Закон України “Про судоустрій і статус суддів” – Теліпко В. Е. – Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу

1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кожен, хто не е стороною у справі, має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото – і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду.

3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

Зміст принципу гласності і відкритості судового процесу полягає в забезпеченні кожній особі, справа якої розглядається в суді, права знати про результати її розгляду. Окрім того, згідно Закону України “Про доступ до судових рішень” зміст судових рішень, розміщений на офіційному веб-порталі судової влади, може бути доступний кожному громадянину. Це сприяє підвищенню відповідальності судді за прийняте ним рішення.

Розгляд справ у всіх судах України є відкритим. Слухання справи в закритому судовому засіданні припускається лише у випадках, установлених законом, з дотриманням при цьому всіх правил судочинства. Але навіть у цьому разі особі, стосовно якої розглядається справа в суді, гарантується право бути присутньою при проголошенні судового рішення в її справі, а також отримання його копії.

Відкритий розгляд означає встановлений процесуальним законом порядок розгляду справ у судах, при якому судові засідання проводяться відкрито з наданням реальної й рівної можливості громадянам, які цікавляться справою, бути присутніми в залі, стежити за ходом судового розгляду, конспектувати, стенографувати те, що відбувається, використовувати портативні аудіотехнічні пристрої (кіно, фото та відеозйомка із застосуванням стаціонарної апаратури провадяться тільки з дозволу суду й учасників процесу). Обмеження принципу відкритого розгляду судової справи можуть бути тільки легальні, тобто передбачені законом. Для кожного виду судочинства існують спеціальні підстави таких обмежень.

Але одна підстава є загальною для всіх видів: закрите судове засідання провадиться, коли це необхідно для забезпечення охорони державної або іншої захищеної законом таємниці. Закрите судове засідання припускається законом у таких випадках:

1) у конституційному судочинстві – коли це суперечить інтересам держави;

2) у господарському судочинстві – з метою охорони (а) державної таємниці, (б) комерційної таємниці, (в) за наявності обгрунтованого заперечення однієї або обох сторін;

3) у цивільному судочинстві – з метою (а) охорони державної або іншої захищеної законом таємниці, (б) запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, (в) забезпечення таємниці усиновлення, (г) запобігання розголошення відомостей, що принижують честь і гідність людини;

4) у кримінальному судочинстві – (а) з метою нерозголошення державної таємниці, (6) при розгляді справ про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, (в) у справах про статеві злочини, (г) з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі; д) коли цього вимагають інтереси забезпечення безпеки підсудних, потерпілих, свідків, інших осіб, що беруть участь у справі, а також членів їх сімей або близьких родичів.

Під державною таємницею розуміють вид таємної інформації, що містить відомості у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки й охорони правопорядку, розголошення яких може заподіяти шкоди життєво важливим інтересам України та які визначені у встановленому законом порядку як державна таємниця і підлягають охороні з боку держави.

Особи, молодші шістнадцяти років, допускаються в зал суду лише у випадках, коли вони є підсудними, потерпілими або свідками. Закон передбачає це обмеження з метою захисту підлітків від можливого несприятливого впливу на них судового процесу, оскільки вони через недостатню соціальну зрілість можуть неправильно сприйняти обставини розгляду справи і те, що відбувається у суді.

Закрите судове засідання припускається лише за мотивованою ухвалою суду, де вказується, чи все судове засідання буде закритим чи тільки його частина (наприклад, допит окремих свідків, оголошення документа, експертного висновку тощо). При цьому вироки, ухвали й постанови суду завжди оголошуються публічно. Слухання справи у закритому судовому засіданні здійснюється з дотриманням усіх правил судочинства.

Суть ч. 1 коментованої статті – у забезпеченні кожній особі, справа якої розглядається в суді, права знати про результати її розгляду. Ця вимога реалізується способами, передбаченими процесуальним законодавством: правом особи бути присутньою при проголошенні судового рішення у її справі; отриманням копії судового рішення тощо.

Кожна особа, яка є учасником судового розгляду, вправі бути присутньою при проголошенні судового рішення (вироку, ухвали, постанови – у кримінальній справі; рішення, ухвали, постанови – у цивільній а господарській справі; постанови – у справі про адміністративне правопорушення). Тільки у випадку коли за порушення порядку ухвалою суду особа видалена з залу судового засідання на весь час судового розгляду, вона не буває присутньою при проголошенні судового рішення. В такому разі вирок після публічного проголошення негайно оголошується підсудному.

Засудженому або виправданому в кримінальній справі, сторонам та третім особам, які не були присутні в судовому засіданні при розгляді цивільної справи, сторонам І третім особам у господарській справі суд після проголошення судового рішення направляє його копію (у кримінальній справі – протягом трьох днів, у цивільній і господарській – протягом п’яти днів з дня проголошення).

