Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як “ансамбль” взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід містить у собі різноманітні взаємозалежні методи, певним чином пов’язані між собою, серед яких один або декілька є

Методологічний підхід є одним із головних компонентів парадигми і розглядається як “ансамбль” взаємозалежних наукових методів. Методологічний підхід містить у собі різноманітні взаємозалежні методи, певним чином пов’язані між собою, серед яких один або декілька є

За допомогою методології синергетичного підходу державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких грунтується на випадкових процесах, особливо в їх кризових, нестабільних станах. Понятійний апарат цього підходу складають поняття не рівноваги,

За допомогою методології синергетичного підходу державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких грунтується на випадкових процесах, особливо в їх кризових, нестабільних станах. Понятійний апарат цього підходу складають поняття не рівноваги,

За допомогою методології синергетичного підходу державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких грунтується на випадкових процесах, особливо в їх кризових, нестабільних станах. Понятійний апарат цього підходу складають поняття не рівноваги,

За допомогою методології синергетичного підходу державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких грунтується на випадкових процесах, особливо в їх кризових, нестабільних станах. Понятійний апарат цього підходу складають поняття не рівноваги,

За допомогою методології синергетичного підходу державно-правові явища досліджуються як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких грунтується на випадкових процесах, особливо в їх кризових, нестабільних станах. Понятійний апарат цього підходу складають поняття не рівноваги,

Методи юриспруденції являють собою певні “цеглинки” або “інструменти” методологічних підходів. Метод як засіб пізнання є способом відбиття і відтворення в мисленні досліджуваного предмета. Застосування науково обгрунтованих методів є важливою умовою одержання нових істинних наукових

Під конкретними методами юридичних наук розуміється сукупність принципів, прийомів, правил, способів і засобів дослідження конкретних об’єктів (явищ, предметів, фактів). Вони є сукупністю частини пізнавальних прийомів, певною їх комбінацією, набір яких залежить від природи об’єкта

Юридична наука складається із сукупності окремих юридичних дисциплін (юридичних наук), кожна з яких вивчає свої визначені аспекти, сторони, проблеми права і держави. Юридична наукова дисципліна – це система наукових знань, вид наукової діяльності, особливості

1. Юридичні науки Теоретичного та історичного профілю 1.1. Теорія держави і права. Теорія держави і права – це фундаментальна загальнотеоретична юридична наука, що досліджує головні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права, розробляє

3.1. Криміналістика – юридична наукова дисципліна, що розробляє систему спеціальних прийомів, методів і засобів збирання, фіксації, дослідження і використання судових доказів, які застосовуються органами дізнання і слідства для розкриття, розслідування і попередження злочинів, використовуються

1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54 академії, 153 інститути, а також 653 вищих заклади освіти I-II рівнів

1. Система юридичної освіти в Україні В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54 академії, 153 інститути, а також 653 вищих заклади освіти I-II рівнів

Основні шляхи удосконалення вищої юридичної освіти в Україні залежать від напрямків реформування системи вищої освіти і, зокрема, передбачають: 1. Розробку стратегічних напрямів розвитку вищої юридичної освіти, відповідних концепцій, програм тощо. 2. Удосконалення: ¨ мережі

Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон’юнктури ринку праці та світового досвіду, обумовлює необхідність переходу до ступеневої системи освіти, що базується на суб’єктно-діяльнісному підході щодо встановлення

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: ¨ призначення освітньо-професійної програми підготовки фахівця; ¨ сфери використання освітньо-професійної програми підготовки фахівця; ¨ розподілу змісту освітньо-професійної програми та тривалості навчання; Нормативного

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з: ¨ призначення освітньо-професійної програми підготовки фахівця; ¨ сфери використання освітньо-професійної програми підготовки фахівця; ¨ розподілу змісту освітньо-професійної програми та тривалості навчання; Нормативного

Вищі заклади юридичної освіти поділяються на такі види: Університет – багатопрофільний вищий заклад освіти, який: ¨ здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, юридичних та інших напрямів науки, техніки

Головними завданнями вищого закладу юридичної освіти є: ¨ провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну, методичну діяльність; ¨ забезпечення умов для оволодіння системою знань про людину, природу і суспільство; формування соціально зрілої,

Основними структурними підрозділами вищого закладу юридичної освіти є: ¨ третього і четвертого рівнів акредитації – інститути, факультети, кафедри, курси тощо; ¨ першого і другого рівнів акредитації – відділення. Інститут створюється з метою більш ефективної

З метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника у вищих закладах юридичної освіти функціонує студентське самоврядування. Основними завданнями органів

З метою забезпечення виконання студентами своїх обов’язків та захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника у вищих закладах юридичної освіти функціонує студентське самоврядування. Основними завданнями органів

Права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу визначаються Законом України “Про освіту”, Положенням про державний вищий заклад освіти, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. МЬ 1074, Статутом і Правилами внутрішнього

¨ дотримання законодавства, моральних, етичних норм; ¨ систематичне й глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня; ¨ додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти; ¨ виконання вимог навчального плану в