Зовнішньоекономічні операції і контракти – Козик В. В. – 2.1.1.3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому
Місткість ринку – це обсяг товарів, які на ньому споживаються (реалізуються) протягом певного-часу; вона розраховується у фізичному та вартісному вираженні за один рік. Наприклад, місткість ринку комп’ютерів міста А становить тис. шт. (7 млн. дол.) на рік.
Місткість ринку певного товару (Є) можна визначити різними способами*
Основними з яких є такі:
Де В – обсяг виробництва даного товару наданому ринку (його сегменті); / – обсяг імпорту даного товару; Е – обсяг експорту даного товару; 3 – приріст запасів, тобто мінус надходження у запас та плюс надходження на ринок із запасів.
Де л – кількість споживачів даного товару на даному ринку; Т – кількість даного або аналогічного товару, яка споживається одним споживачем на рік.
Де К – кількість населення (споживачів); 2) – дохід на душу населення; сі – частка витрат на даний товар у доходах однієї людини.
Фірми використовують усі ці методи для контролю та корегування результатів.
Для більш точного визначення місткості ринку слід використовувати багатофакторні економетричні моделі, в яких враховуються:
– реекспортна та реімпортна продукція;
– зміна купівельної спроможності населення;
– рівень доходів та рівень споживання;
– тенденції, структура та звичаї споживання;
– стереотипи способу життя;
– фактори пріоритету при виборі покупки та ін.
Оскільки підриємство не може розраховувати на усю місткість ринку, слід мати дані про власну частку наданому ринку (якщо фірма там уже присутня) або здійснити розрахунок можливої частки на ринку у майбутньому (при виході на ЗР або при оцінці результатів своєї майбутньої діяльності).
Ринкова частка розраховується за формулою:
Де Д – частка підриємства на ринку; Пр – обсяг продаж підприємства на ринку; Оз – загальний обсяг продажів даного товару на даному ринку.
Далі визначають рівень попиту та пропозиції на ринку і їх співвідношення.
Обсяг попиту та місткість ринку не одне й те саме:
Місткість ринку – це можливість ринку спожити, “поглинути” товар;
Попит – це бажання та можливість покупців купити товар, тобто можливість фірми-експортера продати на цьому ринку свій товар.
Обсяг политу може перевищувати місткість ринку, оскільки не весь товар може бути спожитий на цьому ринку, а може бути вивезений в інші країни.
Попит та місткість ринку можуть бути активними, реальними та потенційними.
Пропозиція на ринку складається із обсягу товарів, що пропонуються на продаж виробниками та продавцями. Співвідношення попиту та пропозиції по конкретному товару є важливим показником при вивченні ринку, оскільки визначає рівень цін на нього та характер самого ринку.
Еластичність попиту по ціні (ще одна важлива характеристика ринку) – залежність попиту від зміни рівня цін – розраховується за такими формулами:
Де Ел – еластичність попиту; (¿1 – обсяг попиту до зміни ціни; 02 – обсяг попиту після зміни ціни; Р1 – початкова ціна; Р2 – змінена ціна.
Наприклад, якщо ціни змінюються, а попит суттєво не змінюється, то такий стан визначається як низька еластичність попиту; якщо навіть незначна зміна цін викликає різку зміну попиту та обсягів продажів, то ця ситуація високої еластичності попиту. Особлива еластичність попиту спостерігається відносно престижних товарів*
Важливим є вивчення еластичності попиту на ринку у цілому та по кожному товару, який цікавить дану фірму. Важливо визначати перехресну еластичність попиту, тобто з’ясовувати, як змінюється попит на товар А при певній зміні цін на товар В.
2.1.1.4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни
При вивченні ринку слід спостерігати за рівнем та тенденцією зміни цін. Найбільш реальними та достовірними є ціни фактичних угод або контрактів значних учасників ринку. Але ці документи зазвичай суворо конфіденційні. Тому використовують біржові котирування, ціни аукціонів, довідкові та прейскурантні ціни, ціни публікації та ті, що є у спеціальних джерелах. Користуються також індексами цін на найважливіші товари експорту та імпорту.
Аналізу підлягають Фактори, які визначають рівень та динаміку зміни цін:
– купівельна сила споживачів;
– витрати виробництва та збуту;
– ступінь конкуренції;
– державне регулювання системи ціноутворення;
– стадія ЖЦТ;
– курси валют тощо.
Експотери мають визначитись з ціновою стратегією впровадження своїх товарів на ЗР:
1. Вони можуть дотримуватись стратегії “зняття вершків”, тобто високого рівня цін при поставці на ринок нового, технологічно досконалого товару, прямого аналога якому ще немає, а потім поступово знижувати ціни.
2. Вони можуть здійснювати стратегію “прориву на ринок”, тобто розпочати продаж товарів за низькими цінами, а потім спробувати підняти ціну. Але ця стратегія проблематична, оскільки у подальшому підняти ціну на вже застарілий товар важко.
3. Вони можуть проводити політику “цінового лідера”, коли вітчизняна фірма копіює цінову поведінку (рівень цін, цінову політику тощо, причому на більш низькому рівні) великого постачальника на CP аналогічної продукції. Це дозволяє економити на витратах по вивченню ринку та маркетинговій роботі, але мав небезпеку, оскільки помилковий або навмисно неправильний хід лідера може призвести до провалу на ринку фірми, яка йде за лідером.
4. Вони можуть використати політику диференційованих цін: дискримінаційних (завищених); преференційних ( пільгових).
5. Психологічні методи ціноутворення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)