Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Уйгурська (східна) група
До неї належать кримсько-татарська, карачаєво-балкарська, караїмська, казахська, ногайська, каракалпацька, киргизька, кумицька, алтайська та половецька мови. Кримсько-татарська мова функціонує в Автономній Республіці Крим (Україна), а також в Узбекистані та інших країнах Середньої Азії. Кількість носіїв
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Монгольські мови
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тунгусо-маньчжурські мови
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Сибірська група
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Амурська група
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Південна група
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Китайсько-тибетські мови
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тан-китайська група
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тибето-бірманська група
У сім’ю монгольських мов об’єднані монгольська, бурятська, калмицька, дагурська та інші мови. Монгольські мови сформувалися внаслідок розвитку діалектів колись (до XVII ст.) єдиної монгольської мови. Зараз монгольськими мовами розмовляють майже 6,5 млн. осіб. Монгольська
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Тайські мови
Тайські мови – сім’я мов, що поширена на півострові Індокитай і в прилеглих до нього районах. Розмовляють тайськими мовами 66 млн. 510 тис. осіб. До них належать тайська, лаоська, шанська та інші мови. Деякі
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Аустронезійські мови
Тайські мови – сім’я мов, що поширена на півострові Індокитай і в прилеглих до нього районах. Розмовляють тайськими мовами 66 млн. 510 тис. осіб. До них належать тайська, лаоська, шанська та інші мови. Деякі
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Аустроазіатські мови
Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Австралійські мови
Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Палеоазіатські мови
Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Чукотсько-камчатська група
Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Ескімосько-алеутська група
Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Єнісейська група
Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Юкагіро-чуванська група
Аустроазіатська сім’я мов функціонує на північному сході й півдні Азії, а також на деяких островах Індійського океану. Заданими 1985 р., аустроазіатські мови мають 74 млн. 295 тис. носіїв. Найпоширенішими серед мов цієї сім’ї є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Папуаські мови
Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Африканські мови
Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Дравідські мови
Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Мови далекого сходу
Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Індіанські (америндські) мови
Папуаські мови, кількість яких визначається від 760 до 1000, поширені на острові Нова Гвінея та деяких інших островах Тихого океану. Генетична спорідненість їх не доведена. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Африканські мови До
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 2. Фонетика і графіка
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через звукове вираження. Звукове вираження – це матеріальна оболонка мови. Матеріальна звукова
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через звукове вираження. Звукове вираження – це матеріальна оболонка мови. Матеріальна звукова
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через звукове вираження. Звукове вираження – це матеріальна оболонка мови. Матеріальна звукова
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фізичний аспект у характеристиці звуків
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через звукове вираження. Звукове вираження – це матеріальна оболонка мови. Матеріальна звукова
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фізіологічний аспект у вивченні звуків
Кожен звук, який ми вимовляємо, є не тільки фізичним, а й фізіологічним явищем, причому фізіологічний аспект звуків важливіший за фізичний, оскільки пов’язаний з безпосереднім творенням звуків мовлення. Спеціально створених природою органів мовлення немає. Звуки
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Класифікація звуків
З акустичного погляду всі звуки мови поділяються на голосні й приголосні, які розрізняються співвідношенням голосу (тону) і шуму. Якщо голосні складаються з чистого голосу і шуму в них немає, то приголосні складаються з голосу
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Голосні звуки
З акустичного погляду всі звуки мови поділяються на голосні й приголосні, які розрізняються співвідношенням голосу (тону) і шуму. Якщо голосні складаються з чистого голосу і шуму в них немає, то приголосні складаються з голосу
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Приголосні звуки
За акустичною ознакою (співвідношенням голосу й шуму) приголосні поділяють на сонорні й шумні. У сонорних приголосних голос (тон) переважає над шумом. До них належать [л], [р], [м], [н], [j], укр. [в]; англ. [w], [п];
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 2.2. Фонетичні одиниці та засоби
