Юридична психологія – Александров Д. О. – Teмa 5. Психологічна характеристика масовидної поведінки

1. Специфіка та основні види масовидних форм активності громадян.

2. Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу.

3. Склад агресивного натовпу та основні етапи його розвитку.

4. Заходи соціально-психологічного впливу на поведінку натовпу.

Кожна людина з моменту народження знаходиться у певному соціальному середовищі, розвивається і виховується у різних соціальних групах. Людська поведінка постійно є об’єктом соціального контролю, а моделі поведінки виникають та закріплюються в спілкуванні. Особливості поведінки багато в чому залежить від того, що особистість діє немовби в символічному оточенні і намагається бути саме такою, як від неї чекають, якою ЇЇ хочуть бачити.

Але існують обставини, коли особа з тих чи інших причин перестає зважати на соціальне оточення, на прийняті в суспільстві норми і правила поведінки. Змінюються не тільки особливості перебігу психічної діяльності, а й дії, вчинки, поведінка в цілому Один із таких прикладів – масовидна (в англомовній літературі – позаколективна) поведінка, спричинена перебуванням у великих, як правило, неорганізованих групах людей.

Психологічне вивчення феномену масовидної поведінки має досить давню історію. На початку XX ст. Г. Тард, Г. Лебон, С. Сіге-ле, У. Мак-Дугал, С. Московічі здійснили перші спроби надати характеристику одного з найбільш небезпечних різновидів масовидних форм вияву активності громадян – агресивного натовпу; В. М. Бехтерєвим у Росії створені засади соціально-психологічних досліджень масовидної поведінки.

У вітчизняній науці важливу роль для розв’язання проблем у галузі масовидних явищ відіграли дослідження, що здійснювалися в межах юридичної психології, зокрема, Г. П. Предвєчного, С. К. Рощина – визначення психологічних феноменів і різновидів натовпу; Л. І. Казміренко, А. В. Серьогіна – аналіз причин та динаміки його формування і розвитку; Б. Ф. Поршнева, Б. Д. – Паригіна, Г. М. Андреєвої. Т. М. Малкової – характеристика механізмів впливу на учасників неорганізованого масовидного скупчення.

Але сучасний рівень теоретичної розробленості проблеми не можна вважати достатнім. Це, передусім, пов’язане з тим, що причини виникнення та форма прояву масовидних явищ швидко видозмінюються залежно від соціальної ситуації. У суспільствах перехідного періоду, коли загострюється конфлікт між потребами людей і реальними можливостями їх задоволення, рівень соціальної напруженості досить значний. Тому навіть організований масовий виступ або повсякденна ситуація, що зачіпає інтереси багатьох громадян, можуть призвести до соціального вибуху. Він завжди виникає зненацька і має надзвичайно динамічний перебіг – отже, спланувати та кваліфіковано провести його дослідження практично неможливо.

Звичайно, поведінку натовпу можна вивчати ретроспективно, систематизуючи та узагальнюючи враження його безпосередніх учасників. Але при цьому слід зважати, що вони, як правило, фрагментарні та значною мірою емоційно забарвлені: перебуваючи в натовпі, людина не може залишатися безсторонньою, вона заражається загальним настроєм (навіть якщо повністю виключити ймовірність свідомої тенденційності зацікавлених осіб). Можливості ж використання традиційних методів юридичної психології (спостереження, експеримент, бесіда, тестування) в умовах масового скупчення людей обмежені або зовсім відсутні.

1. Специфіка та основні види масовидних форм активності громадян

Масовидні форми вияву активності – це поведінка великих груп людей, що виникає внаслідок безпосередньої або опосередкованої психічної взаємодії між ними на основі загальних або схожих інтересів, має аналогічні зовнішні прояви і регулюється соціальними нормами лише частково або не регулюється зовсім.

До них відносяться: масовидні явища та організована чи неорганізована масовидна поведінка.

Суб’єктом масовидних явищ є сукупність осіб, які не мають безпосередніх контактів між собою, але об’єднані певним загальним інтересом (мода, масові міграції, релігійні уподобання та ін.). Організована масо видна поведінка представлена Публікою, санкціонованими мітингами та демонстраціями, коли присутні дотримуються заздалегідь визначених норм і правил і керуються раціональними приписами. Неорганізована масовидна поведінка – це натовп, учасники якого знаходяться в стані емоційного збудження і характеризуються готовністю до негайної дії.

