Західноєвропейський банківський бізнес – Кравець В. М. – 14.9. Типи операцій ЄЦБ на відкритому ринку
Незважаючи на відмінності між країнами та труднощі, пов’язані з впровадженням єдиної грошово-кредитної політики серед країн – учасниць ЄВС, варто виділити основні типи операцій на відкритому ринку, що будуть впроваджуватись ЄЦБ.
1. Головні операції рефінансування відіграють основну роль у регулюванні процентних ставок, керуванні обсягом ліквідності на ринку і роз’ясненні змісту проведеної ЄЦБ кредитно-грошової політики. Саме ці операції забезпечують основну частину рефінансування приватного сектору.
Головні операції рефінансування вирізняються тим, що:
– вони “працюють” тільки в одному напрямі, у бік передачі приватному сектору додаткових ліквідних коштів;
– проводяться регулярно, щотижня;
– звичайно мають строк погашення, що становить два тижні;
– здійснюються децентралізовано через національні центральні банки;
– доступ до операцій надається на основі стандартних тендерів;
– усі контрагенти, що відповідають загальним критеріям участі в тендерах, можуть подавати заявки на участь у них;
– як застава приймаються активи першої й другої категорії.
2. Більш тривалі операції рефінансування. Обсяг більш тривалих операцій рефінансування обмежений і відносно невеликий. Вони не є засобом регулювання процентних ставок і надаються на основі поточних ринкових ставок, тому тендери проводяться на основі процентних ставок, що варіюють. Тільки при виняткових обставинах ЄСЦБ може проводити тендери на основі фіксованих процентних ставок.
Відмітні риси більш тривалих операцій рефінансування такі:
– вони є засобом надання ліквідності;
– проводяться регулярно, кожного місяця;
– мають строк погашення, що становить 3 міс;
– здійснюються децентралізовано через національні центральні банки;
– проводяться на основі стандартних тендерів;
– усі контрагенти, що відповідають загальним критеріям участі в тендерах, можуть подавати заявки на участь у них;
– як застава можуть прийматися активи першої і другої категорій. Однак за згодою керуючої ради ЄЦБ національні центральні банки мають право накладати певні обмеження, що стосуються як розміру, так і складу застави.
3. Зворотні операції “точного настроювання”. Зворотні операції “точного настроювання” проводяться з використанням інструмента зворотних трансакцій. їх мета – вплинути на положення з ліквідністю на ринку і процентні ставки, зокрема, щоб згладити вплив несподіваних змін в обсягу ліквідності на ринку на процентні ставки. Потенційна важливість швидких дій зумовлює прагнення ЄСЦБ зберегти високий ступінь гнучкості у виборі процедур та конкретних форм даного типу операцій.
Зворотні операції “точного настроювання” мають такі особливості:
– можуть застосовуватися як для надання, так і для вилучення ліквідних засобів;
– можуть бути як регулярними, так і нерегулярними;
– мають строк погашення апріорі, що не регламентується;
– операції, що мають метою надання ліквідності, звичайно проводяться на основі швидких тендерів, хоча при цьому не виключена і можливість застосування двосторонніх процедур;
■ операції, що мають метою поглинання ліквідності, як правило, проводяться через двосторонні процедури;
– здійснюються децентралізовано через національні центральні банки (за виняткових обставин керуюча рада ЄЦБ може прийняти рішення про проведення двосторонніх обмінних операцій безпосередньо ЄЦБ);
– ЄСЦБ може відібрати обмежене число контрагентів для проведення даного типу операцій;
– як застава приймаються активи першої та другої категорій.
4. Структурні зворотні операції проводяться у формі зворотних трансакцій на відкритому ринку з метою коригування структурного положення ЄСЦБ щодо приватного сектору.
Вони характеризуються таким чином:
– здійснюються з метою надання ліквідності;
– проводяться регулярно або нерегулярно;
– мають строк погашення, що апріорі не регламентується;
– проводяться на основі стандартних тендерів;
– здійснюються децентралізовано через національні центральні банки;
– усі контрагенти, що відповідають загальним критеріям, можуть подавати заявки на участь у даному типі операцій;
– як застава приймаються активи першої та другої категорій. Залишається відкритим питання, як будуть реагувати на
Єдину кредитно-грошову політику Європейського центрального банку різні національні грошові системи. Незважаючи на досягнутий сьогодні високий ступінь інтеграції в цій галузі, розбіжності між країнами, що випливають з історичних і культурних традицій, різних рівнів соціально-економічного розвитку, структури національних господарств, психології і звичок людей, залишаються дуже значними. Тобто питання зводиться до того, чи буде німецька за своєю сутністю кредитно-грошова політика так само ефективно впливати на поведінку італійських ремісників і португальських селян, як вона впливає на поведінку німецьких промисловців і робітників. Дуже ймовірно, що реакція національних грошових структур буде асиметричною. Основна причина такої асиметрії – історично сформований різний ступінь чутливості обсягу виробництва і темпів інфляції до змін короткострокової процентної ставки.