Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Графіка
Графіка (гр. graphіke від graphd “пишу, креслю, малюю”) – 1) сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків); 2) розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між графемами і звуками. Букви певної мови складають її
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Орфографія. Принципи орфографії
Графіка (гр. graphіke від graphd “пишу, креслю, малюю”) – 1) сукупність усіх засобів письма (всіх букв і допоміжних знаків); 2) розділ мовознавства, який вивчає співвідношення між графемами і звуками. Букви певної мови складають її
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 3. Лексика і фразеологія
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos “такт, що стосується слова” і logos “наука”) – розділ науки про мову, який вивчає лексику (словниковий склад мови). Лексикологія суттєво відрізняється від
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 3.1. Слово та його значення
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos “такт, що стосується слова” і logos “наука”) – розділ науки про мову, який вивчає лексику (словниковий склад мови). Лексикологія суттєво відрізняється від
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Лексикологія. Розділи лексикології
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos “такт, що стосується слова” і logos “наука”) – розділ науки про мову, який вивчає лексику (словниковий склад мови). Лексикологія суттєво відрізняється від
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Слово як одиниця мови. Слово і лексема
Хоч будь-яка людина без філологічної освіти легко може виділити в чужому чи своєму мовленні слова (поняття слова стихійно наявне в свідомості всіх носіїв мови), однак дати визначення слова дуже важко. Є безліч визначень слова,
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Значення слова
Лексичне значення – історично закріплена в свідомості людей спів* віднесеність слова з певним явищем дійсності. Це зв’язок певного звучання з певним поняттям, почуттям, волевиявленням тощо, “відоме відображення предмета, явища чи відношення у свідомості…, яке
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 3.2. Лексико-семантичні категорії
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos “один” і sema “знак”), а слова з
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Полісемія
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos “один” і sema “знак”), а слова з
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Омонімія
Омоніми (від гр. homos “однаковий” і onyma “ім’я”) – слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Наприклад: ключ1 “знаряддя для замикання і відмикання замка” і ключ2 “джерело”, точити1 “обробляти на токарному верстаті” і
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Синонімія
Синоніми few гр. synônymos “однойменний”) – слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. Наприклад: веселка, райдуга; фонтан, водограй; врода, краса, красота, вродливість, ліпота; мить, момент; метелиця, заметіль, сніговійниця, сніговиця, завірюха, хуртовина, хурделиця;
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Антонімія
Антоніми (від rp. ant і “проти’ й ônyma “ім’я”) – різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день – ніч, жар – холод, радість – горе, важкий – легкий, падати
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія
Антоніми (від rp. ant і “проти’ й ônyma “ім’я”) – різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день – ніч, жар – холод, радість – горе, важкий – легкий, падати
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 3.3. Лексико-семантична система мови
Поняття лексико-семантичної системи Слова в мові існують не ізольовано. Вони об’єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значеннєвість визначається цим місцем, бо семантичний зміст
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Поняття лексико-семантичної системи
Поняття лексико-семантичної системи Слова в мові існують не ізольовано. Вони об’єднані за спільністю значень у групи, мікросистеми. Кожне слово в своїй мікросистемі має певне місце, і його значеннєвість визначається цим місцем, бо семантичний зміст
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Словниковий склад мови
Лексико-семантична система мови має польовий характер, тобто її структура організована за принципом поля, в якому є центр із його ядром і периферія. Польова структура лексико-семантичної системи передбачає неоднорідний і нерівноцінний її склад. До лексико-семантичної
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 3.4. Історичні зміни словникового складу мови
Причини історичних змін у лексиці Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами – найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші — з’являються. Змінюються й значення
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Причини історичних змін у лексиці
Причини історичних змін у лексиці Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами – найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші — з’являються. Змінюються й значення
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Архаїзми
Причини історичних змін у лексиці Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами – найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші — з’являються. Змінюються й значення
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Неологізми
Неологізми (від rp. neos “новий” і logos ‘слово”) – нові слова, що виникли з пам’яті людей, які їх використовують. Наприклад: беркутівець “член спецпідрозділу “Беркут”, унсовець “член організації УНСО”, посадовець “посадова особа”, білобратчик “член релігійної
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Запозичення
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Тому в кожній мові, крім “своїх”, є “чужі”, тобто запозичені слова. Так, скажімо,
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Історична лексикологія та етимологія
Історична лексикологія – розділ мовознавства, який вивчає історію лексичного складу мови – його формування й розвиток, історію слів та їх значень, зміни в різних групах слів. З історичною лексикологією тісно пов’язана етимологія. Етимологія (від
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 3.5. Фразеологія
Поняття фразеології Фразеологія (від гр. phrasis “вираз” і logos “наука”) – 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Предметом фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Поняття фразеології
Поняття фразеології Фразеологія (від гр. phrasis “вираз” і logos “наука”) – 1) сукупність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Предметом фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Класифікація фразеологізмів
Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація фразеологізмів за ступенем злютованості їх компонентів, яку розробив французький мовознавець Ш. Баллі і доповнив російський мовознавець В. В. Виноградов (1894-1969). За цією класифікацією фразеологізми поділяють на фразеологічні
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 3.6. Лексикографія
Поняття лексикографії Лексикографія (від гр. lexikos “словниковий” або lexicon “словниковий запас igrapho “пишу”) – розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників. Це наука, яка має практичне застосування. Словники необхідні для вивчення рідної
