Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОДІЛЛЯ

Related posts:

1. Українське народознавство – Лозко Г. С – 6. ЕТНОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ ПОНЯТТЯ ПРО ЕТНОГРАФІЮ ТА ЕТНОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Етнографія – це наука, яка вивчає (описує) етногенез, культуру і побут народів світу, їх національний характер, розселення та культурно-побутові взаємозв’язки. Крім етнографії, вживається ще і термін етнологія (від етнос – народ, логос ~ наука, вчення). Як бачимо, етнографія позначає науку описову, а етнологія – теоретичну, яка вирішує загальні суспільно-філософські […]...
2. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОНЯТТЯ ПРО ЕТНОГРАФІЮ ТА ЕТНОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ПОНЯТТЯ ПРО ЕТНОГРАФІЮ ТА ЕТНОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ Етнографія – це наука, яка вивчає (описує) етногенез, культуру і побут народів світу, їх національний характер, розселення та культурно-побутові взаємозв’язки. Крім етнографії, вживається ще і термін етнологія (від етнос – народ, логос ~ наука, вчення). Як бачимо, етнографія позначає науку описову, а етнологія – теоретичну, яка вирішує загальні суспільно-філософські […]...
3. Українське народознавство – Лозко Г. С – СУЧАСНІ АНТРОПОЛОГІЧНІ ТИПИ УКРАЇНЦІВ До складу сучасних українців входить сім антропологічних типів: 1) Дунайський (норікський) тип – нащадки носіїв Шнурокерамічних культур Західної України, Поділля і Південної Польщі. Археологічні знахідки свідчать, що дунайські українці генетично зв’язані з іллірійськими, фракійськими, кельтськими етнічними компонентами. Нині дунайський антропологічний тип переважає в рівнинній Галичині, Західному Поділлі (за винятком крайніх північних районів Львівщини і Тернопільщини). […]...
4. Українське народознавство – Лозко Г. С – РУСЬ О. Знойко наводить легенду, згідно з якою в III ст. н. ч. разом з русами проти флоту данів виступали кгуни (гуни). Зазнавши поразки в морському бою, флот русів під керівництвом ватажка Олімара вирушив до Швеції, де завоював кілька островів, а звідти нападав на Фінляндію. Цим, на думку деяких вчених, можна пояснити назву Швеції “Руотсі”. Саме […]...
5. Українське народознавство – Лозко Г. С – ТРИПІЛЬСЬКА ДОБА Однією зі складових частин індоєвропейської культури, що сформувалася близько другої половини VI тисячоліття до н. ч., є Трипільська археологічна культура. До неї належать також пам’ятки з символами Тільця, адже це був час його панування в зодіаці (почався у 4400 р. до н. ч.)9. Які ж території охоплювала індоєвропейська цивілізація? Найранішими центрами індоєвропейців були Подунав’я, західна […]...
6. Українське народознавство – Лозко Г. С – СЛОВ’ЯНСЬКА ДОБА Близько середини ІІІ ст. н. ч. у межиріччі Бугу (Богу) й Дністра виникає Черняхівська культура, генетично споріднена із Зарубинецькою. Дослідники стверджують, що у формуванні цієї культури брало участь населення Північного Причорномор’я, Подністров’я і Прикарпаття, яке пов’язують зі слов’янами – антами. Корені слов’янської культури можна віднайти вже у бронзовому віці. Найбільше пам’яток, що засвідчують безперервність етногенетичних […]...
7. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОЛІССЯ І ВОЛИНЬ Враховуючи те, що чітких меж між етнографічними районами не існує і що в різних працях вони іноді мають різні назви, слід зазначити, шо цей регіон має ще назву Північного, або Полісько-Волинського. Ареали поширення мовних особливостей не завжди збігаються із ареалами тих чи інших особливостей культури та побуту, а також з адміністративно-територіальним поділом України. Тому слід […]...
8. Українське народознавство – Лозко Г. С – УКРАЇНА Хто і коли вперше назвав її цим ім’ям? І чому впродовж кількох століть російський імперський центр всіляко намагався стерти з пам’яті народу цю святу для кожного свідомого українця назву? Вірогідно, слово україна існувало в нашій мові як загальна назва краю, землі, території з незапам’ятних часів. Але першою писемною (тобто задокументованою) згадкою прийнято вважати 1187 рік, […]...
