Землеробство – Гудзь В. П

Землеробство – Гудзь В. П. – ВСТУП

Наука в розвитку сільськогосподарського виробництва має особливо важливе значення. Це зумовлено багатьма причинами і насамперед багатогранністю і складністю процесів, які забезпечують акумуляцію сонячної енергії і перетворення її в органічну речовину – джерело життя. Процес

Землеробство – Гудзь В. П. – 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЗЕМЛЕРОБСТВА

1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства Безперервний розвиток агрономічної науки і вдосконалення сільськогосподарської техніки були і залишаються головними критеріями поступового руху землеробства і всього сільськогосподарського виробництва. Довготривалі досліди і практика показали, що в

Землеробство – Гудзь В. П. – 1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства

1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства Безперервний розвиток агрономічної науки і вдосконалення сільськогосподарської техніки були і залишаються головними критеріями поступового руху землеробства і всього сільськогосподарського виробництва. Довготривалі досліди і практика показали, що в

Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2. Шляхи регулювання факторів життя сільськогосподарських культур

1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які визначають об’єктивну необхідність інтенсифікації землеробства. Поліпшення його культурного стану – одна з найважливіших умов

Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин

1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які визначають об’єктивну необхідність інтенсифікації землеробства. Поліпшення його культурного стану – одна з найважливіших умов

Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.2. Світловий режим

Світло має велике значення в житті рослин. Під його впливом у рослинах відбувається фотосинтез, завдяки чому рослина створює органічні речовини, а в повітря виділяється кисень, необхідний для дихання всіх організмів. У зв’язку з цим

Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.3. Водний режим грунту та його регулювання

Грунтова вода має велике значення як для життєдіяльності рослин і мікроорганізмів, так і для багатьох фізичних і хімічних процесів у грунті. В рослинному організмі її міститься 75-90%. З надходженням і рухом води в рослині

Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.4. Повітряний режим грунту

Серед умов родючості грунту повітря має велике значення. Грунт містить повітря, яке проникає з атмосфери, а також гази, що утворюються в грунті внаслідок біохімічних процесів, які відбуваються в ньому. Повітря займає в грунті всі

Землеробство – Гудзь В. П. – 1.2.5. Тепловий режим грунту

Тепло як джерело енергії необхідне для росту та розвитку рослин, для мікроорганізмів, які населяють грунт, синтезу органічних речовин у листках, утворення врожаю. Інтенсивність найважливіших фізіологічних процесів (фотосинтезу, дихання, транспірації) залежить від температури рослин і

Землеробство – Гудзь В. П. – 2. БУР’ЯНИ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД НИХ

2.1. Поняття про бур’яни та їх походження Історія землеробства налічує близько 14-15 тисячоліть. Уже з початку виникнення землеробства рослинність була розподілена на культурну, яку вирощують для одержання урожаю, і дику, яка добре використовує екологічні

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.1. Поняття про бур’яни та їх походження

2.1. Поняття про бур’яни та їх походження Історія землеробства налічує близько 14-15 тисячоліть. Уже з початку виникнення землеробства рослинність була розподілена на культурну, яку вирощують для одержання урожаю, і дику, яка добре використовує екологічні

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.2. Шкода від бур’янів

Висока забур’яненість сільськогосподарських угідь пояснюється здатністю бур’янів легко адаптуватися до умов навколишнього середовища. На підставі багаторічних спостережень науково-дослідних установ України (інститути землеробства УААН, захисту рослин УААН, цукрових буряків УААН, зернового господарства УААН, Національний аграрний

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.3. Біологічні особливості бур’янів

Однією з найхарактерніших біологічних особливостей багатьох бур’янів є їх надзвичайно велика плодючість та здатність до посиленого вегетативного розмноження. Вони дають дуже багато насіння, яке, потрапляючи в грунт, створює разом з вегетативними органами розмноження потенційну

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.4. Класифікація бур’янів

Відповідно до єдиної ботанічної класифікації бур’яни належать до певних класів, порядків, родин, видів та підвидів. Поділ на класи одно – і двосім’ядольних рослин, виділення окремих родин рослин має певне значення для системи захисту посівів

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5. Методи визначення забур’яненості грунту, органічних добрив та посівів

2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур’янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння бур’янів або їх вегетативних зачатків на одиницю площі, що міститься в певному шарі грунту. Одиницями виміру цього показника

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур’янів)

2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур’янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння бур’янів або їх вегетативних зачатків на одиницю площі, що міститься в певному шарі грунту. Одиницями виміру цього показника

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5.2. Визначення засміченості органічних добрив життєздатним насінням бур’янів

Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового рідкого гною чи гноївки. Відбір такого зразка слід робити не

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.5.3. Визначення фактичної забур’яненості посівів

Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового рідкого гною чи гноївки. Відбір такого зразка слід робити не

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6. Інтегрована система захисту від бур’янів. Класифікація заходів захисту від бур’янів

2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з цим стає можливим збільшення втрат врожаю спричинених бур’янами в абсолютних і вартісних величинах. Закономірно зростає значення заходів, спрямованих

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.1. Агротехнічні заходи

2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з цим стає можливим збільшення втрат врожаю спричинених бур’янами в абсолютних і вартісних величинах. Закономірно зростає значення заходів, спрямованих

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.2. Хімічні заходи захисту сільськогосподарських культур від бур’янів

Про можливість знищення рослин концентрованими розчинами солей було відомо досить давно. Проте тільки в кінці XIX ст. встановили, що деякі хімічні речовини можуть знищувати одні рослини, не пошкоджуючи при цьому інших. Фітотоксичні властивості були

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.3. Класифікація і характеристика гербіцидів

Про можливість знищення рослин концентрованими розчинами солей було відомо досить давно. Проте тільки в кінці XIX ст. встановили, що деякі хімічні речовини можуть знищувати одні рослини, не пошкоджуючи при цьому інших. Фітотоксичні властивості були

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.4. Способи та строки внесення гербіцидів

Залежно від форми препаратів розрізняють способи внесення: обприскування, обпилювання, розсівання гранул або сумішей гербіцидів з мінеральними добривами, внесення тканевими змочувачами верхівок рослин, внесення з поливною водою при зрошенні (гербігація). Строки внесення того чи іншого

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.5. Характеристика та застосування найбільш поширених гербіцидів

Залежно від форми препаратів розрізняють способи внесення: обприскування, обпилювання, розсівання гранул або сумішей гербіцидів з мінеральними добривами, внесення тканевими змочувачами верхівок рослин, внесення з поливною водою при зрошенні (гербігація). Строки внесення того чи іншого

Землеробство – Гудзь В. П. – 2.6.6. Охорона навколишнього середовища при застосуванні гербіцидів та їх детоксикація

Пестициди як біологічно активні речовини часто мають негативний вплив на навколишнє середовище. Невідмінною умовою захисту довкілля є бездоганне дотримання всіх регламентів щодо застосування їх – норм внесення, строків, способів тощо. Важливим аспектом у застосуванні

Землеробство – Гудзь В. П. – 3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ

Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе значення мають правильні сівозміни, які є головною і незамінною її ланкою та посідають особливе місце за різноманітним

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1. Наукові основи сівозмін

Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе значення мають правильні сівозміни, які є головною і незамінною її ланкою та посідають особливе місце за різноманітним

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.1. Розвиток наукових основ чергування сільськогосподарських культур

Необхідність чергування культур була давно встановлена практикою, але вона не мала достатнього обгрунтування. Ще стародавній римський діяч Колумелла вважав, що беззмінне вирощування рослин призводить до отруєння грунту, нагромадження в ньому шкідливих речовин, а також

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.2. Беззмінні посіви сільськогосподарських культур

При повторному й беззмінному вирощуванні продуктивність сільськогосподарських культур зменшується, що засвідчують численні тривалі досліди. Так, на Ро-тамстедській дослідній станції (Англія) урожайність озимої пшениці протягом 125 років у беззмінних посівах знизилася більше як у два

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.3. Вплив сівозміни на вміст органічної речовини в грунті

Здатність грунту створювати необхідні умови для розвитку сільськогосподарських культур та формування високих урожаїв нерозривно пов’язана із запасами в ньому органічних речовин. Відомо, що гумус зумовлює сприятливий поживний, водно-повітряний, тепловий і біологічний режими, структурність грунтів,

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.4. Вплив сівозміни на вміст поживних речовин у грунті

У сівозміні значно краще, ніж при беззмінній культурі, складаються умови живлення рослин. Це зумовлено рядом причин. Різні культури засвоюють поживні речовини з грунту в різному співвідношенні. Біологічні особливості рослин, а також умови їх вирощування

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.5. Фізичні причини чергування культур

У землеробстві при вирощуванні будь-якої культури відбуваються два протилежні і в той же час взаємозв’язані процеси: з одного боку, синтез і нагромадження органічної речовини та створення структури грунту; з іншого – розпад і розкладання

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.1.6. Біологічні причини чергування культур

В умовах інтенсифікації землеробства значення правильного чергування культур у сівозміні в оптимізації санітарного стану грунту значно зростає. Заселені шкідниками й заражені збудниками хвороб рослинні рештки, що залишаються в грунті та на його поверхні після

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2. Розміщення парів і польових культур у сівозмінах

3.2.1. Чорний пар у сівозмінах У Степу урожайність сільськогосподарських культур в основному залежить від забезпечення їх вологою, оскільки водний режим грунтів характеризується як непромивний, нагромадження води відбувається тільки за рахунок атмосферних опадів, середньорічна сума

