Home ⇒ 👍Загальна соціологія - Примуш М. В ⇒ Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 30.1 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види

Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 30.1 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види

Ключові поняття та терміни

– соціальне дослідження

– соціологічне дослідження

– емпіричне соціологічне дослідження

– етапи соціологічного дослідження

– види соціологічного дослідження

– соціальний моніторинг

– соціологічний моніторинг

– статистичний моніторинг

– програма соціологічного дослідження

– респондент

– опитування

– аналіз документів

– контент-аналіз

– соціологічне спостереження

– експертне дослідження

– експертне опитування

– групування соціологічної інформації

– гіпотеза соціологічного дослідження

– соціальна проблема

– об’єкт соціологічного дослідження

– предмет соціологічного дослідження

– робочий план соціологічного дослідження

– репрезентативність

– суб’єкти соціологічного дослідження

– вибірка та її види

– генерована сукупність

– анкетне опитування

– соціологічне інтерв’ю

– фокусоване групове інтерв’ю

– соціологічний експеримент

– соціологічна інформація

– коренеційний аналіз

– аналіз соціологічної

– інформації

§ 30.1 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види

Під КСД зазвичай розуміють систему логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, підпорядкованих єдиній меті: отримати точні об’єктивні дані про соціальне явище чи процес, що вивчається.

КСД – це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і індуктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища.

В цьому контексті не слід ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціологічного дослідження, як теоретичний і емпіричний, кожний з яких має свій гносеологічний статус і методологічну роль в структурі соціологічного дослідження:

– для теоретичного соціологічного дослідження вирішальне значений має глибоке узагальнення нагромадженого матеріалу в галузі соціального життя;

– у центрі емпіричних соціологічних досліджень знаходиться само нагромадження, збір фактичного матеріалу у вказаній галузі (на основі опитування, аналізу документів, спостереження, даних статистики і т. д.) і його первинна обробка, включаючи і початковий рівень узагальнення.

Що стосується відмінностей між фундаментальними і прикладними соціологічними дослідженнями, то основою для такого поділу є відмінність в цілях і завданнях, які ставляться перед ними: одні із них спрямовані на побудову і вдосконалення теорії і методології, на збагачення основ самої соціологічної науки, а інші – на вивчення практичних рекомендацій в цій галузі. I ту й іншу спрямованість можуть мати як теоретичні, так і емпіричні дослідження.

Соціологічне дослідження треба відрізняти від соціального дослідження.

Соціальними є дослідження, які проводяться і в інших суспільних науках – в економічній науці, в політології, правознавстві, етнографії, демографії, культурології, психології і т. д. Конкретно-соціологічне дослідження має ряд етапів свого здійснення, які різняться один від одного характером і змістом, формами і процедурами дослідницької діяльності.

Розрізняють такі основні види конкретно-соціологічного дослідження:

1) за метою їх проведення:

– теоретичні,

– емпіричні;

2) за частотою проведення:

– разові,

– повторні (останнє може бути когортним, панельним і моніторинговим);

3) за глибиною вивчення проблеми:

– розвідувальні,

– описові,

– аналітичні;

4) за способом забезпечення репрезентативності:

– суцільне,

– локальне,

– вибіркове;

5) за масштабом проведення:

– міжнародне,

– загальнонаціональне,

– регіональне,

– галузеве.

За умов суцільного дослідження об’єктом є вся сукупність респондентів, яка належить до якоїсь спільноти, або групи. Найбільша з таких спільнот – населення країни. Але є і більш дрібні, наприклад: персонал підприємства, мешканці невеликого міста, села тощо. Різновидністю суцільного дослідження є перепис населення. Останній перепис в Україні проводився у грудні 2001 р.

Монографічним є дослідження, спрямоване на вивчення певного соціального явища або процесу на одному об’єкті, який виступає представником цілого класу подібних об’єктів. При вибірковому дослідженні описується лише репрезентативна група.

Теоретичні дослідження спрямовані на глибоке узагальнення зібраного фактичного матеріалу та отримання на цій основі нового знання про об’єкт пізнання.