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До них належать фрази, такти, склади і звуки. Найкрупнішою фонетичною одиницею є фраза. Фраза – відрізок
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фонетичне членування мовленнєвого потоку
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До них належать фрази, такти, склади і звуки. Найкрупнішою фонетичною одиницею є фраза. Фраза – відрізок
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Склад
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До них належать фрази, такти, склади і звуки. Найкрупнішою фонетичною одиницею є фраза. Фраза – відрізок
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Наголос
Крім фонетичних одиниць (фраз, тактів, складів і звуків), у мовленні використовуються фонетичні засоби. На лінійний ланцюжок звуків нашаровуються інші фонетичні явища – наголос та інтонація, які називають просодичними засобами (від гр. prosodia “наголос”). Наголос
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Інтонація
Крім фонетичних одиниць (фраз, тактів, складів і звуків), у мовленні використовуються фонетичні засоби. На лінійний ланцюжок звуків нашаровуються інші фонетичні явища – наголос та інтонація, які називають просодичними засобами (від гр. prosodia “наголос”). Наголос
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 2.3. Фонетичні процеси
Оскільки звуки в мовленні вимовляються не ізольовано, а в звуковому потоці зв’язного мовлення, то вони можуть, по-перше, зазнавати на собі впливу загальних умов вимови (початок і кінець слова, положення під наголосом і в ненаголошеному
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Позиційні зміни
Оскільки звуки в мовленні вимовляються не ізольовано, а в звуковому потоці зв’язного мовлення, то вони можуть, по-перше, зазнавати на собі впливу загальних умов вимови (початок і кінець слова, положення під наголосом і в ненаголошеному
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Комбінаторні зміни звуків
До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза. Акомодація (від лат. accomodatio “пристосування”) – зміна одного звука під впливом іншого, сусіднього; часткове пристосування сусідніх звуків. При вимові звуків органи мовлення настроюються
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
Якщо фонетичні процеси в усному народному мовленні не знають обмежень (у діалектному мовленні українців можна почути свєто “свято”, паранна “парадна”, здоровлє “здоров’я”, гаварити, харашо, died, щьо, бурак, робиф, ходю тощо), то в літературний мові
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Живі та історичні фонетичні процеси. Спонтанні зміни звуків
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з’являються. Так, скажімо, колись у нашій мові діяв процес переходу [г], [к], [х] в [ж], [ч], [ш] перед голосними
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фонетичні закони
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з’являються. Так, скажімо, колись у нашій мові діяв процес переходу [г], [к], [х] в [ж], [ч], [ш] перед голосними
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 2.4. Лінгвістичний (функціональний) аспект у вивченні звуків
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний, який розглядає функції звуків у мові. Функціональний аспект у вивченні звуків є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Поняття фонеми
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний, який розглядає функції звуків у мові. Функціональний аспект у вивченні звуків є
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Диференційні та інтегральні ознаки фонем
Саму фонему розщепити на елементи, які б ішли один за одним (див.: речення можна розбити на слова, морфеми на фонеми), неможливо. Однак фонема є не простим, а складним явищем. Вона складається з низки ознак,
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем
У мовленнєвому потоці фонеми перебувають в різних позиціях. Ці позиції бувають сильними й слабкими. Сильні позиції – позиції, в яких протиставлення і розрізнення фонем досягають повної сили. Слабкі позиції – позиції, в яких протиставлення
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Фонологічна система
Фонеми не можна розглядати поза системою певної мови. Загальнолюдських фонем не існує. Фонема – одна з характерних ознак самобутності мови. Оскільки фонема – член фонологічної системи певної мови, то зміст кожної фонеми визначається її
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – 2.5. Письмо
Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма Письмо – штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі. Справді, звукова
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма
Значення письма в історії суспільства. Передумови виникнення письма Письмо – штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомогою графічних елементів передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі. Справді, звукова
Вступ до мовознавства – Кочерган М. П. – Етапи і форми розвитку графічного письма
Власне письмо – графічне. Воно пов’язане з використанням графічних знаків – малюнків, значків, букв, цифр. Графічне письмо пройшло декілька етапів у своєму розвитку. Першим етапом була піктографія. Піктографія (від лат. pictus “розмальований” / гр.