Історія України – Лазарович М. В. – Переворот 29 квітня

Related posts:

1. Історія України – Лазарович М. В. – 12.2. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського Усунення з історичної арени Центральної Ради не означало припинення української державності. Вона продовжила своє існування у Гетьманаті – періоді, який тривав в Україні трохи більш як півроку. Переворот 29 квітня 29 квітня 1918 р., у день, коли припинила діяльність Центральна Рада, у Києві, у приміщенні цирку Крутикова, зібрався з’їзд хліборобів-землевласників, на який прибуло бл. 8 […]...
2. Історія України – Світлична В. В. – Державний переворот. Падіння Центральної Ради Проголошення IV Універсалом незалежності УНР дало Центральній Раді юридичне право представляти інтереси республіки на міжнародній арені. Центральна Рада розгорнула активну дипломатичну діяльність, спрямовану на збереження незалежності України. 27 січня (9 лютого) 1918 р. у Бресті між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського блоку був підписаний мир (Брестський мир): – Україна вийшла зі стану війни з країнами […]...
3. Історія України – Світлична В. В. – Більшовицький переворот Стрімкий розвиток українського визвольного руху викликав стурбованість Тимчасового уряду, який прагнув зберегти контроль над Україною. У кінці червня 1917 р. у Києві з метою налагодження взаємин відбулися переговори між Центральною Радою і представниками Тимчасового уряду (Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі). У ході переговорів було досягнуто певного компромісу. Центральна Рада погодилася зачекати законодавчого затвердження автономії України […]...
4. Історія України – Лазарович М. В. – Боротьба за автономію України У той час скрізь по Україні вирували віча, з’їзди, збори. Широкої підтримки набули гасла українізації школи, суду, управління, транспорту. Головною вимогою маніфестантів було надання Україні автономії. 22 березня 1917 р. Центральна Рада звернулася з відозвою “До українського народу”, у якій закликала селян, робітників, солдатів, городян, інтелігенцію, духівництво зберігати спокій, обирати своїх людей на всі посади, […]...
5. Історія України – Левицька Н. М. – Грамота Павла Скоропадського 29 квітня 1918р Громадяне України! Всім Вам, козаки та громадяне України, відомі події послідиього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відродившася Українська Держава стояла коло краю загибелі. Спаслась вона дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні свому слову, продовжують і по цей час боротись за цільність і спокій України. При такій піддержці у всіх […]...
6. Історія України – Лазарович М. В. – Внутрішня політика У “Грамоті до всього Українського Народу”, проголошеній того ж 29 квітня 1918 p., гетьман заявляв, що він “відкликнувся на поклик трудящих мас Українського народу і взяв на себе тимчасово всю повноту влади”” Відповідно до цього документа, Центральну Раду й усі земельні комітети розпускали, міністрів та їх товаришів звільняли з посад, а рядовим державним службовцям належало […]...
7. Історія України – Світлична В. В. – Із законів про тимчасовий державний устрій України (29 квітня 1918 р.) Стаття І Українська Народня Республіка з одної і Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з другої сторони заявляють, що воєнний стан між ними покінче-ний. Сторони, заключуючі договір, рішилися надалі жити взаїмно в мирі і дружбі. Стаття II 1) Між Українською Народньою Республікою з одної і Австро-Угорщиною з другої сторони, оскільки ті дві держави граничити- Муть з […]...
8. Історія України – Лазарович М. В. – Перший Універсал Центральної Ради Щоб і надалі відігравати роль найвпливовішої сили в Україні, Центральна Рада 23 червня 1917 р. видала Перший Універсал до українського народу, який був зачитаний на Другому військовому в’їзді у Києві. У цьому урочистому акті проголошувалося: “Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!.. Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою […]...
9. Історія України – Лазарович М. В. – Другий Універсал Центральної Ради Щоб і надалі відігравати роль найвпливовішої сили в Україні, Центральна Рада 23 червня 1917 р. видала Перший Універсал до українського народу, який був зачитаний на Другому військовому в’їзді у Києві. У цьому урочистому акті проголошувалося: “Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!.. Хай буде Україна вільною. Не відділяючись від усієї Росії, не розриваючи з державою […]...
10. Історія України – Лазарович М. В. – Друга війна більшовицької Росії проти України Використавши важке становище Директорії, більшовики організували другий похід на Україну. Вже 17 листопада 1918 р. в Москві утворилася Рада українського фронту – В. Антонов-Овсієнко, И. Сталін та В. Затонський. У розпорядженні Ради були 48-й Воронезький робітничий полк, 2-га Орловська кавалерійська дивізія. Одночасно за рішенням ЦК РКП(б) (Центрального комітету Російської комуністичної партії (більшовиків)) було утворено маріонетковий […]...