Емпіричні дослідження спрямовані на розв’язання конкретної соціальної проблеми.

Розвідувальне (або пілотажне, зондажне) дослідження – найпростіший вид соціологічного аналізу, який дозволяє розв’язувати обмежені завдання. По суті йде випробування інструментарію, тобто методичних документів: анкети, бланк-інтерв’ю, опитувального листа, карток спостереження, карток вивчення документів та ін. Програма такого дослідження спрощена, як й інструментарій. Сукупності, що обстежуються, невеликі: від 20 до 80-100 чоловік.

Розвідувальне дослідження, як правило, випереджає глибоке вивчення проблеми. В ході його уточнюються мета, гіпотези завдання, питання, їх формулювання. Проводити таке дослідження особливо важливо у тих випадках, коли проблема вивчена недостатньо або ж взагалі постає вперше. Розвідувальне дослідження дозволяє отримати оперативну соціологічну інформацію.

Найвагомішим видом соціологічного дослідження є аналітичне дослідження. Воно не лише описує елементи явища або процесу, що вивчається, але й дозволяє виявити причини, які лежать в його основі. Пошук причинно-наслідкових зв’язків – головне призначення цього дослідження. В аналітичному дослідженні вивчається сукупність багатьох чинників, що обумовлюють те або інше явище. Зазвичай їх класифікують як основні і неосновні, постійні і тимчасові, контрольовані і неконтрольовані і т. д.

Етапи конкретно-соціологічного дослідження

1. Розробка програми і робочого плану

Визначення предмета і задач дослідження, робочої гіпотези, методів дослідження, виконавців і строків

2. Підготовка до збору інформації

Розробка документів програмового збору інформації, пілотажне дослідження

3. Збір інформації

Спостереження, опитування, експеримент, вивчення документів

4. Обробка інформації

Перевірка, групування, зведення, обчислення відносних величин, побудова статистичних рядів, складання таблиць тощо

5. Оцінка результатів

Інтерпретація даних, формулювання висновків, оформлення звіту про дослідження, розробка пропозицій

6. Реалізація результатів дослідження

Аналітичне дослідження неможливе без детально розробленої програми і відпрацьованого інструментарію. Воно переважно завершує розвідувальне і описове дослідження, в ході яких збираються відомості, які дають попереднє уявлення про певні елементи соціального явища або процесу, що вивчається. Аналітичне дослідження найчастіше носить комплексний характер. За методами, які використовуються, це дослідження багатше, різноманітніше, ніж розвідувальне і описове дослідження.

Описове дослідження – більш складний вид соціологічного аналізу. З його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається. В описовому дослідженні може бути застосовано один або декілька методів збору емпіричних даних. Поєднання методів підвищує достовірність і повноту інформації, дозволяє зробити більш глибокі висновки і обгрунтовані рекомендації.

Для визначення видів КСД використовуються й інші критерії, пов’язані з формою і характером проведення дослідження. Так, в залежності від того, чи вивчається соціальне явище в статиці або в динаміці, виділяють два види соціологічного дослідження: разове і повторне.

Разове дослідження дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики якогось явища або процесу в момент його вивчення. Таку інформацію називають статичною, оскільки віддзеркалює нібито моментальний “зріз” характеристик об’єкта і не дає відповіді на питання про тенденції його змін в часі.

Повторне дослідження – це дослідження одного й того ж або різних контингентів, які проводяться декілька разів, через певні проміжки часу, в однакових або відмінних соціальних умовах. Головне в повторних дослідженнях – зіставленість досліджень.

Повторні дослідження також діляться на: когортні, панельні і лонгітюдні.

Об’єктом когортного дослідження с певна вікова група (когорта), яка залишається постійною в часі повторних досліджень.

За умов панельного дослідження обстежуються одні й ті ж люди через однакові часові інтервали (через певну кількість років, за умов здійснення якогось соціального заходу тощо).

Лонгітюдним називають дослідження, момент повторення якого визначається з врахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.

Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються в конкретному пункті, регіоні, країні в цілому. Збір даних у формі моніторингу передбачає наявність теоретичної бази і технічних засобів його здійснення.

Теоретичною базою моніторингу слугує програма збору інформації, розробка форм представлення і збереження цієї інформації, технічною – розгалужена мережа каналів зв’язку, яка охоплює всі об’єкти спостереження, великий головний обчислювальний центр і більш дрібні (обласні, районні, міські) обчислювальні центри.

Як правило, в системі моніторингу виділяють дві підсистеми: соціологічний і статистичний моніторинг. Соціологічний моніторинг є цілісною системою визначення змін в суспільстві на основі аналізу масових уявлень про них. Для цього проводяться щомісячні і щоквартальні експрес-опитування з найбільш актуальних проблем. Статистичний моніторинг – це система одержання кількісних характеристик – статистичних показників і коефіцієнтів про різні сфери суспільного життя.

Зазначимо, що в Україні з 1996 р. центром “Соціальний моніторинг” при Українському інституті соціальних досліджень видається інформаційний бюлетень, в якому публікуються дані моніторингу громадської думки населення країни.

Моніторинг громадської думки торкається соціально-політичних орієнтацій населення, його ставлення до різних суспільно-політичних інституцій, рівня життя та соціального самопочуття громадян України, їхньої думки щодо різних соціальних проблем та окремих подій суспільного життя, електоральної поведінки, рівня соціальної напруги та виміру конфліктного потенціалу населення України тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

Related posts:

  1. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 30. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА Ключові поняття та терміни – соціальне дослідження – соціологічне дослідження – емпіричне соціологічне дослідження – етапи соціологічного дослідження – види соціологічного дослідження – соціальний моніторинг – соціологічний моніторинг – статистичний моніторинг – програма соціологічного дослідження – респондент – опитування – аналіз документів – контент-аналіз – соціологічне спостереження – експертне дослідження – експертне опитування – групування […]...

  2. Соціологія – Кузьменко Т. М. – Соціологічне дослідження: види, етапи 1. Соціологічне дослідження: види, етапи. 2. Програма соціологічного дослідження, її структура та функції. 3. Методи збирання та аналізу соціологічної інформації: опитування (анкетування та інтерв’ю); аналіз документів; спостереження; експеримент; соціометрія. Соціологічне дослідження: види, етапи Розвиток емпіричних соціальних обслідувань Емпіричні дослідження мають глибоке коріння, яке сягає в прадавні часи. Практичні потреби: облік худоби, заміри кількості зерна, об’ємів […]...

  3. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 30.2 Програма і робочий план конкретно-соціологічного дослідження Під програмою КСД розуміють документ, що вмішує методо-логічні та процедурні передумови наукового пошуку. В ній викладаються, основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації. В програмі КСД реалізується зв’язок між: – соціологічними методами; – загально соціологічною теорією та соціальними фактами, що вивчаються; – суб’єктом та об’єктом соціологічного пізнання; – структурними елементами, що […]...

  4. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 14.2 Соціальна стратифікація: поняття та види В сучасному суспільстві існують групи, які мають значно більші ресурси багатства і влади, ніж інші, а отже, перебувають щодо них у більш привілейованому становищі. Іноді в буденному житті індивіди, що входять у ці групи, не уявляють собі ані розмірів та меж такої групи, ані власного статусу у цій складній соціальній системі. Однак без наукових знань […]...

  5. Соціологія – Сірий Є. В. – 1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення Тема 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИКА І ПРОЦЕДУРИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення Як і будь-яка наука, соціологія, окрім власне знань як таких, володіє засобами на їх отримання. До цієї категорії в соціології відносять як окремі методи отримання соціологічної інформації, так і систему соціологічного дослідження з усіма процедурами та етапами […]...

  6. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 16.1 Етносоціологія та предмет її дослідження Ключові поняття та терміни – етносоціологія – функції етносоціології – український народ – національність – націогенез – національний розвиток – національна ідея – плем’я – державна національна політика – націократія – етнос – титульна нація – етногенез – нація – соціологічна теорія нації – національні інтереси – національне відродження – етнічна група § 16.1 Етносоціологія […]...

