Вчення про вищу нервову діяльність розкриває науково-природничі підвалини відчуттів. І. М. Сеченов та І. П. Павлов своїми дослідженнями показали, що відчуття – це своєрідні рефлекторні дії, фізіологічним підгрунтям яких є нервові процеси, що виникають
Вчення про вищу нервову діяльність розкриває науково-природничі підвалини відчуттів. І. М. Сеченов та І. П. Павлов своїми дослідженнями показали, що відчуття – це своєрідні рефлекторні дії, фізіологічним підгрунтям яких є нервові процеси, що виникають
Кожний різновид відчуттів виникає і функціонує за своїми специфічними, властивими лише йому закономірностями. Але є й загальне у відчуттях, властиве кожному з описаних різновидів відчуттів. Серед спільних властивостей відчуттів головні – якість, інтенсивність і
Кожний різновид відчуттів виникає і функціонує за своїми специфічними, властивими лише йому закономірностями. Але є й загальне у відчуттях, властиве кожному з описаних різновидів відчуттів. Серед спільних властивостей відчуттів головні – якість, інтенсивність і
Чутливість аналізаторів людини до дії подразників зумовлена їх психофізіологічними характеристиками, особливостями структури, будови і важливості для життєвих функцій. Проте відображувальні можливості аналізаторів не є константними, незмінними. Доведено, що наші відчуття змінюються й розвиваються під
Ключові поняття теми: Сприймання, предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність, апперцепція, ілюзія, сприймання простору” сприймання руху, сприймання часу, спостереження, спостережливість, конвергенція, акомодація, диспарантні точки, синкретичне сприймання Поняття про сприймання Безпосередньо контактуючи з навколишнім світом, людина
Ключові поняття теми: Сприймання, предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність, апперцепція, ілюзія, сприймання простору” сприймання руху, сприймання часу, спостереження, спостережливість, конвергенція, акомодація, диспарантні точки, синкретичне сприймання Поняття про сприймання Безпосередньо контактуючи з навколишнім світом, людина
Ключові поняття теми: Сприймання, предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність, апперцепція, ілюзія, сприймання простору” сприймання руху, сприймання часу, спостереження, спостережливість, конвергенція, акомодація, диспарантні точки, синкретичне сприймання Поняття про сприймання Безпосередньо контактуючи з навколишнім світом, людина
Важливою умовою успішного сприймання об’єктів дійсності є його вибірковість. Вибірковість предмета сприймання зумовлюється потребами та інтересами людини, необхідністю в знаннях, професійною спрямованістю тощо. Головні властивості сприймання – предметність, цілісність, структурність, константність та осмисленість. Предметність
Найбільш важливі умови адекватного сприймання – це спостереження та спостережливість. Вони яскраво виявляються при довільному цілеспрямованому сприйманні. Спостереження найбільш точно відрізняє довільне сприймання від мимовільного. Найхарактерніший показник спостереження – тривале, цілеспрямоване зосередження уваги на
Ключові поняття теми: Мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення Поняття про мислення Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів
Ключові поняття теми: Мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення Поняття про мислення Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів
Щоб зрозуміти певний предмет, треба бути обізнаним з фактами, які його характеризують. Перехід від фактів існування предметів до розкриття їхньої суті, узагальнюючих висновків відбувається за допомогою ряду розумових і практичних дій. Розумові дії –
Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів і понять. Судження – це форма мисленого відображення об’єктивної дійсності, яка полягає в тому, що ми стверджуємо наявність або відсутність ознак, властивостей або відносин
Результатом мислення є розуміння людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності. Розуміння – це складна аналітико-синтетична діяльність мозку, спрямована на розкриття внутрішньої сутності предметів, процесів і явищ, на усвідомлення зв’язків, стосунків, залежностей, які в ній
Результатом мислення є розуміння людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності. Розуміння – це складна аналітико-синтетична діяльність мозку, спрямована на розкриття внутрішньої сутності предметів, процесів і явищ, на усвідомлення зв’язків, стосунків, залежностей, які в ній
Предметом мислення людини є пізнавальні завдання, які мають різне змістове підгрунтя і зумовлюють різне співвідношення предметно-дійових, перцептивно – образних та поняттєвих компонентів в їх розв’язанні. Залежно від цього розрізняють три головних різновиди мислення: наочно-дійове,
Мислення різних людей підлягає загальним психологічним закономірностям і водночас характеризується індивідуальними особливостями. Відмінності в мисленні виявляються в різноманітних його якостях. Індивідуальні відмінності мислення людей зумовлені передусім особливостями їх життя, характером діяльності, навчанням. Певний вплив
