Зовнішньоекономічна діяльність – Рум’янцев А. П. – I. Законодавство, що регулює ЗЕД України

I. Законодавство, що регулює ЗЕД України.

II. Суб’єкти ЗЕД України.

III. Принципи ЗЕД України.

IV. Види ЗЕД України.

V. Державне регулювання ЗЕД України.

VI. Недержавне регулювання ЗЕД України.

VII. Режими регулювання ЗЕД України.

VIII. Механізм регулювання ЗЕД України.

I. Законодавство, що регулює ЗЕД України

Національне законодавство, що регулює ЗЕД, поділяється на 2 види: 1. Законодавчі акти стратегічного характеру:

O Закони, що регламентують ЗЕД України (Закон України “Про ЗЕД”);

O Концепції розвитку ЗЕД України (Концепція розвитку експортного потенціалу України, ЗЕД України, зовнішньоекономічної політики України);

O Програми довгострокового розвитку ЗЕД України з країнами світу. Основні положення стратегічних документів діють протягом п’яти і більше років.

Нормативні документи тактичного поточного характеру:

O Постанови Верховної Ради, що обмежені в часі (“Про порядок регулювання (здійснення) бартерних операцій”,1999р.; ” Про експортне мито на вивіз великої рогатої худоби ” 2000 р.);

O Укази Президента;

O Накази Міністерства економіки та питань Європейської інтеграції;

O Декрети Кабінету міністрів України;

O тощо.

II. Суб’єкти ЗЕД України

Вони визначені в законі України “Про ЗЕД” і поділяються на: 1. Держава:

O Законодавча влада – Верховна Рада, яка розглядає і приймає основні принципові рішення щодо ЗЕД України.

O Президент та його Адміністрація.

O Кабінет Міністрів України.

2. Фізичні особи:

O Громадяни України, що здійснюють ЗЕД, зареєстровану місцевими органами влади.

O Іноземні громадяни, що здійснюють ЗЕД, зареєстровану місцевими органами влади.

O Особи без громадянства, що здійснюють ЗЕД, зареєстровану місцевими органами влади.

3. Юридичні особи:

O Підприємства, організації, відомства, які займаються ЗЕД на основі державної, приватної, акціонерної, муніципальної, колективної форм власності.

4. Об’єднання фізичних осіб.

O Об’єднання юридичних осіб.

O Об’єднання фізичних та юридичних осіб.

O Спільні підприємства.

O Представництва іноземних фірм в Україні.

O Іноземні підприємства із 100% капіталом, які діють на території України.

O Місцеві органи влади.

O Інші держави, які діють на території України через своїх представників.

III. Принципи ЗЕД України

В 1974 році на IV сесії Генеральної асамблеї ООН була прийнята Декларація “Новий економічний порядок”, в якій зафіксовано 15 принципів, що регламентують відносини між країнами світу. До них віднесено:

1. Принцип суверенітету – це право країни на самостійне здійснення своєї внутрішньої і зовнішньої політики.

2. Принцип взаємодопомоги.

3. Принцип взаємовигоди.

4. Принцип мирного співіснування.

5. Принцип застосування економічних санкцій проти агресора.

6. Принцип вільного доступу до моря і від нього країнам, що його не мають.

7. Принцип територіальної цілісності.

8. Принцип поваги прав людини.

9. Принцип невтручання у внутрішні справи держави.

10. Принцип права на самовизначення народів та націй.

11. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань.

12. Принцип незастосування сили чи погрози силою.

13. Принцип співробітництва держав.

14. Принцип непорушності кордонів.

15. Принцип надання допомоги країнам, що розвиваються. Основні принципи ЗЕД України:

1. Принцип суверенітету:

O виключне право народу України на здійснення своєї ЗЕД;

O обов’язковість виконання суб’єктами ЗЕД усіх договорів та угод.

2. Принцип свободи:

O добровільність участі у ЗЕД;

O свобода у виборі форм здійснення ЗЕД;

O підпорядкування законам України;

O гарантування права власності на результати ЗЕД суб’єктам ЗЕД.

3. Принцип рівності:

O всі суб’єкти ЗЕД рівні перед законодавством, що її регламентує;

O заборонена дискримінація суб’ єктів ЗЕД з боку держави;

O заборонена дискримінація суб’єктів ЗЕД з боку інших суб’єктів господарювання.

4. Принцип верховенства закону:

O головним законодавчим актом, який регламентує ЗЕД, є закон України “Про ЗЕД” та інші закони, що регулюють ЗЕД України;

O заборонені підзаконні акти місцевих органів влади, які суперечать законодавству, що регламентує ЗЕД України;

5. Принцип захисту інтересів:

O гарантується захист інтересів суб’єктів ЗЕД на території України;

O гарантується захист інтересів суб’єктів ЗЕД за межами території України;

O гарантується захист інтересів держави у ЗЕД як на території України, так і за її межами.

6. Принцип еквівалентності обміну:

O означає, що суб’єкти ЗЕД не мають права застосовувати демпінг при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Приклад дії принципу еквівалентності обміну при здійсненні ЗЕД: Н/с – національний суб’єкт господарювання; І/к – іноземний контрагент; е/о – експортна операція; МУК – митний контроль.

Для виконання принципу еквівалентності обміну, Міністерство економіки та питань Європейської інтеграції України видає щомісяця моніторинг індикативних цін (ІЦ). ІЦ – це орієнтовні світові ціни на товари і послуги. Основна мета моніторингу ІЦ:

– довести інформацію про рівень СЦ на товари і послуги до національних суб’єктів ЗЕД;

– сприяти митним органам при встановленні ними рівня антидемпінгового податку.

Зовнішньоекономічна діяльність   Румянцев А. П.   I. Законодавство, що регулює ЗЕД України


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Зовнішньоекономічна діяльність – Рум’янцев А. П. – I. Законодавство, що регулює ЗЕД України