5.1. Вступ Теза проте, що право Співтовариства являє собою особливий правовий порядок, була прийнята із самого початку тими, хто брав участь у його розробці та реалізації. Важчим було завдання визначити точні взаємовідносини між правом
5.1. Вступ Теза проте, що право Співтовариства являє собою особливий правовий порядок, була прийнята із самого початку тими, хто брав участь у його розробці та реалізації. Важчим було завдання визначити точні взаємовідносини між правом
5.1. Вступ Теза проте, що право Співтовариства являє собою особливий правовий порядок, була прийнята із самого початку тими, хто брав участь у його розробці та реалізації. Важчим було завдання визначити точні взаємовідносини між правом
5.1. Вступ Теза проте, що право Співтовариства являє собою особливий правовий порядок, була прийнята із самого початку тими, хто брав участь у його розробці та реалізації. Важчим було завдання визначити точні взаємовідносини між правом
5.1. Вступ Теза проте, що право Співтовариства являє собою особливий правовий порядок, була прийнята із самого початку тими, хто брав участь у його розробці та реалізації. Важчим було завдання визначити точні взаємовідносини між правом
Загальні положення Одним із факторів, що відрізняють право Співтовариства від права інших міжнародних організацій, є його вплив на фізичну особу. На відміну від ООН, Всесвітньої торговельної організації, Організації економічного співробітництва і розвитку, які є
Загальні положення Одним із факторів, що відрізняють право Співтовариства від права інших міжнародних організацій, є його вплив на фізичну особу. На відміну від ООН, Всесвітньої торговельної організації, Організації економічного співробітництва і розвитку, які є
Завдяки критеріям, розробленим Судом Європейських Співтовариств, з’явилася можливість наділяти прямою дією значну кількість положень Договору. В нашому розпорядженні недостатньо місця для того, щоб окремо описати кожне з них. Однак, оцінюючи пряму дію положень Договору,
Оскільки ст. 189 ДЗЄС вказує, що регламенти ЄС мають загальне застосування, є цілісно обов’язковими і мають пряме застосування в усіх державах-членах, не викликає сумніву той факт, що регламенти переважно мають пряму дію. До того
Оскільки ст. 189 ДЗЄС вказує, що регламенти ЄС мають загальне застосування, є цілісно обов’язковими і мають пряме застосування в усіх державах-членах, не викликає сумніву той факт, що регламенти переважно мають пряму дію. До того
Оскільки ст. 189 ДЗЄС вказує, що регламенти ЄС мають загальне застосування, є цілісно обов’язковими і мають пряме застосування в усіх державах-членах, не викликає сумніву той факт, що регламенти переважно мають пряму дію. До того
Оскільки ст. 189 ДЗЄС вказує, що регламенти ЄС мають загальне застосування, є цілісно обов’язковими і мають пряме застосування в усіх державах-членах, не викликає сумніву той факт, що регламенти переважно мають пряму дію. До того
Впровадження права Співтовариства може бути повністю реалізовано тільки за наявності чіткого розуміння того, як норми права Співтовариства можуть стати частиною правового порядку держав-членів. Повністю розглянути цей аспект за допомогою лише принципу прямої дії неможливо,
Впровадження права Співтовариства може бути повністю реалізовано тільки за наявності чіткого розуміння того, як норми права Співтовариства можуть стати частиною правового порядку держав-членів. Повністю розглянути цей аспект за допомогою лише принципу прямої дії неможливо,
Очевидно, у читача, складалося враження, що у відносинах між правом Співтовариства і національним правом панівною є тенденція до зміщення центру ваги від національних органів влади до інституцій Співтовариства. Власне, саме так це й було
Виникнення проблеми За умови заснування Співтовариства на дійсно федеральній моделі, навряд чи виникло б питання щодо того, як право Європейського Союзу має бути пристосованим до національних конституційних систем. Нікому й ніколи не спадало на
Виникнення проблеми За умови заснування Співтовариства на дійсно федеральній моделі, навряд чи виникло б питання щодо того, як право Європейського Союзу має бути пристосованим до національних конституційних систем. Нікому й ніколи не спадало на
