Загальна психологія – Сергєєнкова О. П. – Види уяви, їх особливості

Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками.

Загальна психологія   Сергєєнкова О. П.   Види уяви, їх особливості

Рис. 2.6.3. Види уяви

Мимовільною Є така уява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети чи події

Так, під впливом розповіді викладача створюються нові образи, відбувається їх роз’єднання або поєднання. При читанні художнього твору в уяві без спеціального наміру виникають образи героїв твору, час та місцевість, в якій відбуваються події.

Мимовільна уява зумовлюється потребами і почуттями. Голодна людина уявляє смачні страви, в спеку уява приносить людині прохолоду.

Довільна уява Скеровується спеціальною метою створити образ певного об’єкта, можливої ситуації

Митець, який створює новий музичний твір, зображує образ літературного героя або картину, використовує довільну уяву. Вчитель на уроці, пропонуючи учням уявити якусь історичну подію, певну місцевість, подорожуючи по карті, також викликає в школярів довільну уяву.

Активна уява Завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання

Процес збереження інформації в головному мозку має динамічний характер, тобто відбувається поступова зміна змісту матеріалу і взаємопереміщення його елементів. Цей процес відображає активну уяву. Звідси – інтуїція, прозріння. Активна уява спрямована переважно назовні, визначається і контролюється волею і може бути відтворюючою (репродуктивною) або творчою.

Пасивна уява Протікає без постановки мети, виявляється в хворобливих фантазіях, маренні, інколи – в ілюзії життя, де людина говорить, діє уявно

Пасивна уява може викликатися людиною довільно. Це-Марення, тобто образи, які не спрямовані на втілення їх в життя. Якщо марення переважають в уяві людини, то це свідчить про її пасивність, бездіяльність, а можливо, і дефективність розвитку особистості.

Для виникнення пасивної уяви велике значення має емоційний стан людини. Пасивна мимовільна уява виникає в стані афекту, під час сну.

Залежно від характеру (або результатів) діяльності Людини уява буває відтворююча (репродуктивна) і творча.

Відтворююча (репродуктивна) уява Базується на створенні образів предметів, явищ, які наявні в дійсності, або відтворенні наочної картини чи картини подумки на основі опису (з визначеним ступенем точності)

Так, у конструктора-винахідника, який створює нову машину, уява творча, а в інженера, який за словесним описом або кресленням створює образ цієї машини, – репродуктивна. Читаючи навчальну й художню літературу, людина відтворює за допомогою уяви те, що в ній відображено.

Творча уява Базується на самостійному створенні образів об’єктів, які не існують в наш час, або відтворенні оригінальної модифікації вже наявного об’єкта, явища; це нестандартний образ раніше описаного, прочитаного, сприйнятого

Творча уява активізується там, де людина відкриває щось нове, знаходить нові способи праці, створює нові, оригінальні, цінні для суспільства матеріальні та духовні цінності.

Творча і репродуктивна уява взаємопов’язані й переходять одна в одну.

Уява проявляється в різній за змістом діяльності, тому розрізняють такі види уяви: художня, технічна, наукова тощо. Усі ці види уяви мають свої особливості.

У художній уяві переважають чуттєві (зорові, слухові тощо) образи, надзвичайно детальні та яскраві. Різні види художньої уяви мають свої специфічні особливості, які проявляються при створенні образів художньої уяви, коли переважає той чи інший аналізатор: слуховий – у композитора, зоровий – у художника тощо.

Технічна уява Створює образи просторових відношень у вигляді геометричних фігур із застосуванням їх у різних комбінаціях подумки.

Наукова уява Втілюється в плануванні й проведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, узагальнювати емпіричний матеріал тощо. Наукова уява допомагає знайти нові, ще невідомі ланки в системі фактів. Уява відтворює образ предметів та явищ, що сприймалися раніше, чи створює нові образи та ситуації, які раніше не виникали. Тобто механізм роботи уяви базується на основі тих образів, що має людина, але ці образи постають в нових неочікуваних зв’язках і сполученнях.

Особливим видом уяви є мрія.

Мрія – це уява бажаного майбутнього

Фізіологічні основи процесів уяви. Форми уяви

У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Фізіологічним підгрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв’язків, які виникали раніше у процесі відображення людиною об’єктивної реальності. Для виникнення нового образу потрібно, щоб раніше утворені системи зв’язків, структура яких була детермінована характером об’єктів, що сприймалися, розпалися і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що активізувалися в діяльності людини.

Діяльність уяви тісно пов’язана з емоціями, невіддільними від творення нового образу. Це дає підстави говорити про те, що механізми процесу уяви розташовані не лише в корі великих півкуль головного мозку, а й у підкоркових центрах. Експериментально доведено, що імпульси, які надходять до підкоркових відділів мозку, активізують діяльність кори великих півкуль, сприяють виробленню плану дій, що має важливе значення при створенні нових образів.

Образи об’єктів безпосередньо пов’язані з емоційною сферою особистості, її почуттями. Необережно сказане лікарем слово може викликати у вразливого пацієнта відповідні симптоми захворювання.

Нетактовне слово вчителя може викликати в учня нервовий розлад. Специфічним проявом впливу образів уяви на рухову сферу особистості є Ідеомоторні акти. Дослідженнями встановлено, що коли людина уявляє рух якоїсь частини свого тіла, але не виконує самої дії, то в м’язах, які повинні цей рух здійснювати, фіксуються слабкі імпульси, аналогічні тим, що реєструються при реальному виконанні рухів. Ідеомоторними актами як засобами ідеального моделювання дій, які належить виконати, широко користуються спортсмени, танцюристи та ін.

Тренери рекомендують своїм вихованцям перед виконанням вправи зробити це подумки, уявивши вправу, рух від початку до кінця. Таке “програмування” поліпшує результати їх реального виконання.

Патології мозкової діяльності (внаслідок високої температури тіла, дії наркотичних речовин, алкогольного сп’яніння тощо) призводять до Галюцинацій.

Синтез образів у процесах уяви здійснюються у різних Формах:

Хвороби такого походження називаються Ятрогенією

Галюцинації можуть бути зоровими, слуховими, тактильними, соматичними

Загальна психологія   Сергєєнкова О. П.   Види уяви, їх особливості

Рис. 2.6.4. Форми уяви

Велику роль у створенні образів уяви відіграє Практична діяльність. Доки створений образ існує лише в “голові”, він не завжди до кінця зрозумілий. Втілюючи цей образ к малюнку чи моделі, людина перевіряє його реальність.

Уява – це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності. Її розвиток вимагає нагромадження відповідного досвіду і вироблення вміння подумки сполучати образи в нові поєднання і комбінації, вміння уявляти можливі зміни дійсності. Такі вміння утворюються поступово і потребують залучення особистості до різнобічної діяльності. В процесі розвитку особистості розвивається і уява. Чим більше людина бачила, чула, переживала, тим більше вона знає й уміє і тим продуктивнішою буде активність її уяви – основа будь-якої діяльності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Загальна психологія – Сергєєнкова О. П. – Види уяви, їх особливості