  7. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 13.2 Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи Будь-яке суспільство витрачає багато зусиль для того, щоби його члени успішно засвоювали культурні надбання норми, цінності, ідеї, соціальний досвід, використовуючи для цього систему освіти, виховання різноманітні засоби підтримки культурних стандартів життєдіяльності. Особистість є причиною і наслідком усіх змін у суспільстві. Вона водночас виступає об’єктом і суб’єктом соціальних відносин, соціального розвитку. Перше обумовлено прагненням бути належним […]...

  8. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 6.2 “Соціологізм” Е. Дюркгейма як методологія наукового дослідження суспільства Як узагальнююче поняття, що виражає основні принципи теорії і методології соціології Дюркгейма, виступає поняття “соціологізм”. За Дюркгеймом, соціальна реальність включена в загальний універсальний природний порядок, і вона настільки ж грунтовна, а головне “реальна”, як і інші види реальності (біологічна, психологічна, економічна), а тому, як І останні, розвивається відповідно до визначених законів. З метою розуміння дюркгеймівського […]...

  9. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ Ключові поняття та терміни – соціальні знання – соціологічна думка – соціологія – протосоціологія – контівська ієрархія наук – соціальна динаміка – соціальна статика – індустріальна соціологія – структурний функціоналізм – феноменологічна соціологія – етнометодологія – структуралізм – технократизм – органічний напрямок в соціології – органічна солідарність – соціологічний психологізм – біхевіоризм – Чиказька школа […]...

  10. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 17.2 СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПЕРЕМІЩЕНЬ, СПОСОБУ ЖИТТЯ Постійним предметом дослідження соціологів є соціальний склад і соціальні переміщення в місті. У м. Києві в 70-і і 80-і роки проводилося масштабне дослідження соціальних переміщень. Було виявлено, що в м. Києві тільки 37 % жителів складають ті, хто в ньому народився, 27 % переїхали в Київ з інших міст, 36 % вихідці із села. Тобто […]...

  11. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 21.2 Основні етапи становлення християнської церкви як соціальної організації Формування інституту церкви в християнстві повною мірою відбиває загальні закономірності соціальної інституціоналізації культових систем. Християнська церква як соціальний інститут оформляється в Римській імперії в II-V ст. нової ери. Корені цього явища закладені не в особливому віровченні, а полягають в особливостях соціальних, економічних, політичних, ідеологічних умов розвитку римського суспільства на даному історичному етапі. В II столітті […]...

  12. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 19.2 Види та функції соціальних інститутів Кожен інститут виконує свою, характерну для нього соціальну функцію. Сукупність цих соціальних функцій складається в загальні соціальні функції соціальних інститутів як визначених видів соціальної системи. Ці функції дуже різноманітні. Соціологи різних напрямків прагнули якось класифікувати їх, представити у вигляді визначеної упорядкованої системи. Найбільш повну і цікаву класифікацію подала так звана “інституціональна школа”. Представники інституціональної школи […]...

  13. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 10.2 Види і форми соціальних змін В історії соціології чітко просліджується явна перевага еволюціонізму, що стоїть на позиціях визнання оптимальним поступової, більш-менш плавної та повільної зміни і розвитку суспільства, та такого, що розглядає революційні суспільні перетворення, як відхилення від нормального, природного ходу історії, як її аномалію. Це знайшло своє вираження в тому, що за більш ніж півторасотрічний розвиток даної науки лише […]...

  14. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 1.3 Функції соціології Різноманітність зв’язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує. Функції (від лат. funkcio – виконання, призначення) соціологічної науки ззовні такі самі, як і в інших суспільних науках, але їх зміст у кожної науки свій. Основні функції соціології – теоретична; – описова; – інформаційна; – прогностична; – пізнавальна; – […]...

