Філософія – Губерський Л. В. – 3. Двозначність сучасної онтології

Related posts:

1. Філософія – Губерський Л. В. – 1. Примат онтології Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики “Тотальність і нескінченність” (1961). Він піддав критиці спекулятивне підгрунтя новітніх тоталітарних ідеологій – онтологію тотальності, бачення буття під кутом війни, фронту та “фронтального” погляду на речі й особистості. Філософія, за Е. Левінасом, починається з тієї миті, коли “страх за іншого, за смерть […]...
2. Філософія – Губерський Л. В. – МОВА ЯК ГОРИЗОНТ ГЕРМЕНЕВТИЧНОІ ОНТОЛОГІЇ Ганс-Георг Гадамер (1900-2001) Німецький філософ. Представник філософської герменевтики XX ст. Г. Гадамер вбачає в герменевтиці універсальну філософію сучасної доби, яка має знайти власну відповідь на основоположне філософське питання: як можливе розуміння навколишнього світу і як у цьому розумінні втілюється істинне буття? На думку Г. Гадамера, істинне розуміння вимагає доконечного врахування історичної ситуації та історичної традиції, […]...
3. Філософія – Губерський Л. В. – Ігровий елемент сучасної культури …Наскільки культура, в якій ми живемо, все ще розвивається у формах гри? До якої міри дух гри панує в життях людей, що належать до цієї культури? …На перший погляд може видаватися, ніби певні явища в сучасному суспільному житті найщедрішою мірою надолужили ту втрату ігрових форм. Спорт і атлетика як соціальні функції неухильно розширювали своє місце […]...
4. Теоретичні основи сучасної української педагогіки – Вишневcький О. – Двозначність терміна “національне виховання” Двозначність терміна “національне виховання” В основі виховання будь-якого народу міститься природна потреба у самозбереженні, самовдосконаленні, самоствердженні шляхом розбудови власної держави. Через це будь-яке виховання завжди має бути національним. Навіть комуністичне виховання, про яке йшлося вище, попри декларований повсюдно “інтернаціоналізм”, мало свої національні, переважно “великоруські”, особливості і виконувало щодо національних меншин “Союзу” функцію їх поросійщення. Отже, […]...
5. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ другий. Вчення про сутність § 112. Сутність є поняттям як покладеним поняттям; у сфері сутності визначення суть лише відносні, але ще не рефлексовані в себе; тому поняття тут не є ще для себе. Сутність як буття, що опосередковує собою через своє ж заперечення, є відношенням із собою, лише будучи відношенням з іншим; це інше, однак, є не як безпосередньо […]...
6. Філософія – Подольська Є. А. – Розділ шостий. Базові категорії онтології: структурна організація та діалектика буття Філософський зміст проблем буття, субстанції матерії Онтологія є найважливішим розділом метафізики як вчення про граничні засади буття, пізнання та ціннісного відношення людини до світу. Оскільки саме онтологія вирішує низку ключових світоглядних питань, то саме вона історично формується насамперед і протягом тривалого часу практично повністю покриває предмет метафізики. Що лежить в основі світу? Виник світ природнім […]...
7. Філософія – Губерський Л. В. – 2. Сучасна онтологія Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики “Тотальність і нескінченність” (1961). Він піддав критиці спекулятивне підгрунтя новітніх тоталітарних ідеологій – онтологію тотальності, бачення буття під кутом війни, фронту та “фронтального” погляду на речі й особистості. Філософія, за Е. Левінасом, починається з тієї миті, коли “страх за іншого, за смерть […]...
8. Філософія – Губерський Л. В. – Чи є онтологія фундаментальною? Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики “Тотальність і нескінченність” (1961). Він піддав критиці спекулятивне підгрунтя новітніх тоталітарних ідеологій – онтологію тотальності, бачення буття під кутом війни, фронту та “фронтального” погляду на речі й особистості. Філософія, за Е. Левінасом, починається з тієї миті, коли “страх за іншого, за смерть […]...
