Філософія – Осічнюк Ю. В
Авторський колектив сподівається, що Ви зацікавитесь запропонованим навчальним посібником і уважно прочитаєте його. Ми прагнули створити не просто ще один, черговий підручник з філософії, а, долаючи традиційні погляди на її специфіку, запропонувати новий підхід
Авторський колектив сподівається, що Ви зацікавитесь запропонованим навчальним посібником і уважно прочитаєте його. Ми прагнули створити не просто ще один, черговий підручник з філософії, а, долаючи традиційні погляди на її специфіку, запропонувати новий підхід
Тематичний план 1. Філософія, її предмет і роль у житті суспільства. 2. Проблема людини і світу в історії філософської думки. 3. Відношення “ЛЮДИНА – СВІТ” – основна проблема філософії: А) ЛЮДИНА, її соціально-діяльна сутність;
Вся історія, як історія становлення і розвитку людини, є складним, драматичним, зі своїми радостями і трагедіями процесом усвідомлення людиною самої себе, своєї сутності та сутності світу свого буття. Цей довгий і тернистий шлях буяв
Специфічним об’єктом філософського осмислення дійсності е відношення “людина – світ”. Щоб з’ясувати специфіку предмета філософії, необхідно з’ясувати, під яким кутом зору об’єкт відображається у свідомості. А зважаючи на те, що об’єктом філософії є відношення
Крім з’ясування специфіки об’єкта і предмета філософії, важливо з’ясувати основні аспекти відображення її предмета в теорії. В історії становлення і розвитку філософії на всіх етапах цього процесу різні аспекти відображення в теорії набували відносно
Розкриття специфіки філософії як форми суспільної свідомості передбачає необхідність розкриття і її соціальних функцій, тієї ролі, яку вона відіграє в життєдіяльності суспільства й особи. Питання про функції філософії в навчальній і науково-дослідній літературі висвітлюється
Історичні передумови виникнення філософії Виникнення філософії – це закономірний результат становлення і розвитку людини. Оскільки об’єктом філософського осмислення дійсності є відношення “людина – світ”, вся історія розвитку філософської думки – це процес усвідомлення людиною
Історичні передумови виникнення філософії Виникнення філософії – це закономірний результат становлення і розвитку людини. Оскільки об’єктом філософського осмислення дійсності є відношення “людина – світ”, вся історія розвитку філософської думки – це процес усвідомлення людиною
Зачатки філософських ідей починають виникати ще в надрах міфологічного осмислення дійсності. Так, вже в ІІІ-ІІ тисячоріччях до нашої ери в записах міфологічних текстів, у “Ведах”, (що значить – “знання”), у стародавньому епосі “Махабрахата” і
Тенденції, що проявилися в розвитку філософської думки в країнах Стародавнього Сходу, знайшли своє відображення й у філософських поглядах стародавньої Греції, Близького Сходу Засновником давньогрецької філософії вважається Фалес (VII-VI ст. ст. до н. е.). Він
Один з таких поворотів у житті і світогляді здійснився в епоху кризи рабовласницького суспільства й у ході трансформації останнього у феодальне. Соціально-економічна основа даного повороту пов’язана з кризою рабовласницької системи господарства, світоглядна ж –
Епоха відродження беззастережно розцінюється як найвищий зліт у розвитку мистецтва, особливо живопису і поезії. Нова картина світу починає складатися з нового розуміння людини. У тлумаченні людини світоглядні відкриття мистецтва не менш значимі, ніж теоретичні
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання Його основою поведінки і пізнавальної активності людини відбувся із зародженням філософії Нового часу, основоположниками якої виступили Френсис Бекон (1561-1626 р.) і Рене Декарт (1596-1650 р.).
