Зовнішня політика України – Чекаленко Л. Д. – З праці І. Нагаєвського “Історія Української держави двадцятого століття”

Український народ сповняв свою місію в періодах: кіммерійському, скіфському, сарматському, готському, гунському, аварському, хазарському та монгольсько-татарському. Цю місію сповняли наші племена античної доби, а згодом організований ними союз, відомий під назвою держави Антів (II-VIII ст. н. е.), що був уже останнім етапом виникнення могутньої Київської Русі, яка в часи свого князя-імператора Володимира Великого рознесла світло Христової віри на сході Європи. Цю місію продовжували її спадкоємці: Галицько-Волинська Русь-Україна, Гетьманська держава майже до кінця XVIII ст. І врешті, Українська держава J917-192J років…

Історична доля веде наш народ нерозгаданими шляхами до здійснення його історичного призначення на сході Європи.

Якщо народ тисячоліттями тримається своєї землі, захищає її кров’ю своїх найкращих синів і дочок та творить свою власну духовну й матеріальну культуру, він виконує свою неповторну історичну місію. І чим більше він виростить відданих синів і дочок, які готові життя своє віддати в обороні батьківщини, тим сильнішою буде його постава і пошана від сусідів. І, з другого ж боку, недостатня свідомість його місії спричинить повільне згасання відчуття, за яким звичайно слідує його повільне духовне, а часто й фізичне вмирання. І прийде час, коли він перестане бути господарем на своїй, поневоленій хижаками, землі.

З виступу О. Шульгина

(1959 p., Нью-Йорк)

“Непереможною є воля сорокмільйонового українського народу до державності, незалежності, соборності. Ті чужі сили, що з цим не рахуються, рано чи пізно програють справу… Всесвітні держави, засновані на насильстві та поневоленні, завжди кінець кінцем зникають. Зникне і СРСР. Це справа часу, це закон історії. …Прийде час – буде в Києві наш справжній уряд і нова делегація в Нью-Йорку… І прийде час, коли ми святкуватимемо наші національні свята не на чужині, а на славному київському майдані під дзвони святої Софії. “Все йде, все минає”, але лишається український народ, автохтон на своїй землі; народ, що зазнав великої слави і великих нещасть. Доля часом прибивала його до землі, але, як добрий хліб після зливи, він завжди підіймався вгору і лишався самим собою. “Все йде, все минає”, але лишається український народ, працьовитий, здібний, героїчний і невмирущий”.

Запитання і завдання

1. Назвіть основні документи, у яких сформульовано засади й визначено основні напрями зовнішньої політики Української держави, розкрийте їхній зміст.

2. У чому полягає сутність і завдання зовнішньополітичної діяльності держави? Назвіть і обгрунтуйте завдання зовнішньополітичної діяльності України.

3. Поясніть поняття “стратегічний партнер” у зовнішній політиці. Які напрями зовнішньої політики і країни визнані стратегічними партнерами України?

4. Назвіть провідні наукові школи з питань міжнародних відносин. Які вчення, на Вашу думку, наближені до українських реалій?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Бодрук О. С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспект. К., 2001.

Василъсва-Чекаленко JI. Д. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996 pp.). К., 1998.

Введение в теорию международных отношений: Учеб. пособие / Отв. ред. А. С. Маиыкип. М.. 2001. Гаджиев К. С. Введение в геополитику. М., 2001. Закон України від 10 грудня 1991 р. “Про дію міжнародних договорів на території України” // Відомості Верховної Ради України.

1992. № 10.

Закон України від 29 червня 2004 р. “Про міжнародні договори України” // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 5. Зленко А. М. Від внутрішніх потреб до зовнішніх пріоритетів. Виступи, промови, інтерв’ю, статті. К., 2002.

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 p. К., 1996.

Международное право / Отв. ред. проф. Ю. М. Колосов. М., 2000.

Основні напрями зовнішньої політики України // Політика і час.

1993. № 7.

Политология: Хрестоматия / Сост. М. А. Василик. М., 1999. Современные международные отношения и мировая политика / Отв. ред. А. В. Торкунов. М., 2004.

Теория международных отношений на рубеже столетий / Под ред. К. Буса и С. Смита / Пер. с англ. М., 2002.

Україна і світ: проблеми і перспективи міжнародних відносин. К., 2003.

Україна на міжнародній арені: Збірник документів і матеріалів. 1991-1995 pp. К., 1998.

Україна: стратегічні пріоритети: Аналітичні оцінки. 2004 / За ред. А. С. Гальчинського. К., 2004.

Цыганков П. А. Международные отношения. М., 1996. Чекапенко JI. Д. Зовнішня політика і безпека України. К., 2004.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Зовнішня політика України – Чекаленко Л. Д. – З праці І. Нагаєвського “Історія Української держави двадцятого століття”