9. Українське народознавство – Лозко Г. С – САРМАТИ Цікаву версію щодо походження цієї назви висунув Єгор Классен. Він вважав, що ця назва не етнічна, а професійна. Іноземні купці, які купували у скіфів вироби зі шкіри та хутра (до речі, високо цінувалися на тогочасному міжнародному ринку), називали цих продавців кожум’яками, або сиром’ятниками, у греків це звучало як “sauromatae”, а в римлян – “sarmatae”, що […]...
10. Українське народознавство – Лозко Г. С – АРІЙСЬКА ДОБА На межі III-II тисячоліття до н. ч. Трипільська культура занепадає, припиняється життя на багатьох трипільських поселеннях. Віктор Петров припускає, що трипільці були раптово винищені іншими племенами. Про це свідчать археологічні знахідки: залишена глина з відтисками жіночих пальців, приготовлена для ліплення посуду, попалене, сплюндроване житло. На зміну землеробським племенам такої самобутньої культури прийшли племена з примітивнішою, […]...
11. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПІВДЕНЬ, АБО СТЕП До південного етнографічного району належать Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південь Дніпропетровської та Одеської областей, а також Крим. Південь, або Степовий етнографічний район можна поділити на три групи: південно-східна (Приазов’я), нижньоподніпровська та південно-західна. Етнографи переважно описують історію Півдня України і майже не досліджують власне етнографічні особливості цього регіону. Історичний розвиток південних теренів України, як і Слобожанщини, зумовив […]...
12. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОНЯТТЯ “РІДНА МОВА” Порівняння історичного розвитку української й російської мов розкриває нам суттєві відмінності як у складі лексики, орфоепії, так і в синтаксичній побудові речень, що свідчить не тільки про значні лінгвістичні відмінності, але й етнічні та ментальні. Нині мовознавча наука цілком аргументовано доводить, що українці розвинули свою мову на грунті місцевих плем’я них об’єднань, а не з […]...
13. Українське народознавство – Лозко Г. С – СЛОВ’ЯНСЬКІ ПЛЕМЕНА Цікаву версію щодо походження цієї назви висунув Єгор Классен. Він вважав, що ця назва не етнічна, а професійна. Іноземні купці, які купували у скіфів вироби зі шкіри та хутра (до речі, високо цінувалися на тогочасному міжнародному ринку), називали цих продавців кожум’яками, або сиром’ятниками, у греків це звучало як “sauromatae”, а в римлян – “sarmatae”, що […]...
14. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПЕЛАЗГИ До перших писемних пам’яток про племена, котрі заселяли Північне Причорномор’я, належать віршовані рядки легендарного поета Гомера. В “Іліаді” він згадує племена “кобилодойців” та “молокоїдів”, яких називає убогими, але “над всіх на землі справедливими”. Звичайно, ці назви умовні. Вони вказують передусім на особливості побуту племен, а не на їхню етнічну назву. Проте Гомеру відомий народ пелазги, […]...
15. Українське народознавство – Лозко Г. С – СЛОБОЖАНЩИНА До Слобідської України входять східні області: південь Сумської, Харківська, Луганська, Донецька, а також східні райони Полтавщини і північ Дніпропетровщини. Природа краю характеризується посушливим літом і сильними вітрами. Рельєф переважно гористий: Донецький кряж і гірська гряда Донецької височини. Такі природні умови не сприяли розвитку сільського господарства, тому тут переважала промисловість. Було б неправильно говорити про відносно […]...
16. Українське народознавство – Лозко Г. С – Світовид Світовид (Святовит, Свентовит) – Бог неба, небесного світла, найвищої святості20. Можливо, тотожний давньоруським Роду. Диву, Білобогу, близький до Сварога та Перуна, а також до грецьких Зевса21 та Аполлона22. У Рігведі йому відповідає Савітар – Бог сонячного світла, який дає рух Сонцю (Рігведа. 1. 35. 9). Ім’я цього Бога походить від світло в його різноманітних значеннях: […]...