Класики німецького ідеалізму створювали грандіозні філософські системи, у яких намагалися осмислити відношення людини і світу крізь призму діяльної, творчої активності людини. “Тому і сталося, що діяльна сторона, на противагу матеріалізму, розвивалась ідеалізмом, але тільки
Перша половина XIX століття виявилася рубежем, на якому вироблена в історії філософської думки традиція релігійно-міфологічної інтерпретації взаємозв’язків людини і світу, а також сформульовані французьким матеріалізмом і класичною німецькою філософією (від Канта до Гегеля і
В українській філософії проблема світу і людини здавна займає одне з провідних місць, вирішуючись у різні історичні епохи відповідно до рівня розвитку суспільної практики і наукового пізнання. Так, східні слов’яни (які склали основу українського
Сьогодні, коли боротьба за людський розумовий фактор, світорозуміння людей, їх життєві, соціальні і духовні орієнтири ускладнилася, велику роль відіграють об’єктивна оцінка сучасної філософської думки, особливо її філолофсько-теоретичних конструкцій. Особливої актуальності набувають і критичний аналіз
Людина, її соціально-діяльна сутність В історії філософської думки проблема відношення людини і світу завжди залишалася центральною. Однак вирішення її було обмежене як рівнем розвитку самої людини, суспільства як системи її безпосереднього буття, так і
Людина, її соціально-діяльна сутність В історії філософської думки проблема відношення людини і світу завжди залишалася центральною. Однак вирішення її було обмежене як рівнем розвитку самої людини, суспільства як системи її безпосереднього буття, так і
Розкриття сутності людини дозволяє зрозуміти, що людина, вийшовши з тваринного світу, стає універсальною істотою за своїми потребами, за видами діяльності, за різноманіттям свого відношення до навколишнього дійсності і до самої себе. Однак виділення сутності
. Питання про граничні основи буття людини і світу є прагненням людини осмислити сутність світу і свою власну сутність, визначити своє місце у світі, відношення до нього, з’ясувати загальну основу, загальне начало всього сущого.
У попередніх розділах підкреслювалося, що сутність людини у своїй дійсності виявляється як сукупність (ансамбль, система) усіх суспільних відносин. Загальним суб’єктним буттям людської сутності є суспільство й особа. Але суспільство й особа – це абстракції,
У попередніх розділах підкреслювалося, що сутність людини у своїй дійсності виявляється як сукупність (ансамбль, система) усіх суспільних відносин. Загальним суб’єктним буттям людської сутності є суспільство й особа. Але суспільство й особа – це абстракції,
Як і суспільно-економічна формація, цивілізація є однією з важливих форм людської дійсності, форм людської життєдіяльності. Вони тісно пов’язані між собою, але в той же час кожна з них має свої специфічні особливості, що характеризують
Подібно до суспільно-економічної формації і цивілізації, культура є одною з найзагальніших і найважливіших форм людської дійсності. Людська дійсність багатогранна. Багатогранною є і культура. Тому при її дослідженні можливі різні підходи до розкриття її специфіки
Поняття “людство” часто вживається як синонім поняття “суспільство”. Вони дійсно тісно пов’язані між собою. Однак кожне з них характеризується своїм логічним змістом. Поняття “суспільство* вживається насамперед для позначення тієї системи зв’язків і відносин, у
Структура суспільної свідомості Розкриття сутності людини, сутності світу її буття свідчить, що людина виступає як суб’єкт соціальної діяльності, який свідомо і цілеспрямовано впливаючи на світ і на самого себе, не просто пристосовується до умов
Структура суспільної свідомості Розкриття сутності людини, сутності світу її буття свідчить, що людина виступає як суб’єкт соціальної діяльності, який свідомо і цілеспрямовано впливаючи на світ і на самого себе, не просто пристосовується до умов
Щоб глибше зрозуміти специфіку духовного життя суспільства, необхідно розкрити специфіку духовного світу особи і способів її самореалізації. Духовний світ особи і його структура характеризуються властивими їм особливостями і відносною самостійністю. Як зазначалося раніше, суб’єктами
Суспільна обумовленість процесу пізнання Чому виникла сама потреба в пізнанні людиною об’єктивної дійсності, властивостей, особливостей предметів, явиш, зв’язків, відносин, закономірностей розвитку природи, суспільства, мислення, у пізнанні сутності світу і самої людини, її місця у
Суспільна обумовленість процесу пізнання Чому виникла сама потреба в пізнанні людиною об’єктивної дійсності, властивостей, особливостей предметів, явиш, зв’язків, відносин, закономірностей розвитку природи, суспільства, мислення, у пізнанні сутності світу і самої людини, її місця у
