Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німецькі держави у ХVIII ст

Тридцятилітня війна (1618-1648) довершила розпад Священної Римської імперії на величезну кількість незалежних держав. Усі вони згідно з умовами Вестфальського миру (1648) отримали право проводити самостійну внутрішню і зовнішню політику. У всіх правителів, яких налічувалось

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Австрійська імперія у XVIII ст

Володіння династії Габсбургів, після приєднання до них у XVI ст. Чехії та частини Угорщини, були найбільшою державою серед багатьох князівств Священної Римської імперії. Габсбурги зберігали титул глави цього дивного об’єднання, яке не було ні

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Війна за незалежність у Північній Америці (1775-1783)

У1607 р. на Атлантичному узбережжі Північної Америки англійці створили першу колонію – Віргінію. У другій половині XVIII ст. на Атлантичному узбережжі Північної Америки існувало 13 англійських колоній, у яких розвивалося плантаційне господарство на рабовласницькій

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Конституція США

Під час Війни за незалежність (1775-1783) США були конфедерацією суверенних штатів. Центральну владу здійснював Континентальний конгрес, що складався з представників штатів, які не обиралися народом, а призначалися. У роки війни в кожному зі штатів

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Велика французька революція. Повалення монархії та встановлення республіки

Під час Війни за незалежність (1775-1783) США були конфедерацією суверенних штатів. Центральну владу здійснював Континентальний конгрес, що складався з представників штатів, які не обиралися народом, а призначалися. У роки війни в кожному зі штатів

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Якобінська диктатура

Революція погіршила економічне становище країни. Різко зросли ціни на продовольчі товари, що призвело до зниження життєвого рівня народу. Селяни і міщани вдавалися до самочинних розправ над торговцями й урядовими чиновниками. Конвент не зміг вирішити

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Директорія у Франції

Падіння якобінської диктатури внаслідок термідоріанського перевороту 27 липня 1794 р. не означало краху революції. Водночас це був початок її кінця – різноманітні політичні угруповання, які прийшли до влади, почали пошук нового диктатора, що зміг

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції

Перший консул та імператор (з 1804 р.) Франції Наполеон Бонапарт належав до тих видатних осіб, які творять історію. Наприкінці ХУЛІ – на початку XIX ст. він визначав перебіг європейської історії. Ним захоплювалися, вважали великою

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Російська імперія у другій половині XVIII ст

У 70-80-х pp. XVIII ст. Росія поступалася за рівнем розвитком передовим європейським державам, але у феодальній економіці країни вже формувалися нові виробничі відносини. Основною галуззю економіки залишалося сільське господарство, яке у цей період розширювалося

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Англія в першій половині XIX ст

Промисловий переворот другої половини XVIII ст. закріпив провідні позиції Англії у світовій економіці, а після випробування на р. Гудзон у США першого пароплава в Англії розпочалося інтенсивне будівництво пароплавів. Англія зміцнила свої позиції “володарки

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німеччина в першій половині XIX ст

Рішенням Віденського конгресу 8 червня 1815 р. було створено Німецький союз, до якого входили 35 суверенних монархій та 4 вільні міста (Гамбург, Бремен, Любек і Франкфурт-на-Майні), а також частково землі Австрії та Пруссії. Членами

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Франція в першій половині XIX ст

Після краху імперії Наполеона у Франції було відновлено монархію Бурбонів. На трон повернувся Людовік XVIII. Новий король повністю залежав від монархів Європи, які змусили його напередодні урочистого в’їзду в Париж (1814) прийняти Хартію –

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Революції в Європі на початку XIX ст

Іспанія Спроба реставрації монархічних режимів в окремих країнах Європи натрапила на опір місцевої буржуазії та інтелігенції. Економічний розвиток вимагав створення відповідних політико-правових інститутів, утвердження громадянських прав і свобод, гарантованих конституцією, ліквідації станових привілеїв тощо.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Іспанія

Іспанія Спроба реставрації монархічних режимів в окремих країнах Європи натрапила на опір місцевої буржуазії та інтелігенції. Економічний розвиток вимагав створення відповідних політико-правових інститутів, утвердження громадянських прав і свобод, гарантованих конституцією, ліквідації станових привілеїв тощо.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Греція

Події на Піренейському півострові прискорили революційний вибух в Італії. Тут головною рушійною силою були карбонарії, до лав яких входили армійські офіцери, інтелігенція і дрібна буржуазія. Карбонарії (з італ. carbonari – вугільники) – члени таємного

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Росія

Активна участь Росії в розгромі Наполеона підняла її міжнародний престиж. Імператор Олександр І (1801-1825) зажив популярності в Європі, брав активну участь у діяльності Священного союзу, проголошував ліберальні ідеї й неодноразово висловлювався у приватних бесідах

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – США в першій половині XIX ст

Після здобуття незалежності Сполучені Штати отримали можливість для вільного та динамічного соціально-економічного та політичного розвитку. Проте наприкінці XVIII – на початку XIX ст. спостерігалося відставання промисловості США від провідних європейських країн, зокрема Англії. Однак

