Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення – Пєтков С. В. – Стаття 211/6. Неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників
Неподання відомостей про всіх військовозобов’язаних і призовників, визнаних інвалідами незалежно від групи інвалідності, посадовими особами медико-соціальних експертних комісій, на яких покладено обов’язок подавати такі відомості у військові комісаріати,- тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неподання посадовими особами державних органів реєстрації актів цивільного стану районним, районним у місті, міським чи міськрайонним військовим комісаріатам відомостей про зміну військовозобов’язаними і призовниками прізвища, імені, по батькові про внесення до актових записів цивільного стану змін про дату і місце їх народження, а також про випадки реєстрації смерті військовозобов’язаних і призовників – тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню,- тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 2116 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 03.04.86 р. № 2010-ХІ; із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 04.06.97 р. № 308/97-ВР, від 05.04.2001 p. № 2342-ІІІ, від 03.02.2004 p. № 1410-ІV)
1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері виконання військового обов’язку і несення військової служби (див. Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”).
2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у неподанні відомостей про військовозобов’язаних і призовників у військові комісаріати (формальний склад).
3. Суб’єкт адміністративного проступку – спеціальний (посадові особи медико-соціальних експертних комісій – ч. 1 цієї статті; посадові особи державних органів реєстрації актів цивільного стану – ч. 2 цієї статті); особливий (посадові особи, які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення) (ч. З цієї статті).
4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Стаття 212. Виключена
(згідно із Законом України від 15.05.92 р. № 2354-ХІГ)
Стаття 212/1. Повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану та несвоєчасна реєстрація народження дитини
Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану – тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану – тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 212і згідно Із Законом України від 07.07.92 р. № 2547-Х1І; із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ; у редакції Закону України від 03.02.2004 р. № 1410-ІV)
1. Об’єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері реєстрації актів цивільного стану.
Предметом адміністративного правопорушення є: 1) правила реєстрації актів цивільного стану; 2) правила реєстрації шлюбу (ч. 1 ст. 212-1); 3) правила реєстрації народження дитини (ч. 2 ст. 212-1).
2. Об’єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу,
2) повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 212-1);
3) несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану (ч. 2 ст. 212-1).
Усі склади правопорушень – формальні.
3. Суб’єкт адміністративного проступку – громадяни – 1) особи, які звертаються до органів реєстрації актів цивільного стану; 2) особи, які вступають у шлюб; 3) батьки новонародженої дитини.
4. Суб’єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу (повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану), так і у формі необережності (несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини; утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)