Вікова психологія – Павелків Р. В. – Я – концепція і психологічний вік особистості
Оскільки розвиток людини відбувається не лише у хронологічному, а й у психологічному часі, то Я-концепція особистості має індивідуальний часовий аспект. Суть його полягає в наявності різних тенденцій сприйняття та оцінювання свого віку і часу на різних етапах життя. Якщо, наприклад, підліток прагне бути старшим за свій хронологічний вік, то люди зрілого віку, особливо жінки, намагаються бути молодшими. Внутрішнє відчуття віку пов’язане із суб’єктивними переживаннями часу. Людина, яка вважає час втраченим, сприймає себе молодшою, ніж вона є насправді, тобто її психологічний вік є меншим від реального. Та, якщо життя сповнене багатьох потрясінь, її внутрішнє відчуття віку значно перевищує реальний.
В ситуації адекватної самооцінки чітко простежуються відмінності між людьми, котрі належать до різних вікових груп. З віком значно збільшується кількість дорослих із психологічним віком, що не відповідає хронологічному.
На етапі ранньої дорослості особистість усвідомлює, що її життєва перспектива є досить значною, а також реалістично сприймає життя і розподіляє майбутнє на послідовні етапи. Ця перспектива не завжди є оптимістичною, оскільки людина чітко розуміє існування численних перешкод та труднощів на життєвому шляху. Продовжуючи, орієнтуватися на майбутнє, вона більше пов’язує себе з теперішнім, залишаючись дещо ізольованою від минулого.
Я – концепція та сімейні стосунки
Створивши сім’ю чоловік та жінка починають виконувати нові соціальні ролі. Змінюються раціональна, емоційно-ціннісна та поведінкова складова цих ролей. Відчутно змінює Я-образ особистості та критерії її самооцінки народження дитини. Ці зміни стосуються само-ідентичності особистості, перерозподілу ролей у подружніх стосунках і у взаємодії з особами старшого покоління. Ефективність цих перетворень залежить від самооцінки особистості. Як правило, ті хто не відчуває проблем стосовно самооцінки, значно легше пристосовуються до нового соціального статусу.
Від міри адекватності батьківської Я-концепції залежить налагодження стосунків з дітьми. Органічне включення в Я – концепцію образів власних дітей, їхніх очікувань дає змогу налагоджувати доброзичливі стосунки з ними. Якщо центром Я-концепції батьків є Я-професійне, а проблеми дітей знаходяться на її периферії, то можуть виникати конфлікти.
Професійна Я – концепція та самооцінка
Поняття професійна Я – концепція означає уявлення особистості про себе як професіонала. Вона мас реальну та ідеальну складові. Реальна професійна Я-концепція – це реальне уявлення індивіда про себе як професіонала, ідеальна професійна Я-концепція – уявлення про свої досягнення. Обидві вони здебільшого не є тотожними, що стимулюють професійне самовдосконалення особистості, прагнуть до розвитку. Важливим елементом у структурі професійної Я – концепція особистості є професійна самооцінка – оцінка себе як суб’єкта професійної діяльності. У ній виокремлюються операційно-діяльнісний та особистісний аспекти. Операційно-діяльнісний аспект самооцінки пов’язаний з оцінюванням себе як суб’єкта діяльності і виражається в оцінюванні досягнень, свого професійного рівня (сформованості операцій та навичок), рівня компетентності і стилю діяльності. Особистісний аспект професійної самооцінки виражається в оцінюванні власних характеристиках, у зв’язку з ідеалом образу Я-професійне. Ці два аспекти самооцінки не завжди узгоджуються між собою, що негативно впливає на професійну адаптацію і професійний розвиток особистості.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)