Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 16.14.1. День народження
У цьому підрозділі стисло розглянемо найпоширеніші свята, що трапляються у колективах.
16.14.1. День народження
Щодо цього дня є дві точки зору. Одна з них відображається словами з пісні: “К сожаленью, день рожденья только раз в году!”. Іншу точку зору висловив американський письменник – гуморист Марк Твен. Журналіст запитав: “Чи любите ви День народження?”. Письменник відповів: “Так, але не свій.” Чужий День народження приносить веселощі, а свій – ще й клопоти. Чужий День народження – завжди кращий. Давно доводилося автору чути, що у Німеччині у Патентному відомстві існувала традиція – іменинник на роботу не виходив. Роботодавець вважав, що у такому разі втрачається один людино – день. Якби іменинник виходив на роботу – то паралізувалась би діяльність всього відділу. Коли автор запропонував перенести німецький досвід на вітчизняний грунт, то великий викладацький колектив найкращого ВУЗу України загудів на зборах і почав дивитися на автора як на ворога народу. Отже, День народження є такою об’єктивною реальністю, яку не можна обминути, як і смерті. Хочеш чи не хочеш святкувати – мусиш! Сумніви у доцільності святкування з’являються, мабуть, уже в другому півстолітті життя працівника. У більшості людей у першому півсторіччі сумнівів ще немає. Мабуть, невелика частка працівників вважають “накриття галявини” жахливою повинністю. Втішає те, що її виконують всі. Масштаб іменин у кожній фірмі і у кожному випадку може бути різним. Це може бути лише торт. Це може бути і таким шикарним фуршетом, який розпочинається у п’ятницю надвечір, а закінчується у суботу вранці. У першому випадку алкогольні напої можуть бути відсутніми. Якщо хтось стверджує, що вони можуть бути відсутні і у другому випадку, то автор цієї книги з цікавістю подивився б на таку людину. Її думки були б надзвичайно оригінальними.
Далі зупинимося на тому, що зазвичай роблять іменинники та гості на такому важливому заході.
Іменинник про свій День народження повідомляє колег завчасно. У багатьох організаціях за днем народження слідкують кадрові служби. Ще й не аби як слідкують! Автор хотів щоб його 60-ти річчя сплило тихо й непомітно. Кадрові служби тайком розкрили громадськості цю велику таємницю. Імениннику довелося належним чином реагувати на сподівання колективу.
У багатьох офісах існує внутрішня електронна розсилка з нагадуваннями чий День народження того дня святкується в колективі. Вважається доцільним продублювати ці повідомлення запрошеннями іменинника на вечірнє чи обіднє святкування. Колеги завжди зуміють налаштуватися на свято. Якщо є потреба, то слід попередити Службу безпеки компанії про приїзд гостей з інших компаній чи організацій. Імениннику слід скласти план дня. Хоч він і святковий, але одночасно і робочий. Врахуйте, що на свято зможуть прийти не всі співробітники. Дехто буде виконувати термінову роботу. Від сміху та пісень не всі будуть у захопленні.
Не гріх співробітника з його Днем народження поздоровити двічі. Першого разу вранці – коли він прийшов на роботу. Можна подарувати букетик квітів чи вручити інший невеликий, але приємний подарунок. Вдруге можна цього поздоровити разом з усім колективом.
Слід ретельно подумати про меню. У робочій обстановці, як правило, користується популярністю піца. Недоречно розносити у відділи шматки торта, поклавши їх на чорновики. Всім нині відомо переваги (як і недоліки) одноразового посуду.
На столі має бути яскрава скатертина і серветки. Можна включити нейтральну радіохвилю чи поставити диск з нейтральною музикою. На дверях та робочому місці можна розмістити гостинні написи типу “Ласкаво просимо”, “Заходьте до нас”, “Такому то співробітнику сьогодні стільки то років”.
Для того, щоб створити атмосферу свята, іменинник має докласти зусиль. На те він і іменинник. Такі зусилля – один раз на рік і горб від цього не виросте.
Слід уважно слідкувати за гостями. Не можна залишати без уваги жодного з-поміж них. Дякуйте за увагу та подарунки.
Гості мають обов’язково прийти на іменини. Ви не прийдете – то й до вас не прийдуть. Нормальні люди завжди чекають на гостей. Іменинник – не виняток з правила.
Подарунок є обов’язковим атрибутом. Іменинник завжди (хай не відверто, а в душі) чекає, що йому щось принесуть. Подарунком він буде хвалитися вдома та перед друзями.
Гостям слід бути веселими і комунікабельними. Розвеселяючи людей, що зібралися, гості не повинні забувати заради кого вони зібралися. Слід час від часу спрямовувати свою увагу на іменинника. Це – його день. Наступний буде аж через рік.
Ті гості, які вміло ведуть себе на іменинах, заслужать вдячність іменинника. Та й інші колеги будуть запрошувати такого комунікабельного працівника на свої заходи.
Про те чи запрошувати начальство на іменини чи не запрошувати – готових рецептів не має. У кожному монастирі – свій статут. Існують компанії та організації, де начальство не ходить на іменини співробітників з метою, щоб ніхто не ображався.
На іменинах п’ють. Ще й немало. Ті ж гості, які не п’ють, зможуть побачити у співробітників ті якості, про які і не здогадувалися., та почути таку інформацію, яку за інших обставин не почули б.
Отже, святкуйте Дні народження поки це святкується. Це вносить певне розмаїття в виробничий процес. Якщо і Й. Сталін не спромігся скасувати Дні народження, то що вже й говорити про його наступників?
(2 votes, average: 3,50 out of 5)