За визначенням Б. Ф. Поршнева, натовп – це велика група людей, ні зовнішньо, ні внутрішньо не організованих, об’єднаних лише прагненням до негайної дії. Учасники натовпу стають спільністю лише тією мірою, якою вони охоплені однаковою негативною, руйнівною емоцією щодо якихось осіб, настанов, подій. Натовп робить спільністю те, що він “проти”, що він “проти них”.

Із цього визначення можна зробити висновок, що натовп – не будь-яке масове скупчення людей, а лише сукупність емоційно збуджених, найчастіше – агресивно налаштованих громадян; це неорганізована спільність, що, однак, не виключає можливості наявності в ній організованої групи (ядра), яке провокує й спрямовує індивідуальну агресивність присутніх.

Натовп є соціально небезпечною формою масовидної поведінки, оскільки його учасники порушують громадський порядок, створюють загрозу для громадської безпеки, можуть проявляти непокору або протидіяти законним вимогам представників влади, що набуває в окремих випадках характеру адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів (групові порушення громадського порядку, масові безпорядки).

Натовп виникає за наявності масових скупчень громадян, серед яких можна виділити такі найбільш розповсюджені різновиди:

“випадкове” – люди збираються внаслідок залучення уваги до певної екстраординарної події (пожежі, дорожньо-транспортної пригоди, бійки на вулиці тощо), контакти між ними спонтанні та невпорядковані. Вони виявляють інтерес до того, що відбувається, 1 можуть активно діяти (наприклад, надавати Допомогу потерпілим);

“споглядальне” (публіка, вболівальники) – люди збираються для перегляду чи “співучасті” в цікавій для них події; їхня поведінка може бути незвичною за формою, надто емоційною, навіть зухвалою, але за своєю суттю вона не агресивна і не має на меті порушення громадського порядку;

“рятівне”- виникає як реакція на небезпечну чи незрозумілу ситуацію; завжди супроводжується підвищеною активністю, спрямованою на уникнення небезпеки;

“протестне” (“мітингове”) – люди випадково чи навмисне збираються для демонстрації своєї незгоди зі словами чи вчинками певних офіційних (посадових) осіб.

Всі зазначені та інші різновиди масових скупчень громадян за певних обставин можуть перерости, трансформуватися в діючий натовп. Такі трансформації відбуваються внаслідок сукупного впливу чинників (наприклад, обмеженість простору, відсутність достовірної інформації, вікові та соціально-психологічні особливості учасників, розповсюдження чуток зацікавленими особами, тощо).

Діючий натовп може проявлятися у наступних його різновидах: 1) екстатичний – велика група людей, які перебувають у стані несамовитості внаслідок взаємного емоційного зараження, що поступово та ритмічно зростає (рок-концерти, масові релігійні ритуали тощо). Підвищений емоційний фон, надзвичайно високий показник інтеграції учасників зумовлюють тут високий рівень потенційної готовності до негайних активних дій за наявності навіть незначного поштовху;

2) панічний – більшість учасників несподівано або поступово впадають у стан жаху та розпачу, починають поводитися ідентично і рухатися в тому напрямі, що видається їм шляхом до уникнення небезпеки, причому її реальність чи уявність не має при цьому значення;

3) грабіжницький – його представники об’єднані прагненням до досягнення корисливої мети, негайного задоволення певних потреб за рахунок перерозподілу матеріальних благ у суспільстві (“бунт бідних проти багатих”). Вони знаходяться в критичному стані емоційної збудженості та напруженості, переживаючи почуття власної могутності і безкарності;

4) агресивний – велика група людей, які намагаються вирішити ті чи інші проблеми за допомогою насильства, що може мати випадковий та невпорядкований характер (наприклад, пошкодження транспорту), але частіше спрямоване на досягнення певної мети (насильницькі дії стосовно конкретної особи чи групи осіб).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Юридична психологія – Александров Д. О. – Teмa 5. Психологічна характеристика масовидної поведінки