Виникнення проблеми За умови заснування Співтовариства на дійсно федеральній моделі, навряд чи виникло б питання щодо того, як право Європейського Союзу має бути пристосованим до національних конституційних систем. Нікому й ніколи не спадало на
Як уже згадувалося, підхід Сполученого Королівства до міжнародних договорів виходить із дуалістичного принципу. (Хоча слід зазначити, що британські суди постійно намагаються тлумачити національне законодавство в такий спосіб, щоб воно відповідало міжнародним зобов’язанням країни.) Тому
Як уже згадувалося, підхід Сполученого Королівства до міжнародних договорів виходить із дуалістичного принципу. (Хоча слід зазначити, що британські суди постійно намагаються тлумачити національне законодавство в такий спосіб, щоб воно відповідало міжнародним зобов’язанням країни.) Тому
6.1. Вступ Будь-які матеріальні права і обов’язки без ефективних засобів судового захисту мають дуже незначну практичну цінність для тих, чиїх інтересів вони стосуються. Без таких засобів зацікавлені сторони майже повністю залежать від доброї волі
6.1. Вступ Будь-які матеріальні права і обов’язки без ефективних засобів судового захисту мають дуже незначну практичну цінність для тих, чиїх інтересів вони стосуються. Без таких засобів зацікавлені сторони майже повністю залежать від доброї волі
6.1. Вступ Будь-які матеріальні права і обов’язки без ефективних засобів судового захисту мають дуже незначну практичну цінність для тих, чиїх інтересів вони стосуються. Без таких засобів зацікавлені сторони майже повністю залежать від доброї волі
6.1. Вступ Будь-які матеріальні права і обов’язки без ефективних засобів судового захисту мають дуже незначну практичну цінність для тих, чиїх інтересів вони стосуються. Без таких засобів зацікавлені сторони майже повністю залежать від доброї волі
6.1. Вступ Будь-які матеріальні права і обов’язки без ефективних засобів судового захисту мають дуже незначну практичну цінність для тих, чиїх інтересів вони стосуються. Без таких засобів зацікавлені сторони майже повністю залежать від доброї волі
6.1. Вступ Будь-які матеріальні права і обов’язки без ефективних засобів судового захисту мають дуже незначну практичну цінність для тих, чиїх інтересів вони стосуються. Без таких засобів зацікавлені сторони майже повністю залежать від доброї волі
Загальні питання Стаття 173 ДЗЄС містить положення про судовий перегляд актів Співтовариства за процедурою, через яку вони можуть бути скасовані. Незважаючи на обмеження умов, згідно з якими фізична особа може подавати позови про визнання
В одному з перших рішень, які торкалися цього питання у справі Plaumann, Суд отримав можливість визначити загальний критерій даної вимоги. У цій справі позивачем був один із ЗО німецьких імпортерів, який оскаржив відмову Комісії
В одному з перших рішень, які торкалися цього питання у справі Plaumann, Суд отримав можливість визначити загальний критерій даної вимоги. У цій справі позивачем був один із ЗО німецьких імпортерів, який оскаржив відмову Комісії
В одному з перших рішень, які торкалися цього питання у справі Plaumann, Суд отримав можливість визначити загальний критерій даної вимоги. У цій справі позивачем був один із ЗО німецьких імпортерів, який оскаржив відмову Комісії
Як тільки позивач пройде процедуру прийнятності, він повинен довести, що акт оскаржується на одній з підстав для перегляду, вказаних у ст. 173 ДЗЄС. Цими підставами є: а) відсутність компетенції; б) порушення суттєвих вимог процесуального
Загальні питання Оскільки Договір про заснування Європейського Співтовариства містить механізм для забезпечення виконання державами-членами своїх зобов’язань згідно з правом Співтовариства, до нього включені положення, спрямовані на те, щоб інституції Співтовариства діяли згідно з вимогами
Загальні питання Оскільки Договір про заснування Європейського Співтовариства містить механізм для забезпечення виконання державами-членами своїх зобов’язань згідно з правом Співтовариства, до нього включені положення, спрямовані на те, щоб інституції Співтовариства діяли згідно з вимогами
Загальні питання Оскільки Договір про заснування Європейського Співтовариства містить механізм для забезпечення виконання державами-членами своїх зобов’язань згідно з правом Співтовариства, до нього включені положення, спрямовані на те, щоб інституції Співтовариства діяли згідно з вимогами
