Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 18.6. Кишенькові злодюги та шахраї

Потреба у ньому може виникнути, наприклад, на час відпустки. Один з варіантів тимчасового зберігання цінностей – банківський сейф. Українці звикають до цього явища і все частіше кладуть коштовності у депозитні соти. Попит на соти спричинив зростання орендної плати за таку послугу. Оренда сотів залежить від банку, розміру сейфу та терміну оренди. Станом на початок серпня 2007 року користування сейфом впродовж місяця коштувало від 7 до 230 доларів. Найбільшим був попит на маленькі соти (заввишки 5-9 см).

Застава за ключ складала 150-600 грн. Застава поверталася якщо ключ не губився, а сейф не пошкоджувався. Моють видавати два ключі або один ключ. Дублікат ключа залишався на зберіганні у банку.

Банк може запроваджувати штрафи за несвоєчасне звільнення соти. Банк відчиняє соту і переводить майно на відповідальне зберігання. Як правило, воно триває до року. За відповідальне зберігання з банком доведеться розрахуватися.

При виборі банка для оренди соти експерти рекомендують звертати увагу на умови відкриття соти (якщо ви не зможете в обумовлення термін продовжити договір оренди), розмір ключа та графік роботи сховища.

Зазвичай цей графік роботи співпадає з режимом роботи банку. Деякі банки запроваджують подовжений робочий день для користувачів сотів. Можуть і запроваджувати до них доступ у святкові та вихідні.

Слід визначитися чи часто вам доведеться мати доступ до того, що зберігається. Якщо часто, – то вартість оренди буде вищою. Дізнайтеся чи потрібно для продовження оренди особисто прибувати до банку чи це відбувається автоматично.

Для оформлення оренди банк вимагає від клієнта паспорт, ідентифікаційний код та внесення грошей за весь період найму соти. У договорі обумовлюються розмір соти, сума завдатку за ключі, термін і вартість найму.

Орендувати соту можна на термін від одного дня. Зазвичай договори укладаються на термін від 30 діб. У випадку тривалої оренди банки пропонують скидки. При продовженні договору розмір скидки може сягати 30-35 відсотків.

Клієнти тримають у сейфі гроші, ділову документацію, предмети антикваріату, коштовні речі, предмети мистецтва. Не можна зберігати зброю, наркотики, крадені речі, хімічні, отруйні та інші речовини, які можуть завдати шкоди майну або співробітникам банку.

18.6. Кишенькові злодюги та шахраї

Шведський експерт у сфері боротьби з кишеньковими крадіжками Девід Ангстрем присвятив чимало часу вивченню прийомів кишенькових злодюг у різних країнах світу і рекомендує, зокрема, такі заходи:

– носити при собі лише мінімум грошей, кредитних карточок або чеків;

– оригінали документів, цінні речі, зворотні квитки і основні гроші слід залишати у готельному сейфі, носити із собою слід ксерокопію паспорта;

– для зберігання грошей і карток найкраще підходять передні кишені штанів, особливо якщо вони закриваються застіжкою “блискавка”;

– вразливими для крадіжок є вільні великі сумки (типу пляжних), які не закриваються на замок;

– особливо слід бути уважним у велелюдних місцях – у транспорті, на ринках, у крамницях, біля туристських пам’яток (там торбу з цінними речами тримати перед собою, притискувати її до тіла і притримувати рукою знизу);

– боки і дно сумки, що виготовлені з нецупкого матеріалу, злодюги можуть розрізати вміло і непомітно;

– будьте обережні, якщо вас штовхнули або про щось запитують і не спішіть допомагати збирати чиїсь речі, що розсипалися (часто спільники кишенькових злочинців використовують цей прийом для відволікання уваги жертви);

– кишенькові злодії люблять використовували моменти, коли люди захопилися фото – чи відеозйомкою;

– найнебезпечніше місце для перенесення торби з іншими речами – на спині за плечима;

– не слід залишати речі у салоні автомобіля, машину зачиняйте, навіть, на коротких зупинках, заправних станціях і при зміні проколотого колеса;

– торби с фото – відеотехнікою слід тримати у руках якомога міцніше (коли злодюги не можуть викрасти їх непомітно, вони можуть силоміць вихопити цінність у жертви та втекти);

– найкращий спосіб зберегти свої речі – завжди тримати їх у полі свого зору.

У Києві злодюги використовують такі методи: 1. У метро злодій діє, прикриваючись ширмою. Ширмою може слугувати пальто, куртка, пакет або газета. Прикриваючись ширмою, злодюги обчищають кишені пасажирів. Пальто вони зазвичай перекидають через руку. Пакет просто тримають на рівні поясу. Газету застосовують, коли обкрадають пасажирів, що заснули. Сівши поруч з жертвою, злодій розгортає газету і спокійно обкрадає жертву.

Оперативники радять жінкам сумки притискувати до себе. Портфелі слід закривати на ключ або кодовий замок. Портмоне слід класти у внутрішні кишені курток, а не у задні кишені штанів. Особливо уважним слід бути виходячи з вагона.

Часто жертвами стають ті пасажири, які грають у гру на мобільному телефоні. Сигналом до дій злочинцям слуговує фраза “Обережно, двері зачиняються”. Щойно пролунала ця фраза – і злодюга вихоплює мобільний телефон і вибігає на платформу.

2. За наступного способу злодюги діють як у метро, так і на вулиці. Вони підходять до жертви і промовляють: “У вас вся спина біла”. Починають ніби її чистити. Крадуть цінні речі і портмоне. Щоб не стати жертвою, необхідно попрохати навколишніх людей поглянути чи ж справді ваш одяг забруднений.

3. Наступний метод виконує, наприклад, у метро група циганчат. Вони обступають жертву з усіх боків і прохають дати грошей на харчі. Поки пасажир шукає у гаманці монетки або відбивається від циганчат, вони обчищають його кишені. Українське прислів’я каже, що коня слід обходити спереду, а собаку – позаду. Циган слід же обходити з усіх боків.

4. Під час передсвяткових авральних закупок у супермаркетах працює група злодіїв. З візочків найчастіше зникають торби і пакети, що їх залишили покупці. Щойно візочок залишається без догляду, злодій хапає здобич і розчиняється у натовпі.

5. Місцем правопорушення можуть бути пункти обміну валюти. В обмінному пункті клієнту можуть пояснити, що ваші гроші мають не зовсім гарний вигляд. Причина може бути різною. Далі пропонують обміняти з невеликим відсотком. У касира з’являється “навар”.

Спритні касири можуть, перераховуючи на очах у клієнта гроші, скинути останню купюру. Якщо клієнт гроші не перерахував, факт шахрайства довести неможливо. Можуть підкинути фальшиві купюри.

6. За цього способу діють двоє. Не виключається наявність змови з працівником обмінного пункту. Шахрай підходить до жертви і пропонує продати валюту за вигіднішим курсом, ніж його пропонує пункт. Тримає у руці, наприклад, 100 доларів згорнуті вчетверо. Може тримати і інші купюри, згорнуті зазначеним чином. Дає подивитися на 100 доларову купюру. Домовляється з жертвою про обмінний курс. Жертва дає шахраю гривні. У цей час з’являється спільник і голосно обурюється, що відбувається незаконний обмін. Шахрай замість 100 доларів дає згорнутий вчетверо 1 долар і тікає. Жертва, відійшовши набік, роздивляється одержану купюру і виявляє факт шахрайства, але нічого вдіяти вже не може.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 18.6. Кишенькові злодюги та шахраї