Зовнішня політика України – Чекаленко Л. Д. – Помаранчеві події в Україні і світ
Події навколо президентських виборів в Україні 2004 р. сколихнули не тільки українське суспільство, а й усі провідні країни світу. Світ не тільки дізнався про Україну, а й широ вболівав за її громадян, які боролися за гідне життя своєї країни, за повагу її в світі, за право вибору, за чесні і неупереджені вибори глави держави, і врешті-решт, за свою честь і гідність. Перемога демократичних сил в Україні під час президентських виборів 2004 р. привела на посаду глави держави В. Ющенка, який одержав вотум довіри більшості українського народу. Новообраного Президента України привітали лідери понад 60 держав світу, серед них – Президент США Дж. Буш, Президент Росії В. Путін, Президент Франції Ж. Ширак, канцлер Німеччини Г. Шредер,- прем’єр-міністр Великої Британії Т. Блер та ін.
Конгрес США, Європейський парламент, Парламентська асамблея Ради Європи, штаб-квартира НАТО у Брюсселі і Сейм Республіки Польща – всі зустрічали українських представників-переможців оплесками і помаранчевою символікою, висловивши тим самим щиру підтримку демократії й свободи в Україні. Сполучені Штати Америки зробили низку кроків назустріч Україні в її боротьбі за демократію, Європейський Союз надав Україні більших преференцій, ніж це було передбачено домовленостями саміту 2004 р. Україна – ЄС. Представники Польщі не тільки взяли участь у жовтнево-грудневих подіях 2004 р. в Києві, а й активно підтримали демократичні сили своєю участю в роботі “круглого столу” колишньої влади і опозиції, ставши на шляху антинародним устремлінням деяких політиків, які намагалися зіштовхнути Україну в прірву громадянської війни.
Помаранчеві події окреслили чітку позицію США щодо сприяння Українській державі в її посуванні шляхом ринкових реформ і надання підтримки її устремлінням до членства в СОТ (скасування поправки Джексона-Веника) і приєднання до НАТО. Президент США Дж. Буш висловив надію на ефективне співробітництво лідерів двох держав, а Президент України В. Ющенко, вітаючи американського лідера з перемогою на американських виборах, наголосив, що Україна і США є стратегічними партнерами, а сам він бачить нові можливості співробітництва між двома країнами. Водночас Президент України подякував своєму народові за підтримку і мужність. На переконання В. Ющенка, саме український народ доклав багато зусиль, щоб Україна стала демократичною. “Я певен, що невдовзі світ побачить в Україні іншу країну з іншими людьми і іншою владою”1.
Представники США дали зрозуміти, що пов’язують підтримку України з подальшою демократизацією, зокрема з поліпшенням ситуації
Зі свободою слова, забезпеченням проведення прозорих виборів, дотриманням основних прав людини. Принаймні жоден з американських чиновників не заявляв про неможливість приєднання України до НАТО у разі неспроможності продемонструвати прозорість та чесність наступних парламентських виборів. Результати президентських виборів 2004 р. активно підтримувались і трактувались як крок, що сприятиме наближенню України до НАТО.
Події в Україні навколо президентських виборів продемонстрували, що більшість українських громадян патріотично налаштована і може відстоювати свої ідеали. Вибір було зроблено: українці віддали перевагу В. Ющенку і зробили все можливе, щоби в них не відібрали перемогу, не відібрали право голосу, щоби поважали їхній вибір. Зрозуміло, що без участі ззовні – як з боку Росії, так і з боку США, українські події, вірогідно, розвивалися б за іншим сценарієм. Очевидно й те, що хоч би якої сили була підтримка ззовні, але без об’єднання і волі громадян, без відчайдушного пориву людей помаранчева революція не відбулася б.
Американська сторона запропонувала конкретні кроки співпраці, серед яких – широке співробітництво Військово-Морських сил США і Військово-Морських Збройних Сил України. Серед напрямів військової співпраці – проведення штабних переговорів, оборонне планування, питання про склад, завдання Й підготовку підрозділів ВМС України, а також проведення спільних військових навчань ВМС України і США, заплановані до кінця 2006 р. Розглянуто також перспективи спільних антитерористичних дій за програмою “Active endeavour”.
В обмін на запропоновану підтримку значні сподівання США покладали на більш сприятливе ставлення до американського бізнесу в Україні. Інтерес до цього питання з боку США, очевидно, можна пояснити значною залежністю від імпорту нафти. Ця заінтересованість дає підстави українській стороні розраховувати й на матеріальну підтримку з боку США ідеї прямого використання нафтопроводу “Одеса – Броди”. Плани США щодо України міцно пов’язані з новообраним президентом. Під час візиту В. Ющенка до США в січні 2005 р. його особливо тепло зустрічали в різних містах країни. У Чикаго, наприклад, де 99,6 % американських українців проголосували на президентських виборах за В. Ющенка, на нього очікували півтори тисячі представників української діаспори США.
У результаті помаранчевої революції на Європейському континенті про Україну заговорили як про найбільш вірогідного члена Європейського Союзу вже найближчим часом. Голова Європейського парламенту іспанський соціаліст Хосе Борель, обраний на цю посаду в липні 2004 р. більшістю голосів (388), виступаючи перед Сеймом Республіки Польща, висловив своє бачення майбутнього розвитку спільної Європи. Він наголосив, що Євросоюз вступає в нову фазу, для якої є характерним перехід від розширення спільних інтересів до спільної політики. На його думку, ЄС має звернути свої погляди на Схід і на ймовірних нових учасників, серед яких – Україна, яка є частиною європейського простору: “Ми маємо вирішити, чи вона стане частиною Євросоюзу, або залишиться під російським впливом”. У цьому зв’язку відповідальне завдання покладалося на Польщу, яка завдяки контактам і знанням українських проблем має стати мостом між ЄС і Україною. “Повертаючи Україну до нашої родини, ми знову станемо єдиною Європою, яка повернеться до спільної історії, перерваної в момент, коли половина Європи була захоплена комунізмом”, – наголосив X. Борель.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)