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Національно-визвольні революції в Латинській Америці

Під Латинською Америкою (ісп. America Latina) розуміють загальну назву країн, розміщених у південній частині Північної Америки, на південь від р. Ріо-Браво-дель-Норте (включно з Центральною Америкою), і в Південній Америці. Ця назва походить від латинської

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Революції 1848-1849 рр. В Європі

У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та інших європейських столицях відбулися революційні виступи. Школи раніше Європа не знала такого загального загострення соціальної боротьби, розмаху народних виступів і бурхливого піднесення національно-визвольних рухів. Боротьба

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Франція

У 1848-1849 рр. у Парижі, Відні, Берліні, Римі та інших європейських столицях відбулися революційні виступи. Школи раніше Європа не знала такого загального загострення соціальної боротьби, розмаху народних виступів і бурхливого піднесення національно-визвольних рухів. Боротьба

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Італія

Революційні події 30-х років мали глибокі наслідки для соціально-економічного і політичного розвитку італійських держав, еволюції політичної думки діячів італійського Відродження (Рисорджименто), головним завданням якого було визволення від австрійських окупантів, об’єднання країни і проведення демократичних

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Австрія

Для епохи правління канцлера К. Меттерніха в Австрії характерним було збереження феодально-монархічного правління, придушення національно-визвольних рухів численних народів імперії, нехтування будь-якими соціально-економічними реформами. Водночас “передберезневий період” (два десятиліття напередодні революції) увійшов в історію Австрії

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Чехія і Словаччина

У складних політичних умовах розвивалася революція в чеських та словацьких землях. У Богемії та Моравії значну кількість населення становили німці. Вони мали значно ширші політичні права, ніж чехи. Політичний режим К. Меттерніха в Австрійській

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німеччина

У складних політичних умовах розвивалася революція в чеських та словацьких землях. У Богемії та Моравії значну кількість населення становили німці. Вони мали значно ширші політичні права, ніж чехи. Політичний режим К. Меттерніха в Австрійській

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Друга імперія у Франції (1852-1870)

У 1852 р. закінчувався термін президентства Луї Наполеона Бонапарта. Парламентська більшість не була готовою прийняти закон про продовження його терміну та виділити фінанси на його власні потреби. Радники президента пропонувати вчинити державний переворот і

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Британська колоніальна імперія (1848-1867)

У середині століття Англія досягла найбільших успіхів на шляху матеріального прогресу. Динамічний розвиток промисловості та сільського господарства дав змогу прихильникам теорії “вільної торгівлі” святкувати перемогу над своїми опонентами, які заявляли, що вільна торгівля зашкодить

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Росія в першій половині XIX ст

Воцаріння 24-літнього Олександра І (1801-1825) було зустрінуто з радістю, оскільки вбитий Павло І, прихильник Пруссії й наприкінці правління Франції, не влаштовував багатьох. Здобувши гарне різностороннє виховання під наглядом своєї бабусі Катерини II, Олександр І

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Російська імперія епохи “Великих Реформ” (1856-1878)

Друга половина XIX ст. розпочалася для Росії Східною (Кримською) війною 1853-1856 рр. Конфлікт між Росією і Францією в середині XIX ст. з приводу контролю над храмом Гробу Господнього в Єрусалимі та храму в Віфлеємі

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Селянська реформа в Росії

Необхідність пристосування самодержавства Російської імперії до потреб капіталістичного розвитку привела до проведення в 60-70-х рр. XIX ст. царським урядом державних реформ, основне місце серед яких займала селянська реформа 1861 р., що скасувала кріпосне право

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Громадянська війна у США та її наслідки

У середині XIX ст. США, що складалися із 31 штату, були прикладом перемоги демократії та швидкого матеріального прогресу: невпинно зростала промисловість на Сході, міцніло сільське господарство на Заході й Півдні, золоті копальні Каліфорнії постачали

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Об’єднання Італії

Італія в середині XIX ст. була роздробленою країною з монархічним ладом (у Папській області – теократична монархія, де і державна, і церковна влада належали Папі Римському). Найбільшими італійськими державами були Сардинське королівство, Парма, Модена,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Утворення Німецької імперії

Невдала спроба національного об’єднання Німеччини шляхом ліберальних реформ у ході революції 1848-1849 рр. змінилася спробами досягти цієї мети через консервативне державне управління. Прусський король Фрідріх Вільгельм IV відмовився прийняти імперську корону з рук ліберального

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Культура країн Європи і Америки XVIII – першої половини XIX ст

Поступальний розвиток країн Європи й Америки у XVIII – першій половині XIX ст. характеризувався значним зростанням промисловості та сільського господарства, великими успіхами техніки і науки. Спочатку в Англії, а потім і в інших передових

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німецька імперія в 1871-1914 рр

У ході франко-прусської війни остаточно об’єдналися німецькі землі і 18 січня 1871 р. у Версалі урочисто було проголошено створення Німецької імперії, першим канцлером якої став О. Вісмарк. Відтоді Німеччина утримувала ключові позиції в європейських

