Зовнішня політика України – Кучик О. С. – SUMMARY

Related posts:

1. Міжнародні організації – Кучик О. С – Додаток 9. MERCOSUR TREATY ESTABLISHING A COMMON MARKET BETWEEN THE ARGENTINE REPUBLIC, THE FEDERAL REPUBUC OF BRAZIL, THE REPUBLIC OF PARAGUAY AND THE EASTERN REPUBUC OF URUGUAY* The Argentine Republic, the Federative Republic of Brazil, the Republic of Paraguay and the Eastern Republic of Uruguay, hereinafter referred to as the “States Parties”, Considering that the expansion of their […]...
2. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 1.2. Зовнішня політика Київської Русі епохи найвищого піднесення (кінець X – середина XI ст.) Прихід до влади Володимира знаменував новий етап в історії Київської Русі. Саме на період правління Володимира припадає завершення процесу консолідації руських земель в одне могутнє державне об’єднання. Внутрішнє зміцнення держави дало змогу князю Володимиру проводити активну й успішну зовнішню політику. Скандинавське походження династії Рюриковичів передбачало тісні контакти Києва з цим регіоном. Сам прихід до влади […]...
3. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 1.4. Зовнішня політика Київської Русі періоду удільної роздробленості (1132-1240) Смерть київського князя Мстислава Володимировича (1125- 1132) традиційно прийнято вважати певним рубежем, після якого починається період удільної роздробленості, яка внесла корективи у зовнішню політику Київської Русі. Політика київських князів часто проводилася у їхніх власних інтересах, а не в загальноруських. Зміцнілі князівства теж намагалися проводити власну зовнішню політику, виходячи з особистих інтересів. Усе це призводило до […]...
4. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення – Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків […]...
5. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 4.2. Зовнішня політика козацької держави у 1654-1657 рр У підрозділі 4.1 під час розгляду відносин Б. Хмельницького з володарями інших держав, свідомо упускалися взаємини а Московським царством, оскільки вони в підсумку спричинилися до важливих змін, які суттєво вилинули як на становище України на міжнародній арспі, так і на розклад сил у Східній Європі. Йдеться, звичайно ж, про Переяславську раду 1654 р. та спілку […]...
6. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 7. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У ДОБУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ І ГЕТЬМАНАТУ 7.1. Початок зовнішньополітичної діяльності Української Центральної Ради На завершальному етані війни, після падіння монархії в Росії й утворення Тимчасового уряду, в національних околицях донедавна могутньої імперії утворилась низка національних урядів, що започаткувало державотворчі процеси. Народи цих околиць тепер мали стати складовою світового співтовариства. Для України, яка задекларувала прагнення до відродження державності у березні 1917 р., […]...
7. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 8. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇ УНР ТА ЗУНР 8.1. Початок дипломатичної діяльності Директорії УНР. Проголошення ЗУНР, Злука УНР і ЗУНР Завершення Першої світової війни породжувало в українському суспільстві доволі різні настрої щодо майбутнього держави. Газета “Відродження” від 25 вересня 1918 р. вмістила статтю, в якій висловлювалась думка про взаємну зацікавленість українською справою ворожими блоками та рекомендувалось Міністерству закордонних справ “інтерес цей посилити і […]...
8. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 1. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ 1.1. Вихід Київської Русі на міжнародну арену Друга половина V-VI ст. були періодом військової активізації слов’ян загалом і антського племінного угрупування зокрема. Дослідники вважають, що значною мірою таке пожвавлення спричинили авари, котрі нападаючи на Візантію, втягували у походи залежні від них слов’янські племена, а почасти цьому сприяло саме розселення слов’ян, яких манили землі багатої імперії. […]...
9. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 4. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 4.1. Утвердження держави Богдана Хмельницького на міжнародній арені Вибух повстання Богдана Хмельницького був певною несподіванкою для Речі Посполитої, яка у той час переживала чи не найкращі часи у своїй історії. Десятиліття після розгрому попереднього козацького повстання 1638 р. під проводом Якова Острянина, Карпа Скидана і Дмитра Гуні називали “золотим спокоєм”. Річ Посполита втішалася своєю заможністю […]...
10. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 5.2. Зовнішня політика козацьких гетьманів в умовах розколу України На початку 60-х років XVII ст. розкол України продовжував поглиблюватися – коли в Корсуні на козацькій раді було ратифіковано Слободищенський трактат, то на Лівобережжі переяславський полковник (і дядько Ю. Хмельницького) Яким Сомко разом із деякими іншими полковниками тієї сторони Дніпра склали присягу на вірність царю. Спроби об’єднати обидві частини козацької України походами Ю. Хмельницького завершилися […]...
11. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.3. Зовнішня політика Данила Галицького Данило оволодів Галичем у складний час, коли відбувалася навала монголо-татар на Русь. Крім того, знову підвело голову боярство, а паралельно активізував свої зусилля щодо захоплення Галича Ростислав Михайлович. Під час нападу татар Данило подався до Угорщини, можливо, просити допомоги, але її не отримав. Татари поруйнували галицько-волинські міста. Лише Кременець, Данилів і Холм змогли встояти перед […]...
12. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 12. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ в 50-80-х роках 12.1. Українська дипломатія періоду “відлиги” Перший етап відлиги, розрядки у відносинах Схід-Захід, пов’язаний з іменем М. Хрущова. З погрозами застосування ядерної зброї як з боку СІЛА, так і СРСР, виникали ситуації навколо сірійського конфлікту 1957 р., Лівану і Тайваню 1958 р., Берліна 1961 р., Карибської кризи 1962 р. тощо. Водночас, такими методами досягти порозуміння та […]...
13. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 13. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ 13.1. Становлення основ зовнішньої політики України На тлі загострення протиріч міжнаціонального та внутрішньополітичного характеру в СРСР, Декларація про державний суверенітет України, схвалена 16 липня 1990 р. Верховною Радою, надала якісно нового вигляду та характеру зовнішньополітичній діяльності України. Відтоді зовнішня політика нашої держави розвивалася послідовно й поступально. У Декларації Україна проголошувалася суб’єктом міжнародного права та рівноправним […]...
14. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 9.4. Утворення Союзу PCP. Втрата Україною її дипломатичних прерогатив Розвиток співпраці між радянськими республіками, посилення центристських настроїв у середовищі більшовицької партії Росії, навіть несприйияття її керівництвом ідеї самовизначення чи федералізму, зумовили утворення союзної держави. У 1922 р. був створений Союз Радянських Соціалістичних Республік. Його передумовою став укладений 1 червня 1919 р. більшістю радянських реснублік військово-політичний союз. За його умовами об’єднувалися дипломатичні зусилля, збройні сили, […]...
15. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 7.4. Спроба відновлення стосунків із Антантою Улітку 1918 р., коли подальший перебіг Першої світової війни став доволі прогнозованим, Гетьманський уряд вжив низку заходів щодо налагодження стосунків із державами Антанти. Гетьманський уряд, ще вчора зорієнтований на Німеччину та Австрію, поспіхом почав шукати порозуміння з Антантою. Для цього він використовував нейтральні країни – Швейцарію, Швецію, Румунію, куди вислав своїх дипломатичних представників. Політика Антанти […]...
16. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 11.5. Участь УРСР у діяльності міжнародних організацій Жваві дискусії щодо створення нової організації з підтримки миру та безпеки тривали практично протягом усієї війни. Особливо близько союзники підійшли до вирішення цієї проблеми на Ялтинській конференції, на якій було ухвалено рішення про проведення установчої конференції щодо створення ООН. Учасникам удалося досягнути єдності стосовно “права вето” постійних членів Ради Безпеки та майбутнього членства. Відмовившись від […]...
17. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 12.2. Зовнішньополітична діяльність УРСР в 60-80-х роках Зовнішньополітична діяльність України в 60-80-х роках була зумовлена низкою факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Насамперед це було пов’язане з завершенням “хрущовської відлиги” разом з усуненням М. Хрущова від влади. З приходом до влади Л. Брежнєва (1964 p.), сподівання на розгортання демократичних змін були поставлені під сумнів. Водночас, здавалося, досить виразний курс на розрядку […]...
18. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – ПЕРЕДМОВА Історичний досвід дипломатичної боротьби за міжнародне визнання та утвердження української державності налічує понад тисячу років. Державотворча діяльність київських князів IX-XII ст., дипломатична діяльність Данила Галицького, Богдана – Зеновія Хмельницького, Івана Виговського, Івана Мазепи та багатьох інших українських гетьманів і дипломатів вивели “українське питання” на перший план європейської історії у різні періоди розвитку світової політики. Будучи […]...
19. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Рекомендована література Розвиток двосторонніх відносин посідає на сучасному етапі важливе місце у системі зовнішньополітичної активності України. Як уже зазначалося, домінування розвитку, насамперед двосторонніх відносип, навіть у рамках Співдружності Незалежних Держав над колективними формами співробітництва наголошує на необхідності динамічного розвитку саме двостороннього співробітництва. Саме на цьому напрямі було зосереджено увагу МЗС нашої держави протягом останніх років. У цьому […]...
20. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 15.4. Розвиток двосторонніх ВІДНОСИН Розвиток двосторонніх відносин посідає на сучасному етапі важливе місце у системі зовнішньополітичної активності України. Як уже зазначалося, домінування розвитку, насамперед двосторонніх відносип, навіть у рамках Співдружності Незалежних Держав над колективними формами співробітництва наголошує на необхідності динамічного розвитку саме двостороннього співробітництва. Саме на цьому напрямі було зосереджено увагу МЗС нашої держави протягом останніх років. У цьому […]...
21. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 11.3. Відновлення діяльності НКЗС У PCP Друга світова війна переходить у завершальний етап висадженням 6 червня 1944 р. союзників у Франції. Німеччина стрімко втрачала союзників. Капітулювали Італія, Фінляндія, Румунія та Болгарія. СРСР, США та Велика Британія дедалі активніше розгортали процес визначення контурів післявоєнного устрою світу. Незаперечним є факт, що Україна зробила вагомий внесок у зусилля СРСР розгромити гітлерівську Німеччину та її […]...
22. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 14.1. Становлення двосторонніх відносин 14.1. Становлення двосторонніх відносин Висока динаміка процесу визнання та встановлення дипломатичних відносин стала досить добрим підгрунтям для розвитку взаємовигідної співпраці між державами, насамперед у двосторонніх відносинах. Встановлення дипломатичних відносин стало лише політичною передумовою розгортання повномасштабних двосторонніх відносин, насамперед з к раї нами – сусідами, співпраця з якими була історично випробуваною. У цьому контексті варто відзначити […]...
23. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 10.4. Місце України в Гітлерівській концепції завоювання “життєвого простору” Міжнародна ситуація в Європі докорінно змінилася після приходу Гітлера до влади в Німеччині (ЗО січня 1933 р.). Якщо західні держави якось приховували свої справжні цілі щодо інших країн, то нацисти з властивою їм абсолютною переконаністю в правильності своїх людиноненависницьких ідей не лише не приховували загарбницьких планів, а й з якоюсь самозакоханістю навіть хизувалися ними. Основною […]...
24. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 10.2. Карпатська Україна в міжнародній політиці Карпатська Україна, населення котрої ухвалило рішення про приєднання до УНР ще 1918 р., стала предметом зацікавлення урядових кіл західних держав, зокрема, Чехословаччи – ни. Перший президент Чехословаччини Т. Масарик, який прагнув приєднання українських земель до Чехословаччини, і представники урядових кіл держав Антанти стали предметом обговорення на мирній конференції в Парижі. З-поміж усіх великих і малих […]...
25. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 15.2. Європейська та євроатлантична інтеграція. Приєднання до СОТ Європейський напрям зберігав свою актуальність і в умовах кризи. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 р. були затверджені заходи щодо виконання у 2007 р. Плану дій Україна – ЄС, який об’єктивно відповідав стратегічній меті нашої країни – інтеграції до європейських економічних структур, сприяв наближенню українського законодавства до європейських норм і стандартів. У ньому […]...
26. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 14.2. Становлення відносин з міжнародними організаціями 14.2.1. Діяльність України в ООН ООН і надалі залишалася потужним рупором України на міжнародній арені. Проголошення незалежності відкривало нові можливості співпраці в рамках Організації, її спеціалізованих інституцій та програм. З 1990 р. – Україна член Комітету з використання космічного простору в мирних цілях, упродовж 1990-1993 рр. – співпрацює в рамках Програми ООН з навколишнього середовища […]...
27. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 14.1.1. Становлення відносин з Російською Федерацією 14.1. Становлення двосторонніх відносин Висока динаміка процесу визнання та встановлення дипломатичних відносин стала досить добрим підгрунтям для розвитку взаємовигідної співпраці між державами, насамперед у двосторонніх відносинах. Встановлення дипломатичних відносин стало лише політичною передумовою розгортання повномасштабних двосторонніх відносин, насамперед з к раї нами – сусідами, співпраця з якими була історично випробуваною. У цьому контексті варто відзначити […]...
28. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 13.3. Розбудова зовнішньополітичної служби держави Активізація міжнародної активності України після підтримки рішення про проголошення незалежності вимагала ефективного впровадження кадрового та інституціонального забезпечення зовнішньополітичної діяльності. Для реалізації зовнішньополітичної діяльності було створено правову базу. У 1992 р. було затверджено положення “Про дипломатичне представництво за кордоном”. Були розроблені правові критерії, за якими визначалася доцільність відкриття закордонних дипломатичних установ України. Визначальними були такі умови: […]...
29. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення – Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків […]...
30. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 3.4. Молдавський напрям діяльності козацтва Молдавське князівство (госпударство), яке в XVI-XVIII ст. перебувало в невигідному геополітичному становищі, затисну – те між могутніми державами – Польщею та Туреччиною (а раніше – між Угорщиною та Золотою Ордою), – більшість часу перебувало у васальній залежності котрогось зі сильніших сусідів. У другій половині XV ст. Молдавія надовго підпорядкувалася Османській імперії, при чому Польща завжди […]...
31. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 12.1. Українська дипломатія періоду “відлиги” 12.1. Українська дипломатія періоду “відлиги” Перший етап відлиги, розрядки у відносинах Схід-Захід, пов’язаний з іменем М. Хрущова. З погрозами застосування ядерної зброї як з боку СІЛА, так і СРСР, виникали ситуації навколо сірійського конфлікту 1957 р., Лівану і Тайваню 1958 р., Берліна 1961 р., Карибської кризи 1962 р. тощо. Водночас, такими методами досягти порозуміння та […]...
32. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 10.1. “Українське питання” в європейській політиці 10.1. “Українське питання” в європейській політиці Утрата національними українськими урядами влади на території України, захопленій більшовиками, не закрила питання щодо створення національної української державності. Осередки національно-патріотичного руху в еміграції продовжували активну боротьбу у відстоюванні “українського питання”. Незважаючи на жорстку пропагандистську діяльність диппредставництв радянської Росії, а згодом СРСР, українська еміграція намагалася використовувати кожну нагоду на міжнародних […]...
33. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 13.1. Становлення основ зовнішньої політики України 13.1. Становлення основ зовнішньої політики України На тлі загострення протиріч міжнаціонального та внутрішньополітичного характеру в СРСР, Декларація про державний суверенітет України, схвалена 16 липня 1990 р. Верховною Радою, надала якісно нового вигляду та характеру зовнішньополітичній діяльності України. Відтоді зовнішня політика нашої держави розвивалася послідовно й поступально. У Декларації Україна проголошувалася суб’єктом міжнародного права та рівноправним […]...
34. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 15.3. Регіональний вимір зовнішньої політики України Активна регіональна політика України розглядалася як передумова успішної реалізації стратегічного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Плідною була співпраця України з ОБСЄ, посилилася взаємодія з Бюро з демократичних інституцій і прав людини та іншими інститутами Організації на гуманітарному напрямі. Упродовж 2007-2008 рр. вітчизняна дипломатична служба забезпечила активну участь у семінарах і нарадах ОБСЄ з питань […]...
35. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 14.1.2. Розвиток українсько-польського стратегічного партнерства Аналізуючи динамічний розвиток співпраці України та Польщі протягом 1990-х – початку 2000-х років за критеріями стратегічного партнерства, можна з певністю констатувати, що в українсько-польських відносинах існує щонайменше кілька стратегічних сфер співпраці: соціально-економічна, військово-політична, гуманітарна. До того ж, вище політичне керівництво обох країн вкладають однакове розуміння у відносини стратегічного партнерства між ними. Доказом цього є низка […]...
36. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 9.1. Зовнішньополітична діяльність “екзильного” уряду УНР в Тарнові 9.1. Зовнішньополітична діяльність “екзильного” уряду УНР в Тарнові Зазнавши поразки й ліквідувавши регулярний фронт боротьби з Червоною армією, в листопаді 1920 р. на територію Польщі були змушені перейти державні установи та рештки армії УНР. С. Петлюра та уряд УНР – державний центр УНР в екзилі, розташувались у невеличкому містечку Тарнові на південному сході Польщі. Міністерство […]...
37. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 15. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 15.1. Трансформація зовнішньополітичних пріоритетів України в нових геополітичних реаліях Динамічні зміни міжнародного середовища, нові тенденції світового розвитку впливають на формування та практичну реалізацію зовнішньополітичної діяльності України. Будучи невід’ємною частиною системи міжнародних відносин, Україна все більше утверджується на міжнародній арені як активний суб’єкт міжнародних відносин. Водночас із внутрішньополітичними змінами, що стали наслідком парламентських виборів 2002, 2006, […]...
38. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 15.1. Трансформація зовнішньополітичних пріоритетів України в нових геополітичних реаліях 15.1. Трансформація зовнішньополітичних пріоритетів України в нових геополітичних реаліях Динамічні зміни міжнародного середовища, нові тенденції світового розвитку впливають на формування та практичну реалізацію зовнішньополітичної діяльності України. Будучи невід’ємною частиною системи міжнародних відносин, Україна все більше утверджується на міжнародній арені як активний суб’єкт міжнародних відносин. Водночас із внутрішньополітичними змінами, що стали наслідком парламентських виборів 2002, 2006, […]...
39. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 9.2. Зовнішньополітична діяльність еміграційного уряду ЗУНР Своєрідним було становище уряду Західної Області Української Народної Республіки (ЗОУНР), центром осідку якої був Відень. Як відомо, уряд ЗОУНР продовжував самостійну діяльність навіть після ухвалення Акту злуки 22 січня 1919 р., здійснюючи власну військову і закордонну політику. Це дало підстави Міністру закордонних справ Володимиру Темницько – му стверджувати про існування єдиної держави з двома арміями […]...
40. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 1.1. Вихід Київської Русі на міжнародну арену 1.1. Вихід Київської Русі на міжнародну арену Друга половина V-VI ст. були періодом військової активізації слов’ян загалом і антського племінного угрупування зокрема. Дослідники вважають, що значною мірою таке пожвавлення спричинили авари, котрі нападаючи на Візантію, втягували у походи залежні від них слов’янські племена, а почасти цьому сприяло саме розселення слов’ян, яких манили землі багатої імперії. […]...