Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 7.2.9. Сумісництво
Сумісництво є досить усталеним явищем. Було воно ще й за радянських часів. Очевидно масштаби сумісництва зросли після так званої “перебудови” і розвалу Радянського Союзу. Працювати на двох чи більшій кількості роботах стало модним. Спочатку більшість людей вдавалися до сумісництва з огляду на матеріальні чинники, тобто заробити додаткову копійку у ті страшні часи, коли старий лад руйнувався, а новий – не створювався. Згодом для багатьох сумісництво стало стилем життя. Друга робота може бути як джерелом доходів, так і викликати творчий інтерес.
Більшість сумісників якусь роботу вважають основною, а інші робочі місця – додатковими.
Нині широкого розвитку набуває таке явище як аутсорсинг. Компанії запрошують фахівців для разових консультацій чи виконання окремих проектів. Сучасний ринок праці створює попит на фахівців з кар’єрного портфоліо (portfolio career), – тобто людей, які одночасно працюють у різних сферах. За кар’єрного портфоліо з’являється можливість комбінувати прибуткову роботу – з приємною, знання – з улюбленими заняттями (хобі), реальні досягнення – з фантазіями.
Досвід свідчить, що ті, кого влаштовує такий стиль професійної життєдіяльності, переходять на півставки, за основним місцем роботи, а решту часу опікуються виконанням разових замовлень у певній сфері діяльності. Є й такі, хто освоює різні ролі у рамках однієї спеціальності чи компанії. Важливим є вміння концентруватися. Діяльність підходить комунікабельним працівникам.
У кар’єрного портфоліо є і певні недоліки. Фахівцю, який працює на засадах кар’єрного портфоліо, слід самостійно турбуватися про свою відпустку, лікування. Може бути й таке, що хтось із замовників не захоче, щоб такий фахівець виконував роботу ще й для інших. Сидіти на двох стільцях часто буває вигідним, але ж не слід забувати, що коли женешся за двома зайцями, то не піймаєш жодного.
Фахівці радять дотримуватися наступних правил, працюючи сумісником.
1. Доцільно не повідомляти керівництву за місцем своєї основної роботи про наявність додаткового підробітку. Ця пересторога доречна і тоді, коли додаткова робота виконується у вільний час. У начальника може виникнути заздрість до доходів співробітника. Начальник може дійти висновку що його підлеглий працює не з повною віддачею на своєму основному робочому місці і у нього залишається чимало енергії для підробітків. Керівник може більш прискіпливо контролювати підлеглого, навантажувати його додатковими обов’язками. Праця на другій фірмі може також тлумачитися як зрада корпоративних інтересів.
2. Слід визначитися з пріоритетами. Роботи не повинні накладатися одна на іншу. Доцільно концентруватися на роботі, яка виконується у певний час. Тобто потрібно належним чином виконувати завдання, як за основним, так і додатковим місцем роботи. Одна робота не повинна шкодити іншій.
3. Для того, щоб успішно працювати на двох роботах, не завадить завести щоденник для запису того, що потрібно виконувати на обох роботах. Щоденник має містити контактну інформацію. Щоденник має стати важливим помічником. Якщо працівник є впевненою, організованою і самостійною людиною, то він, може впоратися з виконанням функціональних обов’язків як за основним, так і за додатковими місцями роботи.
4. Слід дотримуватися певного балансу між роботою і відпочинком. Не дивлячись на завантаженість роботою, має передбачатися час і для особистого життя, інакше життя перетвориться в каторгу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)