Політична історія України – Танцюра В. І
Політична історія України – Танцюра В. І. – 1. Політична історія як наука
На широкому полотні історії людської цивілізації політичній тематиці завжди відводилось окремішнє місце й належала неповторна роль. Людство в його розвитку супроводжували різноманітні соціальні потрясіння: кровопролитні війни, революції, повстання, злети й падіння громадянського духу та
Політична історія України – Танцюра В. І. – 1.1. Особливості еволюції політичної історії
На широкому полотні історії людської цивілізації політичній тематиці завжди відводилось окремішнє місце й належала неповторна роль. Людство в його розвитку супроводжували різноманітні соціальні потрясіння: кровопролитні війни, революції, повстання, злети й падіння громадянського духу та
Політична історія України – Танцюра В. І. – 1.2. Політична історія у просторі соціально-гуманітарних наук
Традиційні атрибути політичної історії, її сучасну оновлену змістову основу складають такі проблеми, як політичні процеси та їх суб’єкти, держава і механізми здійснення політичної влади, політична культура, політична ментальність, політична еліта та ін. Через розуміння
Політична історія України – Танцюра В. І. – 1.3. Політична історія України
Відлік політичної історії України починається від “Історії Русів” – історико-політичного трактату невідомого автора кінця XVIII ст. На розлогому історичному тлі у цьому творі стверджується необхідність відновлення та утвердження національної свідомості, права українського народу на
Політична історія України – Танцюра В. І. – 2. Політичні аспекти утворення Київської Русі – середньовічної Української держави (IX-X ст.)
Києворуська держава – один із найяскравіших політичних феноменів тогочасного світу – започаткувала державотворчу традицію українського народу. Вона ще не була державою в сучасному розумінні, адже більшість засад державності (централізоване управління, бюрократична система, державницька ідея,
Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.1. Слов’янські протодержавні утворення на українських землях
Києворуська держава – один із найяскравіших політичних феноменів тогочасного світу – започаткувала державотворчу традицію українського народу. Вона ще не була державою в сучасному розумінні, адже більшість засад державності (централізоване управління, бюрократична система, державницька ідея,
Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.2. Теорії походження Київської держави
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис – “Повість минулих літ” – заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали “русь”. Запросили їх “княжити і володіти” ними племена чудь, словени,
Політична історія України – Танцюра В. І. – Давні літописи про походження Київської Русі
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис – “Повість минулих літ” – заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали “русь”. Запросили їх “княжити і володіти” ними племена чудь, словени,
Політична історія України – Танцюра В. І. – Норманська та антинорманська теорії
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис – “Повість минулих літ” – заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали “русь”. Запросили їх “княжити і володіти” ними племена чудь, словени,
Політична історія України – Танцюра В. І. – Хозарська гіпотеза
Давні літописи про походження Київської Русі Найдавніший руський літопис – “Повість минулих літ” – заснування державності на східнослов’янських теренах приписує норманам (варягам), яких звали “русь”. Запросили їх “княжити і володіти” ними племена чудь, словени,
Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.3. Основні етапи розвитку державності в Київській Русі
Об’єднання земель і племен східних слов’ян Серед істориків побутує думка, що перший етап у розвитку києворуської державності був “варязьким”. Починається він з убивства Аскольда і завершується хрещенням Русі. Його особливістю було панування чужоземної політичної
Політична історія України – Танцюра В. І. – Об’єднання земель і племен східних слов’ян
Об’єднання земель і племен східних слов’ян Серед істориків побутує думка, що перший етап у розвитку києворуської державності був “варязьким”. Починається він з убивства Аскольда і завершується хрещенням Русі. Його особливістю було панування чужоземної політичної
Політична історія України – Танцюра В. І. – Спроби політичної реставрації держави
Великий князь київський Володимир, розгортаючи широку програму реформ, мав на меті посилити великокняжу владу. Передусім він зосередився на зміцненні адміністративної влади, спрямованої на ліквідацію племінних княжінь і запровадження нового адміністративного поділу країни на уділи
Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.4. Політичні наслідки феодального дроблення Русі (друга половина XI – початок XII ст.)