Ключові поняття теми: Пам’ять, асоціація, запам’ятовування, відтворення, впізнання, згадування, пригадування, персеверація, ремінісценція, образна пам’ять, словесно-логічна пам’ять, емоційна пам’ять, рухова пам’ять, оперативна пам’ять, короткочасна пам’ять, довготривала пам’ять Поняття про пам’ять Враження, які одержує людина, відображаючи
Ключові поняття теми: Пам’ять, асоціація, запам’ятовування, відтворення, впізнання, згадування, пригадування, персеверація, ремінісценція, образна пам’ять, словесно-логічна пам’ять, емоційна пам’ять, рухова пам’ять, оперативна пам’ять, короткочасна пам’ять, довготривала пам’ять Поняття про пам’ять Враження, які одержує людина, відображаючи
Ключові поняття теми: Пам’ять, асоціація, запам’ятовування, відтворення, впізнання, згадування, пригадування, персеверація, ремінісценція, образна пам’ять, словесно-логічна пам’ять, емоційна пам’ять, рухова пам’ять, оперативна пам’ять, короткочасна пам’ять, довготривала пам’ять Поняття про пам’ять Враження, які одержує людина, відображаючи
Залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири різновиди пам’яті, а саме: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну. Образна пам’ять виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних
Залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири різновиди пам’яті, а саме: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну. Образна пам’ять виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних
Відтворення – один із головних процесів пам’яті. Воно є показником міцності запам’ятовування і водночас наслідком цього процесу. Засадовою для відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку. Найпростіша
Відтворення – один із головних процесів пам’яті. Воно є показником міцності запам’ятовування і водночас наслідком цього процесу. Засадовою для відтворення є активізація раніше утворених тимчасових нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку. Найпростіша
Кожна особистість має індивідуальні відмінності пам’яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності. У процесах пам’яті індивідуальні відмінності виявляються в швидкості, точності, міцності запам ‘ятовування та готовності до відтворення. Швидкість запам’ятовування визначається кількістю
12. Увага Ключові поняття: Увага, уважність, осередок оптимального збудження, домінанта, орієнтувальний рефлекс, взаємна індукція, мимовільна увага, довільна увага, після довільна увага, зовнішня увага, внутрішня увага, обсяг уваги, стійкість уваги, розподіл уваги, переключення уваги, коливання
12. Увага Ключові поняття: Увага, уважність, осередок оптимального збудження, домінанта, орієнтувальний рефлекс, взаємна індукція, мимовільна увага, довільна увага, після довільна увага, зовнішня увага, внутрішня увага, обсяг уваги, стійкість уваги, розподіл уваги, переключення уваги, коливання
12. Увага Ключові поняття: Увага, уважність, осередок оптимального збудження, домінанта, орієнтувальний рефлекс, взаємна індукція, мимовільна увага, довільна увага, після довільна увага, зовнішня увага, внутрішня увага, обсяг уваги, стійкість уваги, розподіл уваги, переключення уваги, коливання
Увага, як показали дослідження, детермінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, зумовлених подразниками, що впливають на чуття організму, і внутрішніми установками та психічними станами. Ідеї І. П. Павлова про орієнтувально-рефлекторну діяльність організму,
У психології розрізняють мимовільну, довільну та після довільну увагу. Усі різновиди уваги тісно пов’язані між собою і за певних умов переходять одні в одних. Мимовільна увага виникає несподівано, незалежно від свідомості, непередбачене, за умов
В увазі виокремлюють такі її характерні властивості: зосередженість, або концентрація уваги, стійкість, переключення, розподілення та обсяг. Ці властивості є головною передумовою продуктивності праці, навчання, спортивної та іншої діяльності особистості. У практиці ці властивості виявляються
Ключові поняття теми: Почуття, емоції, стенічні почуття, астенічні почуття, чуттєвий тон, настрої, афекти, пристрасті, стреси, фрустрація, моральні почуття, інтелектуальні почуття, естетичні почуття, праксичні почуття Поняття про емоції і почуття Діяльність людини, її поведінка завжди
Ключові поняття теми: Почуття, емоції, стенічні почуття, астенічні почуття, чуттєвий тон, настрої, афекти, пристрасті, стреси, фрустрація, моральні почуття, інтелектуальні почуття, естетичні почуття, праксичні почуття Поняття про емоції і почуття Діяльність людини, її поведінка завжди
Емоції і почуття являють собою складну реакцію організму, в якій беруть участь майже всі відділи нервової системи. Емоції і почуття, як і всі інші психічні процеси, мають рефлекторне походження. Фізіологічним механізмом емоцій є діяльність
Емоції і почуття являють собою складну реакцію організму, в якій беруть участь майже всі відділи нервової системи. Емоції і почуття, як і всі інші психічні процеси, мають рефлекторне походження. Фізіологічним механізмом емоцій є діяльність
Емоційні стани та форми їх виявлення детермінуються здебільшого соціальними чинниками, але, з’ясовуючи природу їх виникнення, не можна ігнорувати й деякі природжені особливості людини. Багатство емоційних станів виявляється у формі настроїв, афектів, стресів, фрустрацій, пристрастей.