17. Українське народознавство – Лозко Г. С – ДУХОВНА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ Найбільшим надбанням кожного народу є його духовна культура. Саме його власна, а не завезена поневолювачем, не нав’язана імперським центром, не імпортована з-за кордону. Взявши за зразок чужу культуру для творення власної, народ виглядатиме нижче-вартісним і провінційним. Так було з українцями в “інтернаціональній сім’ї братніх народів”, культура якої зводилася до теорії “злиття всіх націй і народів” […]...
18. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЇЖА ТА ХАРЧУВАННЯ Крім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги. В українців пиріг – це символ астрального Бога Місяця9. Начинкою до пирогів бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м’ясо, риба, квасоля, горох, морква, капуста, сир, мак, вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою протягом тисячоліть. Згодом вони здобули популярність і в […]...
19. Українське народознавство – Лозко Г. С – ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ Найбільшим надбанням кожного народу є його духовна культура. Саме його власна, а не завезена поневолювачем, не нав’язана імперським центром, не імпортована з-за кордону. Взявши за зразок чужу культуру для творення власної, народ виглядатиме нижче-вартісним і провінційним. Так було з українцями в “інтернаціональній сім’ї братніх народів”, культура якої зводилася до теорії “злиття всіх націй і народів” […]...
20. Українське народознавство – Лозко Г. С – КІММЕРІЙСЬКО-СКІФО-САРМАТСЬКА ДОБА На межі III-II тисячоліття до н. ч. Трипільська культура занепадає, припиняється життя на багатьох трипільських поселеннях. Віктор Петров припускає, що трипільці були раптово винищені іншими племенами. Про це свідчать археологічні знахідки: залишена глина з відтисками жіночих пальців, приготовлена для ліплення посуду, попалене, сплюндроване житло. На зміну землеробським племенам такої самобутньої культури прийшли племена з примітивнішою, […]...
21. Українське народознавство – Лозко Г. С – КАРПАТИ І ПРИКАРПАТТЯ, ГАЛИЧИНА, БУКОВИНА, ПОКУТТЯ До Карпатського етнографічного району належать Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська (крім східної частини), Чернівецька області та більша частина Тернопільської. У Карпатському етнографічному районі виділяються три основні підгрупи: Прикарпаття, власне Карпати, Закарпаття. Так історично склалося, що, перебуваючи у складі різних держав, українці зберегли свою етнокультуру, хоча і не уникли деяких взаємовпливів із культурами словаків, угорців та поляків. Мешканці […]...
22. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЕТНОНІМІКИ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЕТНОНІМІКИ Як людина немислима в суспільстві без власної назви, так і плем’я, народ, нація не можуть існувати серед сусідів без своєї етнічної паши. Потреба ідентифікації етнічних груп, племен і народів з’являється уже на ранніх етапах людської історії. Первісною причиною цього є природне протиставлення “ми – вони”. Відрізняючи представників свого племені від представників […]...
23. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОРІВНЯННЯ ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ РОСІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ Порівняння історичного розвитку української й російської мов розкриває нам суттєві відмінності як у складі лексики, орфоепії, так і в синтаксичній побудові речень, що свідчить не тільки про значні лінгвістичні відмінності, але й етнічні та ментальні. Нині мовознавча наука цілком аргументовано доводить, що українці розвинули свою мову на грунті місцевих плем’я них об’єднань, а не з […]...
24. Українське народознавство – Лозко Г. С – 2. АНТРОПОЛОГІЧНІ ТИПИ УКРАЇЦІВ РОЛЬ АНТРОПОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНОГЕНЕЗУ Кожний народ має три основні корені своєї величезної безписемної історії – антропологічний, лінгвістичний, культурний (або етнографо-археологічний). Розглянемо основні антропологічні особливості українців та їхній зв’язок із характерними особливостями людності, що заселяла Україну з давніх часів. Але для початку з’ясуємо деякі поняття та терміни. Антропологія (від гр. antropos – людина і lohos […]...
