Землеробство – Гудзь В. П. – 3.2.8. Цукрові буряки в сівозмінах
Цукрові буряки поряд із соняшником є основною технічною культурою в Україні та єдиною сировиною для виробництва цукру.
Цукрові буряки є основною технічною культурою Лісостепу і потребують добрих попередників, після яких створюється сприятливий водний і поживний режими грунту, а поле має добрий фітосанітарний стан (відсутність бур’янів, збудників хвороб, шкідників). В усіх бурякосійних районах країни цю культуру розміщують після озимої пшениці. На продуктивність цукрових буряків дуже впливають попередники.
Лісостеп. У районах достатнього зволоження врожай цукрових буряків після озимої пшениці в ланці з багаторічними травами, однорічними злаково-бобовими сумішками, горохом та кукурудзою на зелений корм і силос практично однаковий.
Цукрові буряки тут треба розміщувати після озимої пшениці, яка йде після багаторічних трав на один укіс (у більш зволожених і західних районах також і на два укоси), друге поле – після озимої пшениці по зайнятих парах (однорічні культури на зелений корм, кукурудза на ранній силос, ранньостигла картопля) та гороху.
Райони достатнього зволоження найсприятливіші для насичення сівозміни цукровими буряками. На чорноземних нееродованих грунтах при достатньому внесенні органічних і мінеральних добрив та постійному контролі за фітосанітарним станом грунту, а також при оптимальних чергуванні культур і частці їх у сівозміні в правобережних районах допустиме насичення типової польової зернопросапної десятипільної сівозміни цукровими буряками до 30%. Дещо більша ефективність насичення сівозміни цукровими буряками від 20 до 30% за рахунок кукурудзи на зерно забезпечується тут при наявності багаторічних трав.
Коли необхідно насичувати сівозміни (десятипільні) цукровими буряками понад 20%, третє поле їх треба розміщувати після озимої пшениці в ланці з горохом перед зайнятим паром за рахунок культур збірного поля ярих.
У північних та центральних районах нестійкого зволоження найбільші й сталі врожаї цукрових буряків можна збирати після озимої пшениці по чорному і зайнятих парах та гороху.
У північній та центральній частинах підзони нестійкого зволоження урожай буряків у ланці з кукурудзою на силос лише дещо менший або близький до врожаю в ланках з чорним та зайнятими парами. У південній та східній частинах підзони зменшення продуктивності цукрових буряків при розміщенні їх після озимини, яку сіяли після кукурудзи на силос, досить значне.
Якщо в районах достатнього зволоження горох на зерно для озимої пшениці й наступних цукрових буряків рівноцінний багаторічним травам на один укіс, то в районах нестійкого зволоження заміна ним багаторічних трав на один укіс може дещо зменшити продуктивність цукрових буряків, що залежить від частки в сівозміні зернових культур, зокрема й гороху.
Дворічне використання багаторічних трав, крім зниження врожаю наступних культур у сівозміні, скорочує площу зернових і знижує загальну продуктивність сівозміни та погіршує в ній чергування культур і зменшує можливість використання площі багаторічних трав як добрих попередників озимини.
Тому в районах нестійкого зволоження багаторічні трави в типовій десятипільній зернопросапній сівозміні доцільно використовувати на один укіс і займати ними ціле поле.
У виробництві цукрові буряки часто вирощують після озимої пшениці, яка йде після пшениці та інших стерньових попередників. Багаторічні дослідження показують, що таке розміщення цукрових буряків значно збільшує засміченість посівів та зменшує їх продуктивність.
Райони нестійкого зволоження, внаслідок напруженішого, ніж у районах достатнього зволоження, водного режиму грунту менш сприятливі для збільшення концентрації цукрових буряків у сівозміні. Тут спостерігається велике зменшення продуктивності їх при скороченні інтервалу в розміщенні від трьох до двох років.
Таким чином, цукрові буряки в районах нестійкого зволоження треба розміщувати після озимої пшениці, що йшла по чорному й зайнятому ранніми однорічними культурами на зелений корм парах і гороху, а також після багаторічних трав на один укіс. У більшості районів підзони на нееродованих землях оптимальною часткою цукрових буряків у сівозміні є 25% при восьмипільній, 22,2 – при дев’ятипільній та 20% – при десятипільній сівозмінах.
На землях зі зниженим рельєфом та близьким заляганням підгрунтових вод у зонах розміщення цукрових заводів допустиме збільшення насичення сівозмін цукровими буряками до 25-30% при наявності поля раннього зайнятого, а в південно-східній частині підзони – чорного пару.
У північно-західних районах лівобережної частини підзони нестійкого зволоження на слабоокультурених землях цукрові буряки треба повертати на місце попереднього вирощування не раніше як через п’ять років, тому максимальним насиченням їх у сівозміні є 10% у п’ятипільній і 20% (два поля) – у десятипільній сівозмінах.
У районах недостатнього зволоження друге поле цукрових буряків у сівозмінах доцільно розміщувати після озимої пшениці в ланці з багаторічними травами на один укіс та з однорічними з таким розрахунком, щоб бурякові поля в чергуванні були максимально віддалені і розділялися чорним паром для відновлення запасів води в глибоких шарах грунту.
Для розміщення цукрових буряків тут насамперед потрібно використовувати ланки з чорним та зайнятим раннім парами і тільки при великій площі буряків вирощувати також і після озимини, попередником якої були багаторічні трави на один укіс та однорічні культури на зелений корм. Якщо загинула озима пшениця, після якої йдуть цукрові буряки, пересівати її необхідно ярими зерновими культурами звичайної рядкової сівби, але не кукурудзою, грубі післяжнивні рештки якої перешкоджають успішно застосовувати інтенсивну технологію вирощування цукрових буряків.
Степ. Тут основні посіви цукрових буряків зосереджені в північно-західних і північних районах (північна частина Одеської, Кіровоградська, частина північно-західних районів Миколаївської та Дніпропетровської областей), де річна кількість опадів 450-500 мм, тривалий теплий період року і родючі чорноземні грунти забезпечують високі врожаї коренеплодів.
Останнім часом цукрові буряки вирощують і в центральних районах Степу. Проте у зв’язку з посушливішим кліматом та різкими коливаннями кількості опадів під час вегетації тут спостерігається більша строкатість врожаю за роками.
Найкращим попередником цукрових буряків у сівозмінах Степу, як і в основній зоні бурякосіяння, є озима пшениця, яку сіють по чорному пару. У північно-західній частині їх насамперед треба висівати в ланках з чорним паром і зайнятим горохом на зерно, а в північних районах краще розмішувати після озимини по чорному та зайнятих парах. Не варто їх сіяти безпосередньо після кукурудзи на силос і зерно та в ланці з повторною озимою пшеницею.
Дослідження переконують у необхідності сівби цукрових буряків у Центральному Степу в ланці з чорним паром і тільки за недостатньої площі пару для розміщення їх після цього передпопередника – у ланці з ранніми зайнятими парами. Допустиме насичення польових 10-пільних сівозмін цукровими буряками в господарствах м’ясо-молочного напряму північної частини Степу, які знаходяться в зоні цукрових заводів, може бути доведене до 20%.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)