  15. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 29.1 Поняття суспільної думки, її відмінність від оцінного судження, знання, переконання, настрою Ключові поняття та терміни – суспільна думка – настрій – судження – монізм – соціальна зрілість – соціальна спрямованість – соціальна напруженість – референдум – загальнонаціональне опитування § 29.1 Поняття суспільної думки, її відмінність від оцінного судження, знання, переконання, настрою Роль суспільної думки завжди зростає в складні переломні епохи людської історії. У сучасних умовах у […]...

  16. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 18.1 Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції Ключові поняття та терміни – конфлікт – соціологія конфлікту – суб’єкти конфлікту – предмет конфлікту – об’єкт конфлікту – конфліктна ситуація – конфліктна взаємодія – наслідки конфлікту – причини конфлікту – інституалізація конфліктів – умови конфлікту – управління конфліктами – методи розв’язання конфліктів – стратеги виходу з конфлікту – принципи поведінки суб’єктів конфлікту – профілактика […]...

  17. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 1.1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук Ключові поняття та терміни – наука – соціологія – мікросоціологія – макросоціологія – об’єкт соціології – теоретична соціологія – прикладна соціологія – емпірична соціологія – фундаментальна соціологія – закони соціології – соціологічне значення – спеціальна соціологічні течії – соціологічні течії середнього рівня – категорії соціології – соціальне – методи соціології – функції соціології – структура […]...

  18. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВА СУСПІЛЬНА НАУКА Ключові поняття та терміни – наука – соціологія – мікросоціологія – макросоціологія – об’єкт соціології – теоретична соціологія – прикладна соціологія – емпірична соціологія – фундаментальна соціологія – закони соціології – соціологічне значення – спеціальна соціологічні течії – соціологічні течії середнього рівня – категорії соціології – соціальне – методи соціології – функції соціології – структура […]...

  19. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 13.1 Поняття особистості. Особливості соціологічного аналізу особистості Ключові поняття та терміни – людина – індивід – особистість – особа – індивідуальність – структура особистості – соціальні типи особистості – рольові вимоги – соціалізація – соціальний престиж – спрямованість особистості – соціальна адаптація – статус здобутий – цінності – соціальна норма – девіантна поведінка – потреби – рольові вимоги – соціалізація – агенти […]...

  20. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 30.3 Методи збору соціологічної інформації Найдавнішим і найпоширенішим способом одержання соціологічної інформації є метод вивчення документів, які є в будь-якому цивілізованому суспільстві. Під документом в соціології розуміють ті або інші джерела, які містять інформацію про соціальні факти і явища суспільного життя, про ті або інші соціальні суб’єкти, що функціонують в суспільстві. Аналіз документів дає соціологу можливість побачити важливі сторони соціальної […]...

  21. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 19.1 Поняття “соціальний інститут”. Інституціоналізація громадського життя Ключові поняття та терміни – соціальний інститут – функціоналізм – феноменологія – дисфункція – сім’я – шлюб – рольовий конфлікт – адаптація – структура сім’ї – демографічна політика – моногамія – полігамія – полігінія – неповна сім’я – молода сім’я § 19.1 Поняття “соціальний інститут”. Інституціоналізація громадського життя Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут […]...

  22. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 6. СОЦІОЛОГІЯ ЯК ОБ’ЄКТИВНИЙ АНАЛІЗ “СОЦІАЛЬНИХ ФАКТІВ”. Е. ДЮРКГЕЙМ Ключові поняття та терміни – соціальна сфера – соціальна проблема – соціологізм – соціальна реальність – діхотомія – антипсихологізм – самогубство – соціальна статика – соціальні факти – соціальна морфологія – соціальна фізіологія – загальна соціологія – солідарність – соціальна інтеграція – аномія § 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології Е. Дюркгейма В історії соціології […]...

  23. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 1.2 Предмет, структура та метод соціології Ключові поняття та терміни – наука – соціологія – мікросоціологія – макросоціологія – об’єкт соціології – теоретична соціологія – прикладна соціологія – емпірична соціологія – фундаментальна соціологія – закони соціології – соціологічне значення – спеціальна соціологічні течії – соціологічні течії середнього рівня – категорії соціології – соціальне – методи соціології – функції соціології – структура […]...

