Зовнішня політика України – Кучик О. С

Історичний досвід дипломатичної боротьби за міжнародне визнання та утвердження української державності налічує понад тисячу років. Державотворча діяльність київських князів IX-XII ст., дипломатична діяльність Данила Галицького, Богдана – Зеновія Хмельницького, Івана Виговського, Івана Мазепи та

1.1. Вихід Київської Русі на міжнародну арену Друга половина V-VI ст. були періодом військової активізації слов’ян загалом і антського племінного угрупування зокрема. Дослідники вважають, що значною мірою таке пожвавлення спричинили авари, котрі нападаючи на

Смерть Ярослава Мудрого 1054 р., незважаючи на укладений ним заповіт, стала відправною точкою децентралізаційних процесів у Київській Русі. Зовні все виглядало так, що сини Ярослава Мудрого діяли злагоджено й узгоджено, тому їх правління інколи

2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення – Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани

По смерті Романа Мстнславнча залишилися два малолітні сини: Данило (1201 р. н.) і Василько (1203 р. н.), а регенткою – їхня мати Анна. Зважаючи на нехіть галицьких бояр до Романовичів, Анна звернулася по допомогу

Смерть Данила Галицького, та ще й у час татарської активізації, загрожувала не лише ослабленням, а й можливим роздробленням Галицько-Волинської держави. Василько Романович, який формальпо залишився за старшого в роді, тримав лише Володимир і Берестя;

3.1. Міжнародний контекст появи українського козацтва Південь України віддавна був місцем зіткнення кочових народів і осілого слов’янського населення. Могутні державні утворення (Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, як згодом, зрештою, і Литовсько-польська держава) з поперемінним успіхом

Саме виникнення козацтва безпосередньо пов’язане з протистоянням кочовому та мусульманському світові, уособленням якого були татарські орди Криму та Північного Причорномор’я, а також їхній сюзерен – Османська імперія. Кримське ханство як незалежна держава виникло 1449

Як уже згадувалося, з XVI ст. козаків неодноразово залучала місцева адміністрація Литовсько-польської держави для оборони кордонів, а також для каральних походів проти загрози з півдня. З одного боку, прикордонні старости потребували козацької збройної сили

4.1. Утвердження держави Богдана Хмельницького на міжнародній арені Вибух повстання Богдана Хмельницького був певною несподіванкою для Речі Посполитої, яка у той час переживала чи не найкращі часи у своїй історії. Десятиліття після розгрому попереднього

5.1. Дипломатична діяльність Івана Виговського та Юрія Хмельницького Ще за життя Б. Хмельницького – у квітні 1657 р. на старшинській раді в Чигирині – його сина Юрія було обрано наступником на гетьманстві. Однак після

На початку 60-х років XVII ст. розкол України продовжував поглиблюватися – коли в Корсуні на козацькій раді було ратифіковано Слободищенський трактат, то на Лівобережжі переяславський полковник (і дядько Ю. Хмельницького) Яким Сомко разом із

Після того, як І. Мазепа відкрито перейшов на бік шведів, виникла потреба обрання нового гетьмана. На Генеральній військовій раді вГлухові в листопаді 1708 р., за рекомендацією Петра І, гетьманом було обрано Івана Скоропадського, котрий

6.1. Воєнно-політичні цілі держав Антанти у Першій світовій війні Перша світова війна, розпочата через суперечності між двома ворожими військово-політичними блоками, що сформувались на зламі XIX-XX ст., втягла мільйони людей у криваву кампанію й охопила

7.1. Початок зовнішньополітичної діяльності Української Центральної Ради На завершальному етані війни, після падіння монархії в Росії й утворення Тимчасового уряду, в національних околицях донедавна могутньої імперії утворилась низка національних урядів, що започаткувало державотворчі процеси.

Захоплення більшовиками влади у Петрограді дало новий поштовх для переформатування міждержавних відносин як на постімперському просторі, так і в регіоні. Зважаючи на низку геополітичних чинників, Центральна Рада знову стала перед вибором власних зовнішньополітичних пріоритетів.

Улітку 1918 р., коли подальший перебіг Першої світової війни став доволі прогнозованим, Гетьманський уряд вжив низку заходів щодо налагодження стосунків із державами Антанти. Гетьманський уряд, ще вчора зорієнтований на Німеччину та Австрію, поспіхом почав

8.1. Початок дипломатичної діяльності Директорії УНР. Проголошення ЗУНР, Злука УНР і ЗУНР Завершення Першої світової війни породжувало в українському суспільстві доволі різні настрої щодо майбутнього держави. Газета “Відродження” від 25 вересня 1918 р. вмістила

Міжнародна ситуація на початку 1919 р. була доволі напруженою та несприятливою для України: “проблема більшовиків”, яку західні уряди ототожнювали з “російським питанням”; розгляд України як частини майбутньої Росії, що не збігалося з намірами і

Із завершенням Першої світової війни чимало українських земель звільнили від чужоземного гніту. Після того, як була утворена Національна Рада у Львові та 1 листопада 1918 р. влада перейшла до її рук, в історії українського

9.1. Зовнішньополітична діяльність “екзильного” уряду УНР в Тарнові Зазнавши поразки й ліквідувавши регулярний фронт боротьби з Червоною армією, в листопаді 1920 р. на територію Польщі були змушені перейти державні установи та рештки армії УНР.

Своєрідним було становище уряду Західної Області Української Народної Республіки (ЗОУНР), центром осідку якої був Відень. Як відомо, уряд ЗОУНР продовжував самостійну діяльність навіть після ухвалення Акту злуки 22 січня 1919 р., здійснюючи власну військову

Розвиток співпраці між радянськими республіками, посилення центристських настроїв у середовищі більшовицької партії Росії, навіть несприйияття її керівництвом ідеї самовизначення чи федералізму, зумовили утворення союзної держави. У 1922 р. був створений Союз Радянських Соціалістичних Республік.

10.1. “Українське питання” в європейській політиці Утрата національними українськими урядами влади на території України, захопленій більшовиками, не закрила питання щодо створення національної української державності. Осередки національно-патріотичного руху в еміграції продовжували активну боротьбу у відстоюванні

Напередодні Другої світової війни Радянський Союз, набуваючи все виразніших ознак тоталітарної держави, продовжував у міжнародних відносинах послуговуватися ідеологічною доктриною так званого пролетарського інтернаціоналізму, котрий офіційно підносився радянським керівництвом до рівня надбудовної категорії міжнародно-правових відносин.