Соціологія – Герасимчук А. А
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни – соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх факультетах вищих закладів освіти нашої держави з обов’язковим складанням екзамену або заліку. Соціологія є наукою,
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни – соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх факультетах вищих закладів освіти нашої держави з обов’язковим складанням екзамену або заліку. Соціологія є наукою,
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни – соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх факультетах вищих закладів освіти нашої держави з обов’язковим складанням екзамену або заліку. Соціологія є наукою,
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни – соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх факультетах вищих закладів освіти нашої держави з обов’язковим складанням екзамену або заліку. Соціологія є наукою,
Шановний Читачу! Ти розпочинаєш вивчення нової для себе дисципліни – соціології. Сьогодні соціологія викладається як норма/пивний курс на всіх факультетах вищих закладів освіти нашої держави з обов’язковим складанням екзамену або заліку. Соціологія є наукою,
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А. О. Бороноєв, В. Я. Єльмеєв, В. М. Орлов у статті “Про предмет соціології як загальної науки про суспільство” пишуть, що природу, наприклад, вивчають
Розмірковуючи про місце соціологи в системі суспільних і гуманітарних наук, А. О. Бороноєв, В. Я. Єльмеєв, В. М. Орлов у статті “Про предмет соціології як загальної науки про суспільство” пишуть, що природу, наприклад, вивчають
Процес становлення соціологічної думки має свою давню історію. Одні вчені вважають, що перші концепції соціології мали місце вже в античності і звідси роблять висновок про її початок у ті часи, другі – що соціологія
Процес становлення соціологічної думки має свою давню історію. Одні вчені вважають, що перші концепції соціології мали місце вже в античності і звідси роблять висновок про її початок у ті часи, другі – що соціологія
Процес становлення соціологічної думки має свою давню історію. Одні вчені вважають, що перші концепції соціології мали місце вже в античності і звідси роблять висновок про її початок у ті часи, другі – що соціологія
Проте, якщо в Сенеки такими спільними ідеями були добро, милосердя, турбота про ближнього і т. д. у їх світському розумінні, то в християнській теології ці категорії переломлювались через призму релігійних догматів. Виразно це прозвучало
Проте, якщо в Сенеки такими спільними ідеями були добро, милосердя, турбота про ближнього і т. д. у їх світському розумінні, то в християнській теології ці категорії переломлювались через призму релігійних догматів. Виразно це прозвучало
Становлення соціологічної думки в ХІІ-ХІV ст. в Європі відбувалось порівняно повільно. Феодальна роздробленість, ворожнеча між удільними князівствами, численні рицарські походи на Схід і т. д. виснажували країни континенту не тільки економічно, а й духовно.
Становлення соціологічної думки в ХІІ-ХІV ст. в Європі відбувалось порівняно повільно. Феодальна роздробленість, ворожнеча між удільними князівствами, численні рицарські походи на Схід і т. д. виснажували країни континенту не тільки економічно, а й духовно.
Становлення соціологічної думки в ХІІ-ХІV ст. в Європі відбувалось порівняно повільно. Феодальна роздробленість, ворожнеча між удільними князівствами, численні рицарські походи на Схід і т. д. виснажували країни континенту не тільки економічно, а й духовно.
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми про зв’язки, які існують між особою і суспільством чи державою, як це робили, мислителі до
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми про зв’язки, які існують між особою і суспільством чи державою, як це робили, мислителі до
Могутній поштовх у становленні соціологічної думки був зроблений Гегелем (1770-1831). Німецький мислитель в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми про зв’язки, які існують між особою і суспільством чи державою, як це робили, мислителі до
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор “Трактату про загальну соціологію”. Спираючись на методологію позитивізму, В. Парето піддав критиці апріорні, метафізичні судження і поняття в соціології, зведення
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор “Трактату про загальну соціологію”. Спираючись на методологію позитивізму, В. Парето піддав критиці апріорні, метафізичні судження і поняття в соціології, зведення
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор “Трактату про загальну соціологію”. Спираючись на методологію позитивізму, В. Парето піддав критиці апріорні, метафізичні судження і поняття в соціології, зведення
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор “Трактату про загальну соціологію”. Спираючись на методологію позитивізму, В. Парето піддав критиці апріорні, метафізичні судження і поняття в соціології, зведення
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор “Трактату про загальну соціологію”. Спираючись на методологію позитивізму, В. Парето піддав критиці апріорні, метафізичні судження і поняття в соціології, зведення
Важливий внесок у сучасну науку про суспільство зробив італійський соціолог Вільфредо Парето (1843-1923), автор “Трактату про загальну соціологію”. Спираючись на методологію позитивізму, В. Парето піддав критиці апріорні, метафізичні судження і поняття в соціології, зведення
Палітра сучасних соціологічних концепцій зарубіжної соціології’ різнобарвна і широко планова. Важко перерахувати всі ті концепції, які з’являються, певний час володіють помислами науковців, а деякі навіть стають програмними в діяльності окремих політичних партій, широких кіл
