Банківські операції – Ковальчук К. Ф. – 9.1.4. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів
Узагальнюючими показниками ефективності використання трудових ресурсів є:
А) рентабельність персоналу (ЯП):
Яп = П/ЧПвп , (9.7)
Де П – прибуток від реалізації продукції, грн.;
Чпвп – середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб;
Б) продуктивність праці, для оцінки рівня якої застосовується система узагальнюючих показників та їхніх показників-факторів [43].
Узагальнюючі показники продуктивності праці: Середньорічний, середньоденний і середньогодинний виробіток одним робітником продукції на одного працюючого у вартісному виразі по підприємству в цілому або у натуральному та умовно-натуральному виразі – по цеху.
Факторами узагальнюючих показників продуктивності праці Є:
– індивідуальні показники: витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції) або випуск продукції певного виду в натуральному виразі за один людино-день або людино-годину;
– допоміжні показники: витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу.
Оціночним показником продуктивності праці Є середньорічний виробіток продукції одним працюючим:
ВРк = (Ур /100) o РД o ТРД o ВА (9.8)
Де ВРІК – середньорічний виробіток продукції одним працюючим. грн./особу або т/особу;
Ур – питома вага робітників у складі працюючих, %;
ВГ – середньогодинний виробіток одного робітника, грн./особу або т/особу.
Абсолютне відхилення середньорічного виробітку продукції одним працюючим за рахунок впливу зазначених показників-факторів (факторний аналіз) визначається за допомогою прийому ланцюгових підстановок наступним чином:
– за рахунок зміни питомої ваги робітників у складі працюючих:
Після виконання факторного аналізу виявляють причини відхилень для розробки заходів щодо усунення тих з них, які вплинули на продуктивність праці негативно.
Дані для аналізу загальної оцінки виконання плану продуктивності праці у звітному році в умовах сталеплавильного цеху наведені в таблиці 9.3.
Таблиця 9.3
АНАЛІЗ ОЦІНКИ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ В УМОВАХ СТАЛЕПЛАВИЛЬНОГО ЦЕХУ ЗА ЗВІТНИЙ РІК
Показники | План | Факт | Виконання плану, % | Абсолютне відхилення, + |
Товарний випуск сталі, тис. т | 1220,3 | 1231,9 | 100,95 | + 11,6 |
Середньооблікова чисельність персоналу, осіб | 470 | 467 | 99,4 | – 3 |
– з них робітники, осіб | 424 | 422 | 99,5 | – 2 |
Питома вага робітників у загальній чисельності, % | 90,2 | 90,3 | 100,1 | + 0,1 |
Відпрацьовано одним робітником, днів | 219 | 210 | 95,9 | – 9 |
Середня тривалість робочого дня, годин | 8,0 | 7,6 | 95,0 | – 0,4 |
Середньорічний виробіток на одного працюючого, т/особу | 2596,4 | 2637,9 | 101,6 | + 41,5 |
Середньорічний виробіток на одного робітника, т/особу | 2878,1 | 2919,2 | 101,4 | + 41,1 |
Середньоденний виробіток на одного працюючого, т/осіб | 11,9 | 12,6 | 105,9 | + 0,7 |
Середньоденний виробіток на одного робітника, т/особу | 13,1 | 13,9 | 106,1 | + 0,8 |
Середньогодинний виробіток на одного робітника, т/особу | 1,6 | 1,8 | 112,5 | + 0,2 |
Як видно з даних таблиці 9.3, зростання фактичної питомої ваги робітників у складі працюючих проти плану викликало підвищення середньорічного виробітку на одного працюючого на (0,903-0,902) х х 219 х 8 х 1,6 = +2,8 т/особу.
Менший ступінь виконання плану з середньорічного виробітку на одного робітника – 101,4% (на одного працюючого – 101,6%) при зіставленні його з відповідним ступенем виконання плану з середньоденного виробітку – 106,1% (105,9%) обумовлено зменшенням фактично відпрацьованих днів за рік одним робітником (працюючим). За рахунок негативної дії цього фактора середньорічний виробіток на одного працюючого знизився на 0,903 o (210-219) х 8 х 1,6 = – 104,0 т/особу.
Менший ступінь виконання плану з середньоденного виробітку на одного робітника – 106,1% при зіставленні з відповідним ступенем виконання плану з середньогодинного виробітку – 112,5% обумовлено зменшенням середньої тривалості робочого дня. За рахунок негативної дії цього фактора середньорічний виробіток на одного працюючого знизився на 0,903 х 210 х (7,6-8) х 1,6 = -121,4 т/особу.
Позитивне збільшення середньогодинного виробітку на одного робітника відносно планового завдання зумовило підвищення середньорічного виробітку на одного працюючого на 0,903 х 210 х 7,6 х х (1,8-1,6) = + 264,1 т/особу.
Загальне збільшення (абсолютне відхилення) середньорічного виробітку на одного працюючого відносно планового завдання становить: 2637,9 – 2596,4 = + 41,5 т/особу, що підтверджується результатами проведеного факторного аналізу:
+ 2,8 – 104,0 – 121,4 + 264,1= + 41,5 т/особу.
Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві й рівень продуктивності праці необхідно розглядати в динаміці та в тісному зв’язку з оплатою праці.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)