Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар – Тацій В. Я. – Стаття 221. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення
1. Слідчий, прокурор зобов’язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
2. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
1. З моменту набуття підозрюваним свого процесуального статусу він може використовувати надані йому права за КПК. Так, у п. 14 ч. 3 ст. 42 КПК зазначається, що підозрюваний за своїм клопотанням має право ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 221 КПК. Дане процесуальне право надано йому без будь-яких часових обмежень щодо моменту внесення клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а також без обмежень стосовно кількості та періодичності ознайомлення. Подача та розгляд клопотань здійснюється слідчому, прокурору в порядку, визначеному ст. 220 КПК. Про задоволення клопотання підозрюваний повідомляється письмово із зазначенням дати, часу та місця здійснення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а також даних посадової особи, яка здійснюватиме цю дію.
У разі відмови у задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить мотивовану постанову, копію якої надсилає підозрюваному, який протягом 10 днів з моменту одержання копії постанови має право оскаржити її слідчому судді.
Інші представники сторони захисту – захисник та законний представник підозрюваного, реалізуючи свої процесуальні повноваження, мають право користуватись усіма правами підозрюваного, передбаченими КПК (ч. 5 ст. 44, ч. 4 ст. 46 КПК). Єдина особливість полягає в тому, що тільки після набуття статусу законного представника (постанова слідчого про залучення законного представника підозрюваного) та захисника (постанова слідчого про залучення захисника) вони зможуть відповідно представляти та захищати інтереси підозрюваного і використовувати передбачені КПК його права.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Після прийняття заяви про залучення до провадження як потерпілого та вручення пам’ятки про процесуальні права та обов’язки потерпілий може використовувати передбачені ст. 56 КПК права, у тому числі знайомитись з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення (п. 11 ч. 1 ст. 56 КПК). Порядок подання та розгляду клопотання аналогічний, як і для підозрюваного в порядку, передбаченому ст. 220 КПК.
Винятком є заборона надання можливості ознайомитись із матеріалами про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, що визначається на розсуд слідчого, прокурора. Про відмову зазначається у постанові слідчого, прокурора, копія якої надсилається особі, яка заявила клопотання (підозрюваний, законний представник, захисник, потерпілий).
Слідчий, прокурор не може відмовити в ознайомленні з матеріалами, які мають характер загальнодоступного документа. До них належать матеріали, на підставі яких приймалось рішення про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, дані, які підтверджують відповідний процесуальний статус у кримінальному провадженні, тощо.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)