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Австро-угорщина в 1867-1914 рр

Австро-Угорщина як дуалістична монархія утворилась у 1867 р. й існувала до 1918 р. її специфічними рисами були: а) відсутність заморських володінь, оскільки всі її землі знаходилися у центрі й на сході Європи; б) багатонаціональний

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Велика Британія наприкінці XIX – на початку XX ст

Наприкінці XIX ст. Англія зазнала найбільш тривалої і тяжкої кризи, що з 1873 р. охопила промисловість, сільське господарство, торгівлю, фінанси. Впродовж 1870-1914 рр. вона втратила світову промислову монополію. Загальне промислове виробництво країни за цей

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Франція наприкінці XIX – на початку XX ст

Після франко-німецької війни 1870-1871 рр. економічне становище Франції було досить складним, оскільки вона сплатила контрибуцію в розмірі 5 млрд франків. Ще складнішою була політична ситуація. Монархічні угруповання боролися за владу. Національні збори, обрані 1871

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – США в 1877-1914 рр

Між двома великими війнами – Громадянською та Першою світовою – Сполучені Штати Америки перетворилися із сільськогосподарської на індустріальну країну з великими і численними містами. Обличчя країни визначали величезні фабрики та заводи, трансконтинентальні залізниці, квітучі

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX – на початку XX ст

У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок економічного розвитку, насамперед у промисловості, остаточно сформувалася система російського капіталізму. На межі XIX-XX ст. Росія з відсталої аграрної держави стала аграрно-індустріальною, а за обсягом промислової продукції ввійшла

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Національно-визвольна боротьба народів Південно-Східної та Центральної Європи наприкінці XIX – на початку XX ст

Наприкінці XIX – на початку XX ст. Османська та Австро-Угорська імперії пригноблювали народи Швденно-Східної (чехів, словаків, українців, поляків, румунів, сербів, хорватів) і Центральної Європи (албанців, болгар, боснійців, македонців, поляків, румунів, сербів, українців та ін.).

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Балканські війни

У боротьбі за остаточне визволення від турецького гніту народів Балканського півострова у 1912 р. оформився Балканський союз, основою якого став болгаро-сербський договір. Згодом було укладено болгаро-грецький союзний договір і болгаро-чорно-горську угоду. Союз (Болгарія, Сербія,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Японія у другій половині XIX – на початку XX ст

Друга половина XIX ст. в історії Японії відома як “Реставрація Мейдзі” – боротьба із сегунатом і повернення влади до імператора Мацухіто (Мейдзі) у 1867-1868 рр. До середини XIX ст. Японія залишалася закритою для іноземців

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Сіньхайська революція в Китаї

Наприкінці XIX – на початку XX ст. Китай залишався напівфеодальною країною з імператорською формою правління (Маньчжурська династія). Жодна з капіталістичних країн світу не змогла перетворити цю величезну азіатську країну на свою колонію. Проте під

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Мексиканська революція 1910-1917 рр

Наприкінці XIX – на початку XX ст. Мексика була слабо-розвиненою аграрною країною, у торгово-економічному і фінансовому плані залежною від США та Англії. Диктатура генерала Порфіріо Діаса (1876-1911) користувалася підтримкою іноземного капіталу, який одночасно захопив

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Культура країн Європи (кінець XIX – початок XX ст.)

Наприкінці XIX – на початку XX ст. суспільний розвиток більшості країн світу визначався досягненнями науки і техніки. На грунті великих наукових відкриттів змінювалися уявлення людини про навколишній світ, світопорядок, місце в ньому окремої людини

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Новітня історія

Перша світова війна. Воєнні дії у 1914-1915 рр. Перша світова війна була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Ще у 1879 р. Німеччина уклала військовий союз з Австро-Угорщиною, а у 1882 р.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Перша світова війна. Воєнні дії у 1914-1915 рр

Перша світова війна. Воєнні дії у 1914-1915 рр. Перша світова війна була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Ще у 1879 р. Німеччина уклала військовий союз з Австро-Угорщиною, а у 1882 р.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Перша світова війна. Воєнні дії у 1916-1918 рр

На початку 1916 р. головні сили німецької армії були зосереджені на Західному фронті. У лютому почався їх наступ поблизу Вердена, що прикривав шлях на Париж. Німецьке командування сподівалося прорвати оборону союзників швидкою і масованою

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Лютнева революція в Росії

Гостроту соціальних суперечностей у Росії на деякий час послабив вступ країни в Першу світову війну, що в єдиному патріотичному пориві об’єднав навколо уряду всі стани населення. Проте тривало це недовго. Стала відчутною економічна криза

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Внутрішня і зовнішня політика тимчасового уряду

До сформованого 2 березня 1917 р. Тимчасового уряду увійшло 12 осіб: шість кадетів, п’ять октябристів і один соціаліст. Зовнішню політику визначав Павло Мілюков, воєнну – Олександр Гучков, міністром юстиції став Олександр Керенський. Тимчасовий уряд