Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 10.2.6. Відпустка
Якось молоду вчительку запитали: “За що ви любите свою роботу?”. Вона відповіла: “Червень, липень, серпень”. Це означало тривалу відпустку. Не у всіх працівників тривалість відпустки може позмагатися з вчительською, але відпустка – це все-таки приємно. Відпустка – вона і в Африці відпустка. Відпустки і вихідні та святкові дні люблять всі. Така любов – явище інтернаціональне. Експерти Інституту німецької економіки підрахували, що найбільше у Європі відпочивають жителі Німеччини. Тривалість відпустки там – 30 днів. Щорічно на свята припадає від 10 до 13 днів. Якщо взяти до уваги вихідні, пересічні показники за лікарняними, родильні відпустки з догляду за дитиною, поїздки до санаторіїв, то виявиться, що німці поза роботою проводять 40% часу.
Далі наведемо поради про те, як провести дні перед відпусткою і не залишити за собою “хвостів” з виробничих справ, за які колеги і начальник не будуть картати працівника під час його відсутності. Кусень хліба з шаром масла, як відомо, падає чомусь на землю саме масляним боком. Хвости, які місяцями дрімають і нікого не чіпають, просинаються саме тоді, коли відповідальний за них працівник знаходиться у відпустці далеко від робочого місця.
Слід пам’ятати й про те, що життя на місці ніколи не стоїть. Проблеми накопичуються постійно. Після відпустки буде дуже важко розв’язувати одночасно як старі проблеми, так і ті, які з’явилися за час відсутності працівника. Недарма ж кажуть, що проблеми ж слід вирішувати по мірі їх надходження.
1. З пам’яті комп’ютера слід усунути всі зайві файли або ж поставити пароль для входу. Це слід зробити і тоді, коли працівник впевнений, що його комп’ютером ніхто інший не буде користуватися. Ризикувати – не варто. Береженого – і Бог береже. Слід також усунути із “закладок” посилання на улюблений сайт, форум чи ігри типу on-line, пам’ятаючи прислів’я про те, що диявол може багато чим жартувати поки Бог спить.
2. Слід знайти людину, якій працівник тимчасово передає справи або ці справи необхідно розподілити між кількома колегами. Можливо на це буде команда з вуст начальника. Кожному співробітнику необхідно пояснити що й до чого. Не завадить, окрім слів, скласти ще й письмові інструкції. Від перебування у США восени 1995 року, автор цих рядків зрозумів – американці люблять чітко і зрозуміло письмово фіксувати прохання, рекомендації, вказівки. Як казав один росіянин: “Лучше плохие чернила, чем хорошая память”. Доцільно обговорити всі можливі проблеми і питання, які можуть виникнути під час відсутності працівника.
3. На своєму робочому столі слід залишити нотатки про те, де що лежить і як це можна знайти. Якщо працівник хоче щоб його турбували і під час відпустки, то може зазначити і номер свого мобільного чи іншого телефону, за яким його можуть знайти у разі потреби.
4. Розвантажуватися перед відпусткою працівникові слід поступово. Варто докласти зусиль до того, щоб останні перед відпусткою робочі дні не були перевантаженими. В останній робочий день з роботи бажано було б піти раніше. Хоч тут слід пам’ятати про те, що у кожному монастирі – свій статут. Є чимало колективів, де чергова відпустка чергового співробітника перетворюється у локальне свято. Можливо, прапори при цьому і не вивішуються, але “галявинка” – накривається.
Психологи дотримуються думки, що ставлення працівника до відпустки залежить від того як він ставиться до своєї роботи. Якщо робота – не що інше як ярмо, то такій людині – не позаздриш. Для неї кожний робочий день – це кара небесна. Повернення з відпустки – це повернення у пекло. У такому випадку слід звернутися до фахівців (передусім, кадровиків та психологів), які на підставі тестів та з урахуванням професійних потреб працівника допоможуть йому знайти роботу, до якої лежить душа. Як що ж для працівника робота є самореалізацією і самовідображенням, то така людина почувається на роботі краще, ніж риба у воді. Така людина, перебуваючи у відпустці, часто думає про те, що вона зробить, повернувшись з відпустки. Працівника, закоханого у свою роботу, напевне, не торкнеться так званий поствідпусткний синдром, мова про який буде далі. Входити у робочий темп йому доведеться кілька днів лише у тому разі, коли місце відпустки було у вирізняльних від місця роботи кліматичних умовах.
У фахівців не співпадають думки про те, скільки має тривати відпустка. Мабуть єдину тривалість для всіх працівників визначити неможливо. Дехто з фахівців вважає, що відпочивати потрібно не більше, ніж два тижні. Нетривала відпустка годиться для працівників динамічних професій – керівних працівників, менеджерів, журналістів. Їхній фах вимагає щоденно бути у курсі справ. Впродовж двох тижнів можна не лише відпочити, а й зійти з ділової колії. Іншим фахівцям не завадить і триваліша відпустка. Для повноцінного відпочинку двох тижнів для них – замало. Впродовж своєї тривалішої відпустки вони аж ніяк не ризикують втратити свої професійні навички.