25. Українське народознавство – Лозко Г. С – РОЛЬ АНТРОПОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНОГЕНЕЗУ РОЛЬ АНТРОПОЛОГІЇ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНОГЕНЕЗУ Кожний народ має три основні корені своєї величезної безписемної історії – антропологічний, лінгвістичний, культурний (або етнографо-археологічний). Розглянемо основні антропологічні особливості українців та їхній зв’язок із характерними особливостями людності, що заселяла Україну з давніх часів. Але для початку з’ясуємо деякі поняття та терміни. Антропологія (від гр. antropos – людина і lohos […]...
26. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЕТНІЧНІ СКЛАДНИКИ УКРАЇНСЬКОГО ХАРАКТЕРУ Перш ніж розглянути вплив на формування українського характеру різних етносів, що впродовж тисячоліть мешкали або просто проходили землями України, звернімо увагу на такі факти: 1. “Всяка крапля іншоетнічної крові через кілька десятків поколінь розходиться по жилах всього народу. Кожна сучасна людина лише на часовій глибині 20 поколінь (близько 500 років) теоретично мас 1 018 576 […]...
27. Українське народознавство – Лозко Г. С – ДВОВІР’Я ТА ПОВЕРНЕННЯ ДО ТРАДИЦІЙ Вперше термін двовір’я був ужитий в XI ст. Феодосієм Печерським для характеристики нового на той час явища – мирного поєднання обох релігій у світогляді й звичаєвості народу (язичництва й ортодоксального християнства, що отримало назву православ’я). Літописець писав: “Називаючись християнами, а по-поганськи живучи” і пояснював далі: “Бо хіба се не поганськи ми живемо, якщо в стрічу […]...
28. Українське народознавство – Лозко Г. С – ОДЯГ ТКАЦТВО, ВИШИВКА Значна роль у матеріальній культурі українців належить одягу та ремеслам, пов’язаним із його виготовленням: ткацтву, вишивці, гаптувапню, оскільки вони досить часто є мистецькими витворами. Ткацтво було відоме на нашій землі за багато століть до нашого часу: в археологічних джерелах відомі відбитки тканин на глиняному посуді, а також залишки ткацьких станків; у музеях України демонструються зразки […]...
29. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПОДВІР’Я ТА ГОСПОДАРСЬКИЙ РЕМАНЕНТ На подвір’ї українського селянина, як правило, розміщувався цілий комплекс житлових та господарських споруд, які забезпечували всі потреби родини протягом року. Подвір’я українського господаря неможливо уявити без огорожі, яка служить перешкодою для диких звірів або чужої худоби. Без огорожі жив тільки недбалий, ледачий селянин, якого вважали пропащим. Як писав Хв. Вовк, “Огорожа двору чи обійстя – […]...
30. Українське народознавство – Лозко Г. С – МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА 1.ПРОВІДНІ ГАЛУЗІ ГОСПОДАРСТВА МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА Поняття “культура” охоплює як духовні, так і матеріальні цінності, вироблені народом упродовж його історії. До духовної культури належать досягнення у галузі науки, мистецтва, літератури, філософії, моралі, освіти тощо. Матеріальна культура охоплює всі матеріальні цінності, створені народом. Часом не можна провести чіткої межі між духовними і матеріальними цінностями: скажімо, книги, картини, […]...
31. Українське народознавство – Лозко Г. С – ЗНАННЯ ПРО РІД Кожен українець, який починає читати Велесову Книгу, має усвідомити своє Божественне походження. Український народ створений Сварогом, який ще має ім’я Род. Сварог є нашим Пращуром, і саме Він дав нам Заповіт через Отця Opa щодо того, якими мають бути русичі-українці: “Це мовив Ору Сварог наш: “Як мої творіння створив вас од перст моїх. І хай […]...
32. Українське народознавство – Лозко Г. С – 1. ЕТНІЧНА РЕЛІГІЯ ТА МІФОЛОГІЯ УКРАЇНЦІВ Найбільшим надбанням кожного народу є його духовна культура. Саме його власна, а не завезена поневолювачем, не нав’язана імперським центром, не імпортована з-за кордону. Взявши за зразок чужу культуру для творення власної, народ виглядатиме нижче-вартісним і провінційним. Так було з українцями в “інтернаціональній сім’ї братніх народів”, культура якої зводилася до теорії “злиття всіх націй і народів” […]...