До середини XI ст. у Київській Русі панувала державна власність на землю. Верховним землевласником був великий князь київський, який роздавав маєтки своїм сподвижникам на правах васальної залежності. Так сформувалася складна піраміда землеволодіння. Власник маєтку
Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.5. Етнічні процеси в Київській Русі. Питання про давньоруську народність
Щодо питання про етнічну ідентифікацію Київської Русі точилося немало дискусій, які у своїй основі мали не тільки наукові, а й політичні аспекти. Історики царської Росії твердили, що державу Русь заснували росіяни, які нібито були
Політична історія України – Танцюра В. І. – 2.6. Політичний устрій Київської Русі
Система політичної влади Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. Протягом IX-XIII ст. влада зазнала складної трансформації. На цьому етапі виникла дружинна форма державності. її особливість полягала
Політична історія України – Танцюра В. І. – Система політичної влади
Система політичної влади Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. Протягом IX-XIII ст. влада зазнала складної трансформації. На цьому етапі виникла дружинна форма державності. її особливість полягала
Політична історія України – Танцюра В. І. – Місцева влада
Система політичної влади Київська держава спершу не була чітко централізованою. За формою правління вона вважалася ранньофеодальною монархією. Протягом IX-XIII ст. влада зазнала складної трансформації. На цьому етапі виникла дружинна форма державності. її особливість полягала
Політична історія України – Танцюра В. І. – Міжнародні відносини Київської держави
Від початків свого існування Київська держава прагнула стати активним суб’єктом міжнародних зносин, маючи для цього відповідні кадрові служби. їх обов’язком було здійснювати вплив на підкорені неслов’янські народи, забезпечувати відносини з близькими та віддаленими сусідами.
Політична історія України – Танцюра В. І. – 3. Політичні наслідки роздрібнення Київської Русі. Південно-західні руські князівства та їх політика (XII – перша половина XIV ст.)
Роздрібнення Київської Русі Спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівнезалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та зовнішнім світом. Виникла нова політична ситуація, за якої в них відбувались як подальше
Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.1. Роздрібнення Київської Русі. Політичне життя у Подніпров’ї
Роздрібнення Київської Русі Спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівнезалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та зовнішнім світом. Виникла нова політична ситуація, за якої в них відбувались як подальше
Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.2. Галицько-Волинське князівство – нова європейська держава
Ознаками держави як форми організації суспільного життя є наявність специфічних органів управління – державного апарату,, території, обов’язкових для правил поведінки – права. Серед тисяч середньовічних князівств державу виділяла велика територія; система міст як економічних
Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.3. Особливості внутрішньої боротьби в першій половині XIII ст
Смерть Романа Мстиславича в 1205 р. спричинилася до жорстокої і тривалої громадянської війни, що супроводжувалася зовнішніми втручаннями. Причини усобиць пояснюють, як правило, тим, що сини Романа – Данило й Василько – були ще дітьми
Політична історія України – Танцюра В. І. – Західний вектор зовнішньої політики Галицько-Волинської держави
Правителі Галицько-Волинської держави у своїх зовнішньополітичних справах нерідко вдавалися до підтримки Римської курії. Це було зумовлено необхідністю мати зносини з державами, які були охристиянені за західним (римським) обрядом, а також прозахідною орієнтацією самих князів.
Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.4. Припинення Існування Галицько-Волинської держави
Серед причин зникнення Галицько-Волинської держави з політичної карти середньовічної Європи називають передусім занепад династії короля Данила. Одночасно (1323) за нез’ясованих обставин померли його правнуки – князі Лев та Андрій Юрійовичі. їх родич мазовецький князь
Політична історія України – Танцюра В. І. – 4. Українські землі під владою іноземних держав (друга половина XIV – перша половина XVII ст.)