9. Філософія – Губерський Л. В. – 4. Інший як співрозмовник Те, що можна підтримувати розсудливе мовлення, – не на користь розлучення філософії та розуму. Але ми маємо право запитати себе: чи розум, проголошений як можливість такого мовлення, завжди передує йому, чи мовлення не виникло з відношення, яке передує розумінню та яке встановлює розум? Це характеризує в дуже загальному вигляді відношення, що не зводиться до розуміння, […]...
10. Філософія – Губерський Л. В. – Емманюель Левінас (1905-1995) Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики “Тотальність і нескінченність” (1961). Він піддав критиці спекулятивне підгрунтя новітніх тоталітарних ідеологій – онтологію тотальності, бачення буття під кутом війни, фронту та “фронтального” погляду на речі й особистості. Філософія, за Е. Левінасом, починається з тієї миті, коли “страх за іншого, за смерть […]...
11. Філософія – Губерський Л. В. – Сумніви Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
12. Філософія – Губерський Л. В. – VI Дух Розум – це дух, якщо його впевненість, що він є всією реальністю, піднеслася до істини, і розум усвідомлює себе як свій світ, а світ як самого себе. На становлення духу вказував безпосередній попередній рух, у якому об’єкт свідомості, чиста категорія, піднеслася до поняття розуму. У спостережному розумі ця чиста єдність Я і буття, буття-для себе […]...
13. Філософія – Губерський Л. В. – Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
14. Філософія – Губерський Л. В. – Дисертація (про єдиний, універсальний, безкінечний розум) Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
15. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 6. Філософія буття Володимир Ленін (1870-1924) Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) – російський марксист, один із теоретиків і практиків ідеології більшовизму. У засадничих філософських підходах він стояв на позиції діалектичного матеріалізму. У своїй суспільно-політичній філософії В. І. Ленін був прихильником історичного матеріалізму (економічного редукціонізму); дотримувався думки, що економічний базис (субструктура) визначає політичну сферу та ідеологію (надструктура). В. І. Ленін […]...
16. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 8. Людина як предмет філософського осягнення Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
17. Філософія – Губерський Л. В. – Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії Людвіг Фоєрбах (1804-1872) Німецький філософ, представник класичної німецької філософії. Головним завданням своєї філософії вважав відповідь на питання, якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя. Для розкриття природи людини застосовує поняття любові. Подальший прогрес людства Л. Фоєрбах вбачав в утвердженні нової філософії – релігії, що культивуватиме любов людини до людини, як до […]...
18. Філософія історії – Бойченко І. В. – 1.1.1.1. “Двозначність” положення філософії історії Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально марксистських позицій вона тлумачилась як донаукова спекулятивна галузь знань про розвиток людського суспільства. Як така вона або ж була приречена (з виникненням “наукового розуміння” історії) припинити своє існування, або ж мала б перетворитися на такий собі закут людських […]...
19. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 15. Філософія і духовність Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Німецький філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена ним в “Енциклопедії філософських наук”, а конкретніше у працях “Наука логіки”, “Філософія природи” і “Філософія духу”. “Наука логіки” – теж нова наука, створена Г. Гегелем, її предмет – […]...
20. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 9. Філософія свідомості Едмунд Гуссерль (1859-1938) Німецький філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Він обстоював тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повноцінного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії Вступ Чиста феноменологія… у […]...
21. Філософія – Губерський Л. В. – 5. Етичне значення іншого Розуміння, через свою зв’язаність зі здатністю сущого відкривати буття, набуває значення починаючи з буття. В розумінні суще не звертається до буття, а лише називає його. І, таким чином, здійснює стосовно нього насильство і заперечення. Часткове заперечення, яке є насильством. І ця частковість (partiellite) описується як той факт, що сущий, не зникаючи, опиняється в моїй владі. […]...