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.1. Чорний пар у сівозмінах

3.2.1. Чорний пар у сівозмінах У Степу урожайність сільськогосподарських культур в основному залежить від забезпечення їх вологою, оскільки водний режим грунтів характеризується як непромивний, нагромадження води відбувається тільки за рахунок атмосферних опадів, середньорічна сума

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.2. Озимі зернові у сівозмінах

Полісся. У цій зоні високі й сталі врожаї озимі жито та пшениця забезпечують при розміщенні їх після зайнятих парів, багаторічних трав та льону, причому в складі культур зайнятого пару, особливо на легких піщаних та

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.3. Ярі зернові та круп’яні культури в сівозмінах

Полісся. Значні площі орних земель у цій зоні займають ярі зернові – ячмінь та овес. Вони є головними зернофуражними культурами і добре доповнюють одна одну. Зерно першого багате на незамінні амінокислоти – лізин і

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.4. Зернобобові культури в сівозмінах

Полісся. Універсальність кормового люпину – можливість використовувати на зелене добриво, зелений корм, силос, у вигляді зернофуражу і практично тваринам всіх видів, вирощувати в чистому вигляді та в сумішках з вівсом, підсівати в зріджені посіви

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.5. Льон у сівозмінах

Льон-довгунець – провідна технічна культура на Поліссі. У польових сівозмінах господарств він в недалекому минулому займав 10% площі, а в структурі прибутків від рослинництва – 20-30%. В Україні його вирощують переважно в польових сівозмінах,

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.6. Соняшник у сівозмінах

Льон-довгунець – провідна технічна культура на Поліссі. У польових сівозмінах господарств він в недалекому минулому займав 10% площі, а в структурі прибутків від рослинництва – 20-30%. В Україні його вирощують переважно в польових сівозмінах,

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.7. Кукурудза в сівозмінах

Полісся. Кукурудза при внесенні достатньої кількості добрив за продуктивністю не поступається багаторічним травам, люпину. Урожаї її стійкіші в беззмінному посіві й насиченні сівозміни кукурудзою, і ланки з нею часто продуктивніші, ніж з іншими кормовими

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.8. Цукрові буряки в сівозмінах

Цукрові буряки поряд із соняшником є основною технічною культурою в Україні та єдиною сировиною для виробництва цукру. Цукрові буряки є основною технічною культурою Лісостепу і потребують добрих попередників, після яких створюється сприятливий водний і

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.9. Картопля в сівозмінах

Картопля – основна просапна культура Полісся. Порівняно з виробництвом в інших регіонах вирощування її в цій зоні високорентабельне, що забезпечується високою і порівняно стійкою врожайністю. При внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив картопля

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.10. Багаторічні трави в сівозмінах

Картопля – основна просапна культура Полісся. Порівняно з виробництвом в інших регіонах вирощування її в цій зоні високорентабельне, що забезпечується високою і порівняно стійкою врожайністю. При внесенні достатньої кількості органічних і мінеральних добрив картопля

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.11. Сорго в сівозмінах

Сорго вирощують на зерно, силос, зелений корм. Основними областями, де його сіють є Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південні райони Харківської, Дніпропетровської, Кіровоградської і Одеської областей, а також Автономна Республіка Крим. Однією з цінних

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.12. Капустяні культури в сівозмінах

Сорго вирощують на зерно, силос, зелений корм. Основними областями, де його сіють є Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південні райони Харківської, Дніпропетровської, Кіровоградської і Одеської областей, а також Автономна Республіка Крим. Однією з цінних

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.13. Проміжні культури в сівозмінах

Культури, які займають поле протягом більшої частини вегетаційного періоду, називаються основними. Після збирання багатьох з них за наявності вологи в грунті можна вирощувати рослини для одержання додаткової продукції. Проміжними називають культури, які вирощуються в

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.3. Класифікація сівозмін

Велика різноманітність природно-економічних зон, різна спеціалізація господарств зумовили впровадження значної кількості сівозмін і це є основою їх класифікації на типи та види. Під Типами сівозмін Розуміють сівозміни різного виробничого призначення, що відрізняються видом основної

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.3.1. Польові сівозміни

Належність сівозміни до того чи іншого виду і типу значною мірою визначає її ротацію та чергування культур. Проте кожний вид і тип сівозмін має свої певні особливості. Ротацію багатопільної польової сівозміни можна уявити у

Землеробство – Гудзь В. П. – 3.3.2. Кормові сівозміни

Частка орних земель, сіножатей і пасовищ та кількість кормів, що надходять з них, характеризують структуру кормовиробництва. Відомо, що найбільше землі розорано в Лісостепу і Степу – відповідно 85 і 82%, на Поліссі – 70%.