У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку
Політична історія України – Танцюра В. І. – 4.1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського
У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку
Політична історія України – Танцюра В. І. – Перехід українських земель під владу Литви
У середині XIV ст., після того, як припинила існування Галицько-Волинська держава, Україна потрапила в політичну орбіту Литви та Польщі. У цей період набули нового змісту політичні процеси, що розпочались на попередніх стадіях історичного розвитку
Політична історія України – Танцюра В. І. – 4.2. Україна у складі Речі Посполитої
Політичні причини та наслідки Люблінської унії З XIV ст. у політичне життя України увійшло таке явище, як унія. Перефразуючи О. Бісмарка, який зауважив, що Німеччину переслідує “жах коаліцій”, спрямованих проти неї, можна стверджувати, що
Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні причини та наслідки Люблінської унії
Політичні причини та наслідки Люблінської унії З XIV ст. у політичне життя України увійшло таке явище, як унія. Перефразуючи О. Бісмарка, який зауважив, що Німеччину переслідує “жах коаліцій”, спрямованих проти неї, можна стверджувати, що
Політична історія України – Танцюра В. І. – 4.3. Політичне життя в Україні за часів Речі Посполитої
Українська політична, релігійна думка наприкінці XVI – на початку XVII ст. Адаптація до політичних, суспільних і культурних умов Речі Посполитої ускладнювалась провінціалізмом, пасивністю української еліти. Її політичне виховання до 1569 р. відбувалось у процесі
Політична історія України – Танцюра В. І. – Українська політична, релігійна думка наприкінці XVI – на початку XVII ст
Українська політична, релігійна думка наприкінці XVI – на початку XVII ст. Адаптація до політичних, суспільних і культурних умов Речі Посполитої ускладнювалась провінціалізмом, пасивністю української еліти. Її політичне виховання до 1569 р. відбувалось у процесі
Політична історія України – Танцюра В. І. – Братський рух у боротьбі за політичну консолідацію українського суспільства
Поява і поширення братств як національно-релігійних організацій пов’язані з загальноєвропейською тенденцією посилення ролі суспільства під впливом ідей Ренесансу та Реформації. З другої половини XVI ст. в Україні братський рух набув самостійного значення в політичному
Політична історія України – Танцюра В. І. – Сеймова боротьба – перший досвід українського парламентаризму
Починаючи з 1597 р. на засіданнях сейму та сенату Речі Посполитої українська православна шляхта вела боротьбу за захист своїх прав, проти наступу католиків та уніатів, які, користуючись підтримкою держави, отримали контроль над більшістю парафій,
Політична історія України – Танцюра В. І. – Еволюція українського козацтва
Наприкінці XV ст. на теренах України з’являється нова суспільна сила – козацтво. Назва “козак” вперше зустрічається у половецькому словнику XIII ст. У XIV – XV ст. вона поширюється в Криму на означення кінної варти
Політична історія України – Танцюра В. І. – 5. Українська національна революція і становлення української державності
Українська національна революція, політичним наслідком якої стало утворення Української козацької держави, засвідчила зрілість національно-державницької політичної еліти українського суспільства, прагнення більшості народних мас до політичної реалізації своєї самобутності. Проте за тогочасних складних геополітичних обставин, внутріполітичних
Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.1. Соціально-політичні передумови української національної революції
Українська національна революція, політичним наслідком якої стало утворення Української козацької держави, засвідчила зрілість національно-державницької політичної еліти українського суспільства, прагнення більшості народних мас до політичної реалізації своєї самобутності. Проте за тогочасних складних геополітичних обставин, внутріполітичних
Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.2. Політична культура козацтва та його лідерів
Формування політичної культури козацтва було поступовим процесом. Поставала вона як певне знання та усвідомлення тогочасних реалій суспільного буття. Симптоматичним виявом її став реформаторський проект (1596) Семерина Наливайка, який пропонував перенести політичний і військовий центр
