Екологія і організація природоохоронної діяльності – Шматько В. Г. – Співробітництво з Європейським Союзом (ЄС)

В галузі охорони навколишнього середовища здійснюється у відповідності з Угодою про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною та Спільною стратегією Європейського Союзу щодо України.

Була підготовлена програма інтеграції України до ЄС, яка містила розділ з охорони навколишнього природного середовища та ядерного регулювання. Згідно розробленої Програми були визначені наступні пріоритетні напрями:

– забезпечення участі громадськості у процесі прийняття рішень, доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля;

– розробка технологічних нормативів якості води та повітря;

– розробки адаптованих норм і стандартів для оцінки можливого впливу генетичне модифікованих організмів на збереження і стале використання біорізноманіття;

– удосконалення процедур інспектування ядерних установок;

– підготовка і здійснення нагляду за обліком та контролем ядерного матеріалу;

– дотримання принципів регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що базуються на міжнародних підходах, рекомендаціях МАГАТЕ.

Співробітництво з ЄС здійснювалось в рамках програми ТАСІS. Впровадження в Україні природоохоронних проектів в рамках програми ТАСІS сприяє підвищенню ефективності природоохоронних заходів, що здійснюються як на державному, так і на регіональному рівнях, а також виконанню Україною зобов’язань, що випливають із підписаних Конвенцій та Угод в галузі охорони довкілля. Серед проектів, які впроваджувались в рамках програми ТАСІS в галузі охорони довкілля:

– розвиток регіональної системи управління промисловими відходами в Україні;

– транскордонний моніторинг та оцінка якості води річок Ужа, Латориці та Західного Бугу;

– розвиток комунального господарства;

– управління водними ресурсами, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Буковинських Карпат;

– захист довкілля в Чорноморському регіоні.

Співробітництво з НАТО

Механізм здійснення співробітництва – підготовка та виконання відповідної частини індивідуальної програми партнерства та Робочого плану імплементації Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО співробітництво здійснювалося за такими напрямами:

– заснування спільної робочої групи Україна-НАТО з питань науки та довкілля;

– вдосконалення систем інформаційного обміну у галузі охорони довкілля;

– участь у роботі Комітету НАТО з питань сучасного суспільства.

Двостороннє співробітництво

З метою розвитку двостороннього співробітництва в галузі екології та раціонального використання природних ресурсів були підписані наступні документи:

– Угода між Міністерством довкілля та планування території Республіки Молдова, Міністерством вод, лісів та охорони довкілля Румунії і Міністерством екології та природних ресурсів України про співробітництво в зоні природоохоронних територій в дельті та пониззі р. Дунаю ;

– Декларація про співробітництво у створенні Нижньодунайського Зеленого Коридору Міністрів довкілля Болгарії, Молдови, Румунії та України;

– Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством екології та природних ресурсів України та Радою геологічних досліджень Південно-Африканської Республіки;

– Протокол про поновлення Угоди про співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища між Міністерством екології та природних ресурсів України та Міністерством навколишнього середовища та енергетики Королівства Данія;

– Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про оперативне сповіщення про ядерні аварії, та обмін інформацією про ядерні установки;

– Угода між Міністерством екології та природних ресурсів України та Федеральним інспекторатом з ядерної безпеки Швейцарії, яка фактично поновлює дію подібної угоди між Держатомнаглядом України та Швейцарським Інспекторатом;

– Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі геодезії, картографії та дистанційного зондування Землі.

Протягом останніх років двосторонні зв’язки в галузі охорони навколишнього природного середовища з США розвивались головним чином в рамках створеної у вересні 1996 р. двосторонньої українсько-американської міждержавної комісії.

В Україні за підтримки Агентства США із захисту довкілля та Агентства США з міжнародного розвитку проводились заходи щодо підготовки та впровадження спільних проектів в галузі охорони навколишнього природного середовища, спрямованих на:

– зміцнення ядерної безпеки;

– ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи;

– створення організаційної структури нового Регіонального екологічного центру;

– співпрацю щодо проблем зміни клімату;

– управління промисловими відходами;

– вдосконалення інфраструктури водопостачання. Зокрема за підтримки вищезгаданих Агентств США та Центру

З питань зміни о і мату відбулась низка консультативних зустрічей, семінарів, круглих столів, присвячених різним екологічним питанням.

Співробітництво з Канадою в галузі охорони довкілля здійснювалось в рамках “Стратегії реалізації Українсько-Канадської програми екологічної співпраці з проблем зміни клімату”.