Тривалість відпустки – може бути різною. Головне (це стосується всіх), щоб відпустка не розчарувала. Відпустку, можливо, не слід обирати так ретельно, як дружину, але все ж таки, готуючись до відпустки, слід подумати над віддачею від неї. Час і місце відпустки потрібно прискіпливо обирати, щоб потім не жалкувати про витрачені час та гроші.
Відпустка – це прекрасний період. Він – виключно індивідуальний. Відпустку слід відбути так гарно, щоб це полегшило повернення до роботи.
Для того щоб період адаптації до роботи після відпустки пройшов без болісливо, бажано повернутися за кілька днів до виходу на роботу. За два-три дні до роботи працівник встигне адаптуватися до свого житла, погоди, ритму довкілля і звикнути з думкою про те, що слова пісні: “Я так хочу, чтобы лето не кончалось” є бажаними, але нереальними. Потрібно виходити на роботу щоб заробити нову відпустку.
Під час перших робочих днів слід основну увагу, час і енергію зосередити на вирішенні головних проблем. Пилюку з підвіконника можна буде зняти і дещо пізніше. Рекомендують не спішити з ухваленням важливих рішень, перш ніж працівник не адаптується до роботи. Слід докласти зусиль, щоб не заполонила післявідпускна лихоманка. До уваги не завадить взяти ту обставину, що за час відпустки люди стають дещо менш кмітливими. Вчені встановили, що у людини, яка два тижні поніжилася на пляжі, коефіцієнт інтелектуального розвитку знижується на 20 пунктів. Це слід мати на увазі, але не печалитися. Повернувшись на роботу, людина відновлює свій 10 впродовж всього кількох днів.
Під час відпустки люди живуть у іншому ритмі. Вони розслаблюються. Під час відпустки у людини виділяється велика кількість ендорфінів. Вони є гормонами щастя. Відповідають за бадьорість духу і добрий гумор. Змінюється у відпустку і частота серцевих скорочень та дихання. По-іншому працюють мозок та серце.
Якщо працівник, думаючи про повернення на своє робоче місце, відчуває себе дискомфортно, то це – не що інше як післявідпустковий синдром. Іншими словами це – післявідпускна депресія.
Є міфом поширена думка про те, що працівник після повернення з відпустки готовий з новими силами стати до роботи. Насправді ж повернутися до довідпускної працеспроможності він буде здатним лише через кілька днів. Після повернення працівника з відпочинку його організму необхідно перелаштуватися на швидший темп життя, раніше просинатися, встигати зробити більше справ. Для того, щоб організм повністю перелаштувався, йому необхідно два тижні. Після 2-тижневої відпустки у працівника практично відсутній час щоб підготувати свій організм до робочого ритму. Щоб максимально знизити неприємний ефект неминучої після відпускної депресії, слід не забувати про роботу і під час відпустки. Людина, що вийшла на роботу з відпустки, головою продовжує відпочивати, а довкілля вимагає від неї активних дій та конкретних результатів. Нерідко такий конфлікт закінчується звільненням працівника. Психологи вважають, що під час відпустки у деяких людей може відбуватися переосмислення життя. Вони можуть дійти висновку, що опікуються чимось їм не властивим. Приймають рішення все змінити. Якщо на таку людину у перші після відпускні дні нахлинає великий обсяг роботи, то вона може подати заяву про звільнення.
Післявідпускна депресія – явище неминуче. Якщо працівник не хоче її мати, то йому не слід на 100 відсотків забувати про роботу під час відпустки. Якщо під час відпустки працівник продовжує виконувати певні службові справи, то йому простіше повернутися до робочого ритму.
На думку фахівців, з метою ефективнішого подолання після-відпускного синдрому, перший робочий день слід присвятити виконанню простої роботи, – поговорити з колегами про останні новини компанії, проглянути щоденник і згадати, на чому закінчилися довідпускні справи тощо.
Медики радять щоб працівники, після повернення з відпустки, не забували про вітаміни та інші антидепресанти – шоколад, зелену цибулю, настій шалфею, сонячні та солоні ванни.
Жінкам краще замінити шоколад шопингом. Шопинг допоможе відволіктися від повсякденності та й не додасть тілу зайвої ваги.
Приведенню в тонус допомагає також ранкова йога.
Про роль алкоголю у післявідпутковий період змовчимо. Зате повідомимо читачеві, що директор зоопарку, помітивши, що слон кашляє, звелів додати йому у відро горілки. Наступного ранку цей слон вже не кашляв, але почали кашляти три інших слони.