Палітра сучасних соціологічних концепцій зарубіжної соціології’ різнобарвна і широко планова. Важко перерахувати всі ті концепції, які з’являються, певний час володіють помислами науковців, а деякі навіть стають програмними в діяльності окремих політичних партій, широких кіл
Палітра сучасних соціологічних концепцій зарубіжної соціології’ різнобарвна і широко планова. Важко перерахувати всі ті концепції, які з’являються, певний час володіють помислами науковців, а деякі навіть стають програмними в діяльності окремих політичних партій, широких кіл
Значний вплив на розвиток сучасної соціологічної думки Заходу має теорія інтеракції. Розглядаючи суспільство як цілісний організм, її прихильники Д. Холманс, П. Блан, Р. Емерсон та ін. приходять до висновку, що активність людей залежить від
Значний вплив на розвиток сучасної соціологічної думки Заходу має теорія інтеракції. Розглядаючи суспільство як цілісний організм, її прихильники Д. Холманс, П. Блан, Р. Емерсон та ін. приходять до висновку, що активність людей залежить від
Значний вплив на розвиток сучасної соціологічної думки Заходу має теорія інтеракції. Розглядаючи суспільство як цілісний організм, її прихильники Д. Холманс, П. Блан, Р. Емерсон та ін. приходять до висновку, що активність людей залежить від
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб’єктивних позиціях. Філософською основою феноменалістів є рефлексія німецького філософа Едмунда Гусерля. Згідно з поглядами прихильників феноменологічної лінії суспільство характеризується загальною свідомістю його
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб’єктивних позиціях. Філософською основою феноменалістів є рефлексія німецького філософа Едмунда Гусерля. Згідно з поглядами прихильників феноменологічної лінії суспільство характеризується загальною свідомістю його
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб’єктивних позиціях. Філософською основою феноменалістів є рефлексія німецького філософа Едмунда Гусерля. Згідно з поглядами прихильників феноменологічної лінії суспільство характеризується загальною свідомістю його
Представники феноменологічної лінії (Альфред Шутц, Петер Бергер, Томас Лукман) стоять на крайніх суб’єктивних позиціях. Філософською основою феноменалістів є рефлексія німецького філософа Едмунда Гусерля. Згідно з поглядами прихильників феноменологічної лінії суспільство характеризується загальною свідомістю його
Історія України, тривалий час позбавленої незалежності, відбилася на специфіці розвитку соціальної думки, для якої домінуючою були ідеї національної єдності, державності, що зумовлювалось постійною зовнішньою загрозою денаціоналізації народу, наступу на його культуру та небезпекою асиміляції
Історія України, тривалий час позбавленої незалежності, відбилася на специфіці розвитку соціальної думки, для якої домінуючою були ідеї національної єдності, державності, що зумовлювалось постійною зовнішньою загрозою денаціоналізації народу, наступу на його культуру та небезпекою асиміляції
Історія України, тривалий час позбавленої незалежності, відбилася на специфіці розвитку соціальної думки, для якої домінуючою були ідеї національної єдності, державності, що зумовлювалось постійною зовнішньою загрозою денаціоналізації народу, наступу на його культуру та небезпекою асиміляції
Друга половина XIX ст. стала справжнім розквітом соціологічної думки в Україні. Микола Іванович Зібер, Сергій Андрійович Подолинський, Остап Степанович Терлецький, Іван Якович Франко, Іван Федорович Фесенко, Олександр Опанасович Потебня, Леся Українка та інші висловили
Друга половина XIX ст. стала справжнім розквітом соціологічної думки в Україні. Микола Іванович Зібер, Сергій Андрійович Подолинський, Остап Степанович Терлецький, Іван Якович Франко, Іван Федорович Фесенко, Олександр Опанасович Потебня, Леся Українка та інші висловили
Друга половина XIX ст. стала справжнім розквітом соціологічної думки в Україні. Микола Іванович Зібер, Сергій Андрійович Подолинський, Остап Степанович Терлецький, Іван Якович Франко, Іван Федорович Фесенко, Олександр Опанасович Потебня, Леся Українка та інші висловили
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв’язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки. Функції соціологи,-сукупність ролей, які вона
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв’язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки. Функції соціологи,-сукупність ролей, які вона
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв’язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки. Функції соціологи,-сукупність ролей, які вона
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв’язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки. Функції соціологи,-сукупність ролей, які вона
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв’язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки. Функції соціологи,-сукупність ролей, які вона
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв’язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки. Функції соціологи,-сукупність ролей, які вона
2.1. Функції соціології Функції кожної науки обумовлюють необхідність її виникнення та зв’язків з повсякденною практикою життя суспільства. Вони фіксують потреби суспільства в конкретній пізнавальній або творчій дії даної науки. Функції соціологи,-сукупність ролей, які вона
Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації. Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур} зв’язаних між
Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації. Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур} зв’язаних між
Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації. Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур} зв’язаних між
Сторінка 1 з 612345...»Остання »