Вступ до філософії – Лузан А. О

Вступ до філософії – Лузан А. О. – ВСТУП

До уваги читачів пропонується навчальний посібник з філософії. Сьогодні не існує не тільки обов’язкових підручників з філософії, але навіть визнаного зразка підручника серед фахівців. Що ж нового, або хоча б оригінального, чекає на читача

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 1. Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві

До уваги читачів пропонується навчальний посібник з філософії. Сьогодні не існує не тільки обов’язкових підручників з філософії, але навіть визнаного зразка підручника серед фахівців. Що ж нового, або хоча б оригінального, чекає на читача

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 1.2 Специфіка філософського світогляду. Природа філософських проблем

Філософія, безсумнівно, нерозривно пов’язана з типами світогляду, що їй передували. Без цього зв’язку ми не в змозі зрозуміти її виникнення. Але, разом з тим, виникнення філософії означало розрив з попередніми типами світогляду, виникнення якісно

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії

Питання про взаємозв’язок філософії і науки, про “науковість” самої філософії останні півтора сторіччя викликало і викликає гострі суперечки. Щоб хоч трохи розібратися в цьому питанні, необхідно подивитися на історію взаємин філософії і науки. У

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 1.4 Філософія в системі культури

Як би ми не визначали культуру – чи то як спосіб діяльності людини, чи як систему цінностей (культура надзвичайно складне утворення, і дати їй однозначне визначення просто неможливо) – безсумнівно, що філософія є найважливішою

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2. Антична філософія

Тема “Антична філософія” посідає особливе місце в курсі філософії. Античність, точніше давньогрецька філософія і культура в цілому (Античність включає давньогрецький і давньоримський періоди історії), є колискою європейської філософії і культури, що вже давно переступила

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії

Тема “Антична філософія” посідає особливе місце в курсі філософії. Античність, точніше давньогрецька філософія і культура в цілому (Античність включає давньогрецький і давньоримський періоди історії), є колискою європейської філософії і культури, що вже давно переступила

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2.2 Космоцентричний характер античної філософії

Виникнення філософії знаменувало виникнення принципово нового, наукового підходу до світу, хоча давньогрецьке уявлення про справжнє знання, про істину істотно відрізняється від нинішніх уявлень про наукове знання. Греки створюють науковий принцип підходу до світу, його

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2.3 Проблема буття у філософії Античності

Виникнення філософії знаменувало виникнення принципово нового, наукового підходу до світу, хоча давньогрецьке уявлення про справжнє знання, про істину істотно відрізняється від нинішніх уявлень про наукове знання. Греки створюють науковий принцип підходу до світу, його

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2.4 Проблеми діалектики

Поставивши в центр своєї уваги проблему буття, античні філософи не могли обійти питання про те, чи підвладне зміні саме буття або ж воно є незмінним, постійним. Правда, представники мілетської школи не ставлять це питання

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2.5 Проблеми пізнання

Поставивши в центр своєї уваги проблему буття, античні філософи не могли обійти питання про те, чи підвладне зміні саме буття або ж воно є незмінним, постійним. Правда, представники мілетської школи не ставлять це питання

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2.6 Розуміння людини філософією Античності

Людина, на думку античних філософів, – частинка Космосу. Вона є наслідуванням Космосу, вона – мікрокосм, що у всіх своїх рисах повторює макрокосм. Розходження між макрокосмом і мікрокосмом носять не якісний, а тільки кількісний характер.

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 2.7 Вчення про суспільство

До проблеми взаємин особистості і суспільства антична філософія підходить, виходячи з космоцентричного принципу самодостатності, досконалості. У взаємозв’язку людини і суспільства, держави (для грецьких філософів суспільство і держава тотожні) грецька думка пріоритет віддає державі. З

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 3. Філософія середньовіччя і відродження

Антична філософія виросла на грунті рабовласницького суспільства і була основою його світогляду. Філософія ж Середньовіччя належить до епохи феодалізму ^-Х^ ст.). Але твердження про границі існування філософії Середньовіччя не слід розуміти буквально з двох

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 3.1 Філософія Середньовіччя як синтез християнства й античної філософії

Антична філософія виросла на грунті рабовласницького суспільства і була основою його світогляду. Філософія ж Середньовіччя належить до епохи феодалізму ^-Х^ ст.). Але твердження про границі існування філософії Середньовіччя не слід розуміти буквально з двох

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 3.2 Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії у філософії Середньовіччя

Однією з головних проблем філософії Середньовіччя була проблема співвідношення віри і розуму, теології і філософії. Як уже відзначалося раніше, ця проблема виникла ще в період апологетики,. і там підходи до її вирішення були взаємовиключними.