У пізнавальній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони являють собою відображення переживання людиною свого ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні. Рівень духовного
Ключові поняття теми: Уява, довільна уява, мимовільна уява, випереджальне відображення, репродуктивна уява, творча уява, мрія, дисоціація, аглютинація, акцентування, гіперболізація, схематизація, типізація Поняття про уяву Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї
Ключові поняття теми: Уява, довільна уява, мимовільна уява, випереджальне відображення, репродуктивна уява, творча уява, мрія, дисоціація, аглютинація, акцентування, гіперболізація, схематизація, типізація Поняття про уяву Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї
Ключові поняття теми: Уява, довільна уява, мимовільна уява, випереджальне відображення, репродуктивна уява, творча уява, мрія, дисоціація, аглютинація, акцентування, гіперболізація, схематизація, типізація Поняття про уяву Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї
Ключові поняття теми: Уява, довільна уява, мимовільна уява, випереджальне відображення, репродуктивна уява, творча уява, мрія, дисоціація, аглютинація, акцентування, гіперболізація, схематизація, типізація Поняття про уяву Відображаючи дійсність, людина не лише сприймає те, що на неї
Як і всі інші психічні процеси, уява – це функція кори великих півкуль головного мозку. Фізіологічним підгрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв’язків, які виникали раніше в процесі відображення людиною об’єктивної дійсності.
Створення людиною образів нових об’єктів зумовлене потребами її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають перед нею, активізуються деякі залишки попередніх вражень і утворюються нові комбінації асоційованих зв’язків. Цей процес набуває різної складності
Створення людиною образів нових об’єктів зумовлене потребами її життя та діяльності. Залежно від завдань, що постають перед нею, активізуються деякі залишки попередніх вражень і утворюються нові комбінації асоційованих зв’язків. Цей процес набуває різної складності
Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистості, від усього її психічного життя. Особлива роль у створенні образів уяви належить зацікавленням, потребам, світогляду особистості, що наповнюють її духовний світ. З діяльністю уяви пов’язане формування ряду
Ключові поняття теми: Воля, мимовільна дія, довільна дія, вольове зусилля, вольова дія, затримка, бажання, потяг, водіння, боротьба мотивів, прийняте рішення, сила волі, безвілля, абулія Поняття про волю Воля – психічний процес свідомої і цілеспрямованої
Ключові поняття теми: Воля, мимовільна дія, довільна дія, вольове зусилля, вольова дія, затримка, бажання, потяг, водіння, боротьба мотивів, прийняте рішення, сила волі, безвілля, абулія Поняття про волю Воля – психічний процес свідомої і цілеспрямованої
У вольовій діяльності розрізняють довільні та мимовільні дії. Дія – одна із складових діяльності людини, яка нею умотивовується і відповідає певній меті. Дія завжди спрямована на досягнення певної мети. Цілісна дія (за теорією П.
Вольову діяльність людини визначає свідомо сформульована мета. Діючи, людина ставить завдання, планує його виконання, добирає засоби його розв’язання. Щоб успішно навчатися, людина повинна усвідомлювати мету навчання, свої шкільні завдання, вміти організувати їх виконання, бути
Сторінка 3 з 6«12345...»Остання »