Інші особи, які є учасниками судового процесу, можуть отримати в суді копію судового рішення у їх справі за відповідним зверненням.

Якщо судове рішення було оскаржене до вищестоящої судової інстанції, про це повідомляються учасники судового розгляду, яких стосується подана апеляція чи касація, і вони вправі взяти участь у судовому засіданні, в якому буде розглядатися справа. Про результати розгляду апеляції або касації по її судовій справі особа вправі отримати інформацію також у суді першої або вищестоящої інстанції, який розглядав справу.

Розгляд справ відбувається відкрито у всіх ланках системи судів загальної юрисдикції. У відкритих судових засіданнях розглядаються як кримінальні, так і цивільні та господарські справи.

Гласність судового процесу є основною і необхідною умовою справедливого розгляду справи незалежним і безстороннім судом, а так само є забезпеченням можливостей для захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Відкритий розгляд справи означає, що кожний громадянин, якому виповнилося 16 років, вправі бути присутнім в залі судового засідання і може робити письмові нотатки. Відкритий судовий розгляд посилює громадський контроль за діяльністю суду, підвищує у суддів і у осіб, які беруть участь у справі, почуття відповідальності, забезпечує виховний вплив судового процесу,

З цією ж метою під час судового засідання може проводитись теле-, звуко-, відеозапис, кінозйомка. Проте проведення в залі судового засідання фото – і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускається з дозволу суду. Суд вирішує це питання ухвалою, враховуючи, чи не будуть вказані дії негативно впливати на нормальний перебіг судового розгляду і чи не перешкодять вони встановленню істини у справі. На нашу думку, фото – і кінозйомка, відео – і звукозапис можуть бути заборонені судом навіть у разі коли ці дії проводяться без застосування стаціонарної апаратури, якщо їх проведення перешкоджає нормальному перебігу судового засідання (наприклад, вони негативно впливають на осіб, які допитуються судом, тощо).

Частина 3 статті передбачає винятки із загального принципу гласності судового процесу: у випадках, передбачених процесуальним законодавством, справа може розглядатися у закритому судовому засіданні.

Закритий судовий розгляд є обов’язковим у справах, коли це необхідно в інтересах охорони державної таємниці, тобто інформації, яка відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну таємницю” визнана саме такою.

Крім цього, процесуальне законодавство допускає закритий судовий розгляд за вмотивованою ухвалою суду, яка виноситься за заявою осіб, що є учасниками процесу, або за ініціативою суду у випадках, вказаних у КПК, ЦПК, ГПК. Перелік випадків можливого закритого розгляду справи є обмеженим і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, у закритому судовому засіданні можуть розглядатися кримінальні справи:

1) про злочини неповнолітніх, які не досягай 16-річного віку, з тим, щоб створити необхідні сприятливі умови для одержання правдивих показань підсудного, усунути можливий негативний вплив на нього присутності публіки та інші обставини, які перешкодять встановленню істини у справі;

2) про статеві злочини – з метою охорони інтересів потерпілих і суспільної моралі;

3) з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі;

4) коли цього потребують інтереси безпеки потерпілих, свідків та інших осіб, взятих під захист у зв’язку з наявністю реальної загрози їх життю, здоров’ю, житлу чи майну.

У закритих судових засіданнях допускається розгляд також цивільних справ – з метою збереження таємниці усиновлення або з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі.

Закритий судовий розгляд справ у господарських судах допускається у випадках, коли відкритий розгляд суперечить охороні комерційної або банківської таємниці або коли сторони або одна із сторін обгрунтовано вимагають конфіденційності розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Закрите судове засідання відбувається з участю всіх осіб, які є учасниками судового розгляду, і з додержанням всіх правил судочинства. Судове рішення, яке є підсумком розгляду справи (крім справ про усиновлення), проголошується прилюдно, але в ньому суд не повинен вказувати обставини, що стали підставою для проведення закритого судового розгляду.

Перебіг судового процесу фіксується у протоколі судового засідання, який складає секретар судового засідання. Відповідно до процесуального законодавства у протоколі судового засідання відображається весь перебіг судового розгляду. Головуючий в судовому засіданні і секретар судового засідання підписують протокол.

Відсутність у справі протоколу судового засідання є істотним порушенням, яке тягне за собою скасування судового рішення,

Частина 4 статті передбачає фіксування перебігу судового процесу технічними засобами в порядку, встановленому процесуальним законом.

При розгляді кримінальної справи перебіг судового засідання фіксується за допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів у разі клопотання осіб, які є учасниками судового розгляду (ст. 198 ЦПК), або за ініціативою суду (ст. 87 КПК).

Фіксування судового процесу технічними засобами передбачено й цивільним процесуальним законодавством та господарським процесуальним законодавством (ст. 81і ГПК), але його процедура не виписана.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” – Теліпко В. Е. – Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу