Ділова українська мова – Горбул О. Д. – 1.1. Українська літературна мова та її норми
Українська літературна національна мова сформувалася на основі найбільш уніфікованого й поширеного діалекту, в основі якого лежать середньонаддніпрянські говірки, але увібрала в себе і найважливіші елементи інших діалектів України. Літературна мова – це нормована мова з погляду лексики, граматики, орфографії, орфоепії (тобто це певні критерії вживання слів та речень). Мовна норма – це сукупність загальновизнаних, кращих, найпридатніших мовних засобів, що вважаються правильними на певному історичному етапі. Лексична норма – це відбір словесних засобів, які сприяють встановленню певного мовного стилю. Орфографічна – це орієнтація в написанні на останнє видання “Українського правопису” та на нормативні словники. Граматична – це вибір правильних словоформ, а також правила побудови речень та словосполучень, орфоепічна й акцентна – це правила вимови і наголосу.
Літературна мова має дві форми вживання:
1) Писемну, Пов’язану з усіма названими нормами, крім орфоепічної та акцентної;
2) Усну – розмовно-літературний стиль, що включає всі норми, крім орфографічної.
Норми літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні.
Норми літературної мови | Регулюють правильність | Приклади |
Орфоепічні | Вимови звуків, звукосполучень, наголошення слів | [веИДец,:а], [шчи’пйти], [ноУШу], [к’іхтї], [іИНоо%]9 позйочі, добрддій |
Орфографічні | Написання слів | Пів’яблука, пів-Європи, бриньчати, деренчати |
Лексичні | Вживання слів у властивих їм значеннях, правильне поєднання слів | Будь-яке (любе – непр.) Питання, випрасував (погладив – непр.) одяг, наступна (слідуюча – непр.) зупинка |
Граматичні | Творення слів, уживання форм слів, побудови слів і речень | По містах і селах (по містам і селам – непр.), згідно з наказом, відповідно до наказу (згідно наказу – непр.), найбільший (самий більший – непр.) |
Стилістичні | Використання мовних засобів, властивих певному стилю | Ти (з якого питання – непр.) чому плачеш? Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце (займає – непр.) посідає… |
Пунктуаційні | Вживання розділових знаків | Це МожеХ й так, а може, й ні. |
Літературна мова – Це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональпість, упормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів.
Вона обслуговує всі сфери діяльності суспільства (матеріально-виробничу, державну, культуру, радіо і телебачення, пресу, освіту, науку, художню літературу, побут людей); е засобом вираження національної культури, національної самосвідомості українців.
Найголовніша Ознака літературної мови – це її Унормованість, Властиві їй норми.
ЯКИМ має бути мовлення | ЯК цього домагатися |
Змістовним | Продумай тему й основну думку висловлювання; розкривай тему повністю, але без зайвих слів, не пиши того, чого не розумієш |
Послідовним | Говори зв’язно, логічно, за написаним або продуманим планом (тезами), не перестрибуй з одного на інше. Дбай про переходи (“місточки”), висновки, узагальнення |
Багатим | Уникай повторів, банальностей, порожніх фраз, користуйся різноманітними, але зрозумілими тобі мовними засобами, не повторюй тих самих слів, однакових речень, уникай одноманітності, однакової структури речень |
Точним | Добирай найточніші слова, чітко формулюй думку, за потреби звернися до тлумачного, синонімічного словника |
Виразним | Виділяй найважливіші слова, висловлюй своє ставлення до того, про що говориш |
Правильним | Дотримуйся мовних норм (правильної вимови, побудови речень) |
Доцільним | Умій оцінити ситуацію спілкування і засоби, які найкраще підходять для неї. Завжди враховуй, з ким розмовляєш, з якою метою, де |
Образним | Підбирай слова і речення, які яскраво, емоційно можуть впливати на слухача |
Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив (Сократ). Хто ясно думає, той ясно і говорить (Буало). Чудова думка втрачає всю свою цінність, коли вона погано висловлена ( Вольтер ).
Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша й мова.
Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).