Протягом останніх років триває двостороння співпраця України зі створення на прикордонних територіях спільних природоохоронних об’єктів: “Дельта Дунаю”, “Пониззя р. Прут” (Україна, Молдова, Румунія), заповідників “Східні Карпати” (Україна, Словаччина, Польща), “Західне Полісся” (Україна та Польща), регіонального ландшафтного парку “Притисянський” на кордоні з Угорщиною, а також Нижньодунайського Зеленого коридору (Україна, Молдова, Румунія та Болгарія) Загальноєвропейської екомережі.

Підписано Угоду про утворення Екоєврорегіону “Верхній Прут” (Україна, Румунія, Молдова). Формування цього Екоєврорегіону розглядається як нова форма співробітництва у сфері охорони довкілля та модель для системного розв’язання регіональних проблем.

В рамках підготовки до 5-ї Загальноєвропейської Конференції Міністрів “Довкілля для Європи” проводяться консультації з країнами регіону щодо підготовки та підписання Карпатської конвенції, метою якої є активізація процесу збереження і збалансованого використання гірських екосистем Карпат та поглиблення співробітництва щодо управління басейном Дунаю.

Відносини у природоохоронній галузі з країнами СНД базуються на двосторонніх угодах. Пріоритетними напрямами співпраці є захист спільних водних об’єктів від забруднення, включаючи транскордонні водотоки та басейни Чорного і Азовського морів. Співробітництво з країнами СНД здійснюється в рамках проектів і програм, зокрема. Програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро (Україна, Росія, Білорусь), проекту Глобального екологічного фонду (ГЕФ) “Підготовка стратегічної програми дій для басейну р. Дніпро та розробка механізмів її реалізації”. Стратегічного плану дій з відновлення та захисту екосистем Чорного моря від забруднення (Україна, Росія, Грузія) та інших.

У 2000 р. за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища Українським науковим центром екології моря (м. Одеса) здійснено розробку проекту міжнародної українсько-молдовської програми екологічного оздоровлення басейну р. Дністер.

Украінсько-данське співробітництво в галузі охорони довкілля посідає одне з провідних місць за обсягами фінансування та різноманітністю напрямів.

Данія підтримувала проекти, спрямовані на:

– оптимізацію процесу утилізації та переробки побутових відходів;

– реабілітацію земель та відновлення вразливих екосистем у межах нових об’єктів природно-заповідного фонду;

– підготовку та проведення в м. Києві 5-ї Конференції Міністрів охорони довкілля;

– оновлення та модернізацію споруд і технічного обладнання Київського, Запорізького, Ужгородського, Севастопольського водоканалів;

– підтримку Чорнобильського фонду “Укриття”;

– поліпшення технологій спалювання відходів;

– енергозбереження;

– усунення ризиків від накопичення непридатних пестицидів тощо.

Українсько-голландське співробітництво спрямоване на впровадження в Україні загальноєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, виконання вимог та положень Рамсаарської, Бернської, Боннської і Вашингтонської (CITES) конвенцій, на створення нових заповідних територій з метою їхньої інтеграції до загальноєвропейської екологічної мережі, управління водними ресурсами, зокрема охорону водно-болотних угідь та оцінку їхнього екологічного стану в Азовсько-чорноморському басейні.

Сьогодні Україна є стороною 26 міжнародних природоохоронних Конвенцій, 3-х Протоколів та однієї Угоди до них.

Враховуючи важність для людства велика група науково-дослідних робіт і проектів направлена на дослідження впливу діяльності людини на клімат, передбачення землетрусів і цунамі, робіт в галузі біологічних та генетичних наслідків забруднення оточуючого середовища.

Реалізацією цих проектів займаються різноманітні міжнародні спеціалізовані як урядові, так і громадські організації, в тому числі ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища), створена в 1973 p., котра координує всі види діяльності в галузі захисту навколишнього природного середовища, розробляє програми подальших спільних дій в цій галузі, ВМО (Всесвітня метеорологічна організація), ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), ЄЕК (Європейська економічна комісія), ММО (Міжнародна морська організація), MATATE (Міжнародна організація з радіологічного захисту), МСОП (Міжнародна спілка охорони природи, природних ресурсів), Римський клуб, Конвенція з роззброєння, Комісія сталого розвитку, Глобальний екологічний фонд та інші.

Основні міжнародні зусилля у вирішенні глобальної екологічної кризи, як вважають експерти ООН, спрямовані на вирішення наступних проблем:

– дослідження першопричин кризи;

– оцінка глобального ризику;

– залучення широкої громадськості;

– забезпечення засобів правового регулювання;

– інвестування в природоохоронні підприємства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Екологія і організація природоохоронної діяльності – Шматько В. Г. – Співробітництво з Європейським Союзом (ЄС)