Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 2.1. Система географічної науки

2.1. Система географічної науки

Географія – наука, що зародилася в сиву давнину. Уже багато століть вона описує природу, населення і господарство різних регіонів і Землі в цілому. Тепер це вже не єдина наука, а ціла система природничих і суспільних наук. Всі вони в сукупності глибоко досліджують будову географічної оболонки нашої планети, її складових компонентів, вивчають причини розвитку тих чи інших природних явищ і процесів, аналізують соціально-економічні та екологічні проблеми тощо. Система географічних наук складається із самостійних наук, наукових дисциплін і галузевих наук.

До самостійних наук належать фізична географія, соціально-економічна географія, історія географії, картографія. Фізична географія вивчає природу поверхні Землі та її різноманітні природні комплекси. Соціально-економічна географія вивчає населення, його господарську діяльність, закономірності розміщення виробництва. Обидві ці науки є основними відгалуженнями географії. Історія географії вивчає розвиток теоретичної думки, історію географічних досліджень і відкриттів, описує етапи виникнення і формування всіх географічних наук. Картографія – наука про географічні карти, методи і процеси їх створення і використання. Зауважимо, що картографії належить особливе місце в географії, бо вона обслуговує не лише географічні науки, а і досить далекі від неї науки та галузі народного господарства – карти широко застосовують, наприклад, у військовій справі, авіації, судноплавстві, адміністративних установах.

У складі фізичної географії основними науковими дисциплінами є землезнавство, регіональна фізична географія і ландшафтознавство. Кожна з них має свій предмет вивчення. Так, землезнавство вивчає географічну оболонку Землі як цілісну систему, її будову, структуру, динаміку, розвиток і зміни під впливом господарської діяльності. Регіональна фізична географія вивчає природу різних районів Землі, в тому числі окремих материків, океанів, країн. Важливою частиною сучасної фізичної географії є ландшафтознавство, яке вивчає природні і перетворені (антропогенні) ландшафти та їх складові компоненти.

Соціально-економічна географія також складається з трьох основних дисциплін. Це – економічна і соціальна географія світу, регіональна економічна і соціальна географія та країнознавство. Кожна з цих наук має свій предмет досліджень. Так, економічна і соціальна географія світу вивчає основи географії світового виробництва, досліджує структуру, розміщення і розвиток господарства окремих країн у цілому та його основні галузі, аналізує кількісний і якісний стан населення, формулює питання теорії та виявляє закони розвитку предметів дослідження. Регіональна економічна і соціальна географія вивчає господарство країн та економічних районів (виробничо-територіальних комплексів) і зв’язки між ними. Країнознавство дає загальну характеристику природи і господарства окремих держав або великих територій. Складовою країнознавства є краєзнавство, предметом вивчення якого є малі території – їх природа, господарство, історія, побут людей і т. д.

Наука про охорону природи викристалізувалася з фізичної та економічної географії і тому поєднує питання природи та економіки. Це вчення про природні багатства та їх раціональне використання. Завдання цієї науки – забезпечити ефективне використання природних ресурсів, їх розширене відтворення, збереження цінних і зникаючих видів рослин і тварин, унікальних ландшафтів.

Питаннями охорони природи зараз активно займаються також окремі галузеві науки. Вони відокремилися від географії внаслідок нагромадження великої кількості наукових знань про Землю і у зв’язку з необхідністю глибокого вивчення різних компонентів природи та галузей господарства, а також законів розвитку природи і суспільства. Спочатку назвемо галузеві науки, які виділилися із загальної фізичної географії. Геоморфологія – наука про рельєф Землі, походження та закономірності розвитку його форм. Океанологія вивчає фізичні, хімічні, геологічні та біологічні процеси і явища у Світовому океані, дно океану, просторову диференціацію вод та вплив цих чинників на формування природи планети. Гідрологія суті вивчає водні об’єкти суші: річки, озера, болота, підземні води, льодовики. Географія грунтів досліджує закономірності поширення грунтів на земній поверхні. Біогеографія вивчає закономірності географічного поширення і розподіл на планеті рослин, тварин та їхніх угруповань, а також характер, історію формування фауни і флори окремих територій.

Соціально-економічна географія також дала початок кільком окремим галузевим наукам. Кожна з них досліджує окремі об’єкти. Географія населення вивчає територіальні закономірності формування, розміщення і розвитку населення в певному соціально-економічному і географічному середовищі, суспільна географія – особливості і закономірності територіальної організації життя суспільства в різних країнах, районах, місцевостях, природних зонах. Географія і економіка природних ресурсів вивчає природні ресурси і здійснює економічну оцінку їх у країні, області, районі або на будь-якій іншій конкретній території. Географія промисловості досліджує територіальну структуру промислового виробництва, об’єктивні закономірності і особливості розвитку промисловості в цілому і за окремими групами галузей у складі територіальних систем різного рівня. Предметом вивчення географії сільського господарства є аграрно-територіальні комплекси різних типів і районів, географії транспорту – умови, фактори і закономірності формування, функціонування і територіальної організації транспортних систем як засобу зв’язку між територіально-виробничими комплексами.

Екологія в широкому розумінні є наукою, що вивчає взаємовідносини між живими організмами і середовищем їх існування. Нині дуже великого значення набувають комплексні дослідження взаємодії природи та суспільства з метою обгрунтування раціонального використання природних ресурсів та збереження сприятливих умов для життя на нашій планеті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Загальне землезнавство – Олійник Я. Б. – 2.1. Система географічної науки