11. Історія України – Лазарович М. В. – Під турецьким протекторатом Такий перебіг подій змусив П. Дорошенка до тіснішого зближення з Туреччиною. В березні 1669 р. у Корсуні було скликано Генеральну старшинську раду, в якій взяли участь також представники Лівобережжя, Запоріжжя, колишній гетьман Ю. Хмельницький. Підтвердивши по життєвий характер гетьманства П. Дорошенка, Рада схвалила прийняття турецького протекторату, щоправда, відмовилася присягнути султанові, зіславшись на необхідність скликання для […]...
12. Історія України – Лазарович М. В. – Посилення більшовицької загрози 20 листопада Центральна Рада прийняла свій Третій Універсал, що пролунав у святковій атмосфері біля пам’ятника Б. Хмельницькому і був освячений молебнем у Софіївському соборі. Зміст Третього Універсалу не повною мірою відповідав тогочасним патріотичним настроям широких верств українства. У цьому документі йшлося про встановлення Української Народної Республіки, яку українське населення, зарубіжні дипломатичні місії розуміли як проголошення […]...
13. Історія України – Лазарович М. В. – Третій Універсал Центральної Ради 20 листопада Центральна Рада прийняла свій Третій Універсал, що пролунав у святковій атмосфері біля пам’ятника Б. Хмельницькому і був освячений молебнем у Софіївському соборі. Зміст Третього Універсалу не повною мірою відповідав тогочасним патріотичним настроям широких верств українства. У цьому документі йшлося про встановлення Української Народної Республіки, яку українське населення, зарубіжні дипломатичні місії розуміли як проголошення […]...
14. Історія України – Лазарович М. В. – Прорахунки Гетьманату Значними були успіхи гетьманської України в зовнішній політиці. Вона поширила дислокацію українських консульських установ на 22 країни та окремі регіони. Що ж до дипломатичних зносин, то вони існували з 12 державами світу: Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Фінляндією, Швецією, Іспанією, Данією, Голландією та ін. Першочергового значення український уряд надав налагодженню добрих відносин з Німеччиною. Чималі зусилля українського […]...
15. Історія України – Лазарович М. В. – Зовнішньополітична діяльність Значними були успіхи гетьманської України в зовнішній політиці. Вона поширила дислокацію українських консульських установ на 22 країни та окремі регіони. Що ж до дипломатичних зносин, то вони існували з 12 державами світу: Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Фінляндією, Швецією, Іспанією, Данією, Голландією та ін. Першочергового значення український уряд надав налагодженню добрих відносин з Німеччиною. Чималі зусилля українського […]...
16. Історія України – Лазарович М. В. – Наростання політичної кризи Ситуація в Україні з кожним днем погіршувалася. Розхитане війною економічне життя занепадало. Голод примарою ходив по Росії і зачепив Чернігівщину. Продовольчих запасів було мало. Петроград вигрібав з України все, що можна було. І цим обмежувалася його продовольча політика. Податків ніхто не платив. Селянство, змучене війною, революцією, розорялося. Суд, поліція не функціонували. З фронту масово втікали […]...
17. Історія України – Лазарович М. В. – Брестський мир Зовнішньополітичне та внутрішнє становище України вимагало негайного проголошення незалежності. У Четвертому Універсалі, датованому 22 січня 1918 p., Центральна Рада заявила: “Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу”. Поряд із проголошенням незалежності УНР зазначалося, що Українські установчі збори, які мали скликати якнайшвидше, повинні розв’язати питання про федеративний зв’язок України […]...
18. Історія України – Лазарович М. В. – Розпуск Центральної Ради Зовнішньополітичне та внутрішнє становище України вимагало негайного проголошення незалежності. У Четвертому Універсалі, датованому 22 січня 1918 p., Центральна Рада заявила: “Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу”. Поряд із проголошенням незалежності УНР зазначалося, що Українські установчі збори, які мали скликати якнайшвидше, повинні розв’язати питання про федеративний зв’язок України […]...
19. Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 57. Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського 29 квітня 1918 р., у день, коли припинила діяльність Центральна Рада, у Києві зібрався з’їзд хліборобів-землевласників. Його делегати одноголосно обрали гетьманом України Павла Скоропадського – авторитетного генерала, нащадка старовинного козацького роду. Того самого дня прихильники гетьмана майже без кровопролиття оволоділи всіма державними установами. Очоливши Українську державу, генерал П, Скоропадський поставив завдання відновити у країні порядок, […]...
