Закон України “Про судоустрій і статус суддів” – Теліпко В. Е. – Розділ IV. Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції
Глава 1. Загальні положення
Стаття 64. Вимоги до кандидатів на посаду судді
1. На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
2. Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни:
1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судді;
3) які мають не зняту чи не погашену судимість.
3. Додаткові вимоги до кандидатів на посаду судді у судах вищого рівня встановлюються цим Законом.
4. Для цілей цієї статті вважається:
1) вищою юридичною освітою – вища юридична освіта, здобута в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра, а також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стажем роботи у галузі права – стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.
Професійний суддя – це громадянин України, призначений Президентом України строком на 5 років у разі, якщо він вперше рекомендований на посаду судді, або обраний безстроково Верховною Радою України, і займає штатну суддівську посаду в одному з судів України відповідного рівня спеціалізації (місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду чи Верховного Суду України).
Наявність сильної і незалежної судової влади, висока якість і ефективність правосуддя залежать від особистості судді, його світогляду, правосвідомості, юридичної підготовки, професійності, морально-етичних якостей тощо.
Від ділових, особистих, моральних якостей судді залежить, чи здатний він протистояти спробам незаконного втручання у розгляд справ або “телефонному”, “мітинговому” праву та іншим незаконним засобам впливу на суд. Високі моральні якості і правосвідомість, глибоке знання і правильне розуміння законодавства, правильне застосування законів мислення у процесі пізнання істини і прийняття рішення по суті, воля, витримка, вміння спокійно розібратися у складних питаннях, мужність, чесність, непідкупність, справедливість – це далеко не вичерпний перелік якостей, якими має володіти суддя.
Як зазначається у Кодексі професійної етики судді, затвердженому V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 р., суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги, завжди поводитись так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду.
Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати інші оплачувані посади чи виконувати якусь оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. У постанові Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” від 12 квітня 1996 р. № 4 наголошено, що чинним законодавством суддям заборонено виконувати не властиві суду функції, тому вони не можуть бути членами комітетів, комісій з боротьби зі злочинністю та залучатися до іншої роботи, якщо це може вплинути на їх незалежність при здійсненні правосуддя.
Залежно від того, до суду якого рівня претендує на посаду професійного судді кандидат, до нього висувається ряд вимог з тим, щоб суддею був призначений (обраний) громадянин, який тривалий час проживає в Україні, добре знає країну чинне законодавство, має достатній життєвий досвід і досвід правової роботи, зуміє правильно застосувати законодавство при вирішенні судових справ. Претендент на посаду судді повинен пройти конкурсний відбір і бути рекомендованим до призначення суддею відповідного суду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Зокрема, суддею місцевого суду може бути особа, яка відповідає таким вимогам: а) є громадянином України; б) не молодша двадцяти п’яти років; в) має вищу юридичну освіту; г) має стаж роботи в галузі права (на посадах слідчого, прокурора, адвоката, помічника судді, консультанта у Верховному Суді У країни, вищому спеціалізованому суді, апеляційному суді, Міністерстві юстиції України тощо) не менш як три роки; д) проживає в Україні не менш як десять років; е) володіє державною мовою.
Суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який: а) досяг на день обрання тридцяти років; б) має вищу юридичну освіту; в) має стаж роботи в галузі права не менш як п’ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді; г) володіє державною мовою; д) проживає в Україні не менш як десять років.
Суддею спеціалізованого суду може бути громадянин України, який: а) не молодший тридцяти років; б) проживає в Україні не менш як десять років; в) володіє державною мовою; г) має фахову підготовку з питань юрисдикції спеціалізованого судді, вищу освіту у відповідній галузі знань (адміністративного, господарського права); д) має стаж роботи за спеціальністю не менше п’яти років.
Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який: а) досяг на день обрання 35 років; б) має вищу юридичну освіту; в) має стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому числі на посаді судді не менш як п’ять років; г) володіє державною мовою; д) проживає в Україні не менш як десять років.
Особливі вимоги, які пред’являються до кандидатів на зайняття посади судді Конституційного Суду України, визначаються Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”.
Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України,, який: а) на день призначення досяг сорока років; б) має вишу юридичну освіту; в) має стаж роботи за фахом не менш як десять років (суддею, на посадах юридичного профілю в правоохоронних органах, наукових, навчальних та інших закладах); г) проживає в Україні протягом останніх двадцяти років; д) володіє державною мовою.
Якщо громадянин проживає в Україні з дня народження, але протягом останніх двадцяти років якийсь період проживав на території іншої країни, наприклад, працював у суді, правоохоронних органах чи у навчальному закладі іншої держави, він не може бути призначений суддею Конституційного Суду.
Такі підвищені вимоги до кандидатів на посади суддів Конституційного Суду пояснюються особливим місцем, яке займає цей Суд у судовій системі України – це єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Судді цього Суду повинні забезпечити чітке і бездоганне виконання покладених на них повноважень, справедливий, якісний і неупереджений розгляд і вирішення справ, віднесених до компетенції Конституційного Суду.
Про порядок добору кандидатів у професійні судді, їх призначення чи обрання див. главу 2 і 3 розділу IV цього Закону.
З метою виключення можливості призначення чи обрання суддею громадянина, який в силу своїх психічних чи інших захворювань або з інших причин не може здійснювати судочинство, у коментованій статті передбачено, що на посаду професійного судді не можуть бути рекомендовані особи, які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судді; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи, або які мають не зняту чи не погашену судимість. Факт визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили. Наявність хронічного психічного чи іншого захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків судді, має бути підтверджена відповідним медичним висновком чи висновком психіатричної експертизи. Наявність судимості встановлюється з вироку суду, матеріалів про звільнення особи від відбування покарання. Факт провадження дізнання, досудового слідства чи судового розгляду кримінальної справи підтверджується відповідною довідкою органу, в провадженні якого знаходиться справа.
За вчинення дисциплінарного проступку суддя притягується до дисциплінарної відповідальності, зокрема за порушення; а) законодавства при розгляді судових справ; б) вимог, які ставляться до суддів щодо несумісності: суддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої; в) обов’язків, покладених на суддю (судді зобов’язані: при здійсненні правосуддя дотримувати Конституцію та закони України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; додержувати вимоги, що ставляться до суддів, службову дисципліну та розпорядок роботи суду; не розголошувати відомості, що становлять державну, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні і для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; г) Не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.
Законом передбачена кримінальна відповідальність судді (суддів) за постановлений завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК), за недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також грубе порушення права обвинуваченого, підсудного на захист (ст. 374 КК).
Підставою для припинення повноважень судді може бути: закінчення строку, на який суддю обрано чи призначено; досягнення суддею 65-ти років; неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді; припинення громадянства; визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; смерть судді.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)