  24. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 2.2 Соціологія марксизму Важливою віхою на історичному шляху становлення соціології стало соціологічне вчення Карла Маркса (1818 – 1883 pp.) і його соратника Фрідріха Енгельса (1820 – 1895 рр.), що спиралося на створене ними діалектико-матеріалістичне розуміння історії. На цій основі вони збагатили соціальну теорію, зробивши марксизм одним із найвпливовіших, соціальних вчень XIX і особливо XX ст. Незважаючи на те, […]...

  25. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 22.3 Соціологія праці й управління та менеджмент При розгляді взаємозв’язку соціології праці та управління з іншими науками про працю виникає ще одна важлива й актуальна проблема. Йдеться про менеджмент, його розгортання та впровадження в умовах переходу нашої країни до ринку. Першим спробував обгрунтувати головні засади наукового менеджменту американський інженер Ф.-В. Тейлор. Система Тейлора заклала основи наукової організації праці, вимагала нової організації управління, […]...

  26. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 13. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Ключові поняття та терміни – людина – індивід – особистість – особа – індивідуальність – структура особистості – соціальні типи особистості – рольові вимоги – соціалізація – соціальний престиж – спрямованість особистості – соціальна адаптація – статус здобутий – цінності – соціальна норма – девіантна поведінка – потреби – рольові вимоги – соціалізація – агенти […]...

  27. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 5.1 Методологія соціологічного пізнання М. Вебера Ключові поняття та терміни – соціологічне пізнання – ідеальний тил – соціальна дія – цілераціональна дія – суспільні інститути – раціоналізація – політична соціологія – панування – нація – протестантизм § 5.1 Методологія соціологічного пізнання М. Вебера М. Вебер (1864 – 1920 pp.) належить до числа тих універсально освічених умів, яких, на жаль, стає усе […]...

  28. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 5. ТЕОРІЯ “СОЦІАЛЬНОЇ ДІЇ” М. ВЕБЕРА Ключові поняття та терміни – соціологічне пізнання – ідеальний тил – соціальна дія – цілераціональна дія – суспільні інститути – раціоналізація – політична соціологія – панування – нація – протестантизм § 5.1 Методологія соціологічного пізнання М. Вебера М. Вебер (1864 – 1920 pp.) належить до числа тих універсально освічених умів, яких, на жаль, стає усе […]...

  29. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 11. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ Ключові поняття та терміни – політика – публічна влада – політична система – політична соціологія – соціологічний аналіз – правова держава – громадянське суспільство – політична поведінка § 11.1 Об’єкт і предмет політично соціології Термін “політика” належить до числа найбільш уживаних. Ми говоримо про внутрішню і зовнішню політику, про економічну, соціальну, культурну, демографічну, екологічну й […]...

  30. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 28.2 Місце економічної культури в економічній соціології Особливе місце в економічній соціології займає вивчення економічної культури суспільства взагалі та виробників і споживачів, особливо управлінського персоналу зокрема. Рівень, зміст економічної культури останніх суттєво зумовлює рівень і зміст управління трудовою поведінкою. Під економічною культурою розуміють сукупність соціальних цінностей і норм, які є регуляторами економічної поведінки людей і виконують роль соціальної пам’яті суспільства економічного розвитку. […]...

  31. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 28.3 Взаємозв’язок економічної соціології з іншими науками Особливе місце в економічній соціології займає вивчення економічної культури суспільства взагалі та виробників і споживачів, особливо управлінського персоналу зокрема. Рівень, зміст економічної культури останніх суттєво зумовлює рівень і зміст управління трудовою поведінкою. Під економічною культурою розуміють сукупність соціальних цінностей і норм, які є регуляторами економічної поведінки людей і виконують роль соціальної пам’яті суспільства економічного розвитку. […]...

  32. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології Ключові поняття та терміни – право – соціальні норми – системно-нормативна природа – законодавство – правосвідомість – соціологія права – кримінальне право – юридичний позитивізм – правовий персонал § 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології У розділі загальної соціології уже відзначалося, що суспільство – це організована, упорядкована і саморегулююча спільність людей, дії, взаємодії і […]...