20. Історія України – Лазарович М. В. – Лівобережжя У 1660-х роках Лівобережжя, перебуваючи під впливом московських правителів, переживало тяжкі руйнівні конфлікти, причиною яких, головним чином, були міжстаршинські сутички за гетьманську владу. Каталізатором цієї боротьби, як вже зазначалося, став Чуднівський договір, який ще більше загострив громадянську війну, що неминуче вела Українську державу до розколу за територіальним принципом. Вже у квітні 1661 р. наказний (тимчасовий) […]...
21. Історія України – Лазарович М. В. – Четвертий Універсал Центральної Ради Зовнішньополітичне та внутрішнє становище України вимагало негайного проголошення незалежності. У Четвертому Універсалі, датованому 22 січня 1918 p., Центральна Рада заявила: “Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу”. Поряд із проголошенням незалежності УНР зазначалося, що Українські установчі збори, які мали скликати якнайшвидше, повинні розв’язати питання про федеративний зв’язок України […]...
22. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – Становлення Центральної Ради Тема 11. Національна державність і право доби української революції (1917-1921 рр.) 1. Центральна Рада та її роль у розбудові Української держави Становлення Центральної Ради Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії, ліквідувавши самодержавство, відкрила перспективи перетворення російської феодальної абсолютистської монархії на цивілізовану демократичну державу європейського типу. Внутрішні державні колонії, якими були національні околиці Росії, дістали унікальні можливості […]...
23. Історія України – Лазарович М. В. – 17.3. Від Декларації про державний суверенітет України до референдуму про її незалежність Починаючи з 15 травня 1990 p., вперше в історії України Верховна Рада республіки стала працювати у парламентському режимі. Часи, коли депутати з’їжджалися на 1-2 дні, лише щоб одностайно проголосувати за законопроекти, підготовлені апаратом, канули у вічність. Перша сесія новообраного українського парламенту тривала 60 робочих днів. У результаті саме Верховна Рада, а не кремлівські кабінети чи […]...
24. Історія України – Лазарович М. В. – Початок повстання Прибувши на Запоріжжя, В. Хмельницький, зважаючи на перебування польської залоги у Січі (Микитин Ріг), зупинився на о. Томаківка, де відразу ж розпочав формування збройних сил і встановив зв’язки із запорожцями. Заручившись підтримкою останніх, у лютому 1648 р. оволодів Січчю і був обраний гетьманом Війська Запорізького. Саме ці події й ознаменували початок Національної революції. її перший […]...
25. Історія України – Лазарович М. В. – 6.2. Перші перемоги Прибувши на Запоріжжя, В. Хмельницький, зважаючи на перебування польської залоги у Січі (Микитин Ріг), зупинився на о. Томаківка, де відразу ж розпочав формування збройних сил і встановив зв’язки із запорожцями. Заручившись підтримкою останніх, у лютому 1648 р. оволодів Січчю і був обраний гетьманом Війська Запорізького. Саме ці події й ознаменували початок Національної революції. її перший […]...
26. Історія України – Світлична В. В. – Німецько-австрійська окупація України Проголошення IV Універсалом незалежності УНР дало Центральній Раді юридичне право представляти інтереси республіки на міжнародній арені. Центральна Рада розгорнула активну дипломатичну діяльність, спрямовану на збереження незалежності України. 27 січня (9 лютого) 1918 р. у Бресті між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського блоку був підписаний мир (Брестський мир): – Україна вийшла зі стану війни з країнами […]...
27. Історія України – Лазарович М. В. – Організація Січі Поява козацтва і, особливо, його кількісне зростання за рахунок масових втеч залежного населення з панських маєтків викликали активну протидію магнатів та шляхти. Вони не могли змиритися з формуванням окремого незалежного від них соціального стану та прагнули заволодіти освоєними козаками землями. Тому випрошували в королів грамоти на ці новоколонізовані простори, захоплювали їх, намагалися встановити владу над […]...
28. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – Тема 11. Національна державність і право доби української революції (1917-1921 рр.) Тема 11. Національна державність і право доби української революції (1917-1921 рр.) 1. Центральна Рада та її роль у розбудові Української держави Становлення Центральної Ради Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії, ліквідувавши самодержавство, відкрила перспективи перетворення російської феодальної абсолютистської монархії на цивілізовану демократичну державу європейського типу. Внутрішні державні колонії, якими були національні околиці Росії, дістали унікальні можливості […]...
29. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – Модуль ІІІ. Відродження, втрата Україною державності та її відновлення за новітніх часів Тема 11. Національна державність і право доби української революції (1917-1921 рр.) 1. Центральна Рада та її роль у розбудові Української держави Становлення Центральної Ради Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії, ліквідувавши самодержавство, відкрила перспективи перетворення російської феодальної абсолютистської монархії на цивілізовану демократичну державу європейського типу. Внутрішні державні колонії, якими були національні околиці Росії, дістали унікальні можливості […]...
