Філософія освіти – Базалук О. О

Початок третього тисячоліття відкриває нову сторінку в розвиткові людського суспільства. Яким змістом буде заповнено нову сторінку – залежить від кожного з нас. Адже розпочалося тисячоліття невпинного зростання персональної відповідальності, індивідуального внеску в історію цивілізації.

ТЕМА 1. Філософія освіти: її роль та місце в системі філософського знання План 1. Актуальність “філософії освіти”. 2. Поняття “філософія освіти”, предмет і завдання. 3. Основні методологічні концепції гуманітарного знання. 4. Структура філософії освіти.

2. Розглядаючи поняття “філософія освіти”, наведемо декілька варіантів його тлумачення. Так, одні дослідники надають перевагу філософії і філософствують про освіту, інші пріоритетною вважають педагогіку, здебільшого розмірковуючи про процеси навчання і виховання, хтось намагається охопити

3. Наступні два питання лекції, розкриємо використовуючи матеріали досліджень Н. М. Сухової. Проблема становлення й визначення різних галузей гуманітарного знання розглядалася ще до появи інформаційного суспільства як нового етапу духовного розвитку людства, який породжує

План 1. Виховання у Первісному суспільстві. Перші школи світової цивілізації. 2. Феномен античної філософської школи. 3. Філософсько-педагогічні погляди Сократа, Платона, Аристотеля та Демокріта. 4. Християнство та інститут освіти в епоху Середніх віків. 5. Розвиток

2. В часи античності великого значення в освітньому процесі надавалося вихованню. Розглядаючи виховання як своєрідний факт людського буття, певним чином визначалася сутність людини, що полягала в здатності виховуватися самій і виховувати інших. У Стародавній

5. XVII ст. – епоха великих географічних відкриттів і буржуазних революцій звела на престол нову царицю Науку. Еталоном епохи стала найбільш строга і досконала наука – математика. Сукупність філософських та ідеологічних вчень цього періоду

План 1. Історія розвитку філософії освіти в Україні. 2. Філософія освіти Григорія Сковороди. 3. Освіта в Україні і світі (сучасні реалії). 4. Концептуальні засади філософії освіти в Україні та їх впровадження в педагогічну практику.

2. Українське Просвітництво у більшості учених насамперед асоціюється з ім’ям Григорія Сковороди (1722-1794), хоча його ідейно-теоретичну спадщину дослідники пов’язують із античною (Сократ, Платон, Арістотель, Плотін), середньовічною (отці церкви), і німецькими просвітницькими та містичними ідеями.

4. Діяльність нового уряду України спирається і на нову філософію. Це стосується, як зазначав С. Ніколаєнко, й діяльності Міністерства освіти і науки України. Суть нової філософії освіти і науки, за його словами, полягає ось

ТЕМА 1. Науково-філософський спосіб сприйняття дійсності План 1. Актуальність науково-філософського способу сприйняття дійсності. 2. Роль теорії еволюції у науково-філософському світогляді. 3. Поняття “еволюція” у контексті науково-філософського світогляду. 4. Поняття “буття” у контексті науково-філософського світогляду.

ТЕМА 1. Науково-філософський спосіб сприйняття дійсності План 1. Актуальність науково-філософського способу сприйняття дійсності. 2. Роль теорії еволюції у науково-філософському світогляді. 3. Поняття “еволюція” у контексті науково-філософського світогляду. 4. Поняття “буття” у контексті науково-філософського світогляду.

3. Такі масштабні зміни у розумінні теорії еволюції грунтуються на базі знань, що вже не зводяться до палеонтології, археології та біології. Теорія еволюції доведена в генетиці, нейрофізіології, органічній і неорганічній хімії, фізиці і біофізиці,

План 1. Духовність – один з інтегруючих елементів суспільства. 2. Роль цінностей у структурі буття особистості. 3. Світоглядні засади особистості – основа педагогічної діяльності. 4. “Золоте правило моралі” та його вплив на розвиток філософії

План 1. Духовність – один з інтегруючих елементів суспільства. 2. Роль цінностей у структурі буття особистості. 3. Світоглядні засади особистості – основа педагогічної діяльності. 4. “Золоте правило моралі” та його вплив на розвиток філософії

4. Гуманістичні цінності повинні становити зміст сучасної філософії освіти. Підкреслимо, що відома моральна максима, як “золоте правило моралі”, що акумулює моральний досвід цивілізації, зафіксована в невеликих фольклорних жанрах, приказках, оповідях. “Золоте правило” – це

6. Зміст ціннісно-нормативної духовності людини, що формується, обумовлений культурою. Система освіти виступає транслятором найбільш значимих та історично стійких норм і цінностей буття. Наприклад, як зазначає А. Запісоцький, у структурі цінностей американської культури домінують наступні

8. У основи православної психології покладено мізерність матеріального благополуччя, аж до аскетизму, орієнтацію на ідеальну, духовну сферу буття. Розглядаючи особливості формування психології російської людини, А. Запісоцький пише: “Історико-культурні передумови духовно-аскетичної орієнтації виявляються в християнській