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Поняття лексикографії
Поняття лексикографії Лексикографія (від гр. lexikos “словниковий” або lexicon “словниковий запас igrapho “пишу”) – розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників. Це наука, яка має практичне застосування. Словники необхідні для вивчення рідної
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Типи словників
Поняття лексикографії Лексикографія (від гр. lexikos “словниковий” або lexicon “словниковий запас igrapho “пишу”) – розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників. Це наука, яка має практичне застосування. Словники необхідні для вивчення рідної
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Одномовні словники
Тлумачні словники. У цих словниках розкривається (тлумачиться) значення слів. У слові позначається наголос, вказується на його граматичні й стилістичні властивості. До кожного значення наводиться ілюстративний матеріал (приклади вживання з художньої та іншої літератури). Є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Багатомовні словники
У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови. Найчастіше це двомовні словники. їх створюють для цілей перекладу й активно використовують при вивченні іноземної мови. Прикладом
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 4. Граматика
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від лат. grammatike techne “письмове мистецтво”) – 1) будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від лат. grammatike techne “письмове мистецтво”) – 1) будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови
4.1. Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови Граматика (від лат. grammatike techne “письмове мистецтво”) – 1) будова мови (система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Граматичне значення
Граматичне значення – узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові регулярне (стандартне) вираження. Так, слова весна, літо, парк, робітник, праця, голубінь мають значення предметності; добрий,
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Граматичні категорії
Граматична категорія – система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин (граматичних форм із однорідним значенням). Для того щоб констатувати, що в якійсь мові є певна граматична категорія, потрібно, щоб був ряд форм, об’єднаних якимсь
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 4.2. Морфема і словоформа
Поняття морфеми Морфема (від гр. morphe “форма”) – мінімальна двостороння одиниця мови. Так, наприклад, у слові рука виділяються дві морфеми – рука. Звукосполучення рук вважається окремою морфемою тому, що за цим звукокомплексом (планом вираження)
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Поняття морфеми
Поняття морфеми Морфема (від гр. morphe “форма”) – мінімальна двостороння одиниця мови. Так, наприклад, у слові рука виділяються дві морфеми – рука. Звукосполучення рук вважається окремою морфемою тому, що за цим звукокомплексом (планом вираження)
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Види морфем
Морфеми поділяються на сегментні й несегмевтні. Сегментні морфеми – морфеми, які виділяються шляхом сегментування (членування) лінійної одиниці – слова. Сегментні морфеми, в свою чергу, поділяються на корені й афікси. Корінь – сегментна частина, що
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Морфеміка
Морфеміка – розділ мовознавства, який вивчає типи й структуру морфем. Об’єктом дослідження морфеміки є морфеми, їх формальні видозміни (аломорфи) та їх лінійне поєднання. Морфеміка вивчає: 1) види морфем за їх місцем у слові та
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Граматична форма слова
Морфеміка – розділ мовознавства, який вивчає типи й структуру морфем. Об’єктом дослідження морфеміки є морфеми, їх формальні видозміни (аломорфи) та їх лінійне поєднання. Морфеміка вивчає: 1) види морфем за їх місцем у слові та
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 4.3. Способи вираження граматичних значень
Граматичні значення виражаються різними матеріальними засобами (суфіксами, префіксами, закінченнями тощо). Ці засоби об’єднуються на основі спільних характеристик у групи, які називаються способами. Для всіх мов світу граматичні способи зводяться до таких: 1) афіксація; 2)
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Синтетичні способи вираження граматичних значень
Граматичні значення виражаються різними матеріальними засобами (суфіксами, префіксами, закінченнями тощо). Ці засоби об’єднуються на основі спільних характеристик у групи, які називаються способами. Для всіх мов світу граматичні способи зводяться до таких: 1) афіксація; 2)
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Аналітичні способи вираження граматичних значень
До аналітичних способів належить вираження граматичного значення за допомогою службових слів, інтонації та порядку слів. Спосіб службових слів. Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники, післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, “пусті слова”,
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Історична змінність способів і засобів вираження граматичних значень
До аналітичних способів належить вираження граматичного значення за допомогою службових слів, інтонації та порядку слів. Спосіб службових слів. Службовими словами, які виражають граматичні значення, є артиклі, прийменники, післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, “пусті слова”,
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 4.4. Частини мови
Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови Частини мови – великі за обсягом класи слів, об’єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. Частини мови – одне з найважливіших понять у граматиці. Без
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови
Поняття частин мови. Критерії виділення частин мови Частини мови – великі за обсягом класи слів, об’єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. Частини мови – одне з найважливіших понять у граматиці. Без
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – З історії питання про частини мови
Майже всі сучасні граматичні концепції частин мови беруть свій початок з античної (давньогрецької). Частини мови – калька з давньогрецького mere tu logu чи безпосередньо латинського partes orationis, де partes – “частини”, а oratio –
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Частини мови в різних мовах
Майже всі сучасні граматичні концепції частин мови беруть свій початок з античної (давньогрецької). Частини мови – калька з давньогрецького mere tu logu чи безпосередньо латинського partes orationis, де partes – “частини”, а oratio –
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Характеристика основних частин мови
Кожна частина мови характеризується специфічними ознаками. Іменник має граматичне значення предметності, яке реалізується в категоріях роду, числа та відмінка (за наявності тих категорій у мові). У деяких мовах (германських, романських, болгарській та ін.) іменнику
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 4.5. Словосполучення і речення
Поняття словосполучення. Типи словосполучень Словосполучення – два чи більше повнозначних слів, об’єднаних синтаксичним зв’язком. ” <> “* Наприклад: студентські збори, зустріч товариша, політ на Місяць, співати весело, хлопці та дівчата; новий, гарний і дешевий;