Бухгалтерський облік – Садовська І. Б. – ТЕМА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС
2.1. Економічна сутність, значення та види балансового узагальнення
Управління фінансово-господарською діяльністю підприємства потребує своєчасної та достовірної інформації про стан та рух господарських засобів за складом і розміщенням, джерелами формування та цільовими призначеннями. Такі відомості можна отримати за допомогою бухгалтерського балансу. Слово “баланс” від французького означає ваги, врівноваженість.
Завдання балансу – дати узагальнену інформацію про активи і їх джерела у вартісному вимірнику на певну дату. Така інформація необхідна внутрішнім (менеджери, спеціалісти, працівники підприємства) та зовнішнім (акціонери, кредитори підприємства, податкові служби) користувачам для прийняття рішень.
Бухгалтерський баланс – метод узагальнення даних про і Склад майна суб’єкта діяльності за видами (складом і використанням і джерелами утворення на певну дату в узагальненому і вартісному вимірнику (зазвичай на 1-ше число місяця). )
Форма балансу та порядок його заповнення в Україні регулюються ПСБО 2 “Баланс”. Згідно зі ст. 11 “Загальні вимоги до фінансової звітності” Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” баланс, разом із звітом про фінансові результати, звітом про рух грошових коштів, звітом про власний капітал, звітністю за сегментами та примітками до звітів, є складовою фінансової звітності підприємства.
Баланси відображають різну економічну інформацію і в залежності від вимірників бувають:
O натуральні – характеризують джерела формування матеріальних ресурсів та напрямки їх використання. Використовується зазвичай при плануванні господарської діяльності підприємства;
O трудові – характеризують кількість та склад трудових ресурсів, їх розподіл та використання;
O вартісні – складаються у вартісному вираженні на рівні окремих підприємств, галузей, країни.
Рис. 2.1. Визначники змісту балансу
Крім цього, баланси класифікують за:
O джерелами складання;
O обсягами даних;
O формою;
O термінами складання;
O змістом.
За джерелами складання:
O інвентарні – складаються на підставі повного опису майна і є скороченим варіантом бухгалтерського балансу;
O книжкові – складаються на підставі запису в книгах без підтвердження інвентаризації;
O генеральні – поєднання інвентарного та книжкового балансів.
За обсягами даних:
O прості – баланси підприємств, які не мають структурних підрозділів;
O складні – баланси підприємств, які мають структурні підрозділи;
O зведені – складається об’єднанням підприємств і містять звітні дані всіх суб’єктів господарювання – учасників такого об’єднання.
За змістом виділяють баланси:
O сальдові – складаються шляхом підрахунку сальдо по рахунках;
Рис. 2.2. Класифікація балансів
O оборотні – баланси, які крім залишків активів та пасивів містять дані про їх рух, тобто дебетові та кредитові обороти;
O результативні – баланси доходів та витрат, які дають змогу визначити чистий прибуток;
O проміжні – баланси, які складаються на будь-яку дату залежно від потреб;
O шахові – баланси, які крім залишків на рахунках, містять кореспонденції по цих рахунках;
O порівняльні – баланси, в яких порівнюються статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період.
За формою баланси поділяють на:
O повні – баланси, які містять перелік всіх статей, які до них включаються;
O скорочені – містять обмежену кількість статей.
У практиці бухгалтерського обліку також мають місце такі види балансів:
O річний – складається за календарний рік як основний звітний період в діяльності підприємства;
O періодичний – складається за проміжні звітні періоди (місяць, квартал);
O об’єднувальний – складається при злитті кількох підприємств в одне;
O розподільний – складається у разі поділу одного великого підприємства на декілька менших суб’єктів господарювання з правами юридичних осіб;
O консолідований – складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства ;
O ліквідаційний – формується у випадку ліквідації підприємства з урахуванням умов розподілу активів для покриття зобов’язань підприємства та повернення коштів засновникам;
O баланс-нетто. Особливість його полягає в тому, що показники активів та капіталу відображаються за їх чистою вартістю. Наприклад, до підсумку балансу включається не первісна вартість дебіторської заборгованості та резерв сумнівних боргів, а її чиста реалізаційна вартість;
O баланс-брутто. Цей вид балансу передбачає включення всіх показників балансу до його підсумку. Наприклад, основні засоби за первісною вартістю будуть відображатися в активі, а накопичений знос, як джерело утворення, – в пасиві балансу. Тому чиста вартість основних засобів буде розраховуватися різницею між первісною вартістю та накопиченим зносом.