22. Філософія історії – Бойченко І. В. – 2.3.2.6. Історичні закономірності як проблема онтології історії Чільне місце у субстанційній філософії посідає проблематика, пов’язана з вивченням можливості закономірностей історії. Для марксистської традиції, що донедавна домінувала у дослідженнях вітчизняних авторів, характерним було визначення закономірного характеру історичного процесу. В рамках цієї традиції було здійснено чимало розвідок з різних аспектів тематики суспільно-історичних законів: своєрідності цих законів щодо законів природи; об’єктивної основи дії законів історії; […]...
23. Філософія – Губерський Л. В. – ІІІ. Філософія потребує науки, яка б визначала можливість, принципи та обсяг усіх апріорних знань Значно більше, ніж усе попереднє, говорить [нам] те, що деякі знання покидають навіть поле всякого можливого досвіду і за допомогою понять, для яких у досвіді ніде не може бути дано відповідного об’єкта, розширюють, як видається, обсяг наших суджень поза всі межі досвіду. Саме до цих останніх знань, що виходять поза чуттєвий світ, [туди] де досвід […]...
24. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 12. Філософія мови Ганс-Георг Гадамер (1900-2001) Німецький філософ. Представник філософської герменевтики XX ст. Г. Гадамер вбачає в герменевтиці універсальну філософію сучасної доби, яка має знайти власну відповідь на основоположне філософське питання: як можливе розуміння навколишнього світу і як у цьому розумінні втілюється істинне буття? На думку Г. Гадамера, істинне розуміння вимагає доконечного врахування історичної ситуації та історичної традиції, […]...
25. Філософія – Губерський Л. В. – V. Свідчення статистики Цей нарис шукає діагноз нашого віку, нашого сучасного життя. Ми вже виклали першу його частину, яку можна підсумувати так: наше життя, як репертуар можливостей, є багате, пишне, вище за всі інші, що їх знає історія. Але тим самим, що його розмір більший, воно виливається з усіх русел, засад, норм та ідеалів, що їх передала традиція. […]...
26. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 5. Філософія та світогляд Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий внесок у методологію гуманітарних наук та близьких до них ділянок і форм історичного пізнання. Філософські досягнення В. Дільтея охоплюють кілька чільних тем: філософія життя; вчення про філософські категорії, як форми репрезентації життя; теорія світоглядів; науки про дух […]...
27. Філософія – Губерський Л. В. – Глава п’ятнадцята [Володіння] Як про дані разом у прямому й найбільш основному розумінні говорять про ті речі, які виникають у той самий час: жодна з них не є попередньою чи наступною, тому про них говорять, що вони разом за часом. А дані разом за природою – це ті речі, які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним […]...
28. Філософія – Губерський Л. В. – Філософія – авантюра духу чи літургія смислу? Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський – український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний внесок у розроблення логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. С. Б. Кримський розробляє принципи трансформації знання, прийоми інтерпретації, принципи узагальненої раціональності та розуміння, принципи духовності, розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипних структур буття, […]...
29. Філософія – Губерський Л. В. – Наука логіки Німецький філософ, який створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення західноєвропейської класичної філософії цього напряму. Цілісно система викладена в його “Енциклопедії філософських наук, а конкретніше в працях “Наука логіки”, “Філософія природи” і “Філософія духу”, “Наука логіки” – нова наука, створена ГЛ. Ф. Гегелем. Ті предмет – мислення як цілісне утворення, […]...
30. Філософія – Губерський Л. В. – Глава тринадцята [Дане разом] Як про дані разом у прямому й найбільш основному розумінні говорять про ті речі, які виникають у той самий час: жодна з них не є попередньою чи наступною, тому про них говорять, що вони разом за часом. А дані разом за природою – це ті речі, які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним […]...
31. Філософія – Губерський Л. В. – Категорії Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель Стагірит – давньогрецький філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). Першим із мислителів античності здійснив спробу дати наукове обгрунтування філософії та філософське обгрунтування наук. Він поділяв філософію на теоретичну, або умоглядну, мета якої – знання задля знання; практичну – знання для діяльності; поетичну, творчу – знання заради творчості. Основу онтології Аристотеля […]...
