому вигляді, а в цьому разі світогляд як певний стан свідомості людей […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.1. Історичний процес як об’єкт філософії історії 2.1. Об’єкт і предмет філософії історії як галузі пізнання 2.1.1. Історичний процес як об’єкт філософії історії Як ми переконалися, філософія історії, будучи за своїм характером формою світоглядного осмислення історичної дійсності, все ж не редукується до філософсько-історичного світогляду. Адже вона може поставати і в інституалізованому вигляді, а в цьому разі світогляд як певний стан свідомості людей […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 6.2.1.17. Обернення послідовності як механізм категоріального переходу В ході системогенезу категорій філософії історії відображення причинно-наслідкових, каузальних зв’язків суспільно-історичних процесів справді відіграє істотну роль у кореляції категорій. Однак тлумачення системи категорій філософії історії як такої, в якій кожна наступна категорія розглядалася б як наслідок попередньої, а вся система – як лінійна, каузально зумовлена послідовність таких категорій, було б дещо наївним. 6.2.1.17. Обернення послідовності […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.1.3.5. Трактування об’єкта й предмета історичного пізнання представниками наукобіжного напряму філософії історії Іншим шляхом пішли в розумінні предмета філософії історії та історичної науки представники наукобіжної тенденції, зокрема неокантіанської філософії історії (Генріх Ріккерт, Вільгельм Віндельбанд та ін.) та ті філософи історії, що репрезентують так звану філософію життя (Вільгельм Дільтей, Освальд Шпенглер та інші). Ці мислителі, принаймні їх значна частина, – Віндельбанд, Ріккерт, Дільтей – теж ще виходили з […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.1.1.1. “Двозначність” положення філософії історії Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням “наукового розуміння” історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням “наукового розуміння” історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських […]...
- Філософія історії – Бойченко І. В. – Розділ 1. Місце філософії історії в системі світоглядних форм осягнення історичного процесу Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням “наукового розуміння” історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських […]...