Вікова психологія – Сергеєнкова О. П. – Особливості розвитку пізнавальної сфери переддошкільника
Ранній період – це стадія сенситивності дитини до розвитку мовлення. На початку періоду, коли відбувається оволодіння ходою і предметними діями, темп розвитку активного мовлення дещо повільніший, хоча інтенсивно розвивається пасивне мовлення. Після двох років вивчення предметів, збагачення вражень викликає у малюка потребу їх висловити, запитати щось у дорослого, тому прискорюється розвиток активного мовлення. Впродовж раннього віку спостерігається його наступна динаміка:
Рис. 2.25. Стадії розвитку мовлення переддошкільника
Важливим досягненням дитини є оволодіння нею слуханням мовлення, зокрема інструкцій, спрямованих на керівництво її діями та розповідей. На другому-третьому році життя діти охоче сприймають оповідання, казки та вірші, це слухання збагачує переддошкільників пізнавальною інформацією, викликає емпатійні переживання, виробляє первинні моральні цінності.
Впродовж всього віку активно збагачується словник дитини, актуалізується потреба висловлюватися, з’являються перші запитання. Якщо допитливість дитини нормально задовольняється, то збагачення її активного словника відбувається дуже швидко – до кінця другого року життя дитина використовує близько 300 слів, а в кінці третього – вже 12001500.
Рис. 2.26. Зростання активного словника дитини впродовж року
Наприкінці раннього віку удосконалюється морфологічна структура мовлення – з’являються відмінкові закінчення, дієслівні часи, множини тощо.
Основною частиною активного словника дитини кінця раннього віку є іменники (до 60%), що відображають обізнаність у назвах предметів, явищ дійсності, далі фігурують дієслова (25%), прикметники (близько 12%).
Рис. 2.27. Граматичний склад мовлення дитини кінця раннього віку
Особливістю розвитку мовлення у другій половині другого року життя є поява перших дво – чи трислівних речень. В кінці періоду малюк стає спроможним формулювати речення різного типу – розповідні, запитальні, окличні тощо. Мовлення дитини поступово стає засобом впливу на власну поведінку, організатором її власних дій, зокрема у формі так званого Егоцентричного мовлення, тобто розмови дитини із собою.
Кінець раннього віку також сприятливий для Білінгвізму. Вивчення впливу паралельного засвоєння дитиною двох мов на психіку переддошкільників показало, що діти спочатку можуть дещо відставати у розумовому розвитку від ровесників через подвійне навантаження на психіку в зв’язку з оволодінням двома мовами одночасно. Згодом, коли базові лексичні системи засвоюються дитиною, вона демонструє кращі розумові можливості, ніж ровесники. Однак це стосується лише вивчення дітьми цього віку двох, а не більшої кількості мов.
Хоча ранній вік є сенситивним до мовних впливів, однак розвиток мовлення малюка відбувається лише за умов його активної стимуляції дорослими. Дослідження засвідчують існування типових помилок дорослих щодо розвитку мовлення дитини раннього віку:
Білінгвізм – одночасне оволодіння дитиною двома мовами
Рис. 2.28. Помилки дорослих щодо розвитку мовлення переддошкільників
Таким чином, суттєві зміни, які відбуваються впродовж другого і третього року життя дитини у оволодінні мовленням, дають підстави вважати мовлення новоутворенням пізнавальної сфери даного віку.
Впродовж цього віку за рахунок дослідження предметів вдосконалюється Зорова та слухова чутливість дитини. На третьому році життя діти вже добре розрізняють основні кольори і деякі їх відтінки. Сприймання предметів набуває більш цілісного характеру, розвиваються орієнтувальні дії, які відокремлюються від практичних і стають власне актами сприймання. На кінець третього року життя дитина вже практично орієнтується в ближньому просторі, розрізняє основні напрями – вперед, назад, догори тощо. У неї формуються перші часові орієнтири, хоча розрізнення послідовності подій ще дуже ускладнене.
Увага в ранньому віці розвивається від мимовільної до перших, але нестійких фрагментів довільної. Обсяг уваги ще дуже вузький, частими є відволікання.
Дуже активно в цьому віці працює пам’ять дитини – розвивається впізнавання, що набуває диференційованого характеру.
Діти раннього віку передусім орієнтуються на форму, а потім на величину і колір предмета
Збільшується тривалість збереження інформації, формується згадування. Особливо інтенсивно працює емоційна та образна пам’ять дитини. Процеси пам’яті мають мимовільний характер.
Починає виявлятись уява дитини, що має спочатку репродуктивний характер. Її розвиткові сприяє прослуховування казок, розповідей дорослого і поява інтересу дитини до малювання.
Мислення дитини раннього віку має Наочно-дійовий характер – маніпулюючи з предметами, дитина мислить. Аналіз, порівняння та синтез мають практичний характер – дитина розламує іграшку, аналізуючи її. В кінці віку з’являється здатність до перших узагальнень – на основі окремих, найбільш помітних ознак, часто несуттєвих. Наприклад словом “ля” дитина називає радіоприймач, телевізор, піаніно і кожного, хто заспіває.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)