Політична історія України – Танцюра В. І. – Козацтво – провідна сила національно-визвольної боротьби українського народу
Рушійними силами української революції стали козацтво і селянство. Під впливом перших збройних перемог до визвольного руху приєдналася козацька реєстрова старшина, частина української шляхти, заможне міщанство, православне духовенство, що перетворило цей рух на загальнонародний. Усі
Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.3. Державницькі процеси в Гетьманщині
Незважаючи на складні внутрішні та зовнішні політичні умови, Б. Хмельницькому вдалося сформувати 100-150-тисячне військо. Хоча вищим органом козацької державності, як і раніше, вважалася загальнокозацька рада, гетьман намагався скликати її якомога рідше, а рада генеральних
Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.4. Політичні тенденції в українському суспільстві
Формуванню української державності стали на заваді несприятливі умови всередині Гетьманщини та невигідна для неї міжнародна ситуація. Про незавершеність цього процесу свідчать не диференційованість органів влади, невизначеність території та кордонів, паралельне існування двох влад –
Політична історія України – Танцюра В. І. – Союз Гетьманату з Московською державою
Земський собор Росії ще в 1621 р. вирішив забрати силою від Польщі Смоленщину й Сіверщину, укласти союзницький договір зі шведами. З цією метою царський уряд за 1625-1630 pp. надав Швеції субсидій на 2,4 млн
Політична історія України – Танцюра В. І. – Непорозуміння між Українською державою та Москвою
Акти царського уряду, які обмежували гетьманське правління, не були оприлюднені в Україні, тому в своїй діяльності українське керівництво ігнорувало нав’язуванні обмеження. Зокрема, гетьман не брав до уваги московські плани щодо опису та стягнення до
Політична історія України – Танцюра В. І. – Криза козацької автономії
Після смерті Б. Хмельницького посаду гетьмана впродовж місяця формально обіймав його 16-річний син Юрій. Проте старшина майже відверто ігнорувала його повноваження: тиждень Миргородський полковник Г. Лісницький не віддавав йому булаву й бунчук батька, поширювалися
Політична історія України – Танцюра В. І. – 5.5. Розпад Гетьманщини
“Чорна рада” під Фастовом 27 вересня 1659 р. обрала гетьманом Юрія Хмельницького, але відсутність у нього твердої політичної волі, неврівноваженість характеру зробили його знаряддям у руках старшинських угруповань. За умовами Переяславського договору з Москвою
Політична історія України – Танцюра В. І. – 6. Ліквідація української державності наприкінці XVII – у XVIII ст
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки обмежити гетьманську владу, а й остаточно скасувати автономію України, перетворивши її на імперську провінцію. Соціальний
Політична історія України – Танцюра В. І. – 6.1. Особливості територіально-політичного устрою Гетьманщини
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки обмежити гетьманську владу, а й остаточно скасувати автономію України, перетворивши її на імперську провінцію. Соціальний
Політична історія України – Танцюра В. І. – 6.2. Наступ на політичну автономію України. Правління гетьмана Івана Мазепи
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки обмежити гетьманську владу, а й остаточно скасувати автономію України, перетворивши її на імперську провінцію. Соціальний
Політична історія України – Танцюра В. І. – Політичні причини та наслідки поразки І. Мазепи
Після укладення Переяславського договору Російська влада неухильно стала втручатися у внутрішнє життя українського суспільства, маючи на меті не тільки обмежити гетьманську владу, а й остаточно скасувати автономію України, перетворивши її на імперську провінцію. Соціальний
Політична історія України – Танцюра В. І. – 6.3. Гетьман в екзилі. П. Орлик і його Конституція
Після смерті 2 жовтня 1709 p. І. Мазепи його племінник Андрій Войнаровський відмовився від булави, хоча й успадкував майно покійного. Незважаючи на бажання Карла XII й більшості старшин бачити саме його гетьманом, А. Войнаровський