Філософія історії – Бойченко І. В. – 4.1. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку
4.1. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку
4.1.1. Поняття “цивілізація”: генеза і динаміка змісту
Розпочинаючи розгляд цієї теми, варто відразу ж взяти до уваги дві обставини. З одного боку, цивілізаційний підхід аж ніяк не пов’язаний однозначно і жорстко з виникненням саме (і тільки) некласичної філософії історії. Поняття цивілізації народилося і тривалий час формувалося, розвивалось, утверджувалось і поширювалось ще у рамках класичного філософсько-історичного мислення, постаючи саме як типове поняття класичної філософії історії. З іншого ж боку, і некласична філософія історії теж не пов’язана жорстко і однозначно саме (й тільки) з цивілізаційним підходом. Вона охоплює всю палітру (не лише існуючих, а й взагалі можливих) пізнавальних підходів до осягнення історичного процесу. Одним із багатьох є і цивілізаційний.
4.1.1.1. Історичні корені терміна “цивілізація”
За етимологією термін “цивілізація” сягає корінням в латину, до таких понять, як “civilis” (громадянський), “civis” (громадянин), “civitas” (громадянське суспільство). На противагу зазначеним поняттям, що увійшли в кругообіг культури стародавнього Риму ще в II ст. до н. е., термін “цивілізація” – продукт культури зовсім іншої.
4.1.1.2. Люсьєн Февр: піонер-дослідник першовжитку терміна “цивілізація”
Одним із перших дослідив історію першовжитку слова “цивілізація” в історичних письмових джерелах західноєвропейської культури Люсьєн Февр1. Він присвятив цьому спеціальну, досить цікаву і докладну розвідку. Будучи одним із засновників школи “Анналів”, Люсьєн Февр у результаті досить тривалих і цілеспрямованих пошуків, витративши чимало часу на читання книг, по можливості підібраних відповідно до теми, не знайшов слова “цивілізація” у французьких текстах, надрукованих раніше 1766 р.2
Виявив він це слово Вперше надрукованим у третьому томі праці Буланже “Старожитність, розкрита через свої звичаї”. Але за побіжними показниками авторство тогочасного неологізму ФеВр присудив не тільки, а, можливо, і не стільки, Буланже, скільки Гольбаху, який принаймні доповнив, якщо не переробив, рукопис книги Буланже3 . Свою гіпотезу щодо Гольбаха Февр обгрунтовує тим, що доопрацьований Гольбахом текст Буланже – випадок не лише першого, а й поодинокого, навіть єдиного, вжитку терміна “цивілізація”, тоді як у “Системі суспільства” Гольбаха, цього, за словами Февра, великого “творця неологізмів перед лицем вічності”, згаданий термін теж вживається, але вже з паралельним і постійним використанням і ряду його похідних. Втім виявлений єдиний випадок вживання слова “цивілізація” у тексті 1766 р. Люсьєн Февр не наважився назвати першим і висловив побажання, “щоб інші шукачі, яким поталанить більше, відібрали лаври (втім, досить скромні) у Буланже чи де Гольбаха”4 .
4.1.1.3. Еміль Бенвеніст про історію терміна “цивілізація”
І чекати довелося не так уже й довго. Розвідка Л. Февра датується 1930 p., а вже у 1954 р. французький мовознавець і один із класиків світової лінгвістики XX ст. Еміль Бенвеніст, відзначивши, крім доробку Л. Февра, ще й уточнення Фердінанда Брюно, Іоахіма Мораса, опублікував підсумки власного дослідження історії щодо слововжитку терміна “цивілізація” у письмовій Спадщині західноєвропейської культури5. На думку Бенвеніста, вельми ймовірно, що найранніші приклади застосування цього слова дають твори маркіза де Мірабо, передусім: його “Друг людей, або ж Трактат про народонаселення” (1767 p.), а також “Теорії податку” (1760 р.) та чернетка започаткованого і не завершеного твору “Друг жінок, або Трактат про цивілізацію”. Після 1765 р. і найчастіше, як гадає Бенвеніст, вже під впливом Мірабо, цим терміном починають користуватися згаданий Буланже, Бодо, Дюпон де Немур, Ленте та ін. в Таку саму історію і майже паралельну тій, що й у Франції, пережив, як показав ще Л. Февр, термін “цивілізація” в Англії: спочатку – “to civilize” і “civilized” як вихідні слова, потім – “цивілізація” як термін юридичної процедури (з початку XVIII ст.). Вже значно пізніше термін “цивілізація” набуває в Англії соціально-історичного змісту7.
4.1.1.4. Проблема пріоритетності слововжитку терміна “цивілізація”
Питання про пріоритетність англійського чи французького вживання цього терміна Л. Февр залишив відкритим, і Морас віддав перевагу французькому. Після ретельного порівняльного аналізу англомовних письмових джерел до позиції Мораса приєднується й Бенвеніст, вважаючи, що навряд чи хтось з англомовних авторів вживав термін “цивілізація” до шотландця Адама Фергюсона, автора “Нарису історії’ громадянського суспільства”, де це слово використовується неодноразово. Однак і Бенвеніст прагне уникнути категоричності й висловлюється на користь нових досліджень, які можна було б продовжити в Англії, бо лише вони й спроможні з’ясувати питання, полишене ним нерозв’язаним: чи було слово “цивілізація” винайдене двічі, незалежно і майже одночасно у Франції і в Англії”, чи французька мова першою ввела його у словник сучасної Європи?
Генеалогія терміна “цивілізація” і сьогодні, судячи з сучасної фахової літератури, відповідає висновкам Бенвеніста8. Якщо ж ідеться про реалії, які покликаний відображати означений термін, то тут стан речей набагато складніший, ніж у сфері термінологічних простежень і уточнень.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)