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 3.3 Проблема буття і пізнання

Центральне місце в середньовічній філософії займає онтологічна проблема – проблема буття. І хоча конкретне трактування цієї проблеми в Августина, Еригуени, Аквінського різне, усі вони, про що було вже сказано вище, виходили з принципу креаціонізму

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 3.4 Проблема людини і суспільства

Центральне місце в середньовічній філософії займає онтологічна проблема – проблема буття. І хоча конкретне трактування цієї проблеми в Августина, Еригуени, Аквінського різне, усі вони, про що було вже сказано вище, виходили з принципу креаціонізму

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 3.5 Проблема універсалій

Однією з головних проблем середньовічної філософії є проблема універсалій. Дискусія про природу універсалій йшла протягом декількох століть. Суть її: чи мають загальні поняття (універсалі!) об’єктивно реальний зміст або не мають. Дискусія ця має свій

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 3.6 Гуманістичний характер філософії Відродження

Однією з головних проблем середньовічної філософії є проблема універсалій. Дискусія про природу універсалій йшла протягом декількох століть. Суть її: чи мають загальні поняття (універсалі!) об’єктивно реальний зміст або не мають. Дискусія ця має свій

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 4. Філософія нового часу

Границі теми “Філософія Нового часу” не збігаються з історичним періодом Нового часу. Історичний період Нового часу охоплює період з XVII ст. до кінця XIX ст. У цей історичний період існувало багато філософських шкіл і

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція і їхнє відображення у філософії Нового часу

Границі теми “Філософія Нового часу” не збігаються з історичним періодом Нового часу. Історичний період Нового часу охоплює період з XVII ст. до кінця XIX ст. У цей історичний період існувало багато філософських шкіл і

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 4.2 Проблема методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм

Родоначальниками філософії Нового часу по праву вважаються англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) і французький філософ Рене Декарт (1596-1650). З них починається філософія Нового часу, вони формують принципи нової науки, науки, що ми маємо і

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 4.3 Вчення про субстанцію

По-іншому, ніж в античній і середньовічній філософіях, вирішується проблема субстанції у філософії Нового часу. Ця проблема знаходить розробку, насамперед, у філософських системах Декарта, Спінози і Лейбніца. Під субстанцією при цьому розуміється те, “…що існує

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 4.4 Вчення про людину і суспільство

Філософія Нового часу формує нове уявлення про людину і суспільство. Уже Бекон і Декарт закладають основи, а англійські філософи, насамперед Гоббс і Локк, економісти А. Сміт і Д. Рікардо, французькі філософи-просвітителі (Вольтер, Монтеск’є, Гельвецій,

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 5. Німецька класична філософія

Німецька класична філософія займає особливе місце в історії філософії. Без ідей Канта і Гегеля, найбільш видатних її представників, важко уявити собі наступну філософію. Разом із ними у філософію і культуру ввійшли дві великі ідеї

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 5.1 “Коперниканський переворот” І. Канта у філософії

Німецька класична філософія займає особливе місце в історії філософії. Без ідей Канта і Гегеля, найбільш видатних її представників, важко уявити собі наступну філософію. Разом із ними у філософію і культуру ввійшли дві великі ідеї

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 5.2 Філософія Гегеля. Метод і система

Видатним представником німецької класичної філософії був Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Гегель критикує Канта за протиставлення ним “речі в собі” “речі для нас”, за агностицизм, що випливає у Канта не тільки з того, що в

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 5.3 Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Завершує німецьку класичну філософію філософія Людвіга Фейєрбаха. І хоча філософія Фейєрбаха в основі своїй протилежна до філософії його попередників, поєднує його з ними те, що, як і в них, у Фейєрбаха в центрі уваги

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 6. Філософія марксизму

Філософія марксизму у вузівському курсі в пострадянському просторі займає особливе місце. Це пов’язано зі ставленням до марксистської філософії і марксизму в цілому (марксизм у цілому містить у собі, крім філософії, економічне і соціально-політичне вчення)

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 6.1 Соціально-історичні передумови виникнення філософії марксизму. Проблема відчуження

Марксизм виник у середині XIX століття. За словами самих основоположників філософії марксизму, а ними є Карл Маркс (1818-1883) і Фрі-дріх Енгельс (1820-1995), їхнє вчення є продуктом своєї епохи, відповіддю на ті соціально-економічні і політичні

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 6.2 Матеріалістичне розуміння історії

Вже в “Тезах про Фейєрбаха” (1845 р.) і в написаних разом з Енгельсом роботах “Святе сімейство “(1845) і “Німецька ідеологія” (1845-1846) Маркс відходить від абстрактно-просвітительського підходу до людини і суспільства. У “Тезах про Фейєрбаха”

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 6.3 Концепція матеріалістичної діалектики

Внесок філософії марксизму у світову філософську думку не вичерпується створенням нової концепції суспільного розвитку. Марксистська філософія знаменує разом з тим і новий підхід до розуміння природи і людського пізнання. Філософію марксизму називають діалектичним матеріалізмом

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 7. Філософія життя

Філософія життя є одним із основних напрямків некласичної філософії. Вона започатковує той напрямок некласичної філософії, що концентрує свою увагу на проблемі людського існування, проблемі особистості. Звичайно, людина завжди, принаймні, з часів Сократа, була в

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 7.1 Критика попередньої філософії і розуміння предмета філософії

Філософія життя є одним із основних напрямків некласичної філософії. Вона започатковує той напрямок некласичної філософії, що концентрує свою увагу на проблемі людського існування, проблемі особистості. Звичайно, людина завжди, принаймні, з часів Сократа, була в

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 7.2 Криза європейської людини. Критика християнства

Європа, на думку Ніцше, знаходиться в стані декадансу. Європейська людина – людина декадансу. Скепсис і псування моралі, виснаження і втрата сили опору, злочинність і алкоголізм, песимізм і ослаблення волі є характерними ознаками сучасної Європи.