Процедура, описана нижче, не є позовом як таким у повному розумінні цього терміна, оскільки йдеться лише про непряме оскарження акта Співтовариства, зроблене в ході судового розгляду, в межах якого не розглядається питання про скасування
Процедура, описана нижче, не є позовом як таким у повному розумінні цього терміна, оскільки йдеться лише про непряме оскарження акта Співтовариства, зроблене в ході судового розгляду, в межах якого не розглядається питання про скасування
Основною нормою, що визначає позадоговірну відповідальність Співтовариства, є ст. 215 ДЗЄС, яка вказує: Уразі виникнення позадоговірної відповідальності Співтовариство відповідно до загальних принципів права, спільних для правових систем усіх держав-членів, відшкодовує збитки, заподіяні його інституціями
Основною нормою, що визначає позадоговірну відповідальність Співтовариства, є ст. 215 ДЗЄС, яка вказує: Уразі виникнення позадоговірної відповідальності Співтовариство відповідно до загальних принципів права, спільних для правових систем усіх держав-членів, відшкодовує збитки, заподіяні його інституціями
Основною нормою, що визначає позадоговірну відповідальність Співтовариства, є ст. 215 ДЗЄС, яка вказує: Уразі виникнення позадоговірної відповідальності Співтовариство відповідно до загальних принципів права, спільних для правових систем усіх держав-членів, відшкодовує збитки, заподіяні його інституціями
Тут необхідно встановити як те, що відповідач мав певне зобов’язання, так і те, що це зобов’язання він порушив. Обидва елементи були наявні в рішенні у справі Stanley Adams. У цій справі позивачем був службовець
Тут необхідно встановити як те, що відповідач мав певне зобов’язання, так і те, що це зобов’язання він порушив. Обидва елементи були наявні в рішенні у справі Stanley Adams. У цій справі позивачем був службовець
7.1. Вступ Право ЄС принципово спрямовано на захист приватної особи, яка заохочується впроваджувати його та покладатися на нього в національних судах. Однак, якщо дозволити останнім тлумачити і застосовувати право Співтовариства незалежно один від одного
7.1. Вступ Право ЄС принципово спрямовано на захист приватної особи, яка заохочується впроваджувати його та покладатися на нього в національних судах. Однак, якщо дозволити останнім тлумачити і застосовувати право Співтовариства незалежно один від одного
7.1. Вступ Право ЄС принципово спрямовано на захист приватної особи, яка заохочується впроваджувати його та покладатися на нього в національних судах. Однак, якщо дозволити останнім тлумачити і застосовувати право Співтовариства незалежно один від одного
Загальні питання Майже неспростовним є той факт, що час від часу перед Судом у контексті процедури прийняття преюдиційних тлумачень постають питання, що виникають із застосування національного права і національних процедур судочинства, принаймні як результат
Загальні питання Майже неспростовним є той факт, що час від часу перед Судом у контексті процедури прийняття преюдиційних тлумачень постають питання, що виникають із застосування національного права і національних процедур судочинства, принаймні як результат
Інша проблема, що може виникнути в цьому відношенні, полягає в питанні, чи може національний суд, який зобов’язаний рішенням, виданим вищим судовим органом, звертатися за преюдиційним тлумаченням? Саме це питання стало “яблуком незгоди” в справі
Інша проблема, що може виникнути в цьому відношенні, полягає в питанні, чи може національний суд, який зобов’язаний рішенням, виданим вищим судовим органом, звертатися за преюдиційним тлумаченням? Саме це питання стало “яблуком незгоди” в справі
Загальні питання Ст. 177 ДЗЄС (абз. 3) визначає, що національні суди зобов’язані звертатися до СЄС у випадках, коли будь-яке питання ставиться у справі, що вже розглядається судом чи трибуналом держави-члена, рішення якого не підлягає
Загальні питання Ст. 177 ДЗЄС (абз. 3) визначає, що національні суди зобов’язані звертатися до СЄС у випадках, коли будь-яке питання ставиться у справі, що вже розглядається судом чи трибуналом держави-члена, рішення якого не підлягає
Сторінка 3 з 7«12345...»Остання »