Американський психолог Г. Крайг, узагальнюючи дослідження своїх колег, виділив три ознаки у поведінці тих батьків, у яких діти мають хороші результати у навчанні. І. Батьки мають реальне уявлення про поточні досягнення своїх дітей. Такі

Розвиток відчуттів і сприймань. У процесі навчання здійснюється розвиток в учнів пізнавальних процесів, який характеризується кількісними та якісними їх змінами. Вони виявляються зокрема в розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у зростанні швидкості перебігу процесу

Молодший шкільний вік характеризується! значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам’яті дитини. За даними дослідження П.1. Зінченка, А. О. Смірнова, Г. А. Орпстейп та ін. при цілеспрямованій роботі учителя у молодших школярів поступово

Основна тенденція в розвитку уяви молодших школярів полягає в переходах від переважно репродуктивних її форм до творчої переробки уявлень, від простого їх комбінування до логічно обгрунтованої побудови нових образів. Розвитку репродуктивної уяви у дітей

Важливий внесок у дану проблему внесла Т. М. Лисянська. Спираючись на минулі дослідження (Н. І. Непомняща, Н. А. Побірченко, О. І. Раєв, О. В. Скрипченко, О. М. Степанов та ін.), вона започаткувала експериментальне дослідження

Дитина приходить до школи, практично володіючи певним словником мови та її граматикою. Істотним у подальшому розвитку її мовлення є те, що вона вперше починає свідомо вживати різні форми слова. Щоб формувати способи розвитку думки

Розумові особливості. У процесі керованої учбової діяльності відбувається розумовий розвиток молодших школярів, виникають зміни в структурному складі розуму школярів, у співвідношенні його основних компонентів. Зростає роль одних структурних одиниць, або компонентів, зменшується роль інших,

Основним джерелом емоцій у молодших школярів є учбова та ігрова діяльність. Формуванню почуттів сприяють успіхи і невдачі в учінні, взаємини з ровесниками і батьками, читання художньої літератури, сприймання телепередач, кінофільмів, інтелектуальні ігри і т.

Уже на початку навчання в школі першокласники відрізняються один від одного рівнем обізнаності з навколишнім світом, спостережливістю, вмінням думати, запам’ятовувати й відтворювати, висловлювати свої думки за допомогою усного мовлення та ін. Індивідуальні відмінності виявляються

Першокласники спілкуються переважно в процесі виконання навчальних завдань або під впливом зовнішніх обставин (учні сидять за однією партою). Стосунки між дітьми в класі складаються в основному за сприяння вчителя. Учитель завжди виділяє деяких учнів

1. Загальна характеристика підліткового віку Підлітковий вік – це один з найважливіших етапів життя людини. В ньому багато джерел і починань всього подальшого становлення особистості. Вік цей нестабільний, ранимий, важкий і виявляється, що він

Взагалі підлітковий вік пов’язаний з перебудовою організму дитини – статевим дозріванням. Останній аспект визначається на основі поняття пубертатності (від лат. pubeszere – покриття волоссям). Пубертатний період – це стадія, коли людина досягає статевого дозрівання.

В підлітковому віці взаємовідносини з дорослими починають будуватися під впливом переживання нових почуттів, які пов’язані з прагненнями до самостійності, дорослості та самоствердження. Підлітки починають відмовлятися від підвищеного нормативного контролю з боку дорослих, відходять від

Класична психологія розвиток особистості підлітка пов’язувала з процесом статевого дозрівання. Дослідження другої половини XX століття підсилили роль процесу соціалізації у психологічних змінах особистості у підлітковий період. Цей вік вважається найважливішим і складним періодом людського

Інтелектуальні зміни дозволяють розвиватися власній ієрархії цінностей, яка починає впливати на прийняття рішень підлітком і його поведінку. Перенесення функції морального зразка з батьків, вчителів та інших дорослих на референтну групу. Зростаюче визначення абстрактних цінностей

“Підліток… не розуміє сам себе. Він ще не став єством для себе. Він знаходиться у стані становлення. Але він перестав вже бути єством у собі. “В собі” і “для себе” у нього роз’єднані: в

1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників Новий віковий період – рання юність (15-17 років) – вважають третім світом, що існує між дитинством та дорослістю. У цей час старшокласник опиняється на порозі реального дорослого життя і

Розвиток особистості у період дорослішання йде швидше поступово, ніж стрибками, підкреслює X. Ремштідт, зберігаючи свої відносно постійні важливі особливості та ознаки. У ранній юності відбуваються зміни в мотивації, зокрема, в потребах, інтересах. Деякі потреби

Період дорослості у порівнянні з іншими віковими періодами – дошкільним, молодшим шкільним, підлітковим, юнацьким – охоплює значно більший відрізок часу життя людини і тому описання його особливостей є ускладненим. Традиційно вважалося, що вік дорослості

Структура психофізіологічного розвитку дорослих має періоди підйомів, стабілізації і спадів. Стаціонарні стани зустрічаються нечасто. Розвиток психофізіологічних функцій має суперечливий характер, він відображає онтогенетичні закономірності, вплив трудової діяльності, практичного досвіду людини. Б. Г. Ананьєв виділяє

Життя дорослої людини неминуче без криз. На думку Т. Т. М. Титаренко розрізняють нормальну, тобто вікову кризу, яка пов’язана із завершенням певного етапу психічного розвитку і переходом до нового вікового періоду, і анормальну, або

Вивчення учіння має довгу історію. Однією з перших концепцій учіння є концепція Я. А. Коменського. Я. А. Коменський розумів учіння як набуття знань з різних дисциплін, уміння розв’язувати різні задачі, уміння виконувати дії з

Згідно поглядів С. Л. Рубінштейна, Д. Б. Ельконіна, учбова діяльність має свій зміст. Його складає засвоєння. Поняття засвоєння пояснюється по-різному, наприклад, засвоєння як механізм присвоєння суспільно-історичного досвіду”, сукупності знань, значень, узагальнених способів дій, моральних

Д. Б. Ельконін підкреслював, що рівень сформованості учбової діяльності не повинен ототожнюватися з рівнем уміння самостійно виконувати конкретні завдання. Самостійне виконання, наприклад, домашніх завдань, контрольних робіт не є показником сформованості учбової діяльності і може

Сучасна педагогічна психологія має конкретні досягнення в галузі психології навчання. Вона займається дослідженням шляхів та засобів управління пізнавальною діяльністю учнів, дослідженням навчання з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей учнів, дослідженням ефективності різних методів навчання, об’єктивних критеріїв