Історія України – Світлична В. В. – Із “Руської правди”
У рік 6496 [988]. А за божим приреченням в цей час розболівся Володимир очима. І не бачив він нічого, і тужив вельми, і не догадувався, що зробити. І послала до нього цесариця [посла], кажучи, “Якщо ти хочеш болісті сеї позбутися, то відразу охрестись. Якщо ж ні – то не позбудешся сього”. І, це почувши, Володимир сказав: “Якщо буде се правда – воістину велик Бог християнський”. І повелів він охрестити себе.
І тоді єпископ корсуньський з попами цесарициними, огласивши його, охрестили Володимира. І коли возложив [єпископ] руку на нього – він зразу прозрів. Як побачив Володимир це раптове зцілення, він прославив Бога, сказавши: “Тепер узнав я Бога істинного”. А коли побачила це дружина його – многі охрестилися.
…Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, [то] передали йому віру християнську, кажучи так: “Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: “Вірую во єдиного Бога отця вседержителя, творця неба і землі”, – і до кінця цей символ віри.
Хрещення Русі
І коли (Володимир] прибув, повелів він поскидати кумирів… Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з гори по Боричевому [узвозі] на ручай. І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони хрещення. І, приволікши його, вкинули його в Дніпро…
Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: “Якщо не з’явиться хто завтра – багатий чи убогий, чи старець, чи раб – то мені той противником буде”. І це почувши, люди йшли, радіючи, і говорили: “Якби се недобре було, князь і бояри сього б не прийняли”. А назавтра вийшов Володимир із священиками цесариними й корсуньськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли – ті до шиї, а другі-до грудей. Діти [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а священики, стоячи, молитви творили.
.. .Люди ж, охрестившись, ішли кожен у доми свої. А Володимир, рад бувши, що пізнав він Бога сам і люди його, глянувши на небо, сказав: “Боже великий, що створив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. [А] мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на тебе і на твою силу, одолів я підступи його”.
…І почав він ставити по городах церкви, і священиків [настановляти], і людей на хрещення приводити по всіх городах і селах.
Із “Руської правди”
1. Коли вб’є чоловік чоловіка, то метиться брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник, чи сестри син; а якщо не буде метатися – то 40 гривен за голову; якщо буде русин, чи гридин, чи купець, чи ябетник, чи мечник, якщо ізгой чи слов’янин, то 40 гривен поклади за нього.
2. Якщо буде кров чи синці в ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось – потрібен свідок, не буде знаків – й справі кінець; якщо не може метатися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода.
3. Якщо хтось когось ударить батогом чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, чи обухом, то 12 гривен; якщо його не спіймали, то помоталися йому, на тому й кінець.
4. Якщо поранить мечем, не виймаючи його, чи рукояттю, то 12 гривен.
5. Якщо поранить руку, і відпаде рука чи всохне, 40 гривен. Якщо нога буде ціла чи почне кульгати, тоді то друзі примирять.
6. Якщо палець вріже якийсь, то 3 гривні за образу.
7. А коли вуса – 12 гривен, бороду – 12 гривен.
8. Якщо ж хто вийме меча, але не вдарить, то той гривню покладе.
9. Якщо ж поранить чоловік чоловіка чи від себе, чи до себе – 3 гривні та два свідки; якщо буде варяг чи колбяга – то під присягу.
10. Якщо челядин сховається чи у варяга, чи у колбяга і його впродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, – то 3 гривні за образу.
11. Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, – виклади 3 гривні.
12. Якщо хто візьме чужого коня чи зброю, чи одяг, а знайдеться у своєму миру (общині), то взяти хазяїнові своє, а 3 гривні – за образу.
13. Якщо знайшов крадія, не кажи йому: “моє”; нехай піде на звід, де річ взяв, якщо не піде, то знайди поручника впродовж п’яти днів…
15. Якщо хто челядина спіймати хоче, упізнавши своє, то до одного вести, у кого той купував, а той веде до іншого, і так, коли дійде до третього, – кажи йому: “віддай ти мені свого челядина, а ти свої гроші шукай зі свідками”.
16. Якщо холоп ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, а коли зустріне той муж холопа – може вбити його.
17. А якщо зламає чи спис, чи щит, чи сокиру і захоче сховати у себе, то взяти гроші у нього; а якщо зламав і почне повертати, то грішми мусить заплатити, скільки це коштуватиме.
18. Якщо уб’ють огнищанина за образу, то вбивці мусять сплатити 80 гривен, а людям не потрібно; і за збирача княжих податків – 80 гривен…
21. А за княжого тивуна 80 гривен. А за конюха стада 80 гривен.
22. А за сільського старосту княжого і хлібороба 12 гривен. А за радовичів княжих 5 гривен.
23. А за смерда і холопа 5 гривен.
24. Якщо сина годувальниці, чи годувальницю, 12.
25. А за княжого коня, якщо той з плямою, – 3 гривні; а за смердового – 2 гривні.
26. За кобилу 60 різань, а за вола гривню, аза корову 40 різань, а за третяка (дворічний бичок, жеребець) 15 кун, а за лонщину (худоба на другому році) півгривні, а за теля 5 різань, за яря (ягня) – ногата, за барана – ногата.
27. А якщо забере (уведе) чужого холопа чи раба, платити йому за образу 12 гривен…
31. Якщо смерда мордують без княжого повеління, то за образу 3 гривні.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)