32. Філософія – Губерський Л. В. – Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель Стагірит – давньогрецький філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). Першим із мислителів античності здійснив спробу дати наукове обгрунтування філософії та філософське обгрунтування наук. Він поділяв філософію на теоретичну, або умоглядну, мета якої – знання задля знання; практичну – знання для діяльності; поетичну, творчу – знання заради творчості. Основу онтології Аристотеля […]...
33. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 2. Філософія як система знання Евальд Ільєнков (1924-1979) Евальд Васильович Ільєнков – філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. ЕЗ. Ільєнков сформулював проблему побудови теоретичної системи та її генезису на основі деякої “клітини”, що і є ядром теорії. Його розробка ядра теорії співзвучна з Лакатошевим методом науково-дослідницьких програм, а розвинута Е. В. Ільєнковим критика філософського емпіризму […]...
34. Філософія – Губерський Л. В. – Поняття філософської віри Німецький філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. За К. Ясперсом філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, “висвітлити екзистенцію” та здійснити “стрибок до безумовного буття”. К. Ясперс розглядає філософію, що не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції відіграє поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як […]...
35. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 16. Філософія економіки Карл Маркс (1818-1883) Німецький мислитель, суспільний діяч, засновник марксизму. К. Маркс розробив власний метод – матеріалістичну діалектику і застосував її до аналізу суспільних явищ. На цьому шляху він розвинув нове їх тлумачення – матеріалістичне розуміння історії. Головний його принцип – вирішальна роль матеріального виробництва в житті суспільств, тому анатомію їх слід шукати в політичній економії, […]...
36. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 18. Філософія і культура Освальд Шпенглер (1880-1936) Німецький філософ, історик, один з основоположників сучасної філософи культури, представник філософи життя, О. Шпенглер визначає культуру як найвищу цінність, що пронизує всі сфери життя певного народу, надаючи йому неповторності й унікальності. В основній праці “Занепад Заходу” О. Шпенглер піддає критиці ідею поступального прогресу та однолінійності світової історії, обгрунтовуючи тезу про множинність могутніх […]...
37. Філософія – Губерський Л. В. – Філософська віра Німецький філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. За К. Ясперсом філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі, “висвітлити екзистенцію” та здійснити “стрибок до безумовного буття”. К. Ясперс розглядає філософію, що не пізнає буття, а лише засвідчує його існування. Вирішальну роль в аналізі людської екзистенції відіграє поняття ситуації, яка визначає історичну унікальність як […]...
38. Філософія – Губерський Л. В. – Що таке філософія? (вступ до трансценденталізму) Борис Валентинович Яковенко – російський філософ, історик філософи, публіцист. Розробляв систему трансцендентально-онтологічного критицизму. Б. В. Яковенко вважав, що вихідним пунктом філософських роздумів є інтерпретація життя, відображення й аналіз життєвого матеріалу, а єдиним предметом філософських пошуків є Суще у всій своїй цілісності, у всіх своїх деталях, у всіх своїх виявах. Філософія, на думку Б. В. Яковенка, […]...
39. Філософія – Губерський Л. В. – Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський – український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний внесок у розроблення логіки наукового дослідження і культурологічного підходу до з’ясування філософських проблем. С. Б. Кримський розробляє принципи трансформації знання, прийоми інтерпретації, принципи узагальненої раціональності та розуміння, принципи духовності, розвиває неоплатонічну концепцію вилучення архетипних структур буття, […]...
40. Філософія – Губерський Л. В. – Глава п’ята [Сутність] Аристотель (384-322 до н. е.) Аристотель Стагірит – давньогрецький філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). Першим із мислителів античності здійснив спробу дати наукове обгрунтування філософії та філософське обгрунтування наук. Він поділяв філософію на теоретичну, або умоглядну, мета якої – знання задля знання; практичну – знання для діяльності; поетичну, творчу – знання заради творчості. Основу онтології Аристотеля […]...