Західноєвропейський банківський бізнес – Кравець В. М

Розділ 1. ПОХОДЖЕННЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ У багатьох працях, присвячених дослідженню стародавніх термінів “банкір” і “банки”, часто не було наукової визначеності щодо певних осіб та історичних інституцій. Виявляється, що терміном “банкір” можна назвати будь-яку особу,

2.1. Приватна банківська справа 2.1.1. Хронологія та географічне поширення Існують докази, що підтверджують наявність обмінювачів грошей та банкірів, що обмінювали гроші, у 88 містах та селах Стародавньої Греції: 11 – на Європейському континенті: Афіни,

2.1. Приватна банківська справа 2.1.1. Хронологія та географічне поширення Існують докази, що підтверджують наявність обмінювачів грошей та банкірів, що обмінювали гроші, у 88 містах та селах Стародавньої Греції: 11 – на Європейському континенті: Афіни,

Незважаючи на велику кількість предметів грецького мистецтва, що дійшли до наших часів, сьогодні існує лише одна репродукція, що датується періодом античності. Це можна пояснити тим, що в IV ст. до н. е., коли банківська

Оскільки трапезити відігравали суттєву роль у грошовому обігу, місцева влада регулювала процес обміну. Трапезитам, як і іншим мешканцям міста, було заборонено відмовлятися від обміну грошей даної території. Це положення було зафіксовано в законі, прийнятому

У другій половині IV ст. до н. е. за адміністрації Лікурга в Афінах з’явилися нові типи банківського закладу. Створені державною владою та керовані магістратами, вони були відомі під назвою де моськах трапез (demosiai trapezai,

3.1. Хронологія та географічне поширення банків Під Римським світом у контексті попереднього розділу треба розуміти Італію та римські провінції, розташовані в Західній імперії, Європі та Північній Африці, де латинська мова була мовою адміністрації та

Як і в грецькому світі, банки можна знайти в більшості випадків у містах та портах, зокрема на форумі, ринках та галереях. Місця, де працювали банкіри, до кінця III ст. мали назву таберна аргентарія чи

Розділ 4. ІТАЛІЙСЬКА ФІНАНСОВА ГЕГЕМОНІЯ У ПІЗНЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ 4.1. Зникнення банків у Західній Європі після 476 р. н. е. В той час, як банківські системи набували поширення в Греко-Римський період, вони не могли не

Розділ 4. ІТАЛІЙСЬКА ФІНАНСОВА ГЕГЕМОНІЯ У ПІЗНЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ 4.1. Зникнення банків у Західній Європі після 476 р. н. е. В той час, як банківські системи набували поширення в Греко-Римський період, вони не могли не

Добрим стимулом для споживчого кредиту була реприза монетарної економіки Західної Європи на місцевому рівні. Селяни й ремісники почали регулярно брати позики у відомих купців. При цьому гарантією позики виступали майбутній врожай чи надання якихось

Упродовж XV ст. приватні депозитні операції та жиротрансфери зазнали глибокої кризи не тільки в центральних регіонах Італії та Іспанії, а й у Німеччині та країнах сучасного Бенілюксу. Викликало здивування те, що ця криза відбувалася

Основний принцип державних фінансів у середньовіччі був простим і прозорим: “Монарх повинен жити за власний рахунок”. На практиці ситуація була іншою. Феодали та монархи відчували значний попит на гроші – для розвитку державного механізму,

5.1. Виникнення “Монті ді п’єта” У XV та XVI ст. приватні лихварські банки намагалися підтримувати свою фінансову діяльність на належному рівні, але такий тип банків вже втратив апогей. На це вплинуло кілька чинників. По-перше,

У XV-XVII ст. міжнародні банківські операції були тісно пов’язані з торговельними ярмарками. У XIV ст., коли сухопутна торгівля перебувала в кризовому становищі, ярмарки були єдиними важливими центрами великомасштабної торгівлі. В XV ст. міжнародні ярмарки

З ініціативи короля Франції ярмарки Ліона розширювались. Після поновлення Людовіком XI їх привілеїв у 1463 р. кількість ярмарків збільшилася з трьох до чотирьох так, щоб можна було створити повний цикл квартальних ярмарків, які до

У XVI-XVII ст. структура великомасштабної міжнародної торгівлі в Європі зазнала докорінних змін. Центр тяжіння, який кілька століть знаходився в країнах Середземномор’я, здебільшого в Італії, змістився до Атлантичного океану та Північного моря. На чолі цієї

6.1. Фінансова революція в Антверпені в XVI ст. У попередніх розділах було викладено, як сучасні фінансові технології, що з’явилися у пізньому середньовіччі в Італії, поширилися на всю Північно-Західну Європу. Фінансисти та купці Апеннінського півострова

Під час Вісімдесятилітньої війни (1568-1648) економіка Антверпена зазнала значних втрат. Захоплення Антверпена Александром Фарнезе, герцогом Парми, у 1585 р. призвело до скорочення торгівлі, що не вдавалося подолати впродовж двох століть. Незважаючи на це, на

Використання в Північно-Західній Європі застереження “на пред’явника” не тільки сприяло переказності короткострокових торговельних інструментів, а й заклало передумови виникнення сучасної банкноти. Піонером у цьому відношенні була Швеція. V XVII ст. завдяки просвітницькій політиці королів

Політична ситуація у Франції змінилася у 1715 р. зі смертю Людовіка XIV. Новим королем, Людовіком XV, був названий представник опозиції герцог Орлеанський, який доводився правнуком Людовіку XIV і якому ще не було п’яти років.

Як було зазначено вище, виникнення приватних і центральних емісійних банків в основному визначалося фінансовою діяльністю ювелірів-банкірів Лондона. Це також пов’язано з розширенням меж державного кредиту. Для повної оцінки значення залежності між банківською системою та

Розділ 7. МОНЕТАРНА СИСТЕМА В XIX ст. У контексті еволюції монетарної системи до Першої світової війни слід подати невеличкий історичний огляд розвитку банківської справи в XIX ст. В цей період довгострокового економічного зростання Європа

Розділ 7. МОНЕТАРНА СИСТЕМА В XIX ст. У контексті еволюції монетарної системи до Першої світової війни слід подати невеличкий історичний огляд розвитку банківської справи в XIX ст. В цей період довгострокового економічного зростання Європа

Завдяки практиці багатостороннього індосаменту з XVII ст. переказний вексель став засобом платежу. У XIX ст. він часто використовувався у формі торговельних чеків, бонів, кредитних цінних паперів та ін., але з появою банківських депозитів з’явилися