Провідники духовності в Україні – Курас І. Ф. – БУЧМА Амвросій Максиміліанович

Український актор, режисер, педагог, громадський діяч

Народився 14 березня 1891 р. у Львові в родині залізничника. Закінчив чотирикласне училище. Працював вантажником, каменярем.

У 1905 р. був прийнятий хористом в український драматичний театр товариства “Руська бесіда” (Львів). Згодом став там актором.

Під час першої світової війни був мобілізований до австрійської армії. У 1915 р. потрапив до Росії як полонений.

Після 1917 р. грав у театрах М. Садовського та І, Рубчака. Акторського мистецтва навчався у Київському музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка (1918). У 1920 р. був одним з організаторів Українського драматичного театру ім. І. Франка. З 1923 по 1936 р. з перервами працював у театрі “Березіль”, де шукав шляхів до оновлення українського театру. У1936 р. повернувся до Київського українського драматичного театру ім. І Франка.

А. Бучма зіграв з великою майстерністю понад 200 ролей, створив низку образів. Серед його театральних ролей – Джиммі (“Джиммі Хіггінс” Е. Сінклера), Пузир (“Хазяїн” І. Карпенка-Карого), Хлестаков (“Ревізор” М. Гоголя), Гайдай (“Загибель ескадри” О. Корнійчука), Микола Задорожний (“Украдене щастя” І. Франка), Павло Желєзнов, Іван Коломийцев (“Васса Желєзнова” М. Горького) та ін.

З 1924 р. працював у кіно. Знявся у фільмах “Арсенальці” (1925), “Тарас Шевченко” (1926), “Тарас Трясило” (1927), “Напередодні” (1928), “Нічний візник” (1929), “Іван Грозний ” (1945), “У далекому плаванні” (1947) тощо.

А. Бучмі як акторові притаманне поєднання правдивості, відвертості з експресивністю, уваги до побутових деталей з лаконічністю їх відображення. У 1943 р. йому було присвоєно звання народного артиста СРСР.

Як режисер здійснив постановки п’єс: “Хазяїн” І. Карпенка-Карого (1939), “Наталка Полтавка” І. Котляревського (1942), опери “Наталка Полтавка” (1954) та ін.

У1945-1948 pp. працював художнім керівником Київської кіностудії художніх фільмів. До його режисерських праць належить фільм “Земля” за повістю О. Кобилянської. Був консультантом під час екранізації повісті М. Коцюбинського “фата моргана”.

З 1940 р. – професор Київського інституту театрального мистецтва. Написав книжку спогадів “З глибини душі”.

Помер 6 січня 1957 р. в Києві.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Провідники духовності в Україні – Курас І. Ф. – БУЧМА Амвросій Максиміліанович