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 7.3 Надлюдина – носій нової моралі. Імморалізм

Усі недоліки, пороки декадансу властиві сучасній європейській людині, вважає Ніцше. Тому вустами свого героя Заратустри він проголошує: “Дивіться, я вчу вас про надлюдину! Надлюдина – смисл землі” [3, с. 8]. “Людина – це канат,

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 7.4 Філософія життя і суспільні науки

Філософія життя вплинула на суспільні науки про дух. Правда, тут ми маємо справу не стільки з філософією самого Ніцше, скільки з вченнями його послідовників, насамперед Вільгельма Дільтея й Освальда Шпенглера. Першому належить заслуга створення

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 8. Філософія “психоаналізу”

8.1 Чи є психоаналіз філософською концепцією? Засновником психоаналізу є Зигмунд Фрейд (1856-1939) – австрійський невропатолог, психіатр і психолог. Поняття “психоаналіз” вживається сьогодні в двох змістах, має подвійний зміст: по-перше, під ним мається на увазі

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 8.1 Чи є психоаналіз філософською концепцією?

8.1 Чи є психоаналіз філософською концепцією? Засновником психоаналізу є Зигмунд Фрейд (1856-1939) – австрійський невропатолог, психіатр і психолог. Поняття “психоаналіз” вживається сьогодні в двох змістах, має подвійний зміст: по-перше, під ним мається на увазі

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 8.2 Структура психіки за 3. Фрейдом

Свій психоаналітичний метод Фрейд розробив, займаючись лікуванням істеричних хворих. Правда, у своїх лекціях “Про психоаналіз” засновником психоаналізу Фрейд називає іншого віденського лікаря Йозефа Брейєра, з яким він співпрацював після закінчення навчання. Фрейд згадує історію

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 8.3 Психоаналітична концепція особистості і суспільства

Виходячи з цих положень, що 3. Фрейд вивів, займаючись лікуванням психічних розладів, спостереженням за поводженням психічно нездорових людей, він підходить до створення власної концепції людини і суспільства, формулюючи кілька постулатів, що є основою вчення.

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 8.4 Неофрейдизм

Пансексуалізм, психологізація людини і суспільного життя класичним психоаналізом привели до того, що ще за життя 3. Фрейда його учні-послідовники Карл Густав Юнг (1875-1961) і Еріх Фромм (1900-1980) відмовилися від цих положень і істотно реформували

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 9. Екзистенціалізм

У ряді некласичних філософських систем XX століття, що зосередили свою увагу на проблемі людини, екзистенціалізму належить особлива роль. У середині минулого століття екзистенціалізм був однією із впливових філософських течій, що роблять величезний вплив на

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 9.1 Соціальні передумови й ідейні джерела екзистенціалізму

У ряді некласичних філософських систем XX століття, що зосередили свою увагу на проблемі людини, екзистенціалізму належить особлива роль. У середині минулого століття екзистенціалізм був однією із впливових філософських течій, що роблять величезний вплив на

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 9.2 Категорія буття. Буття світу і буття людини

Екзистенціалізм відмовляється від традиційного розуміння філософії – метафізики. На думку Хайдеггера, філософія не є і не може бути наукою, як вважала метафізика від Платона й Аристотеля до Ніцше. Не є вона і світоглядом. Філософія

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 9.3 Людське існування і його модуси

Виходячи з цих основних положень, екзистенціалізм підходить до проблеми людського існування. При цьому екзистенціалізм розрізняє об’єктивне знання про людину, що дає нам соціологія, психологія, антропологія, і знання, що дає нам екзистенціональна філософія, знання буття

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 9.4 Екзистенція і свобода

Категорія свободи займає центральне місце у філософії екзистенціалізму. Усі екзистенціалісти вважають, що свобода і екзистенція нерозривні. Не можна навіть сказати, що свобода є характерною рисою, атрибутом екзистенції, тому що екзистенція і свобода немислимі роздільно,

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 10. Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії ХІХ-ХХ ст

Проблеми теорії пізнання, проблеми науки ставляться в центр філософського дослідження у філософії Нового часу із самого початку. Уже Бекон і Декарт пов’язують успіхи людини в оволодінні природою й у регулюванні громадського життя зі зростанням

Вступ до філософії – Лузан А. О. – 10.1 Позитивізм і етапи його розвитку

Проблеми теорії пізнання, проблеми науки ставляться в центр філософського дослідження у філософії Нового часу із самого початку. Уже Бекон і Декарт пов’язують успіхи людини в оволодінні природою й у регулюванні громадського життя зі зростанням