Історія України – Світлична В. В. – Історичні джерела
З Постанови ЦК КП(б)У “Про журнал “Вітчизна”
ЦК КП(б)У відзначає, що літературно-художній журнал “Вітчизна” – орган Спілки радянських письменників України – ведеться зовсім незадовільно.
Редакція “Вітчизни” (відповідальний редактор т. Яновський) не виконала постанови ЦК КП(б)У від 16 жовтня 1945 р., яка зобов’язувала редакцію в найкоротший строк усунути серйозні ідейно-політичні хиби і помилки, що мали місце в журналі “Українська література”, і рішуче піднести ідейно-художній рівень журналу. Замість цього редакція ще більш поглибила хиби і помилки журналу, надаючи місце на своїх сторінках художнім творам і статтям, в яких проповідуються буржуазно-націоналістична ідеологія, міщансько-обивательські погляди на життя, аполітичність і пошлість.
За останні півроку, поряд з вдалими і корисними творами радянської літератури, у журналі вміщено ряд шкідливих творів і статей, в яких протягуються ворожі радянському суспільству ідеї і концепції…
В журналі була видрукувана націоналістична стаття Л. Коваленка “Поет, новатор і патріот”, присвячена творчості І. Котляревського. Повторюючи антинаукові буржуазно-націоналістичні твердження Грушевського і Єфремова, автор статті намагається довести, що головними і вирішальними в розвитку дореволюційної української літератури були не соціальні, а національні фактори…
В статті 1. Пільчука “Кирило-Мефодіївське братство і літературний процес 40-60 років” всіляко прикрашається буржуазно-ліберальні і консервативні діячі української літератури (Куліш, Костомаров, Білозерський), Кирило-Мефодіївське братство ставиться на одну дошку з революційно-демократичними організаціями, пропагуються націоналістичні погляди на суть реалізму в дореволюційній українській літературі.
…Редакція “Вітчизни” не поставила в центрі своєї уваги висвітлення в журналі провідних тем сучасності і насамперед – перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні і героїчної боротьби радянських людей за виконання планів нової сталінської п’ятирічки, за поступовий перехід від соціалізму до комунізму. Хоч в 1946 р. журнал “Вітчизна” вмістив чимало творів, в яких показується сучасне життя, проте в більшості цих творів нема глибокого розкриття дійсності, смисл подій часто викривляється і здрібнюється, радянські люди зображаються примітивними і малокультурними, з обивательськими поглядами і вчинками.
Пошлими і дрібними обивателями, що живуть мізерними інтересами, виглядають радянські люди в повісті Романівської “Слава Діжона”, в “Оповіданнях про наші дні” Гуреїва.
На ряді творів, видрукованих в журналі, лежить печать національної обмеженості: автори показують український народ ізольовано, у відриві від інших радянських народів, зокрема від великого російського народу, радянським людям накидаються не властиві їм архаїчні риси, ідеалізуються пережитки минулого в побуті та свідомості людей (вірші Романенка, оповідання “Косарі повертаються додому” Цюпи та ін.).
Із програми КПРС, прийнятої XXII з’їздом партії
…Найвища мета партії – побудувати комуністичне суспільство, на прапорі якого написано: “Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами”.
…Розв’язання завдань будівництва комунізму здійснюється послідовними етапами.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)