  33. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 7. ІНТЕГРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ П. СОРОКІНА Ключові поняття та терміни – соціальний простір – соціальний статус – соціальна мобільність – соціальна стратифікація – соціокультурна динаміка – соціокультурний феномен – соціальна взаємодія – інтеракція § 7.1 Теорія соціальної мобільності Вихідним моментом дослідження соціальної мобільності в Сорокіна виступає поняття “соціальний простір”, яке трактується ним як “деякий всесвіт, що складається з народонаселення Землі”. Цей […]...

  34. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 29.2 Функції суспільної думки. Критерії і показники соціальної зрілості Суспільна думка виконує цілий ряд функції, у тому числі: – оцінну, – орієнтуючу, – виховну, – регулятивну, – функцію соціального контролю, – функцію регламентації. Усі вони є моментами основної функції регулювання. Суспільна думка впливає не тільки своєю оцінкою, але і визнанням певної цінності, що міститься в ній. Вона орієнтує, виробляє установку на формування певних якостей, […]...

  35. Загальна соціологія – Примуш М. В. – Тема 12. СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА Ключові поняття та терміни – право – соціальні норми – системно-нормативна природа – законодавство – правосвідомість – соціологія права – кримінальне право – юридичний позитивізм – правовий персонал § 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології У розділі загальної соціології уже відзначалося, що суспільство – це організована, упорядкована і саморегулююча спільність людей, дії, взаємодії і […]...

  36. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 22.2 Зв’язок соціології та управління з іншими науками про працю Вивчення закономірностей трудової діяльності людини з урахуванням того важливого місця, що займає у суспільстві праця, свідчить, що багатосторонність різних аспектів її впливу на життя людей є предметом ряду наук як несоціологічного так і соціологічного профілю. Економіка праці – наука, що вивчає механізми дії економічних закономірностей у галузі організації праці, ефективності її використання, відтворення та розподілу […]...

  37. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 11.1 Об’єкт і предмет політично соціології Ключові поняття та терміни – політика – публічна влада – політична система – політична соціологія – соціологічний аналіз – правова держава – громадянське суспільство – політична поведінка § 11.1 Об’єкт і предмет політично соціології Термін “політика” належить до числа найбільш уживаних. Ми говоримо про внутрішню і зовнішню політику, про економічну, соціальну, культурну, демографічну, екологічну й […]...

  38. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 4.2 Формальна соціологія Г. Зіммеля Типологічний аналіз соціальних відносин і проблем розвитку аналітичної, формальної соціології були в значній мірі і предметом інтересів Г. Зіммеля (1858 – 1918 pp.) основоположника так званої формальної соціології. Філософська і соціологічна творчість Зіммеля розгорнулася в епоху “кризи культури” – на схрещенні різноманітних старих і нових ідей та тенденцій. Саме як виразник цих кризових і суперечливих […]...

  39. Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології Е. Дюркгейма Ключові поняття та терміни – соціальна сфера – соціальна проблема – соціологізм – соціальна реальність – діхотомія – антипсихологізм – самогубство – соціальна статика – соціальні факти – соціальна морфологія – соціальна фізіологія – загальна соціологія – солідарність – соціальна інтеграція – аномія § 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології Е. Дюркгейма В історії соціології […]...

  40. Соціальна географія – Шевчук Л. Т. – Соціологічне дослідження У програмі соціологічного дослідження повинні бути сформульовані його мета і завдання. Мета соціологічного дослідження – це, по суті, очікуваний результат дослідження, який досягається внаслідок розв’язання головного завдання або важливої проблеми. За змістом мета може формулюватися як теоретична (коли передбачається отримання нових знань про функціонування та розвиток досліджуваного об’єкта, його структуру, зв’язки з іншими об’єктами), методична […]...

Загальна соціологія – Примуш М. В. – § 30.1 Конкретно-соціологічне дослідження: поняття, етапи, види
«
»