30. Історія України – Лазарович М. В. – Петро Сагайдачний Петро Сагайдачний (бл. 1570-1622) народився у с. Кульчиціпа Львівщині у родині дрібного українського шляхтича. Навчався в Острозькій академії, згодом подався на Запорізьку Січ. Його вражаючі успіхи в боротьбі з турецько-татарською експансією дозволили йому зайняти почесне місце в антитурецькій “Лізі християнської міліції”, що виникла у Західній Європі. За безприкладну відвагу в боях, за великий розум і […]...
31. Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 54. Утворення Української Центральної Ради та її діяльність. І і II Універсали Одним із наслідків Першої світової війни стала перемога в Росії Лютневої демократичної революції 1917 р., яка поклала край багатовіковому монархічному режимові династії Романових. Склалися сприятливі умови для піднесення національно-визвольного руху пригноблених народів. Почалося формування нових осередків влади. У Петрограді було створено Тимчасовий уряд. Його репрезентантом у Києві став Виконавчий комітет, що складався з представників міської […]...
32. Історія України – Лазарович М. В. – Хотинська війна Петро Сагайдачний (бл. 1570-1622) народився у с. Кульчиціпа Львівщині у родині дрібного українського шляхтича. Навчався в Острозькій академії, згодом подався на Запорізьку Січ. Його вражаючі успіхи в боротьбі з турецько-татарською експансією дозволили йому зайняти почесне місце в антитурецькій “Лізі християнської міліції”, що виникла у Західній Європі. За безприкладну відвагу в боях, за великий розум і […]...
33. Історія України – Лазарович М. В. – Революційна боротьба На поч. 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід’ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції – “Весна народів”. Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію. Скасування […]...
34. Історія України – Лазарович М. В. – Ліквідація Гетьманату Політика гетьманського уряду від початку викликала опозицію більшості українських політичних партій. Проти неї виступили II Всеукраїнський селянський та Робітничий з’їзди, які, незважаючи на заборону властей, нелегально відбулися у Києві в травні 1918 р. Несхвалення нового режиму висловили представники залізничників і телеграфістів. Ще гостріше гетьманську владу, метою якої, мовляв, було “знищення української державності і всіх здобутків […]...
35. Історія України – Лазарович М. В. – Антигетьманська опозиція Політика гетьманського уряду від початку викликала опозицію більшості українських політичних партій. Проти неї виступили II Всеукраїнський селянський та Робітничий з’їзди, які, незважаючи на заборону властей, нелегально відбулися у Києві в травні 1918 р. Несхвалення нового режиму висловили представники залізничників і телеграфістів. Ще гостріше гетьманську владу, метою якої, мовляв, було “знищення української державності і всіх здобутків […]...
36. Історія України – Лазарович М. В. – Скасування панщини На поч. 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід’ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції – “Весна народів”. Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію. Скасування […]...
37. Історія України – Лазарович М. В. – Павло Полуботок Після смерті І. Скоропадського Петро І заборонив вибори наступного гетьмана. Тому старшина призначила наказним гетьманом Лівобережжя чернігівського полковника Павла Полуботка (1722- 1724). Він походив із козацько-старшинського роду Сіверщини, навчався у Києво-Могилянській колегії, був одним із претендентів на гетьманство ще в 1708 p., але через недовіру Москви його кандидатура була відхилена. Ставши наказним гетьманом, П. Полуботок […]...
38. Історія України – Лазарович М. В. – Данило Апостол Після смерті І. Скоропадського Петро І заборонив вибори наступного гетьмана. Тому старшина призначила наказним гетьманом Лівобережжя чернігівського полковника Павла Полуботка (1722- 1724). Він походив із козацько-старшинського роду Сіверщини, навчався у Києво-Могилянській колегії, був одним із претендентів на гетьманство ще в 1708 p., але через недовіру Москви його кандидатура була відхилена. Ставши наказним гетьманом, П. Полуботок […]...
39. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 1. Центральна Рада та її роль у розбудові Української держави Тема 11. Національна державність і право доби української революції (1917-1921 рр.) 1. Центральна Рада та її роль у розбудові Української держави Становлення Центральної Ради Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії, ліквідувавши самодержавство, відкрила перспективи перетворення російської феодальної абсолютистської монархії на цивілізовану демократичну державу європейського типу. Внутрішні державні колонії, якими були національні околиці Росії, дістали унікальні можливості […]...
40. Історія України – Лазарович М. В. – Головна Руська Рада На поч. 1848 р. в ряді європейських країн почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід’ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно-поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси пішла назва революції – “Весна народів”. Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня виросли перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію. Скасування […]...