Зовнішня політика України – Чекаленко Л. Д. – Із Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про основні принципи створення українсько-російських фінансово-промислових груп
(30 листопада 2004 p., В’єнтьян, Бангкок)
Питання: Якою може бути роль Росії у розв’язанні ситуації в Україні?
С. В. Лавров: Якщо в Росію надійде відповідне прохання українського керівництва про сприяння і якщо ми зможемо зробити так, щоби надати допомогу в рамках українського законодавства, то таке сприяння ми могли б надати.
Саме так я відповів на зауваження державного секретаря США Коліна Пауелла, коли він у телефонній розмові висловив стурбованість
Тим, що зустріч керівників у Сєвєродонецьку може призвести до сепаратистських тенденцій.
Ніхто не зацікавлений у тому, щоби Україна розкололась. Однак для того, щоб цього не сталося, необхідно керуватися єдиним стандартом і ставитися до всього, що там відбувається, саме як до внутрішньої справи України, як до справи, яка має вирішуватись, спираючись на українські закони.
А намагання представити цю ситуацію як розв’язання питання, з ким бути Україні – зі Сходом або з Заходом, з Росією або Європою, як це намагалися зробити деякі представники Євросоюзу, відіграють тільки підбурливу роль. Маю надію, що всі зрозуміли, що подібні заяви є самовбивчими, у тому числі і для Європи в цілому. Хочеться сподіватися, що ніхто більше не намагатиметься проводити на континенті нові розподільчі лінії.
Із Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про основні принципи створення українсько-російських фінансово-промислових груп
(26 липня 1995 p., Москва)
Уряд України та Уряд Російської Федерації (далі – Сторони) з метою реалізації у двосторонніх відносинах Угоди про сприяння в створенні та розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових і змішаних транснаціональних об’єднань від 15 квітня 1994 року,
Домовились про таке:
Стаття 1
Сторони сприятимуть створенню фінансово-промислових груп на базі українських і російських господарюючих суб’єктів для встановлення й розвитку технологічних і коопераційних зв’язків.
Стаття 2
Сторони вважають найперспективнішим створення фінансово-промислових груп у таких сферах діяльності:
– пошук, видобуток, переробка, транспортування і реалізація паливно-енергетичних ресурсів;
– проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація газових транспортних трубопроводів;
– виробництво феросплавів на марганцевій основі;
– виробництво листової сталі, газопровідних труб великого діаметру і труб нафтового сортаменту для нафтодобувної промисловості;
– виробництво глинозему, алюмінію та алюмінієвого прокату;
– виробництво титану;
– виробництво продукції хімічної промисловості (карбаміду, адипінової кислоти, великогабаритних шин та ін.);
– виробництво гірничошахтного, збагачувального і електротехнічного устаткування для вугільної промисловості, крупного енергетичного і насосного устаткування для електроенергетики;
– виробництво ліків, препаратів і медичної техніки;
– виробництво, зберігання, транспортування і комплексна переробка сільськогосподарської продукції;
– виробництво морських і річкових суден, аерокосмічної техніки, спецтехніки, обладнання для атомної енергетики.
Надалі, за взаємною домовленістю Сторін, можуть бути визначені й інші пріоритетні сфери діяльності.
Стаття З
Сторони виходять із того, що фінансово-промислові групи формуються з метою об’єднання матеріальних і фінансових ресурсів їх учасників… Формування фінансово-промислових груп здійснюється згідно з законодавством обох держав і відповідно до Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики від 23 грудня 1993 р.
Стаття 4
Інвестиційна діяльність фінансово-промислових груп провадитиметься згідно з законодавством держави, в якій здійснюються інвестиції, та угодами, що укладаються між Сторонами, про співробітництво в сфері інвестиційної діяльності і взаємного захисту інвестицій.
<…>
Стаття 6
З питань, не передбачених цією Угодою, Сторони будуть керуватися положеннями Угоди про сприяння в створенні й розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових і змішаних транснаціональних об’єднань від 15 квітня 1994 p., Угоди про співробітництво в галузі інвестиційної діяльності від 24 грудня 1993 р. та Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 23 грудня 1993 р.