Процес пізнання являє собою складний суперечливий процес. Він проходить два основні ступені: чуттєве пізнання, що здійснюється на основі безпосередніх даних органів чуття і раціональне пізнання, що здійснюється в логічній, понятійній формі. Починається пізнання з
Метою пізнавального ставлення до дійсності є досягнення істини. Найважливішим завданням пізнавального ставлення людини до світу і до себе є одержання істинного знання, що дозволяє їй використовувати ці знання для активного впливу на світ, на
Основні аспекти висвітлення питання про структуру і стан світу Як говорилося у вступній темі, об’єктом філософського осмислення дійсності є відношення “людина – світ”, яке розглядається під кутом зору виявлення природи і сутності світу, природи
Основні аспекти висвітлення питання про структуру і стан світу Як говорилося у вступній темі, об’єктом філософського осмислення дійсності є відношення “людина – світ”, яке розглядається під кутом зору виявлення природи і сутності світу, природи
Взаємозалежність, взаємозумовленість, взаємопереходи одних явищ в інші становлять загальну властивість матерії. Серед безлічі форм зв’язків і відносин особливе місце займають універсальні зв’язки, що виявляються у всіх сферах дійсності, пронизують усі без винятку форми взаємодії
Взаємозалежність, взаємозумовленість, взаємопереходи одних явищ в інші становлять загальну властивість матерії. Серед безлічі форм зв’язків і відносин особливе місце займають універсальні зв’язки, що виявляються у всіх сферах дійсності, пронизують усі без винятку форми взаємодії
Взаємозв’язок сутності і явища розкриває співвідношення зовнішніх, поверхневих і внутрішніх, глибинних рівнів пізнання людиною навколишнього світу. Як і в пізнанні зв’язку одиничного, особливого і загального, так і в пізнанні зв’язку сутності і явища рух
Пізнаючи навколишній світ, людина почала спостерігати, щоміж предметами, явищами, процесами існує зумовленість їх виникнення, загибелі. І людина часто ставила перед собою питання: “Чому?” Відповідь на це питання значною мірою залежить від розкриття причинної залежності
Пізнаючи навколишній світ, людина почала спостерігати, щоміж предметами, явищами, процесами існує зумовленість їх виникнення, загибелі. І людина часто ставила перед собою питання: “Чому?” Відповідь на це питання значною мірою залежить від розкриття причинної залежності
Причина і наслідок, можливість і дійсність розкривають взаємозв’язок між предметами, явищами, процесами в поступальному русі, розвитку, де на перший план виступає зумовленість цього взаємозв’язку. Однак вони не вичерпують усього багатства універсальних форм взаємозв’язків. Сам
Причина і наслідок, можливість і дійсність розкривають взаємозв’язок між предметами, явищами, процесами в поступальному русі, розвитку, де на перший план виступає зумовленість цього взаємозв’язку. Однак вони не вичерпують усього багатства універсальних форм взаємозв’язків. Сам
Цей закон займає особливе місце в складі матеріалістичної діалектики. Не випадково його часто називають ядром діалектики. Це пояснюється тим, що розкрити сутність загальних зв’язків і розвитку неможливо без виявлення джерела руху, розвитку. Причому йдеться
Специфіка цього закону полягає в тому, що він розкриває загальний механізм процесу розвитку і відповідає на питання ЯК, у яких формах протікає рух і розвиток, ЯК здійснюється перехід від одного якісного стану предметів, явищ
Якщо закон єдності і взаємодії протилежностей розкриває джерело, причину змін, руху, розвитку, закон взаємного переходу кількісних і якісних змін – механізм розвитку явиш, механізм переходу від однієї якості до іншого, то закон заперечення заперечення
Вирішення питання про загальну структуру (про те, як світ влаштований: він єдине ціле чи сукупність не взаємозв’язаних і не перехідних одне в одне явищ, процесів) і про стан (у русі, розвитку чи в стані
“Філософія… одна тільки відрізняє нас від дикунів і варварів і… кожен народ тим більше цивілізований і освічений, чим краще в ньому філософствують; тому немає для держави більшого блага, як мат істинних філософів” Р. Декарт.
1. Що є предметом філософії? У чому відмінність філософії та інших форм суспільної свідомості? 2. Розкрийте співвідношення філософії і світогляду. 3. Розкрийте роль філософії у формуванні наукової картини світу. 4. Функції філософії. 5. Яке
1. Що є предметом філософії? У чому відмінність філософії та інших форм суспільної свідомості? 2. Розкрийте співвідношення філософії і світогляду. 3. Розкрийте роль філософії у формуванні наукової картини світу. 4. Функції філософії. 5. Яке