33. Українське народознавство – Лозко Г. С – СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА Цей регіон ще називають Центральною Україною, або Подніпров’ям (хоча остання назва може стосуватися всієї течії Дніпра). Тому точнішою назвою краще вважати саме Середня Наддніпрянщина. Йдеться як про Лівобережжя, так і про Правобережжя. Сюди належать південні райони Київщини й Чернігівщини, південно-західні райони Полтавщини, північні райони Кіровоградщини, Черкащина та північно-західні райони Дніпропетровщини. Це території, де найактивніше відбувалися […]...
34. Українське народознавство – Лозко Г. С – УКРАЇНСЬКА МОВА ХІІ-XVI ст Для вивчення історії мови велике значення має лексикографія – галузь мовознавства, яка займається укладанням словників та вивченням їхньої історії. Перші лексикографічні спроби були відомі вже за часів Київської Русі. Так, “Повість врем’яних літ” має кілька місць, які можна назвати тлумаченням імен: пояснення імені Феодосій, назви міста Переяслав. У Ізборнику Святослава є цілий розділ, де наведено […]...
35. Українське народознавство – Лозко Г. С – ТВАРИННИЦТВО, МИСЛИВСТВО, БОРТНИЦТВО Тваринництво – галузь сільського господарства, основним завданням якої є розведення сільськогосподарських тварин для потреб людеіі. Продукти тваринництва йдуть у харчову промисловість (молоко, масло, яйця, м’ясо) та легку (сировина для промислових виробів: вовна, шкіра тощо). Тваринництво прийнято поділяти на такі основні галузі: м’ясне і молочне скотарство, вівчарство, свинарство, конярство, козівництво, кролівництво, птахівництво. Скотарство в Україні було […]...
36. Українське народознавство – Лозко Г. С – ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА Ремесло не коромисло – плечей не відтягне. Народна мудрість Тут люд осілий. Тут шанують труд. І рух дадуть і кругові, і кросну. Кують залізо із місцевих руд І мають славу дуже розголосну. Тут процвітало всяке ремесло… Ліня Костенко ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА Мистецтво – відображення людиною навколишнього світу, як відомо, виникло на ранньому етані людської […]...
37. Українське народознавство – Лозко Г. С – КОБЗАРСЬКА ПІСНЯ Із необрядових пісень постав героїчний епос, відомий у Київській Русі з літописів та окремих згадок в різних хроніках. Текстів героїчних пісень цього періоду залишилося мало, вони були витіснені з народної пам’яті новими героїчними подіями боротьби з монголо-татар-ською навалою. Дивом збережена пам’ятка поезії XII ст. “Слово о полку Ігоревім”, наштовхнула багатьох дослідників на думку про подібність […]...
38. Українське народознавство – Лозко Г. С – НАРОДНИЙ ТАНЕЦЬ Танець – один із найдавніших видів народної творчості, що виявляється в ритмічних рухах під музику чи спів. Можна лише здогадуватися, що перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше – жестів, що відображали певні трудові процеси (наприклад, деякі хороводи). Первісний танець, […]...
39. Українське народознавство – Лозко Г. С – ДОМАШНІ РЕМЕСЛА ТА ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ Споконвіку народне декоративне мистецтво розвивалося у двох напрямах: як домашні ремесла для потреб своєї родини і як організовані промисли, що створювали товари для продажу. Дуже часто вироби народного мистецтва виготовлялися спеціально на замовлення споживача. Організовані художні промисли виникали на основі домашніх ремесел. У Київській Русі значного розвитку досягли художні ремесла в Києві, Чернігові, Львові, Галичі […]...
40. Українське народознавство – Лозко Г. С – ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ СЛОВНИКИ Для вивчення історії мови велике значення має лексикографія – галузь мовознавства, яка займається укладанням словників та вивченням їхньої історії. Перші лексикографічні спроби були відомі вже за часів Київської Русі. Так, “Повість врем’яних літ” має кілька місць, які можна назвати тлумаченням імен: пояснення імені Феодосій, назви міста Переяслав. У Ізборнику Святослава є цілий розділ, де наведено […]...